З 2 серпня в Європейському Союзі почали діяти обовʼязкові вимоги до систем загального штучного інтелекту (GPAI). Компанії тепер зобовʼязані публікувати інформацію про навчальні дані, дотримуватись авторського права та гарантувати безпечну розробку продуктів.
Про це інформує Європейська комісія.
Європейські правила для систем загального призначення в галузі штучного інтелекту (GPAI) набули чинності.
Це підвищить прозорість, безпеку та підзвітність систем ШІ на ринку. Ці правила забезпечать більш чітку інформацію про те, як навчаються моделі ШІ, більш ефективне дотримання авторських прав та більш відповідальну розробку ШІ.
– йдеться у повідомленні.
Під GPAI потрапляють моделі, здатні генерувати мову й навчені на обсягах обчислень. Для найпотужніших моделей із потенційним системним ризиком передбачені додаткові вимоги — зокрема, обов’язок інформувати Єврокомісію та гарантувати безпеку моделей.
Це перший етап впровадження європейського AI Act — закону, ухваленого в червні 2024 року. Він розділяє ШІ-системи за рівнем ризику та встановлює суворіші вимоги до високоризикових продуктів, особливо в галузях охорони здоров’я, правосуддя та критичної інфраструктури.
Регламент також запроваджує обов’язкову реєстрацію моделей з високим впливом на громадськість — зокрема тих, що можуть створювати дезінформацію або порушувати права людини.
Повністю регламент набуде чинності до 2026 року, але перші зобов’язання з прозорості вже стали обов’язковими для компаній, які розробляють чи впроваджують ШІ в ЄС.
Згідно з останніми даними Статистичного управління Європейської комісії (Євростату), кількість українських біженців, зареєстрованих у Євросоюзі, у березні перевищила 4 мільйони 300 тисяч. А кількість тих, кому надано статус прихистку, що забезпечує тимчасовий захист, у лютому порівняно з попереднім місяцем зросла на понад 21 тисячу.
Зросла також кількість українців, які зареєструвалися для отримання тимчасового захисту, що дозволяє їм, зокрема, мати право на медичне обслуговування та роботу, а їхнім дітям – відвідувати державні школи, повідомили у відомстві.
Станом на кінець лютого в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 306 800 громадян України зі статусом прихистку, що на 21 015 осіб (0,5%) більше, ніж у кінці січня.
Найбільше українських біженців отримали відповідний захист у Німеччині (1 177 800), Польщі (994 790) та Чехії (397 750).
Порівняно з кінцем січня кількість одержувачів допомоги в лютому зросла в більшості країн ЄС, насамперед у Німеччині (7550; 0,6%), Чехії (2765; 0,7%) та Іспанії (1885; 0,8%). Серед країн-членів зменшення кількості українців, які перебувають під тимчасовим захистом, зафіксовано лише в Австрії (430; мінус 0,5%) та Франції (410; мінус 0,7%).
Співвідношення числа біженців на 1000 жителів наприкінці лютого було найвищим у Чехії (36,5), Польщі (27,2) та Литві (26,2), тоді як на рівні ЄС цей показник становив у середньому 9,6.
44,7% українських біженців – це жінки, 31,8% – неповнолітні віком до 18 років, 23,4% – дорослі чоловіки.
Згідно зі звітом Євростату, з початку війни Угорщина надала статус тимчасового захисту 39 580 українським біженцям, зокрема в лютому 255 особам.
Нова система авторизації подорожей у Європейському Союзі, яка вимагатиме платної реєстрації для в’їзду до країн-членів, почне діяти пізніше, ніж планувалося.
ЄС працює над створенням нової системи в’їзду та виїзду (EES) і запровадженням Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS) для автоматичної реєстрації мандрівників. Туристи з безвізових країн повинні будуть отримати попередній дозвіл на короткострокове перебування в Шенгенській зоні, повідомляє Euronews.
