За інформацією видання, відповідну позицію Варшава озвучує під час закритих консультацій у Брюсселі щодо майбутнього статусу українських біженців у країнах ЄС.
Очікується, що питання обговорять міністри внутрішніх справ держав Євросоюзу 4 червня.
Після цього Європейська комісія має представити пропозицію щодо продовження механізму тимчасового захисту для українців до 2028 року.
„На нашу думку, не має бути суперечностей у тому, щоб люди, які й так не можуть легально залишати Україну, не отримували тимчасовий захист у країнах ЄС”, – цитує видання польського дипломата.
У Варшаві вважають, що права українських чоловіків призовного віку мають регулюватися на загальних умовах, як і для інших іноземців, без автоматичного надання статусу тимчасового захисту.
Водночас польська сторона не підтримує ідею прив’язувати право на тимчасовий захист до регіону проживання в Україні.
У Варшаві наголошують, що ракетні удари можуть відбуватися на всій території країни, тому такий підхід вважають несправедливим.
Євросоюз, імовірно, продовжить дію тимчасового захисту для українців ще на один рік – до березня 2028 року.
Про це заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон в інтерв’ю DW.
За її словами, зараз між країнами-членами ЄС тривають обговорення щодо спільного підходу до майбутнього тимчасового захисту українців.
“На мій погляд, схоже, що ми прийдемо до продовження тимчасового захисту, можливо, з деякими незначними корективами, але в основному – ще на один рік”, – сказала Йоганссон.
Вона зазначила, що рішення зумовлено тим, що війна триває, й мирної угоди чи навіть сталого припинення вогню між Україною та Росією найближчим часом не очікується.
Попри це, вона наголосила, що українцям, які вже кілька років живуть у країнах ЄС, варто поступово переходити з режиму тимчасового захисту на інші правові підстави для проживання.
Найбільш відчутний відтік відбувся в Італії, де кількість власників захисту скоротилася майже вдвічі – на понад 30 тисяч людей.
Кількість українських громадян, які мають статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу, почала скорочуватися. Лише протягом березня цей показник зменшився на 68 980 осіб. Про це свідчать офіційні дані статистичного відомства Євростат.
Відео дняPlay Video
Згідно з опублікованими цифрами, загальна кількість біженців у березні 2026 року становила 4,33 мільйона осіб. Це на 1,6% менше, ніж було зафіксовано у лютому.
Як зазначається, найбільш відчутний відтік відбувся в Італії, де кількість власників захисту скоротилася майже вдвічі – на понад 30 тисяч людей. Фахівці пов’язують такий стрімкий спад із бюрократичними нюансами: у багатьох українців завершився термін дії щорічних дозволів на проживання.
Крім італійського напрямку, помітне зменшення кількості українців спостерігається у Чехії – 19,8 тисячі, та Фінляндії – 8 тисяч осіб.
Проте загальна тенденція не є однозначною. За даними звіту, у 14 державах блоку статистика демонструє зростання. Найбільший приплив нових мешканців відчула Німеччина, де кількість українців збільшилася майже на 7,5 тисяч осіб. Також позитивну динаміку приросту показують Іспанія – плюс 2 665 людей, та Румунія – плюс 2 125 осіб.
На думку аналітиків відомства, такі зміни зумовлені двома ключовими факторами. По-перше, триває активна внутрішня міграція, коли біженці переїжджають з однієї країни ЄС до іншої в пошуках кращих умов. По-друге, попри загальне скорочення, потік людей, які виїжджають безпосередньо з України, не зупиняється.
Попри всі зміни, географія розселення залишається стабільною. Як вказують дані Євростату, Німеччина продовжує приймати майже третину всіх українців у ЄС. Друге місце впевнено посідає Польща, а на третій позиції, попри нещодавнє скорочення, залишається Чехія.
У польських спецслужбах зазначають, що росія нарощує гібридні операції в країнах ЄС, залучаючи радикалізовану молодь, представників кримінального середовища та іноземців.
Про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, передає Укрінформ.
Голова польського Агентства внутрішньої безпеки Рафал Сириско зауважив, що росія нарощує гібридні операції в країнах ЄС, масово залучаючи виконавців через інтернет.
За його словами, йдеться про так званих дешевих агентів, яких використовують для підпалів, стеження, збору інформації та інших диверсійних дій. У Польщі вже фіксують зростання кількості таких інцидентів.
“За оцінкою польської сторони, до подібної діяльності активно залучають радикалізовану молодь, представників кримінального середовища та іноземців. Частина виконавців може навіть не усвідомлювати, що діє в інтересах російських спецслужб”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається. що у Кремлі використовують цю тактику через її простоту, низьку вартість і можливість мінімізувати прямий зв’язок із російськими спецслужбами. Водночас Москва поступово переходить до створення організованіших диверсійних мереж із залученням підготовлених виконавців.
