Національна гвардія України стала спостерігачем Європейських Сил Жандармерії: подробиці

Під час засідання Міжвідомчого комітету високого рівня Європейських Сил Жандармерії (EUROGENDFOR) Україна офіційно набула статусу „Спостерігача”.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на МВС України.

Повідомляється, що відповідну декларацію про це рішення підписала делегація Національної гвардії на чолі з командувачем Олександром Півненком.

„Національна гвардія України інтегрувалася до європейської спільноти правоохоронних формувань з військовим статусом з метою реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО”, – розповіли в МВС України.

Що таке статус „спостерігача”?

Перш за все, рішення про надання Україні цього статусу в Європейських Силах Жандармерії є важливим кроком у євроінтеграційному курсі України, що спрямований на досягнення повноправного членства в ЄС і НАТО.

Статус „Спостерігача” відкриває нові перспективи для Нацгвардії, зокрема:

• участь у місіях і навчаннях EUROGENDFOR,
• обмін досвідом,
• вивчення та впровадження європейських стандартів у сферах забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю та тероризмом.

Це дозволить Україні не лише посилити свій потенціал у сфері громадської безпеки, а й розширити участь у міжнародних заходах і реалізовувати спільні проєкти технічної допомоги.

Європейські Сили Жандармерії (EUROGENDFOR)

Це міжнародне правоохоронне формування з військовим статусом, створене для швидкого реагування на кризові ситуації.

Головна мета полягає у забезпеченні громадської безпеки, правопорядку та стабільності в регіонах, де не діють звичайні цивільні правоохоронні органи.

EUROGENDFOR була створена у 2006 році за ініціативою Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів і Португалії. Її статус закріплено у Велсенському договорі від 18 жовтня 2007 року.

До її складу входять країни, які мають власні національні жандармерії або подібні формування, що поєднують поліцейські та військові функції.

Основні завдання EUROGENDFOR:

1. Забезпечення правопорядку в кризових регіонах, де відсутні місцеві органи влади.
2. Допомога міжнародним місіям ООН, ЄС чи НАТО у підтримці громадської безпеки.
3. Тренування і підготовка місцевих правоохоронних структур у країнах, що відновлюються після конфліктів.

Особливістю цих сил є їхній гнучкий статус. Вони можуть діяти як цивільна поліція, але водночас мають військові можливості, що дозволяє їм ефективно працювати у зонах конфлікту або під час надзвичайних ситуацій.