Ввечері суботи, 1 листопада, над військовою базою Кляйне-Брогель у бельгійському місті Пір, провінція Лимбург, вдруге за два дні помітили невідомі дрони.
Мер Піра Стівен Матей підтвердив, що безпілотник з’явився над базою близько 18:30. На місце був відправлений поліцейський вертоліт, однак знайти ані дрон, ані його оператора не вдалося.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що польоти над військовими об’єктами суворо заборонені, й закликав збивати будь-які безпілотники, які наближаються до таких зон.
“Категорично заборонено літати на дронах над військовими районами, – наголосив він. – Міністерство оборони зустрінеться наступного тижня з місцевою поліцією, щоб проаналізувати загрозу та посилити заходи, вжиті для пошуку та затримання пілотів дронів”.
Крім того, аналогічний інцидент стався на полігоні в Леопольдсбурзі, неподалік від Кляйне-Брогеля.
Довідково: Кляйне-Брогель — важлива авіабаза бельгійської армії. Там зберігаються американські ядерні боєголовки, а з 2027 року там будуть базуватися нові винищувачі F-35.
Одна з найбільших європейських компаній протиповітряної оборони Thales Belgium заявила, що над її надсекретними заводами пролітає дедалі більша кількість безпілотників. Через це підприємство вимагає чітких правил щодо того, як їх придушити чи збивати.
Про це пише Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврен заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж було кілька місяців тому.
За його словами, такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Директор компанії пояснив, що французька багатонаціональна компанія доклала «величезних зусиль» для встановлення систем виявлення на своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати «глушилки» для блокування сигналу, необхідного для керування дронами та їх збивання.
Кеврен сказав, що проблема полягає в тому, що «нам це не дозволено законом». Одним із занепокоєнь щодо збивання дронів є те, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
За його словами, тепер такі країни, як Бельгія, повинні чітко визначити, «який правильний процес» для таких спостережень, зокрема, де закінчуються обов’язки поліції та починаються обов’язки компаній.
Директор Thales Belgium у Бельгії сказав, що компанія спостерігає «неймовірний» попит на свої ракети, оскільки НАТО намагається зробити безпечним свій повітряний простір. Зараз більшість поточного виробництва компанії іде в Україну.
За словами Кеврена, з моменту вторгнення дронів до Польщі компанія Thales отримала десятки запитів на свої ракети, враховуючи, що їхні ракети дальністю 8 кілометрів використовують загальнонатовські стандарти, які можуть бути встановлені в наявні системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку.
[type] => post [excerpt] => Одна з найбільших європейських компаній протиповітряної оборони Thales Belgium заявила, що над її надсекретними заводами пролітає дедалі більша кількість безпілотників. Через це підприємство вимагає чітких правил щодо того, як їх придушити чи збив... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1759925640 [modified] => 1759920114 ) [title] => Оборонна компанія в Бельгії заявила про збільшення кількості дронів, які помічають над секретними об’єктами [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=257179&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 257326 [uk] => 257179 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 257180 [image] => Array ( [id] => 257180 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc.webp [original_lng] => 144778 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/7innbi-c16x9x50px50p-669e77d5c068fb39db7dd25ab3ac9dfc.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1759909321:2 [_thumbnail_id] => 257180 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 904 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 440360667002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 90666 [1] => 67105 ) [tags_name] => Array ( [0] => Бельгія [1] => дрони ) ) [2] => Array ( [id] => 253071 [content] =>
З початку війни в Україні російське населення, яке проживає на території Європейського Союзу, зіткнулося з безліччю санкцій. Бельгія може стати першою країною, яка скасує призупинення видачі віз російським громадянам.
24 серпня 2022 року для громадян росії було припинено розгляд заяв на отримання короткострокових шенгенських віз, а отримання віз на більш тривалий термін стало значно складнішим. Однак зараз Бельгія має намір відновити можливість подачі заяв на короткострокові візи, як повідомило видання «Известия» з moskovського офісу бельгійського дипломатичного представництва.
