Закарпатська угорська туристична рада видала альманах, у якому представлено історичні, архітектурні та культурні цінності Берегівської громади. Презентація видання відбулася в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці ІІ. Видання містить не лише інформацію про історичні пам’ятки, а й відомості про нові монументи, туристичні об’єкти, ресторани та заклади розміщення, що працюють нині.
У Берегово стартували роботи з фрезерування старого асфальтного покриття на вулиці Богдана Хмельницького.
Про це повідомив міський голова Золтан Бабяк.
Роботи проводить Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області на прохання Берегівської міської ради.
Йдеться про ділянку дороги від залізничного переїзду до повороту на село Дідово.
У міськраді закликали водіїв бути уважними під час руху цією ділянкою та з розумінням поставитися до тимчасових незручностей, пов’язаних із проведенням ремонту.
За словами Бабяка, через Берегове проходить значний транспортний потік, тому в місті очікують подальшого продовження ремонтних робіт з боку підрядної організації.
Програма Мараї, започаткована у 2010 році за підтримки Національного культурного фонду Угорщини, була створена з метою забезпечення книжками угорською мовою бібліотек Карпатського басейну та збереження культури читання. Програма підтримує громади через надання книжкових пожертв, а Берегівська міська бібліотека вже багато років бере участь у цій ініціативі. Завдяки виграному цього року гранту установи громади поповнилися сотнями нових книжкових видань.
27 жовтня у місті Берегове відбулася урочиста церемонія вручення стипендій імені Калмана Шооша. Цьогоріч грошові нагороди отримали 73 особи. У 2024–2025 навчальному році стипендіальну програму імені Калмана Шооша оголошено вже в чотирнадцятий раз. Її метою є заохочення дослідників та студентів угорської національності, які працюють і навчаються у вищих навчальних закладах Закарпаття, до активної наукової діяльності та розвитку угорської академічної мови.
Програма присвячена вшануванню пам’яті Калмана Шооша, ректора-засновника Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, який трагічно загинув.
Під час відкриття заходу керівниця благодійного фонду «Геніус» Наталія Вароді привітала присутніх і наголосила:
«Майбутнє нації – це постійна розбудова науки та спільноти, щоб ми могли дати молодим людям безпечне майбутнє».
Три напрями програми
Стипендіальна програма складається з трьох підпрограм:
Закарпатський мандрівний університет;
Підготовка навчальних записок та фахових словників для угорськомовних вишів;
Підтримка досліджень, пов’язаних із Закарпаттям.
Метою Закарпатського мандрівного університету є надання викладачам і науковцям можливості представити свої дослідження та наукові результати у різних закладах області. Цього року до участі подали заявки четверо фахівців, які виступили з доповідями в чотирьох навчальних закладах:
Берегівському реформатському професійному коледжі імені Калвіна Яноша, греко-католицькому професійному коледжі Елемера Ортутая, римо-католицькому професійному коледжі святого Геллерта в Ужгороді та в університеті Ракоці в Берегові.
Лекції охоплювали теми з галузей суспільства, технологій, літератури та історії.
У межах підпрограми «Створення навчальних конспектів та фахових словників» підтримку отримали 12 науковців. Їхня робота спрямована на підготовку навчальних матеріалів угорською мовою для предметів, з яких досі бракує відповідних ресурсів.
У категорії «Закарпатська підтримка наукових досліджень» стипендії здобули студенти, які протягом останніх двох навчальних років підготували та захистили дипломні роботи угорською мовою, тематика яких пов’язана із Закарпаттям. У цій номінації стипендії отримали 57 осіб.
Президентка університету Ракоці Ільдіко Орос привітала стипендіатів та нагадала про вагомий внесок колишнього ректора Калмана Шооша у розвиток закарпатської угорської науки:
«Ви зрозуміли, що якщо живете тут, то повинні займатися проблемами людей, які тут живуть, адже ніхто інший не вирішить їх за нас. Ми повинні пам’ятати, з якою метою було засновано цю програму. Ті, хто знав Калмана Шооша, добре розуміють, що його головною ідеєю була мотивація – створити інтерес, намір і можливість для молодих людей, які формують інтелектуальне майбутнє закарпатської угорської науки».