Це стосується країн, громадяни яких навряд чи їдуть до ЄС з прихованими мотивами, як-от Великої Британії, Сполучених Штатів, Аргентини, Ізраїлю, Австралії, України та Сербії. Мандрівникам, що прибувають з цих держав, для можливості вільно подорожувати континентом потрібно мати лише паспорт, а також певну реєстрацію, яку слід періодично оновлювати.
Запровадження ETIAS, яке спочатку планувалося на 2026 рік, знову відкладається. Перед повним стартом у 2027-му система, імовірно, запрацює в тестовому режимі лише наприкінці цього року.
У рамках системи ETIAS громадяни безвізових країн, які не входять до ЄС, повинні будуть подати онлайн-заявку на короткострокове перебування в Шенгенської зоні. Під час заповнення заявки треба буде вказати особисті дані, відповісти на певні запитання та сплатити комісію в розмірі 7 євро.
Сплативши за реєстрацію, ви зможете подорожувати по Шенгенській зоні протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта. Крім того, особи віком до 18 і старші 70 років звільнені від сплати збору, але також повинні подати заяву на дозвіл.
ETIAS буде запроваджений через шість місяців після повного введення EES. Це означає, що система має працювати на всіх пунктах перетину кордону Шенгенської зони, зокрема в аеропортах, поромних портах та наземних пунктах пропуску. Запровадження EES зіткнулося з низкою технічних труднощів, кілька країн-учасниць не готові до запланованого запуску системи, через що його довелося відкласти.
Поступове впровадження EES може розпочатися в жовтні 2025 року, але точна дата буде визначена лише за кілька місяців до введення системи. Після цього її використання буде добровільним ще протягом шести місяців, тому до обов’язкової сплати залишається ще приблизно два роки.
Країни-члени ЄС мають побудувати «космічний щит» для захисту від нападу своєї інфраструктури у космосі, який може перетворитися на Дикий Захід.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ й політики безпеки Кая Каллас на конференції Європейського космічного агентства, повідомляє Укрінформ.
«Безпека наших супутників – це безпека наших суспільств. Вона відповідає інтересам кожної країни-члена, тож ЄС має вирішувати ці виклики спільно. Це передбачено Стратегічним компасом ЄС та космічною стратегією ЄС з безпеки й оборони. Це також буде відображено в Білій книзі щодо майбутнього європейської оборони. Щоб захистити себе у космосі, ми наразі розробляємо новий «Європейський космічний щит», – сказала висока представниця ЄС.
Вона наголосила на важливості трьох ключових пріоритетів: належне інформування, спроможність на дії у відповідь на недружню діяльність та колективна оборона.
«Ми маємо знати, хто і що робить у космосі і що саме може становити загрозу. ЄС має щорічні закриті аналітичні зведення щодо характеру таких загроз на основі даних розвідки країн-членів. Ми також тісно співпрацюємо із національними космічними командуваннями, які надають регулярну інформацію щодо загроз на орбіті», – сказала Каллас.
Другим елементом «Європейського космічного щита», за її словами, має стати ухвалення правових норм, які нададуть ЄС спроможність відповідати на атаки в космосі.
«Ми мусимо відповідати на такі атаки. Маємо розглядати заходи з покарання за це так само, як за кібератаки… У грудні минулого року ми вперше застосували санкції у відповідь на гібридні атаки, зокрема проти прихованих підрозділів російських розвідувальних служб», – нагадала висока представниця ЄС.
Щодо спільної оборони, за її словами, відповідно до положень Угоди ЄС у разі нападу на будь-яку країну ЄС або на її територію всі інші члени Євроспільноти зобов’язані надати допомогу всіма доступними засобами. Це поширюється і на протидію космічним загрозам.
Представниця ЄС наголосила, що Європа має будувати свій захист у тісній координації із близькими міжнародними партнерами на двосторонній та на багатосторонній основі, зокрема, із США, НАТО і в межах ООН.