Бельгія ставить умови для полегшення правил
Оскільки планується значна поступка, західноєвропейська країна поставила умову, що спочатку необхідно збільшити штат посольства. У інтерв’ю російській газеті бельгійські дипломати пояснили призупинення видачі шенгенських віз не санкціями, а технічними труднощами. У 2022 році обидві країни взаємно вислали своїх консульських співробітників. Тоді 12 співробітників бельгійського посольства в Москві були визнані небажаними особами і вислані з Росії. Літак бельгійського уряду в неділю, 1 травня, здійснив рейс до Москви і назад, щоб співробітники бельгійського посольства в Москві, яких вислали російська влада, та члени їхніх сімей могли повернутися до Бельгії», – повідомило міністерство закордонних справ бельгійському інформаційному агентству.
Раніше цього року, після трирічної перерви, Словаччина почала видавати шенгенські візи російським туристам. Зараз прийомом документів займається компанія BLS International.
Словаччина на передовій
Міністерство закордонних справ Словаччини заявило, що раніше такої заборони не вводили, оскільки Словаччина дотримується законодавства ЄС. Вони додали, що з точки зору ЄС «ніколи не було прийнято однозначного рішення про призупинення видачі туристичних віз; на рівні ЄС було призупинено лише так звану угоду про спрощення візового режиму».
Видача туристичних віз (шенгенських віз для туристичних цілей) в минулому офіційно обмежувалася лише через пандемію Covid-19, повідомило словацьке міністерство закордонних справ.
Бельгія готується до відправки близько 200 військових до Литви наприкінці липня для посилення оборони східного флангу НАТО, заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен на засіданні парламентського комітету.
Ця місія – частина операції НАТО, яка об’єднує багатонаціональні бойові групи, розміщені у восьми країнах Східної Європи.
Бельгійський контингент, направлений на прохання Німеччини, залишатиметься в Литві до початку наступного року. Бельгійська участь складатиметься з розвідувальної роти чисельністю близько 100 військових, артилерійського підрозділу із 70 солдатів, близько десяти штабних офіцерів та персоналу, який забезпечуватиме логістичну, медичну та військово-правоохоронну підтримку.
“Це чітко демонструє нашу готовність взяти на себе відповідальність в рамках Альянсу, нашу політичну та військову солідарність з нашими партнерами, а також зміцнює наші двосторонні відносини з Німеччиною», – наголосив міністр.
Уряд Бельгії також виділяє 140 мільйонів євро на протиповітряну оборону України у рамках ініційованої Німеччиною програми “Підтримка протиповітряної оборони швидкого реагування”. Бельгійські військово-транспортні літаки також надаватимуть логістичну підтримку.
Бельгія планує запровадити прикордонний контроль для осіб, які в’їжджають до країни, з метою боротьби з нелегальною міграцією.
Про це передає агентство Reuters, пише “Європейська правда”.
Речниця міністерки з питань міграції Аннелен Ван Боссейт заявила, що Бельгія запровадить прикордонний контроль для осіб, які в’їжджають до країни, з метою боротьби з нелегальною міграцією – обмеження почнуть діяти цього літа.
“Час для перевірок на в’їзді. Бельгія не повинна бути магнітом для тих, кого зупинили в інших країнах. Наш сигнал чіткий: Бельгія більше не буде терпіти нелегальну міграцію та “шопінг за притулком”, – наголосила вона.
Як передає агентство, в уряді заявили, що контроль здійснюватиметься вибірково – на основних автомагістралях, на автобусному сполученні, на окремих залізничних маршрутах, а також на внутрішньошенгенських авіарейсах із країн із високим міграційним тиском, таких як Греція та Італія.
Прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що обмеження міграції – ключовий пріоритет його правоцентристського уряду.
А представник бельгійського Міграційного управління зазначив, що наразі складно надати точні дані про нелегальну міграцію без систематичних перевірок на кордоні.
Головний міжнародний аеропорт Брюсселя скасує кілька рейсів 29 квітня, а аеропорт Шарлеруа – зупинить цього дня всі вильоти. Причина – загальнонаціональний страйк у відповідь на політику жорсткої економії нового уряду Бельгії, пише Reuters.
