Берегівська філія навчального центру Mathias Corvinus Collegium (MCC) уже втретє організувала конференцію для вчителів, вихователів дитячих садочків, психологів та батьків.
«Педагоги в МСС відіграють величезну роль, адже вони займаються з дітьми, які щотижня приходять до навчального центру й розвивають свої знання. Завданням учителя є не тільки навчання, а й виховання. Останнім часом роль педагогів стала ще важливішою, оскільки діти проводять з ними більшу частину дня. Наші вихованці не повинні нести додому накопичену напругу, тож завдання вчителя в цей складний період – допомогти їм не лише в нелегкому процесі освоєння знань, але й піклуватися про їхній емоційний стан», – наголосила, вітаючи присутніх директорка Берегівської філії навчального центру МСС Беата Добша. Підкресливши величезне значення кожного вчителя, вона зауважила, що завдяки конференції, на яку запросили фахових спікерів, хотіли подякувати педагогам за ту величезну роботу, яку вони виконують кожного дня.
Щодо запрошених гостей, то це спеціалісти, котрі добре розуміють мову дітей і на основі свого досвіду можуть дати корисні поради для роботи.
Першою з презентацією виступила Жофія Жиді, провідна викладачка «Програми для учнів середніх шкіл» МСС. Вона зупинилася на питанні управління стресом на уроці. За словами Жофії Жиді, якщо дорослі, які відіграють ключову роль у житті дітей, зокрема вчителі, допоможуть школярам зрозуміти основи управління стресом та освоїти ефективні методи подолання напруги, то навчать дітей вести збалансований спосіб життя. Одним із методів управління стресом, який можна використовувати в шкільному середовищі, є, наприклад, техніка прогресивного розслаблення м’язів, а також ведення щоденника вдячності.
Науковий експерт Інституту вивчення молоді МСС Акош Пелті, у свою чергу, торкнувся такої актуальної проблеми, як використання смартфонів на уроках. У своїй презентації він звернув увагу вчителів на те, яке місце займають сучасні технології в освіті, коли вони допомагають навчанню, а коли заважають уважності та ефективному засвоєнню знань. Ґрунтуючись на міжнародних наукових матеріалах і досвіді викладання, Акош Пелті, зокрема, розповів про вплив соцмереж та екранів телефонів на розвиток мозку й баланс дофаміну в молодих людей. На запитання, чи варто давати дитині смартфон, експерт відповів: «Так, але у відповідний час. Адже якщо дитина отримує телефон занадто рано, її нервова система і мозок розвиваються не так, як повинні, їй стають нецікавими речі, які мали би привертати її увагу в цьому віці. А коли ж давати? Коли ми не проти, щоб дитина стикалася, наприклад, з порнографічним контентом, тому що той, хто має телефон, неминуче натрапляє на нього».
Головна наукова співробітниця Інституту дослідження навчання МСС Малінда Гал виступила із лекцією «Психічне здоров’я в епоху криз». У своїй презентації вона, зокрема, розповіла, як ми – батьки та вчителі – можемо допомогти, коли закінчуються наші власні ресурси, що можемо сказати, коли самі є втомленими, яке майбутнє в нас, коли йдеться про психічне здоров’я, як усе ж вдається знаходити здорових людей, які добре функціонують у вік криз.
«Нині вже йдеться про те, як співпраця представників різних професій може покращити психічне здоров’я дітей, а відповідно поліпшити їхнє навчання та якість життя», – наголосила психологиня.
Відтак на конференції виступив чернець-францисканець Чаба Бейте, який цього дня відвідав й інші локації на Закарпатті. «Моє серце сповнене надії, бо там, де працюють такі чудові вчителі, є майбутнє, є завтра. Я впевнений, що Всевишній допоможе нам усім, а найбільше людям, які живуть тут, знайти шлях до миру. За це молимося», – наголосив він.
Любов є не нагородою, а ліками, єдиними ліками, які можуть зробити нас і світ кращими, без неї нас не буде; ми повинні вірити, що любов породжує любов, а наполеглива доброта робить світ кращим – таким був головний меседж виступу трансильванського ченця.
«Учителі щодня готуються до уроків, намагаються долати дитячі пустощі та розсіяність добротою й терпінням. Я прагнув додати вам трохи сили для цього. Не думаю, що Ісус Христос доручив нам нездійсненне завдання. Єдине певне – ми не женемося за утопією, коли прагнемо навчити наших дітей заповіді любові, щоб разом, як добрі брати й сестри, зробити цей світ кращим», – наголосив Чаба Бейте.
У рамках конференції Беата Добша привітала Марту Гнатик-Рішко, вчительку угорської мови і літератури Берегівського ліцею ім. Ґабора Бетлена, котра нещодавно стала лауреаткою премії «Вчитель року» серед закордонних угорських громад.
Захід завершився спілкуванням у невимушеній атмосфері.