«ЄС і США є найважливішими партнерами у сфері безпеки. Ми маємо бути союзниками у космосі також. Очевидно, що космос є частиною внутрішнього порядку денного США, – президент Трамп заявив, що хоче доставити «зорі й смуги» (мається на увазі прапор США – ред.) на Марс. Тож у питаннях безпеки ми мусимо працювати разом, оскільки маємо тих самих стратегічних противників і повинні запобігати конфліктам у відкритому космосі», – сказала Каллас.
Вона зауважила, що ЄС має намір також тісно співпрацювати з іншими партнерами, включаючи Австралію, Республіку Корея і Японію. На багатосторонньому рівні ЄС розвиватиме співробітництво з НАТО, яка залишається ключовим елементом європейської безпеки, та з ООН, що надає міжнародну платформу для космічної дипломатії та обговорення відповідальної поведінки у космосі.
«Ми маємо встановити в космосі міжнародний порядок разом з нашими партнерами в усьому світі. Є реальний ризик того, що космос може перетворитися на «Дикий Захід», де зможуть вижити лише найміцніші. Ми не можемо цього допустити. Разом ми завжди набагато сильніші та більш захищені”, – підкреслила висока представниця ЄС.
У найближчі місяці місія EUMAM Ukraine додатково навчить 15 тис. українських військовослужбовців.
Євросоюз продовжив термін діяльності Допоміжної військової місії ЄС для України (EUMAM Ukraine) на наступні два роки, та виділила додаткові фонди для забезпечення її діяльності. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у п’ятницю, 8 листопада.
Вказано, що тепер військова місія буде діяти до 15 листопада 2026 року, із бюджетним забезпеченням близько 409 млн євро.
„Наразі EUMAM Ukraine підготувала 63 тис. бійців ЗСУ, що еквівалентно десяти бригадам. У найближчі місяці місія навчить додатково 15 тис. військовослужбовців, довівши загальну кількість підготовлених солдатів до 75 тис. до кінця зими 2024/2025 років”, – йдеться у повідомленні.
Компанія Google виграла апеляцію проти антимонопольного штрафу Європейського Союзу на €1,49 мільярда. Його наклали пʼять років тому, бо Google створював перешкоди конкурентам у сфері пошукової реклами.
Про це пише Reuters.
У 2019 році Європейська комісія постановила, що Google зловживав домінуючим становищем на ринку і не дозволяв вебсайтам використовувати інших брокерів для розміщення реклами, крім своєї платформи AdSense Довідка
Google AdSense — сервіс контекстної реклами від Google.
Незаконна, на думку Єврокомісії, практика тривала у 2006—2016 роках.
Європейський суд загальної юрисдикції в Люксембурзі в основному погодився з оцінкою Єврокомісії, але штраф таки скасував. Google повідомив, що змінив умови контрактів, які потрапляють під штраф, у 2016 році — тобто ще до рішення Комісії.
Майже дві третини громадян країн ЄС стурбовані безпекою Європейського Союзу, найбільше проблемами безпеки занепокоєні мешканці Португалії.
Це випливає з результатів нещодавно оприлюдненого опитування, проведеного за дорученням Європейської комісії, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на DPA.
Близько 47% опитаних громадян ЄС заявили, що вони „досить стурбовані” безпекою Євросоюзу протягом наступних п’яти років, тоді як ще 17% сказали, що вони „дуже стурбовані”.
Згідно з результатами, найбільше занепокоєні безпекою жителі Португалії (77%). У Німеччині 54% респондентів заявили, що вони „досить” або „дуже” стурбовані безпекою ЄС.
В рамках репрезентативного опитування інститут дослідження громадської думки Ipsos провів онлайн-опитування серед більш ніж 25 000 громадян ЄС віком від 15 років і старше в кінці червня – на початку липня.
Згідно з опитуванням, близько 58% громадян ЄС все ще налаштовані оптимістично щодо майбутнього ЄС, тоді як близько 37% висловили песимістичні настрої.