Аеропорт Брюсселя у своїй заяві повідомив, що деякі з його постачальників послуг з обробки багажу та забезпечення безпеки долучаться до страйку. Скасуванню підлягатимуть не щонайменше 30% вильотів, також можливі перебої з рейсами, що прибувають.
Аеропорт Шарлеруа заявив, що нестача персоналу у вівторок унеможливить забезпечення безпечних операцій для рейсів, що відлітають. При цьому вхідні рейси продовжуватимуться за розкладом.
Загальнонаціональний страйк у Бельгії 29 квітня: причини та вимоги
Бельгійські профспілки організовують черговий загальнонаціональний страйк проти політики нового уряду, зокрема стосовно пенсійної реформи.
Нею передбачено винагородження тих осіб, хто працює після виходу на пенсію з 35 роками стажу, тоді як пенсіонери без 35 років стажу зіткнуться зі штрафом. Нова система буде менш сприятливою для осіб з низьким доходом порівняно з попередньою, яка передбачала одноразову виплату залежно від тривалості кар’єри.
Нагадаємо, уряд націоналіста Барта де Вевера був приведений до присяги 3 лютого після восьми місяців переговорів, у результаті яких була сформована п’ятипартійна коаліція.
У бельгійському місті Льєж вранці у суботу мешканці багатьох кварталів виявили на запаркованих авто у дворах кишенькові Корани у французькому перекладі.
Про це повідомляє RTBF.
Вранці 19 квітня у багатьох кварталах Льєжа над двірниками запаркованих автомобілів виявили кишенькові видання Корану французькою мовою.
На місце викликали поліцію, правоохоронці зібрали “подарунки” та досліджують відео з місцевих камер спостереження.
Наразі невідомо, чи ця акція була задумана кимось як месіонерство чи як провокація перед Великоднем.
Одна з місцевих мешканок, яка є мусульманкою, у коментарі журналістам сказала, що такі дії не у стилі їхньої громади, та що вона побоюється, що ця акція нашкодить ставленню до них.
У Бельгії близько чотирьох тисяч людей обрали евтаназію в 2024 році, що на 16,6 відсотків більше, ніж роком раніше. Більшості заявників було більше 70 років і більше половини хворіли на рак, повідомляє Index із посиланням на інформагентство MTI.
Згідно з даними Комісії з моніторингу та оцінки евтаназії Бельгії (FCEE), у 2024 році 3991 пацієнт у Бельгії вибрав евтаназію, що на 16,6 відсотка більше, ніж у попередньому році.
Зверталися здебільшого люди, які хворіли на кілька захворювань одночасно. Смерть через евтаназію становить 3,6 відсотка всіх смертей у Бельгії.
Кількість звернень до FCEE щороку зростає, в 2024 році було зафіксовано 15-відсоткове зростання.
Більшість тих, хто звернувся з проханням про евтаназію, – люди похилого віку. 72 відсотки – старше 70 років, 43 відсотки – старше 80 років, пацієнти віком до 40 років – лише 1,3 відсотка. Евтаназію також проводили для неповнолітніх, що стало можливим після внесення поправок до закону 2014 року. Більшість пацієнтів, які просили евтаназію, страждали від раку.
Багато хто страждав від кількох захворювань одночасно – 26 відсотків заявників. Неврологічні захворювання, такі як бічний аміотрофічний склероз (БАС), стали третьою за поширеністю причиною прохання про евтаназію. Когнітивні розлади, такі як хвороба Альцгеймера, зустрічалися рідше і становили лише 1,4 відсотка випадків, тоді як рівень евтаназії через психіатричні захворювання залишався таким самим — 1,4 відсотка.
У базі даних реєстрації евтаназії лікарі також вказують, чи за рішенням стоять фізичні, психологічні хвороби, чи, можливо, обидві.
У 82 відсотках лікарі вказали як фізичні, так і психологічні недуги, у 15 відсотках причиною були лише фізичні. Більше половини хворих, 50,4 відсотка, померли вдома, 30 відсотків – у лікарні, 17 відсотків – у будинку престарілих.