Після урочистих виступів відбулося вручення стипендій. Молоді дослідники отримали свої нагороди з рук президентки Ільдіко Орос та керівниці фонду «Геніус» Наталії Вароді.
Стипендіальну програму імені Калмана Шооша підтримують уряд Угорщини, Державний секретаріат з питань національної політики при офісі прем’єр-міністра Угорщини та фонд Габора Бетлена.
20 вересня в селі Великі Береги, що на Берегівщині, урочисто відкрився новий навчальний сезон в етнографічному музеї, який діє під егідою Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Традиційно захід провели у форматі свята збору винограду, яке об’єднало шкільну молодь, майстрів народного мистецтва та представників культурних організацій.
Програма була насиченою: гостей зустрічали народними танцями у виконанні учнів Tulipán Tanoda, проводили майстер-класи з народних ремесел, а також знайомили із звичаями, пов’язаними зі збором винограду.
Етнографічний музей у Великих Берегах давно став не лише місцем збереження пам’яті, а й активним освітнім майданчиком. Як розповіла координаторка музею Адель Гал, установа продовжує свою щорічну традицію відкриття сезону саме з виноградного свята: «Програму заходу ми складаємо відповідно до віку дітей, які приїздять до нас у гості. Цього разу ми вітали школярів з Берегова, Великої Доброні та Малих Геївців Ужгородського району. Наш музей охоче відвідують учні з усього регіону. Ми щасливі, що маємо змогу передавати традиції молодому поколінню».
Заняття в музеї триватимуть протягом усього навчального року – згідно з тематикою народного календаря. Попереду цикл осінніх свят, підготовка до Адвенту та Різдва.
Особливістю цьогорічного відкриття стало те, що захід увійшов до програми культурної ініціативи „Шереглеш”, започаткованої Домом традицій у Карпатському регіоні. Молоді учасники зі школи Tulipán Tanoda не тільки виступили з танцями, але й проводили інтерактивні заняття разом з дітьми.
На подію завітали почесні гості, зокрема голова Асоціації сільських музеїв Угорщини, заступниця гендиректора Музею народознавства під відкритом небом Іболя Берецкі. Вона вручила музею інформаційний стенд та генератор, зазначивши: «Ми підтримуємо зв’язок з музеєм давно. Знаємо про складні умови, в яких відбуваються заняття. Минулої осені почали збір пожертв, до якого долучилося і Міністерство культури Угорщини. Раді, що можемо допомогти».
Проректор ЗУІ Олександр Бергхауер у своїй промові підкреслив важливість збереження місцевих народних традицій та подякував уряду Угорщини за постійну підтримку: «Цей будинок-музей є чудовим прикладом того, як культура стає частиною повсякденного життя. Тут можна не лише побачити, а й відчути, доторкнутися до нашої історії та спадщини».
Координаторка ГО «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар додала: «Ми прагнемо не просто демонструвати традиції, а зробити їх живими. Тому пропонуємо майстер-класи з плетіння з лози, роботи з кукурудзяним листям, нитками, ігор та ремесел».
Після офіційної частини діти мали змогу спробувати лущити кукурудзу, топтати виноград, грати в старовинні народні ігри, а також скуштувати свіжовичавлений сік винограду – смачне сусло.
Свято завершилося спільним танцем та обідом, який став символом єдності, радості та передачі поколінь.
Будинок-музей у селі Великі Береги функціонує за підтримки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та громадської організації «Про Культура Субкарпатіка». Його мета – збереження, популяризація та передача народної культурної спадщини краю.
У Берегові на подвір’ї Європейсько-угорського дому відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки колись забутого, але видатного художника Яноша Загораї. Художник наносив на свої полотна не лише кольори, а й почуття, історії, людські душі.
