Незабаром у світі буде 1 мільярд камер спостереження

Вже до кінця 2021 року по всьому світу встановлять близько одного мільярда камер відеоспостереження. Іншими словами, на майже вісім жителів планети припадатиме якийсь один пристрій стеження.

Саме такий прогноз наводить відоме німецьке видання Die Welt із посиланням на експертну компанію у сфері збору і аналізу даних IHS Markit. Найбільш примітним у цій історії виявилося саме ставлення громадян до «нової реальності», – навіть у Європі жителі стають все більш лояльними до перспективи опинитися «під ковпаком у Великого Брата».

За даними експертів, сьогодні у різних частинах світу використовується близько 800 мільйонів камер зовнішнього спостереження. І, вже найближчим очікується справжній бум впровадження технологій відеоконтролю. Як підрахувало експертне видання Comparitech, сьогодні половина вуличних ґаджетів для спостереження зосереджені саме у Китаї. Так, зокрема, 14 із 15 найбільш «спостережуваних» міст світу знаходяться саме у КНР. А «рекордсменом» із «спостереження» є столиця Китаю – Пекін, де вже сьогодні задіяно понад один мільйон камер.

Надзвичайно багато камер встановлено і у столиці Великобританії – Лондоні. Так, в столиці Британії на 1000 підданих припадає приблизно 67 камер. Для порівняння: у тій же Москві, згідно з журналом Comparitech, цей показник становить тільки 15, у австралійському Сіднеї – всього 12 камер спостереження, а замикає топ-50 міст світу у рейтингу спостереження німецький Берлін.

До речі, на відміну від Сполучених Штатів Америки, де категорично заборонено використовувати ґаджети або комплектуючі з КНР, на німецькому ринку китайські компанії активно просувають свій товар. Наприклад, одна з таких фірм недавно виграла публічні тендери у Франкфурті-на-Майні.

При цьому, у тій же Німеччині більшість камер встановлені все-таки не на вулицях, а у громадському транспорті. Починаючи з 2012 року їх число в міських електричках і приміських поїздах зросла на 33 000 штук, – а це майже у чотири рази.

А ось в Лондоні, навпаки, активно проглядаються саме відкриті міські простори. За даними дослідження, середньостатистичний лондонець кожен день потрапляє в об’єктиви відеокамер до 300 разів. Однак тут більшість населення ставиться до цього з філософським спокоєм, а окремі позови до уряду зі скаргами на втручання в приватне життя нічого у корені так і не поміняли.

Схожий настрій, як не дивно, поділяють і німці. Згідно з минулорічним соцопитуванням YouGov, половина респондентів у Німеччині зовсім не проти того, щоб дозволити уряду використовувати систему розпізнавання осіб. Але за однієї умови – при дотриманні суворих правил. Ну, а 17% і зовсім активно виступають за необмежене стеження, яке поки ще стримується на законодавчому рівні. І тільки 22% німців висловилися проти такої практики.

Про те, фахівці досить часто сумніваються в її ефективності. Так, у позаминулому році правозахисники з британської неурядової організації «Big Brother Watch» опублікували сенсаційні дані. Виявилося, що при пошуках злочинців у режимі реального часу «розумні камери» у 98% випадків «промахуються», відправляючи помилкові сигнали тривоги.

До того ж техніка – технікою, а й людський фактор ніхто не відміняв. Тому, навіть сьогодні у Скотленд-Ярді як і раніше на вагу золота цінуються так звані «суперрозпізнавачі» – експерти з феноменальною пам’яттю, які здатні обчислювати розшукуваних громадян серед тисяч осіб, переглянутих через записи камер. Без їх роботи навіть найбільш просунуті «машини» для спостереження перетворюються на непотрібний, хоча і дорогий аксесуар.

НЬЮЗМЕЙКЕР