Іноземці також можуть просити евтаназію в Бельгії. Минулого року більшість іноземних пацієнтів приїхали з Франції. За евтаназією звернулося загалом 120 іноземців, 106 з яких були громадянами Франції.
[type] => post [excerpt] => У Бельгії близько чотирьох тисяч людей обрали евтаназію в 2024 році, що на 16,6 відсотків більше, ніж роком раніше. Більшості заявників було більше 70 років і більше половини хворіли на рак, повідомляє Index із посиланням на інформагентство MTI. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1742745300 [modified] => 1742727914 ) [title] => Торік майже чотири тисячі людей обрали евтаназію в Бельгії [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=236277&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 236141 [uk] => 236277 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 4357 [image] => Array ( [id] => 4357 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [original_lng] => 25805 [original_w] => 696 [original_h] => 391 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2198 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 4357 [_edit_lock] => 1742720746:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 831912226002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 90666 [1] => 79139 ) [tags_name] => Array ( [0] => Бельгія [1] => евтаназія ) ) [8] => Array ( [id] => 230651 [content] =>
З початку війни в Україні близько третини українських біженців, які прибули до Бельгії, знайшли роботу, найбільше – у Фландрії, північній фламандськомовній частині країни, повідомляє видання La Libre Belgique.
Згідно з останніми даними Євростату, статистичного відомства Європейського Союзу, станом на листопад Бельгія надала статус тимчасового захисту 120 550 українським біженцям.
Служба зайнятості (Forem) південного франкомовного регіону Бельгії повідомила виданню, що з початку війни в Україні у Валлонії як шукачів роботи зареєстрували 5263 українських біженців.
Понад чверть українців знайшли роботу, тобто загалом 1393 особи. За останніми даними, зараз у Валлонії працюють 746 українців.
За даними Forem, близько 30% зареєстрованих на роботі українців – чоловіки, 70% – жінки. У відомстві зазначили, що часто пошук роботи ускладнюється через проблему мобільності, адже до деяких віддалених районів Валлонії важко дістатися. Ситуація в Брюсселі інакша, зазначається у звіті відомства.
Як повідомляє служба зайнятості Actiris, з лютого 2022 року в Брюсселі було зареєстровано 5698 громадян України, які шукали роботу. Майже третина з них, тобто 1755 осіб (30,8%), знайшли роботу в бельгійській столиці.
У Фландрії з початку війни в Україні офіційно зареєстрували близько 20 тисяч українських біженців, які шукали роботу. Згідно з останніми даними, трохи більше половини з них (53%) знайшли роботу в північному регіоні країни, продовжують працювати 35%.
У Бельгії в неділю, 1 грудня, набув чинності закон про соціальні гарантії для працівників секс-індустрії, який передбачає офіційне працевлаштування, а також право на відпустку по догляду за дитиною та пенсію.
Про це йдеться в публікації агентства АР, пише „Європейська правда”.
Нове законодавство передбачає, що секс-працівники у Бельгії матимуть доступ до медичного страхування, оплачуваної відпустки, декретних виплат, допомоги по безробіттю та пенсій.
Законодавство також встановлює правила щодо робочого часу, оплати праці та заходів безпеки секс-працівників.
Приміром, тепер роботодавці у сфері секс-роботи в Бельгії повинні отримати дозвіл, дотримуватися суворих протоколів безпеки і відповідати попереднім вимогам, зокрема не мати судимостей за сексуальне насильство або торгівлю людьми.
Вони також повинні надавати чисту білизну, презервативи та засоби гігієни й встановити кнопки екстреного виклику на робочих місцях секс-працівників.
Незалежна секс-праця у Бельгії й далі залишається дозволеною, але нерегульоване наймання третіх осіб або порушення чинного законодавства переслідуватиметься за законом.
Закон про соціальні гарантії секс-працівників, який прирівнює їх до будь-яких інших працівників, парламент Бельгії ухвалив у травні – це стало першою подібною ініціативою у світі.
Закон покликаний покласти край „сірій зоні”, створеній у 2022 році, коли секс-праця була декриміналізована в Бельгії без надання секс-працівникам жодних гарантій захисту або трудових прав.