Близько 50% громадян ЄС вважають війну в Україні найбільшим нинішнім викликом для ЄС, тоді як 41% опитаних наразі вважають нелегальну міграцію найбільшим викликом.
Ще 35% респондентів також назвали екологічні проблеми та зміну клімату.
Що стосується питань, які ЄС повинен визначити як пріоритетні, респонденти найчастіше називали навколишнє середовище та зміну клімату (33%) і нелегальну міграцію (також 33%), за ними йдуть безпека і оборона (29%) і війна в Україні (25%).
Думки громадян ЄС щодо розвитку економіки в ЄС протягом наступних п’яти років розділилися.
Близько 50% респондентів висловили впевненість щодо майбутнього економіки, в той час як 45% заявили, що вони налаштовані більш скептично.
У Європейському Союзі зменшується кількість українців, які мають статус тимчасового захисту. Згідно зі звітом Євростату (бюро статистики ЄС), у березні їх було 4 211 495, що на 20 тисяч менше, ніж у лютому, і майже на 100 тисяч менше, ніж у січні.
За інформацією відомства, станом на кінець березня найбільше українських біженців проживало в Німеччині (1 301 790), Польщі (955 520) та Чехії (364 375). Порівняно з даними на кінець лютого кількість українських біженців у березні найбільше зросла в Німеччині (+ 15 210; 1,2%), Нідерландах (+ 4 705; 4%) і Болгарії (+ 3 475; 7,6%).
Порівняно з попереднім місяцем кількість українських біженців зі статусом тимчасового захисту найсуттєвіше зменшилася в п’ятьох країнах ЄС:
Чехії (мінус 20 700; 5,4%),
Швеції (мінус 9960; 21,5%),
Австрії (мінус 9130; 11,1%),
Данії (мінус 5385; 14,5%),
Польщі (мінус 1680; 0,2%).
З моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала такий документ 34 965 українським біженцям, а за останній місяць – 120.
Кількість осіб, які отримали статус тимчасового захисту, досягла піку в січні, – 4,3 мільйона. У грудні в ЄС усе ще залишалося 4,2 мільйона українських біженців. Як і тепер, більшість із них перебувала тоді в Німеччині, Польщі та Чехії.
[type] => post [excerpt] => У Європейському Союзі зменшується кількість українців, які мають статус тимчасового захисту. Згідно зі звітом Євростату (бюро статистики ЄС), у березні їх було 4 211 495, що на 20 тисяч менше, ніж у лютому, і майже на 100 тисяч менше, ніж у січні. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1715452080 [modified] => 1715439602 ) [title] => Кількість українських біженців у ЄС зменшилася [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=186877&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186736 [uk] => 186877 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 186737 [image] => Array ( [id] => 186737 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 141353 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2448 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 186737 [_edit_lock] => 1715429471:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Європейський Союз проведе в росії онлайн-кінофестиваль, організований компанією, яка обслуговує, зокрема, російський військово-промисловий комплекс «Заслон». Її пов’язують з другом Путіна Анатолієм Турчаком, пише DW.
ЄС не має наміру скасовувати кінофестиваль у росії, незважаючи на позицію України та зв’язки організатора фестивалю 4D з російським військово-промисловим комплексом.
Як повідомляє DW, українська сторона звернулася до Європейської служби зовнішньої діяльності з проханням розглянути можливість відмови від проведення фестивалю в рф. Крім того, кілька українських культурних організацій, таких як Державне агентство України з питань кіно та Український інститут, також звернулися до Брюсселя із закликом скасувати захід.
Напередодні кінофестивалю Міністерство культури України заявило, що «відновлення культурного діалогу з країною-агресором є неприпустимим у ситуації, коли від дій росії страждають мільйони людей».
Фестиваль європейського кіно в рф відбудеться 1–15 листопада онлайн. Гасло цьогорічного заходу «Кіно об’єднує» підкреслює єдність культур та інтересів.
