Вирішальну роль у житті людини може відіграти взірець для наслідування, який показує напрямок і надихає в повсякденних звершеннях. Цьому була присвячена лекція двох видатних членів Асоціації безсмертних угорських спортсменів – фехтувальниці Тімеї Надь та борця Чаби Геґедюша, яка відбулася в Берегівській філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium (MCC).
Їхні зворушливі історії та думки ще раз підтвердили значення величезної сили, що криється в особистостях взірців для наслідування: цінності й витримка цих людей формують не лише їхню власну кар’єру, а й надихають інших вірити в себе та прагнути досягати мети.
Директорка навчального центру Беата Добша, привітавши гостей, наголосила, що через певний час взірці для наслідування починають представляти не лише себе, а й усю націю. Кожен із нас може ототожнити себе з їхнім способом мислення, боротьбою та цінностями, які випливають з їхньої угорської ідентичності. Саме тому ці визначні особистості заслуговують на особливу вдячність та повагу.
Як пригадав модератор зустрічі, директор Асоціації безсмертних угорських спортсменів Андраш Фюлекі, понад 30 років тому організацію заснували, щоб на прикладі життя спортсменів показати, що витримка, рішучість та наполеглива праця можуть привести до найбільших успіхів. За його словами, мета співпраці з MCC така ж – надати молодим людям можливість з перших уст дізнатися, що потрібно для досягнення видатних результатів.
Особиста історія Тімеї Надь – гарний приклад того, як збіги обставин можуть відіграти вирішальну роль у формуванні життєвого шляху людини. За словами спортсменки, вона потрапила у світ фехтування незаплановано, і їй довелося важко працювати. Тімея Надь також наголосила, що невдачі є частиною спорту й відновлення після них – це ключ до прогресу. Відтак розповіла про силу команди, поєднання материнства та елітного спорту. За словами визначної фехтувальниці, її мета як матері – не зробити зі своїх дітей елітних спортсменів, а допомогти їм знайти свій власний шлях.
Чаба Геґедюш назвав своїм першим взірцем для наслідування батька, якому в дитинстві після еміграції довелося зіткнутися з великими життєвими труднощами. Девіз «Я проб’ю стіни, я стану найкращим» супроводжував спортсмена протягом усієї кар’єри. Найчастіше він перемагав своїх суперників туше, тому й отримав прізвисько «король туше». Завдяки дивовижній силі волі борець одужав після серйозної автомобільної аварії, а потім як спортивний менеджер і дипломат багато зробив для угорського спорту. Чаба Геґедюш зазначив, що тепер багато думає про угорців Закарпаття, і побажав їм сили та витримки.
Берегівське районне відділення Мальтійської служби милосердя цього року відзначає 30-річний ювілей, який з 1 по 6 грудня став особливим завдяки тижневим урочистостям, присвяченим Дню святого Миколая. Для благодійної служби допомога нужденним, щедрість і безкорисливість завжди були основними цінностями, і це послання представники організації передавали протягом цілого тижня в дитячих садках, школах та будинках для літніх людей.
Цьогоріч виповнюється 30 років з часу заснування Мальтійської служби допомоги в Берегові. Протягом останніх трьох десятиліть організація намагалася різними способами надавати допомогу нужденним, насамперед у нашому регіоні, але з початком війни почала допомагати людям, які потрапили в скрутне становище, по всій країні. Спочатку ювілей хотіли відзначити спільним урочистим заходом, сподіваючись, що до того часу війна закінчиться і можна буде разом святкувати з усіма, хто своєю добровільною працею та добрими намірами допомагав службі. Оскільки це бажання ще не могло здійснитися, співробітники вирішили, що все одно хочуть зробити ювілей незабутнім.
Так було прийнято рішення, що в перший тиждень Адвенту, коли християнська традиція звертає увагу на приклад святого Миколая, вони згадають про 30 років діяльності організації спеціальною серією заходів. Історія єпископа Миколая тісно пов’язана з девізом Мальтійської служби милосердя: «Захист віри і допомога знедоленим», адже він сам допомагав нужденним.
Серія заходів розпочалася в с. Бакош, де волонтери організації влаштували веселий ранок для місцевих дошкільнят. Наступного дня візит продовжився в с. Чепа на Берегівщині, а 4 грудня – у Берегові, в центрі розвитку благодійної служби. Для дітей, які беруть участь у різних розвивальних програмах організації, там улаштували майстер-клас з виготовлення прикрас до Дня святого Миколая. Близько 50 дітей і батьків провели разом післяобідній час. У приміщенні, де вони створювали прикраси, зокрема виготовляли дзвіночки, панувала святкова атмосфера.
«Сьогодні ми хотіли організувати для дітей веселу майстерню, яка поєднує відпочинок і спільне дозвілля. Усе, що готує нас до свята любові», – сказала Діанна Мезев, співробітниця Мальтійської служби. Вона додала, що найяскравішим моментом стало прибуття святого Миколая. Діти зустріли його віршами та піснями, а потім кожен отримав подарунковий пакунок.