У ЦПД наголосили, що масштабуючи гібридну війну проти Заходу, рф прагне дестабілізувати ситуацію в Європі, підірвати довіру до державних інституцій і вплинути на рівень суспільної підтримки України.
У 2025 році спостерігався значний ріст видачі шенгенських віз громадянам росії. Франція стала лідером серед країн ЄС: не лише оформила найбільшу кількість віз, а й зафіксувала найвищий темп зростання – понад 23% у порівнянні з 2024 роком.
Про це пише Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської Комісії та європейських дипломатів.
За даними Європейської Комісії, у 2025 році росіяни подали понад 670 000 заяв на шенгенські візи, що на 8% більше за попередній рік.
Країни ЄС видали понад 620 000 віз, що на 10,2% більше за 2024 рік. Туристичні візи становили понад 477 000 – близько 77% від загальної кількості виданих віз у 2025 році.
У Францію, Італію та Іспанію припадало майже три чверті всіх заяв, поданих громадянами росії. Париж не лише оформив найбільшу кількість віз, але й зафіксував найвищий приріст – понад 23% порівняно з попереднім роком. За офіційними даними 2019 року у Франції проживає понад 56 000 росіян, значна частина яких мешкає на південно-східній Рив’єрі. У цьому регіоні росіяни давно розвинули зв’язки та володіють нерухомістю на узбережжі між Антібом і Монако; місцева влада заморозила понад 50 об’єктів нерухомості, пов’язаних із юридичними та фізичними особами, на яких запроваджено санкції у зв’язку з війною в Україні.
Такий розподіл відображає географічний розрив між країнами, далекими від східного флангу Європи – Францією, Італією та Іспанією, які зазвичай більш відкриті до інвестицій та туристичних потоків, та Польщею й країнами Балтії, які відчувають безпосередній вплив війни.
Європейський Союз продовжує формувати політику щодо російських туристів: після масштабного вторгнення в Україну угода про спрощення візового режиму з Москвою була призупинена. У 2025 році введено нові правила, які зменшують кількість багаторазових віз та вимагають подання нової заявки для кожної поїздки до ЄС. Це розглядається як зменшення обсягу виданих віз порівняно з до початку агресії РФ.
Ці зміни спричинили напругу між столицями ЄС та загострили дискусію щодо політики щодо росії. Особливу увагу привертає Шенгенський барометр – інструмент моніторингу ЄК, який використовується країнами для відстеження стану безперешкодної зони. Документ містить дані про кількість шенгенських віз для російських громадян у контексті війни в Україні. Деякі столиці висловили протест, коли в барометрі з’являлися відповідні дані.
Ці дані підкреслюють різницю між країнами, далекими від східного флангу Європи, та тими, як вони ставляться до росії: Франція, Італія та Іспанія зазвичай менш обмежують поїздки, тоді як Польща та країни Балтії дотримуються більш суворих підходів.
У контексті даних ЄС триває обговорення можливих обмежень для російських громадян з бойовим досвідом в Україні; очікується, що відповідна ініціатива буде представлена до червня. Зміни в політиці та динаміка видачі шенгенських віз свідчать про існуючі розбіжності між країнами-членами щодо підходу до росії, водночас підкреслюючи роль Франції, Італії та Іспанії як ключових напрямків для російських заявників.
Узгодження підходів та подальші кроки ЄС заради безпеки та стабільності визначатимуть майбутній режим у Шенгенській зоні та відносини з росією.
Європейська Комісія представила першу в історії ЄС масштабну стратегію боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією. Брюссель планує повністю викорінити крайню бідність у Євросоюзі до 2050 року.
За словами віцепрезидентки Єврокомісії Роксани Міназату, сьогодні близько 92,7 млн людей у ЄС перебувають під загрозою бідності або соціальної ізоляції. Це майже кожен п’ятий мешканець Євросоюзу.
Найвразливішими залишаються молодь, одинокі батьки та діти. У Брюсселі визнають, що попередні цілі виконуються повільно: до 2030 року планувалося вивести з бідності 15 млн людей, однак наразі підтримку отримали лише 3,7 млн.
Нова стратегія передбачає розширення доступу до освіти, медицини, житла та соціальних послуг. Окремий акцент робиться на боротьбі з бездомністю, підтримці людей з інвалідністю та допомозі дітям із малозабезпечених сімей.
Також у ЄС планують тестувати цифрову “карту дитячих гарантій”, яка має допомогти швидше виявляти дітей у складних життєвих умовах і надавати їм підтримку.
Фінансування окремого бюджету не передбачено — програму планують реалізовувати за рахунок чинних соціальних фондів ЄС.