З 1 по 3 березня Закарпатське угорське педагогічне товариство (КМПС) організувало та провело конференцію для вчителів, які викладають у різних місцях області. Товариство завжди вважало головною метою підтримати та допомагати тим угорським спільнотам, які займаються навчанням угорської мови та культури у позашкільних та недільних школах. Роками організовують різні тематичні зустрічі, навчання та конференції, де педагоги можуть навчитися новим методам викладання та поділитися надобутим досвідом.
Дводенна навчальна конференція для вчителів шкіл, дитсадків та недільних шкіл у розрізнених районах Закарпаття під назвою «Кольорова гра, ляльковий театр для розвитку угорської мови в розрізнених місцях».
Тематика конференції сприяє полегшенню викладення та навчання мови в ігровій формі через оповіді, казки, пісні та вірші. Під час презентацій присутні мали змогу ознайомитись зі становищем рідномовної освіти на Закарпатті, можливостями лялькарства та казкарства, а також взяли участь у крафт-сесії. Учасники взяли участь у кількох тематичних презентаціях, за допомогою яких зможуть далі розвивати власні навички, тим самим зміцнюючи освіту в віддалених районах Закарпаття. На конференції були присутні 20 викладачів, які переважно працюють у недільних школах від Сваляви до Ясіня Рахівського району.
«Житлове питання» для закарпатських переселенців обговорили представники громадських організацій, міжнародних донорів та громад краю. Головне завдання наступного року, кажуть, запровадити механізми довготривалих рішень для тих, хто перемістився на Закарпаття.
За словами видання, участь Маска в російській конференції щодо штучного інтелекту може бути пов’язана з нещодавнім анонсом Маском нейромережі Grok від xAI, яка стане конкурентом ChatGPT.
За даними джерел EUReporter, Маск виступить на заході в якості спікера. При цьому видання не уточнює, чи буде Маск летіти до РФ для очного відвідування конференції або ж обмежиться виступом в онлайн-форматі.
На конференції також планують виступити дослідники з Індії, Китаю та інших країн, зазначає EUReporter.
Sometimes a mistake is much more than just a mistake. By not allowing Ukrainian drones to destroy part of the Russian military (!) fleet via #Starlink interference, @elonmusk allowed this fleet to fire Kalibr missiles at Ukrainian cities. As a result, civilians, children are…
7 – 8 листопада на Закарпатті відбулася конференція, організована Благодійним фондом «Pro Agricultura Carpatika». Під час дводенного заходу місцеві фермери знайомилися із сучасними технологіями вирощування кавунів.
Як відомо, баштанництво зазнало суттєвих змін в Україні. Внаслідок російської навали тимчасова окупація колиски вирощування соковитих плодів – Херсонщини – вплинула на ринок. На цю прогалину на ринку звернули увагу закарпатські аграрії, багато з яких вирішили спробувати вирощувати кавуни. Із сучасними технологіями і тонкощами вирощування кавунів у вівторок фермерів знайомили у селі Неветленфолу Берегівського району, в середу – у Великій Доброні. А із презентацією виступили фахівці нідерландської компанії Enza Zaden, яка спеціалізуються на селекції та виробництві насіння.
Представник благодійного фонду «Pro Agricultura Carpatika» фермер Іштван Варга напередодні заходу а Неветленфолу повідомив нашому виданню, що цифри свідчать про позитив – за останні два роки кількість виробників баштанних культур на Закарпатті значно зросла, але брак досвіду спричинив певні проблеми у вирішенні виникаючих питань. «Через війну аграрії на півдні України, де вирощування кавунів має давню історію, тепер не можуть виробляти продукцію відповідно до вимог ринку. Люди у нашому краї зрозуміли, що у вирощування баштанних має хороший потенціал, тож почали вирощувати кавуни на кількох гектарах. Але у місцевих ще немає досвіду, у фермерів виникали різні проблеми. Тому ми вирішили запросити спеціаліста, який може допомогти у цій галузі. До нас приїхав фахівець із півдня України та представив різні сорти й технологію вирощування», – пояснив Іштван Варга.
«За двадцять років, відколи ми в Україні, ми намагалися надавати якісні послуги, у нас працюють професіонали високого рівня. Микола Сова, наш сьогоднішній спікер, – досвідчений фахівець із вирощування баштанних культур. Наша компанія розташована в Нідерландах, а ми є її філією в Україні; ми займаємося продажем насіння, а крім того, допомагаємо процесу вирощування експертними порадами та консультаціями», – підкреслив на початку конференції Василь Фельцан, менеджер із продажу компанії «Enza Zaden».
Микола Сова, технічний менеджер компанії «Enza Zaden Ukraine», до початку війни 13 років займався вирощуванням баштанних культур у Каховці Херсонської області. У своїй доповіді він поділився власним досвідом із закарпатськими аграріями: звернув їхню увагу на важливі деталі щодо посадки, поливу, а також наголосив на ефективності захисту від шкідників. Оцінюючи результати роботи закарпатських аграріїв, експерт зазначив, що баштанництво в нашому регіоні має майбутнє: «Закарпатські аграрії вже другий рік усе серйозніше займаються цією галуззю. З деякими я консультувався по телефону і намагався допомогти порадою. Слід зазначити, що вирощування результативне, вони змогли реалізувати продукцію на ринку у Львові. Смакові якості хороші, погодні умови сприятливі, тож якщо у фермерів є бажання, то на Закарпатті можна при бажанні вирощувати кавуни», – повідомив Микола Сова.