Янош Загораї народився у 1835 році в місті Сигіт. Його мистецька кар’єра розпочалася в рідному місті та в Араді, де він став професійним художником. Працював учителем малювання в Буді, потім у Мукачеві, поки не переїхав до Берегова в 1901 році, де прожив свої останні роки. Він став визначальною фігурою в мистецькому житті міста аж до мерті в 1909 році. Його могилою опікується Спілка християнської інтелігенції Берегова.
Його ім’я стало відомим головним чином завдяки портретам зокрема королеви Єлизавети, Імре Текелі, барона Жиґмонда Перені, Лайоша Кошута. У своїх картинах він фіксував не лише видиме, а й викликав почуття, думки спогади. Як зазначив історик Ласло Зубанич, бурі 20 століття стерли пам’ять про багатьох значущих людей, але мистецтво Загорая залишилося частиною культурної спадщини громади.
Керівник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар наголосив, що Загораї представив себе на Віденській всесвітній виставці, його стиль та зображення характерів зробили його роботи унікальними та впізнаваними. «Творчість Яноша Загорая – цінність, яка поєднує минуле та сьогодення, котра заслуговує на повагу. Відкриваючи меморіальну дошку, ми робимо свій внесок у збереження його імені та мистецтва на Закарпатті», – наголосив дипломат.
Ласло Зубанич зачитав лист Арпада Далмаї, голови опікунської ради фонду «За Берегово», який виступив меценатом встановлення меморіальної дошки.
«Янош Загораї був не лише художником, а й чутливим спостерігачем світу, ліричним інтерпретатором повсякденного життя, вібрацій людської душі. Його мистецтво виходило за рамки живописного зображення – він зображав філософію, людські долі, атмосферу епох так, як це під силу лише справді великим митцям.
Протягом десятиліть своєї творчості він виробив свій власний почерк: за тихими, часом меланхолійними, часом веселими образами завжди існував глибший шар – шар пошуку, розуміння, інтерпретації людського існування. Пейзажі, портрети чи інтер’єри, картини Яноша Загорая не просто зображували видимі речі, а й викликали почуття, думки та спогади.
Нині ми «воскресили» Яноша Загорая, повернули у суспільну свідомість», – йшлося у листі.
З нагоди 190-річчя з дня народження художника пам’ятні дошки митцю встановлять у трьох містах – Сигіт, Берегово та Ніредьгаза. Автор бронзових рельєфів Аттіла Шандор.
Меморіальну дошку відкрили Іштван Дєбнар і закарпатський поет Ласло Варі Фабіан. Захід завершився покладанням віків, символізуючи, що ім’я та творчість Яноша Загорая отримали гідне місце в культурній пам’яті Берегова.
Берегівська галерея Na’Conxypa вже багато років відіграє визначну роль у мистецькому житті Закарпаття. Адже вона функціонує не лише як виставковий простір, але й як натхненне місце для зустрічі, де сучасні художники та ті, хто цікавиться мистецтвом, можуть насолодитися візуальними враженнями, які спонукають до роздумів. 7 травня у галереї відбулося відкриття останньої перед літніми канікулами виставки під назвою „Натхнення та муза”, на якій представлені роботи виключно жінок-художниць.
Присутніх на відкритті виставки привітала співробітниця галереї Вікторія Вінце. Вона зазначила, що захід – особливе завершення весняного періоду, адже тут експоновані роботи семи закарпатських угорських мисткинь. Свої роботи презентували художниця Агнеш Барате, художниця декоративного текстилю Маргіта Берец, керамістка і графік Наталія Грабар, художниця та графік Еріка Калітич, художниця Агнеш Кулін, художниця Агота Вереш та художниця декоративного текстилю, графік Марія Янкович.
Голова Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса, кураторка галереї Na’Conxypan під час виступу ознайомила з різними інтерпретаціями поняття натхнення. Звучання слова «натхнення» містить в собі легкість дихання, яка в античному світі асоціювалася з натхненним поцілунком муз. Але музи є не лише в поетів чи музикантів – для кожного творця переживання натхнення означає щось своє, і у науковому світі також є натхненні моменти та переживання еврики. Агнеш Кулін також зазначила: хоча в грецькій міфології музи завжди були жіночими постатями, якими захоплювалися митці-чоловіки, сьогодні ми можемо по-іншому розглядати ці стосунки. Метою виставки було саме те, щоб дозволити художницям поміркувати над концепцією натхнення, власними музами творчості.