Наступного дня команда служби відвідала Галоч, де вручила подарунки мешканцям місцевого будинку для літніх людей. Головною метою заходу було налагодження зв’язків між поколіннями та зближення літніх людей з молоддю. Учні дитячого садка й школи в Галочі підготували зворушливу програму. Вони читали вірші, співали, щоб порадувати літніх людей і, звичайно, святого Миколая, який також завітав сюди. «Було приємно бачити на обличчях літніх людей усмішки, викликані присутністю дітей», – розповіла нашому тижневику Діанна Мезев.
За словами співробітників Мальтійської служби милосердя, у нинішній воєнний час організація таких зустрічей має особливо велике значення. Багато літніх людей живуть самотньо, далеко від своїх родин, а діти дедалі рідше контактують зі старшим поколінням. «Ми маємо побудувати міст між ними. Дітям потрібна мудрість літніх людей, а літнім людям – радість дітей. Ці спільні заходи дають силу обом сторонам», – наголосила Діанна Мезев.
Заключний захід тижня відбувся в навчальному центрі «Танода» благодійної організації в Берегові, де діти підготували виставу для святого Миколая. «Танода» працює з 2017 року спеціально для того, щоб допомагати дітям ромської національності інтегруватися в життя громади. Окрім поглиблення шкільної програми, заняття включають уроки музики, рукоділля, різні професійні екскурсії. Діти вже відвідали пожежну частину, автомайстерню та перукарню.
«Наша мета полягає в тому, щоб діти ромської національності набули навичок і досвіду, які стануть для них опорою й дадуть напрямок у майбутньому. Важливо, щоб вони вчилися, розвивалися і бачили, що є шлях, яким вони можуть піти», – додала Діанна Мезев.
Діти з навчального центру тижнями готувалися до приходу святого Миколая. Вони вчили вірші, пісні угорською та англійською мовами, готували танцювальний номер. Святий Миколай зворушено подивився виступ малечі, а потім роздав заслужені подарунки.
У результаті понад тридцятирічної наполегливої праці Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ здобув статус університету. Нові, тримовні таблички урочисто відкрили на площі Кошута в Берегові, біля входу до головного корпусу закладу. Під час церемонії ректор Степан Черничко наголосив, що для виконання вимог українського законодавства, встановлених для університетів, знадобилася величезна праця багатьох людей. Керівник закладу окремо подякував Уряду Угорщини за послідовну матеріальну та моральну підтримку й підкреслив, що для втілення подальших елементів стратегії розвитку надалі також розраховує на підтримку університетської спільноти.
У нинішній час молодь дедалі раніше стикається зі спокусами та життєвими ситуаціями, які можуть легко підштовхнути її до різних видів залежності. Саме тому лекції з профілактики наркоманії мають особливе значення, адже на основі правдивого, реального досвіду ілюструють страшні наслідки вживання психоактивних речовин та важкий, але можливий шлях до одужання. Відомий угорський репер Кертіс (Curtis) показує все це через свої особисті історії, даючи студентам поради, які підкріплюють їх у переконанні, що завжди є вибір і допомога доступна.
У лютому 2024 року Аттіла Сийкі Кертіс уперше відвідав Закарпаття на запрошення KultúrKaraván і, крім зустрічей з публікою, побував у кількох школах краю. Його профілактичні лекції для молоді мали глибокий вплив і на нього самого. За словами Кертіса, саме тоді він усвідомив, що розповіді про боротьбу за власне життя та відновлення можуть стати ефективним засобом для того, щоб відвернути інших від небезпечного шляху наркотиків.
Керівниця «Культурного каравану» на Закарпатті Крістіна Кудлотяк повідомила, що цього року лекцію Кертіса мали змогу прослухати студенти Фахового коледжу Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ і Реформатського ліцею в с. Великі Береги. Прийом репера був надзвичайно відкритим та надихаючим – Кертіс отримав підтвердження того, що його історія торкається багатьох і може надати реальну допомогу.
Зустрічі з молоддю щоразу переконують артиста, як важливо відкрито говорити про причини залежності, спокуси та труднощі, з якими він сам зіткнувся. Своїми щирими зізнаннями Кертіс хоче дати пораду, котра стане справжньою опорою, особливо для тих, хто саме шукає власний шлях. Особистий досвід репера, історія його одужання можуть бути цінним інструментом для профілактики наркоманії, насамперед серед молоді.
«Наркотики стають дедалі більшою проблемою. Тому я вважаю важливим, щоб молоді люди займалися спортом, знаходили таку діяльність, яка рухає їх уперед. Якщо колись я потрапив у цю ситуацію, то хоча б своїми історіями можу передати якомога більше позитиву», – розповів Кертіс нашому виданню. А відтак додав, що хоче побувати скрізь, де живуть угорські діти, де люблять його музику. Таким чином цього разу знову опинився на Закарпатті.
Наприкінці виступу Кертіс здивував учнів коротким, невимушеним мініконцертом. Молодь разом з ним заспівала найвідоміші пісні, що стало веселим та радісним завершенням розмов на серйозні теми.