Голова БФ «Pro Agricultura Carpatika» Ласло Гіді, наголошуючи на меті конференції, підкреслив, що такі заходи сприяють, щоби бізнес закарпатських аграріїв у майбутньому був ще більш успішним і прибутковим. «Ми маємо давні зв’язки з голландською насіннєвою компанією, яка представлена по всій Україні. Ми попросили порекомендувати спеціаліста з практичним досвідом вирощування баштанних культур. Останні два роки принесли на Закарпаття величезний бум на баштанні культури, від яких можна отримати значний дохід. Спеціаліст приїхав і розповів про можливі технологічні нюанси та дрібниці, які впливають на успішне вирощування», – зазначив Ласло Гіді.
Хоча в області справді почали вирощувати баштанні культури в більшій кількості, це ще не задовольняє потреби українського ринку, але водночас стало зрозуміло, що попит на вирощені на Закарпатті кавуни є і буде надалі.
Закарпатська угорська туристична рада спільно з Багатоцільовою асоціацією громад Верхньотисянського регіону з центром в угорському місті Фегердьормот запустила курси для спеціалістів та підприємців туристичної галузі під назвою «Віа Тиса». У межах транскордонного проєкту, за підтримки ЄС днями була проведена конференція під назвою «Можливості розвитку туристичного життя на Закарпатті». Місцем проведення заходу став Центр відвідувань на території Меморіального парку у селі Чома Берегівського району. Голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер наголосив, що курси допоможуть закарпатським спеціалістам туристичної сфери якомога краще підготуватися до прийому туристів у нашому краї.
26 серпня в селі Чома Берегівського району відбулася професійна конференція, присвячена туризму та можливостям його розвитку на Закарпатті. Розмірковуючи над нинішніми складними обставинами, учасники заходу спільно шукали шляхи перезапуску в області, зокрема, угорського туризму.
Андраш Мештер, президент Угорської ради з туризму Закарпаття, зазначив: «Ця конференція відкриває нашу програму ViaTisa, яка є програмним конкурсом, що проводиться спільно з муніципалітетом угорського міста Фегердьярмат (Fehérgyarmat). Один з її пріоритетів – організація у вересні та жовтні десяти тренінгів для 30 учасників. Усі бажаючі вже можуть подавати заявки. Для зручності учасників ми плануємо влаштувати тренінги в кількох місцях. Сільський туризм на Закарпатті був закритий через епідемію коронавірусу, а потім війну, і не є надто привабливим. Улітку з’явилися відвідувачі з меж України, але, на жаль, цього недостатньо, щоб галузь запрацювала повноцінно. Усі готові відкритися, але поки що 70–80% сільських ресторанів ще не діють. Сподіваємося, після війни все може початися знову. На конференції обговорюватиметься, зокрема, і ця проблема».
Шандор Бергхауер, віцепрезидент Закарпатської угорської туристичної ради, доцент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, спікер конференції, зазначив, що угорський туризм в області є невід’ємною частиною туризму в Україні та на Закарпатті. «Ми можемо практично працювати з тим, що маємо, – сказав він. – Треба оцінити можливості та ресурси, які є в наявності. Ми повинні використовувати їх, щоб допомогти тим, хто займається туризмом, подумати, які додаткові атракції вони можуть запропонувати відвідувачам нашого регіону. Туристичний ринок змінився через війну, наразі працює лише внутрішній туризм. У нашому регіоні дуже мало туристичних атракцій, тому тим, хто сюди приїжджає, потрібно запропонувати щось додаткове. Є багато ресурсів, які можна розвивати й робити інноваційними. Саме тому нам слід подумати про це разом і почати працювати в цьому напрямі».
Ілдика Орос, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (ЗУІ), депутатка обласної ради, у своєму вітальному слові підкреслила: «ЗУІ відповідає плану та напрямам розвитку області. Зокрема перспективам розвитку туристичного сектору, який є багаторівневим. Цього року ми також зробили крок у цьому напрямі, створивши Закарпатський угорський ліцей, де вже почали пропонувати дітям можливість навчатися верхової їзди в рамках курсу фізкультури. Це відкриє для них сферу кінного туризму. Адже в майбутньому необхідно буде пропонувати туристам нові програми та атракції, щоб ми кожного року мали клієнтуру, яка повертається. На жаль, Закарпаття ще не повністю використовується в цьому плані. Інша можливість – водний туризм, який також поки що є неосвоєною сферою. Існує також великий потенціал у спортивному туризмі. Коронавірус та війна змусили всіх зрозуміти необхідність переосмислити організацію туризму в сільській місцевості. І наш власний наратив має бути зрозумілим для всіх. Для цього, зокрема, треба запровадити QR-коди на існуючих меморіальних об’єктах з точним описом пам’ятників та будівель. Ми хочемо зробити й це».