Заява Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства за результатами річних загальних зборів організації

Угорська громада Закарпаття з 2017 року стало бореться за скасування несприятливих для закарпатських угорців обмежень. Наша боротьба мирними засобами – у межах чинного законодавства – під впливом міжнародних форумів привела до часткового результату.

У 2023 році Верховна Рада України прийняла зміни до закону про національні меншини, які мали врегулювати обмеження прав на освіту, використання мови та в інших сферах діяльності національних меншин. На підставі цього документа слід було внести зміни в закони, які не відповідають йому, і схвалити низку законодавчих актів, щоб відновити звужені за останнє десятиліття права.

Закон не відновив повноцінне навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Зокрема він не визначає у відсотковому співвідношенні предмети, які викладаються українською мовою, лише обмежує це українською мовою і літературою та історією України. Закон залишає лазівку та можливість для керівників закладу освіти розширювати коло цих предметів, не враховуючи думку батьків та вчителів.

Кроком уперед стало те, що у 2024 році випускники шкіл знову отримали можливість складати національний мультипредметний тест мовою навчання.

У 2024/2025 навчальному році наші школи також можуть працювати за експериментальним календарним плануванням, і Міністерство освіти листом запевнило нашу організацію, що його можна використовувати до 2027-го, а потім, залежно від результатів пілотного проєкту, буде прийнято подальший варіант. Тож ми використовуємо в наших школах це календарне планування, яке більш-менш вирівнює кількість уроків розвитку мовної компетентності й водночас дає можливість викладати предмети для збереження національної ідентичності.

Цього року вперше було проведено всеукраїнську предметну олімпіаду з румунської, словацької та угорської мов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство долучилося до організації заходу, а завдяки NSRI переможці змогли взяти участь у поїздці до Угорщини.

За підтримки угорського уряду нам вдалося реалізувати всі наші традиційні заходи, предметні олімпіади, літні табори для обдарованих дітей, курси з підвищення кваліфікації вчителів, програму для діаспори тощо, а у вересні школи отримали підручники й робочі зошити з рідної мови та літератури.

Завдяки підтримці Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини ми змогли забезпечити функціонування нашої організації та навчальних закладів. Педагоги й діти з угорськомовних навчальних закладів отримали соціальну допомогу в межах відповідних програм. Цього року також вдалося провести літню школу «Без кордонів» для представників діаспори.

Дякуємо всім організаціям та установам за допомогу, яка сприяла тому, що угорськомовна освіта на Закарпатті не була зруйнована, незважаючи на війну.

2 грудня 2024 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела на Ужгородщині Форум угорської національної спільноти України за участю багатьох українських та іноземних високопосадовців і представників угорської нацменшини. На заході члени закарпатських угорських організацій висловили свою точку зору щодо становища угорської громади та окреслили проблеми, які необхідно вирішити, щоб повернути відібрані або обмежені з 2017 року права національних меншин. Угорські організації, які брали участь у форумі, погодилися, що основним питанням є колективні права, гарантовані Законом про національні меншини 1991 року та Конституцією України, ухваленою в 1996 році, які були гарантовані до 2014 року, а також наголосили, що становище угорської громади в Україні не може бути врегульоване без відновлення національно-культурної автономії.

Виходячи зі сказаного на конференції та сьогоднішньої зустрічі, учасники загальних зборів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства виступають за відновлення на законодавчому рівні можливості закарпатських угорців навчатися рідною мовою:

• слід відновити та гарантувати національно-культурну автономію, тобто колективні права нацменшин;
• комплексне використання рідної мови та право навчатися рідною мовою в державних навчальних закладах;
• використання національної символіки;
• забезпечити потреби меншин у застосуванні літератури, мистецтва, ЗМІ;
• забезпечити підготовку в навчальних закладах учителів, працівників сфери культури та інших спеціалістів національних меншин;
• не повинно бути ніякої дискримінації за ознакою національної меншини та мови;
• кожен громадянин повинен мати право вибору мови навчання;
• треба відновити статус шкіл нацменшин для навчальних закладів, зокрема тих, де є щонайменше один клас з навчанням мовою національної меншини.

