Як повертати українців додому: важливі кроки, які допоможуть запобігти демографічній кризі

Якщо держава не вживатиме заходів, спрямованих на повернення з вимушеної еміграції українських громадян, Україну може очікувати демографічна криза. Країна з кожним роком втрачає все більше людського капіталу – відсоток людей, які спочатку були змушені тікати від війни, а зараз вже не планують повертатися додому, з кожним роком збільшується.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, посилаючись на результати опитування, проведеного Центром економічної стратегії і опублікованого на “Вокс Україна”.

Серед причин – не тільки війна, а і відсутність житла, а також проблеми з працевлаштуванням на батьківщині.

За її словами, від лютого 2022 року за межі нашої держави виїхало майже 7,5 млн українців. Найбільше українських біженців – понад 1 млн, сьогодні перебувають у Німеччині, багато виїхали до Польщі, Чехії, Словаччини та інших європейських держав. За кордон виїжджає найбільш працездатна частина населення, так би мовити, драйвер економіки, тому повернення українців додому – глобальний виклик для держави.

На жаль, підкреслила вона, тільки 64% вимушених мігрантів планують повернутися в Україну, більше того – з часом відсоток біженців, які планують повертатися, знижується. Відповідно, українців, життя яких за кордоном за цей час відносно влаштувалося і які повертатися не планують, стає більше.

„Значну частину біженців складають люди працездатного віку. Вже є дослідження, результати яких свідчать, что дві третини біженців задоволені своїм життям у країні перебування. Наприклад, більше 60% українських біженців у Данії, Польщі, Нідерландах, Чехії офіційно працевлаштовані. Більше того, з часом вони отримують можливість вирішити і свої житлові проблеми в країнах перебування”, – підкреслила Шуляк.

Вона додала, що нині статистика невтішна – якщо у листопаді 2022 року точно планували повертатись в Україну 50% громадян, які були вимушені її полишити через війну, то уже в травні 2023 року їх кількість знизилась до 41%. А рік назад впевнено говорили про своє повернення тільки 26%.

„Тобто, ми бачимо, як за два роки кількість громадян, які на початку великої війни прагнули повернутись за умов безпеки, зменшилась вдвічі. Водночас, людей, які точно не планували повертатись, восени 2022 року було лише 2%, а у січні 2024 року – вже 7%. Це дуже негативний тренд – Україна ризикує втратити свій людський капітал, який є основою її державності”, – переконана Шуляк.

Вона пояснила, що крім безпекового фактору на небажання українців повертатися впливають також невирішеність житлового питання і неможливість працевлаштування. У контексті житла, підкреслила Шуляк, держава має діяти у трьох напрямках – надважливо продовжувати, зокрема, програму компенсацій „єВідновлення”, робити більш доступною іпотечну програму „єОселя” і створити ефективну житлову політику, яка наразі діє ще за умовами Житлового Кодексу 1983 року.

Стосовно „єВідновлення” наразі надважливо розширити можливості програми для громадян, чиє зруйноване або пошкоджене житло знаходиться на тимчасово-окупованих територіях, переконана Шуляк.

„Запит на це надзвичайно високий, як показав досвід наших публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту про основні засади відновлення. За їх підсумками ми сформулювали рекомендації для Уряду. Тож нині ми чекаємо відповідного рішення від нього – окремого законодавства щодо цього не потрібно”, – підкреслила Олена Шуляк.

Наступним кроком, переконана вона, має стати спрощення умов програми державного іпотечного кредитування „єОселя”, оскільки наразі вона доступна тільки дуже вузькому колу отримувачів. Наприклад – і вимушеним мігрантам, і ВПО. Йдеться, зокрема, про зниження відсоткової ставки для переселенців з 7% до 3%, а першого внеску з 20% до 15%.

Шуляк переконана, що вкрай ефективним у вирішенні житлового питання українців, які були змушені виїхати за кордон, буде і реформування житлової політики, яка в Україні і досі регулюється Житловим Кодексом 1983 року. Як результат, сотні тисяч українців і досі стоять у квартирних чергах, з яких щорічно отримують житло не більше кількох сотень громадян.

За її словами, йдеться про законопроєкт №12377 – „Про основні засади житлової політики”. Це рамковий документ, в якому зафіксовані загальні напрямки майбутньої житлової реформи. Він передбачає створення низки механізмів, які дадуть можливість кожному українцю реалізувати своє право на житло. Зробити це можна буде за допомогою кількох інструментів.

„По-перше, йдеться про фінансово-кредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло. По-друге, йдеться про фонд соціального житла. З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування. Наприклад, взяти в соціальну оренду, або отримати як службове, тобто таке житло не можна буде приватизовувати”, – повідомила Олена Шуляк.

Водночас, вона наголосила, що надважливо вирішувати і питання, повʼязані з працевлаштуванням українців. Так, згідно з результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА), гарантоване стабільне працевлаштування – один з найбільш вирішальних факторів до повернення для 41% респондентів.

„Найбільше прагнуть повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії. Про це повідомили 70% опитаних. Також прагнуть повернутися ті українці, які нині тимчасово непрацевлаштовані – 68%”, – зазначила Шуляк.

Вона додала, що стабільне працевлаштування в Україні, яке стане запорукою повернення українців, можливе за умови розвитку підприємництва, що у свою чергу буде означати нові робочі місця. Для цього останнім часом пропонується багато законодавчих змін. Остання – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.

Крім цього, зауважила нардепка, наразі для створення нових робочих місць, уряд запроваджує дієві програми підтримки бізнесу. Це насамперед пільгове кредитування та надання грантів на власну справу.

За словами Шуляк, намагається і не залишатися осторонь проблеми і приватний бізнес. Як свідчать результати опитування, проведеного ЕВА, у 2024 році 71% опитаних відчули значний дефіцит кваліфікованих кадрів. Відтак, 56% інвестували у розвиток персоналу.

„На 2025 рік компанії планують продовжувати цей курс. Так, 46% розраховують збільшити кількість працівників, 33% – збільшити бюджети на навчання та розвиток і 24% – збільшити рівень заробітної плати на 10-15%”, – підсумувала Олена Шуляк.