Хто буде відбудовувати країну?

Через демографічну кризу, спричинену великою війною, Україна може використовувати ресурси іноземних мігрантів для відновлення країни. За словами голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, кількість працездатного населення в Україні знизилась на 40% у порівнянні з довоєнним періодом. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на її виступ.

Шуляк підкреслила, що залучення іноземних робітників може стати важливим елементом для подолання демографічних втрат і сприяти реалізації масштабних проектів відбудови.

Олена Шуляк пояснила, що зараз на підконтрольних Україні територіях проживає приблизно 31,1 мільйона людей, тоді як до повномасштабного вторгнення населення становило 37,3 мільйона. Близько 6 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці, і більшість із них — це молоді жінки та діти, які, швидше за все, не всі повернуться на Батьківщину.

„Це виклик не лише для відбудови, а й для самих принципів функціонування країни. Економіка, інфраструктура, ринок праці та державна політика мають адаптуватися під нову реальність”, — зазначила Шуляк. Для відновлення країни потрібно задіяти всі можливі інструменти, включно з поверненням українців з-за кордону. Втім, вона наголосила, що варто бути реалістами і розглядати можливість залучення іноземних мігрантів до проєктів відбудови.

ЄС в обмін на робочу силу отримав на додачу негативні соціальні і кримінальні наслідки від напливу мігрантів

Шуляк зазначила, що багато розвинених країн, зокрема ЄС, використовують міграцію для вирішення проблем старіння населення та нестачі робочої сили. Якщо Україна планує серйозне післявоєнне відновлення, то вибору фактично немає — необхідно обрати міграційну політику, яка дозволить уникнути помилок інших країн. Основний акцент має бути на залученні фахівців, які необхідні для відновлення.

Вона навела приклад Румунії, яка після вступу в ЄС почала залучати на роботу жителів Азії через відтік своєї робочої сили до західних країн. Також Ізраїль використовував подібну стратегію, запрошуючи працівників з Непалу для аграрного сектору. У країнах ЄС на сьогодні трудові мігранти складають понад 12% від усієї працюючої сили.

Однак, країни ЄС переживають глибоку кризу через наплив мігрантів з інших країн, які привнесли із собою свою культуру, звичаї та часто не хочуть асимілюватися, жити за законами чи працювати у нових країнах. І це серйозний виклик для ЄС, який тягне за собою цілу низку проблем, соціального невдоволення та економічних та криміногенних негараздів.

Брак робітників у будівництві і не тільки

За словами Шуляк, дефіцит кваліфікованих кадрів в Україні постає все гостріше, особливо в таких сферах, як будівництво та промисловість.

Олена Шуляк зазначила, що через війну кількість працездатного населення в Україні зменшилася на 40% порівняно з довоєнним рівнем. Особливо відчутний дефіцит кадрів у будівництві та промисловості. У будівельній галузі брак робітників перевищує 30%. Для вирішення цієї проблеми на будівництво почали залучати працівників з Африки та Азії, таких країн, як Непал, Індія, Бангладеш, Пакистан і Філіппіни.

За її словами, 60% роботодавців стикаються з труднощами у пошуку кваліфікованих фахівців. Найбільший попит фіксується на робітників у сфері обслуговування, водіїв, вантажників та слюсарів, і ця проблема лише загостриться під час відбудови.

Необхідні перепідготовка та освітні програми

Шуляк наголосила, що перекваліфікація населення є важливим аспектом. Багато жінок почали опановувати традиційно «чоловічі» професії, і внутрішньо переміщені особи, яких в Україні 4,6 млн, також змушені опановувати нові професії. З 1,2 млн ветеранів, які офіційно зареєстровані, значна частина також потребуватиме перепідготовки.

Парламентарка підкреслила, що необхідно розвивати освітні програми та стажування для спеціальностей, які будуть найбільш затребуваними під час відбудови країни. До цього процесу варто залучати українські та міжнародні навчальні заклади, приватні освітні інституції й міжнародні організації.

Оксана Чопак