Різноманітність картин, представлених на виставці, дозволяє простежити розвиток та мистецький шлях митців, адже йдеться не лише про найновіші роботи, а й попередні, створені багато років тому.
Поєднання різних жанрів – від текстильного мистецтва до кераміки та графіки – створює новий вид діалогу між творами мистецтва. Також на стінах розташували короткі описи про виникнення ідеї кожної з цих картин.
Агнеш Кулін розповіла, що семеро художниць-учасниць виставки. Вони – давні знайомі, всі – членкині Товариства ім. Імре Ревеса. Хоча вони працюють у різних жанрах та є представниками різних поколінь, мисткині хотіли разом обміркувати тему «натхнення» та «музи». Ідея виставки виникла на пленері, де вони розповідали, як відчувають натхнення та яким чином це поняття змінилося протягом багатьох років. Саме тому на виставці представлені не лише нові, а й старіші роботи – щоб відвідувач міг ознайомитися з важливими етапами мистецького шляху.
З-поміж учасниць виставки своїми думками поділилася Еріка Калітич. Зізналася, що натхнення для неї надзвичайно важливе і воно приходить уночі через спілкування з природою, іноді – зустріч чи музику. Наприклад, серія картин «Синій світ» була натхненна спогадами про море, а нинішні роботи з використанням зелених кольорів – лісом та рідним Закарпаттям.
Паралельно з виставкою „Натхнення та муза” організатори до 13 червня проведуть й інші заходи, зокрема, екскурсії та майстер-класи. Крім того, планують і літературний вечір, під час якого поети та письменники розкажуть про свої музи та натхнення.
У нашій громаді продовжує діяти Програма «Турбота», щодо посилення соціального захисту малозабезпечених категорій громадян.
Що передбачає програма? Одним із ключових напрямків Програми є можливість отримати 50% компенсацію вартості лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
У 2024 році компенсацію отримали 2284 особи на загальну суму 2 млн 660 тис. грн.
2025 рік: в місцевому бюджеті передбачено 4 млн грн для реалізації програми.
Умови отримання компенсації:
Наявність рецепта лікаря та чеку на придбані ліки.
Звернення подається не пізніше 30 днів після придбання ліків.
Компенсація здійснюється в межах кошторисних призначень.
Категорії населення, які мають право на компенсацію:
Ветерани війни, інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни та члени сімей загиблих (вдови) – згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Жертви нацистських переслідувань – відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».
Діти з інвалідністю – відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Онкологічні хворі.
Діти віком до трьох років.
Хворі на цукровий діабет II типу (медикаменти для зниження рівня цукру в крові).
Особи з інвалідністю I та II груп.
Реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій.
Хворі на ниркову недостатність, які проходять програмний діаліз.
Деталі та консультації: Звертайтеся до Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради за адресою: вул. Мукачівська, 6 (перший поверх), або за номером: 0800219020.
9–12 січня в селі Чома у візит-центрі та школі верхової їзди ім. вождя Арпада Товариства угорської культури Закарпаття відбувся перший із серії тренінгів на тему «Основи багатоцільового конярства та дресирування коней». Викладачка і професійна керівниця курсів – інструкторка з кінної культури, власниця школи верхової їзди Feketecser та Equimedia, майстер-інструкторка Угорського університету фізичного виховання та спорту Петра Саз.
На початку заняття Петра Саз ознайомила присутніх зі структурою курсу навчання. «Сьогодні ми розглянемо основи, а потім на плацу подивимося, на чому слід зосередитися. Верхова їзда та робота з кіньми – це постійне навчання. Є знання, які ми отримуємо завдяки сучасному науковому підходу, а також ті, що залишили нам наші предки».
На курс навчання подали заявки 8 осіб. На першому занятті учасники представилися, розповіли, чим їх зацікавив кінний світ. Дехто зареєструвався, бо вже має коня, і цей тренінг може допомогти їм з освоєнням практичних навичок.