Європейський Союз рішуче засуджує рішення Фонду бієнале (Fondazione Biennale) дозволити Росії відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній художній виставці у 2026 році. Про це заявила Хенна Вірккунен, єврокомісар з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.
Під час пресконференції єврокомісар повідомила, що надіслала офіційного листа організаторам бієнале. Вона наголосила: відновлення роботи російського павільйону може бути розцінене як порушення санкцій ЄС, запроваджених проти Москви через вторгнення в Україну. Це, своєю чергою, ставить під загрозу фінансування виставки з боку Євросоюзу, що становить приблизно два мільйони євро.
У разі підтвердження порушення умов співпраці Єврокомісія негайно призупинить або повністю припинить фінансову підтримку. «Гроші європейських платників податків мають захищати демократичні цінності та культурне різноманіття», – підкреслила Вірккунен.
Вона також нагадала, що цьогорічна виставка відкривається у суботу, 9 травня, у День Європи. За словами єврокомісара, цей день має символізувати мир, а не ставати майданчиком для самопрезентації Росії.
Венеційська бієнале цього року триватиме з 9 травня по 22 листопада. Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни у 2022 році організатори заборонили участь усім особам та інституціям, пов’язаним із російським урядом. Російський павільйон залишався закритим, проте новий директор Фонду П’єтранджело Буттафуоко, призначений у 2024 році, ухвалив рішення про його відкриття.
Європейська комісія запустила нову платформу для випробувань BraveTechEU, покликану підтримати Україну та стимулювати військові інновації.
Про це пресслужба комісії повідомила журналістам у середу, повідомляє.
BraveTech EU – спільна ініціатива, спрямована на прискорення впровадження військових технологій для оборонної промисловості України.
Платформа, бюджет якої становить 35 млн євро, покликана забезпечити швидке впровадження пріоритетних інновацій безпосередньо на українських ділянках бойових дій.
Впровадження ініціативи вже триває: перші відбіркові заходи заплановано на червень 2026 року, а восени 2026 року відбудуться перші польові випробування та оцінювальні кампанії у тісній співпраці з Україною.
Цей етап є продовженням першого етапу BraveTech EU, який було доручено консорціуму компаній, утвореному Civitta, Starburst Accelerator та Darkstar. У його рамках було визначено та відібрано найперспективніші рішення від інноваторів з усієї Європи.
Нещодавно запущена платформа тепер піддасть ці технології суворим випробуванням, що імітують конкретні оперативні умови війни в Україні.
Про програму BraveTech EU вперше було оголошено в липні 2025 року єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом та міністром України Михайлом Федоровим.
Вона діє у тісній співпраці з українським інноваційним кластером Brave1, урядовою платформою України з оборонних технологій, щоб забезпечити відповідність європейських технологічних розробок реаліям сучасної війни.
Європейський Союз офіційно припиняє фінансування Венеційської бієнале через рішення організаторів знову відкрити російський павільйон на виставці.
Про це повідомляє речник Європейської комісії Том Реньє.
Виконавче агентство ЄС з питань освіти та культури надіслало офіційний лист до фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на суму 2 млн євро, розрахований на три роки.
За словами речника Єврокомісії, така реакція є прямою відповіддю на допуск представників РФ до участі у культурному заході. «Дозвольте мені підтвердити, що EACEA справді надіслало листа, щоб повідомити фонду про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує той факт, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися», – наголосив.
Реньє також уточнив, що наразі за контрактом ще не було виплачено жодного євро.
У 2025 році кількість іммігрантів на території Європейського Союзу сягнула рекордного показника – 64,2 мільйона людей.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Reuters із посиланням на звіт опублікований у середу, 22 квітня, Центром досліджень та аналізу міграції при незалежному дослідницькому інституті RFBerlin.
У 2010 році цей показник становив 40 мільйонів людей.
Зазначається, що у Німеччині проживає найбільша кількість народжених за кордоном людей – майже 18 мільйонів осіб, і 72% з них працездатного віку.
«Німеччина залишається основним місцем призначення для мігрантів у Європі, як в абсолютному вираженні, так і, значною мірою, відносно до чисельності населення», – сказав один із авторів звіту Томмазо Фраттіні.
Іспанія ж продемонструвала найшвидше нещодавнє зростання, додавши близько 700 000 осіб, що довело чисельність населення іноземного походження до 9,5 мільйона людей.
У документі також йдеться, що міграційні моделі нерівномірні по всьому блоку. Такі країни, як Люксембург, Мальта та Кіпр стикаються з вищою часткою іммігрантів відносно чисельності їхнього населення.
Прохання про надання притулку також були зосереджені в певних країнах, причому на Іспанію, Італію, Францію та Німеччину припадало майже 3/4 зі всіх заявок.
Німеччина прийняла найбільшу кількість біженців загалом – 2,7 мільйона людей.