З метою збереження культури національної громади в школах нацменшин:

• мовою навчального процесу має бути угорська;
• вільне використання національної символіки та відзначення національних свят;
• відкривати класи з невеликою кількістю учнів;
• забезпечити можливість організувати навчання в ліцеї в разі наявності лише одного класу (10–12-ті класи) ;
• фінансування закладів повинне повністю забезпечуватися державою;
• у статуті, печатці та на табличці назва закладу має бути вказана також угорською мовою;
• як обов’язкові повинні вивчатися предмети, що зберігають ідентичність: фольклор, історія угорського народу;
• треба, щоб шкільна документація велася частково рідною мовою: розклад уроків, класні куточки, наочне приладдя, оголошення, сайт школи, табелі;
• імена дітей у журналах та електронних щоденниках повинні вносити угорською мовою, відповідно до правил угорського правопису;
• має бути забезпечена можливість вести угорською мовою протоколи батьківських зборів, педрад та інших заходів;
• у випускних класах – 4-му, 9-му, 11-му – складати іспити з основних предметів рідною мовою, а також обов’язковий іспит з рідної мови, крім української;
• забезпечити рівні можливості при оцінюванні знань і після 2030 року;
• приватні заклади отримують дотації за викладання уроків, до яких зобов’язує держава;
• на шкільних заходах, батьківських зборах, педрадах, методичних заняттях кожен повинен мати можливість говорити тією мовою, яка найбільш зручна;
• в особистому спілкуванні кожен може використовувати рідну мову або спільну мову, зрозумілу всім сторонам: це може бути угорська, українська чи інша;
• відновити можливість навчання рідною мовою у сфері професійно-технічної освіти Закарпаття;
• організувати випускні іспити з угорської мови в незалежних екзаменаційних центрах для тих учнів, які здобули середню освіту угорською мовою;
• організувати в незалежних екзаменаційних центрах іспит з предмета «Угорська мова як іноземна», який був би еквівалентним іншим іспитам з іноземної мови при продовженні освіти;
• під час призначення на посади керівників державних і комунальних закладів освіти встановити середній рівень мовного іспиту на знання державної мови (В2), оскільки, згідно із законом про використання державної мови, умовою для заміщення посади є вільне використання державної мови, таке ж очікування і щодо другої державної в Україні – англійської. Рівень B2 відповідає цьому критерію;
• один з керівників навчальних закладів, де функціонує клас чи група з мовою національної меншини, повинен знати її мову;
• міжнародна акредитація вищих навчальних закладів має бути визнана на національному рівні;
• забезпечити використання мов Європейського Союзу і для наукових публікацій та тез;
• при ухваленні будь-якого нового закону про загальну освіту слід враховувати положення Закону про національні меншини;
• забезпечити оволодіння мовою нацменшин для тих, хто цього потребує;
• у державних вищих навчальних закладах має бути можливість викладати один або кілька предметів англійською чи іншою мовою Європейського Союзу;
• у науковій і науково-технічній діяльності, крім державної мови, може використовуватися англійська або інша мова Євросоюзу.

Крім питань щодо освіти, ми виступаємо за відновлення й інших наших прав.

Закон про національні меншини має поширюватись і на територіальні громади та райони, де частка певної нацменшини дорівнює прописаній у законі. Ми наполягаємо, щоб ця частка була встановлена на рівні десяти відсотків, адже так прописано в Законі про використання регіональних мов 2012 року. Збільшення цього співвідношення означає обмеження прав національних меншин.

Вважаємо недоцільним, щоб органи місцевого самоврядування вирішували застосування прав користування мовами національних меншин, які містяться в законі, оскільки це означає, що застосування закону залежить лише від доброї волі більшості.

При написанні наших назв латинськими літерами треба враховувати правила мов національних меншин, оскільки при транскрипції назви значно спотворюються.

Забезпечити можливість парламентського представництва для національних меншин відповідно до попередньої практики: створити виборчий округ для нацменшини, де її чисельне співвідношення становить 51 і більше. Якщо такий підхід не буде відновлено, слід розробити новий порядок, щоб усі визнані в Україні національні меншини могли брати участь у роботі парламенту з правом голосу або щонайменше як речники.

Дозволити навчальним закладам національних меншин видавати свідоцтва про успішність учнів мовою національної меншини.

Дозволити використання мови національної меншини не лише для екстреної медичної допомоги, але й усіх медичних оглядів та лікування.

Під час виборів, відповідно до попередньої практики, забезпечити багатомовні бюлетені.

Уся топографічна інформація (назви населених пунктів, вказівники) на територіях, де прийнята мова національної меншини, повинна вказуватися також і нею.

Контролювати дотримання прав національних меншин в Україні має незалежний уповноважений з прав людини.

7 грудня 2024 року, м. Берегово