Під час теоретичної частини було розглянуто такі питання, як догляд, інструменти та порядок у стійлі. У другій половині дня на перший план вийшла польова робота, де учасники тренінгу спочатку отримали теоретичні основи, а потім практичні.
У п’ятницю, 10 січня, консультація під керівництвом Петри Саз продовжилася. На цьому етапі учасники ознайомилися з основами, необхідними для тренування коней, та методами, які можна використовувати для цього.
У суботу відвідали теоретичні та практичні заняття на тему «Перші кроки у верховій їзді». Ішлося, зокрема, про важливість розминки, практичні аспекти підготовки коней, техніки сидіння. Потім перейшли до формату «питання-відповідь».
Мета курсів – надати теоретичні та практичні знання в галузі конярства, дресирування та правильного поводження з кіньми. Під час навчання було гарно збалансовано співвідношення теорії та практики, що дозволило учасникам отримати глибші знання.
«Це не одноразовий тренінг. Ми склали програму, яку реалізуємо в гібридній формі. Першим кроком була особиста зустріч, під час якої ми оцінили навички верхової їзди, з цього починали. Намагалися систематизувати наявні знання, доповнити та актуалізувати їх. Поєднали два аспекти: привнесли знання минулого, навіть тисячолітні, та розповіли про нові дослідження. Під час навчання учасники ознайомилися з поведінкою й потребами коней, а відтак закріпили знання на практиці. Ми прагнемо, аби учасники не тільки володіли теоретичними знаннями, але й могли належним чином передавати їх, стали хорошими інструкторами. Наступним заняттям буде онлайн-консультація, а згодом учасники відпрацюють завдання, які ми розберемо».
Незабаром курси продовжаться онлайн, затим інструктор Петра Саз знову відвідає Закарпаття.
Місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Галабор 5 жовтня організував традиційне свято завершення збору врожаю винограду. Захід провели у стінах місцевого Будинку культури ім. Шарі Федак.
Народні традиції, пов’язані із завершенням періоду збору винограду, мають об’єднуючу силу та просякнуті духом сільського життя. Ці традиції передають ті цінності, які допомагають молодим поколінням краще зрозуміти минуле. Передача живих традицій через такі суспільні заходи надає можливість молоді пізнавати багату спадщину предків, зберігати культурну ідентичність.
Будинок культури, оновлений за підтримки угорського уряду, вщент заповнили місцеві жителі та запрошені гості. Присутніх привітала голова галаборського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Сільвія Кадар. «Збереження традицій для нас надзвичайно важливе. У Галаборі не було двору, де б не ріс виноград, практично всі були виноробами», – зазначила вона. Раніше в селі щороку проводили масове гуляння з нагоди завершення збору врожаю винограду, так званий сюреті бал, але через нинішню ситуацію на це немає можливості, водночас народні традиції щороку плекають разом із дітьми. Такі заходи об’єднують громаду, «для нас важливе збереження національної ідентичності, збереження угорської громади на батьківщині, нашої церкви, школи», – додала Сільвія Кадар.
Підтримку для проведення заходу надав Берегівський районний осередок ТУКЗ-КМКС. Його очільник Йожеф Шін під час виступу повідомив: «Галабор три роки тому отримав чудовий подарунок – оновлений Будинок культури. З того часу тут вирує культурне життя, що підтверджує і нинішній захід, на який завітали дорослі й діти. А виступи колективів – яскравий приклад збереження народних традицій у краї, котрі прикрашають повсякденне життя».
Відтак розпочалася культурна програма. На сцені виступили танцювальні колективи, а також вихованці гуртків зі збереження народних традицій, котрі представили народні танці. З нагоди дня людей похилого віку представників старшого покоління привітали віршами.
На завершення заходу провели танцювальний майстер-клас та невелике частування.
Будинок культури в центрі села на березі Тиси був сповнений дитячим галасом, тож можна сказати, що захід досяг мети і засвідчив, що робота, націлена на збереження громади та культурної ідентичності, не марна.