Захід відбувся за підтримки міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини.
21 листопада в Берегові провели меморіальний захід, під час якого відбулося відкриття відновленого монумента, присвяченого пам’яті жертв сталінізму та угорських військових і робітників, що загинули в Другій світовій війні. Подію організували Консульство Угорщини в Берегові та Свалявський меморіальний парк.
Роки, коли війна й жорстокість тоталітарних режимів зламали долі тисяч людей, належать до найтемніших сторінок нашої історії. Угорська громада Берегова також зазнала особливо глибоких ран. Значний вплив на колективну пам’ять міста протягом поколінь мають спогади про невинних жертв сталінізму, а також військових та робітників, які загинули на фронтах Другої світової війни.
Очільник Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда під час свого виступу на заході наголосив, що трагедії ХХ століття – насамперед Друга світова та повоєнні роки – досі визначають колективну пам’ять угорців Закарпаття. «Насильство держави проти власних громадян – один із найпохмуріших розділів нашої історії. У населених пунктах Закарпаття, де живуть угорці, зокрема в Берегові, цілі покоління несуть на собі біль депортацій», – сказав дипломат. Мета вшанування пам’яті не в тому, щоб ятрити рани минулого, а щоб використати силу катарсису для зміцнення сучасної громади, яка й досі стикається з серйозними викликами, додав він.
Голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич нагадав історію встановлення пам’ятника в Берегові. За його словами, 1998 рік став переломним для тутешніх угорців, адже після місцевих виборів сформувалася угорська більшість і за ініціативою мера Йосипа Жупана розпочалося будівництво меморіалу. Завдяки співпраці місцевої влади та Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) того ж року було закладено наріжний камінь, а згодом відбулося й відкриття монумента. За словами Зубанича, оновлений меморіал і сьогодні є символом угорської єдності. Він нагадує нам, що громада, яка зменшується, може представляти свої інтереси лише завдяки спільним поглядам та співпраці.
Наприкінці заходу учасники поклали вінки до оновленого монумента, схиливши голови перед пам’яттю невинно депортованих та полеглих на війні.
Влітку 2022 року благодійний фонд «Геніус» у партнерстві із Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ, Спортивною академією Угорської гандбольної федерації та за підтримки уряду Угорщини створив мережу точок гандбольних талантів, що охоплює всю територію Закарпаття. Проєкт має на меті популяризацію гандболу в школах області, виявлення юних талантів, створення умов для їхнього розвитку та відродження традицій гандболу в регіоні.
На початку навчального року 2025–2026 у програмі займається 808 юних спортсменів у складі 52 команд, і тренувальний процес триває в повному обсязі. Щоб забезпечити дітям якісну підготовку, тренери точок гандбольних талантів регулярно проходять навчання. З цією метою 22–23 листопада на базі Університету Ракоці відбулася чергова сесія підвищення кваліфікації, у якій взяло участь 20 учителів фізичної культури.
Програма складалася з теоретичних і практичних блоків, які провели фахівці з Угорщини:
Ласло Горват, керівник програми підготовки юних кадрів Угорської гандбольної федерації;
Йожеф Варга, тренер навчального центру Угорської гандбольної федерації;
Ференц Мартіновіч, тренер Дебреценської спортивної школи.
Офіційне відкриття відвідав Янош Чизмар, проректор ЗУУ.
Перший навчальний день був присвячений мотивації, техніці та концентрації в грі. Сесію розпочали з обговорення майбутнього III Кубка Ракоці, після чого Ласло Горват виступив із лекцією про роль мотивації в роботі з юними спортсменами. Він наголосив, що успішний розвиток таланту можливий лише за умови виховання правильних цінностей, формування довгострокового спортивного мислення та створення надихаючого середовища.
Практичну частину відкрив Ференц Мартіновіч, продемонструвавши комплекс вправ для категорії U14. Тренери відпрацьовували елементи мобілізації, гнучкості та профілактики травм, спрямовані на підтримання м’язового балансу та продовження спортивного довголіття юних гандболістів.
У другій половині дня Йожеф Варга зосередив увагу на розвитку концентрації, швидкості реакцій і навичок прийняття рішень. Під час практичних занять учасники аналізували ігрові ситуації та тренували вміння швидко визначати оптимальні рішення й вибудовувати комбінації.
Наприкінці дня під керівництвом Ласла Горвата тренери відпрацьовували елементи контактної гри, аналізували ключові позиції та вдосконалювали індивідуальну оборонну техніку, зокрема її техніко-тактичні аспекти.
Другого дня програма продовжилася аналізом типових технічних помилок під час передач і кидків у ворота, який провів Йожеф Варга. Тренери навчалися визначати й виправляти найпоширеніші недоліки, характерні для гравців молодшого віку.
Завершальний блок під керівництвом Ференца Мартіновіча був присвячений силовій підготовці гандболістів – вправам, які можна виконувати без спеціального обладнання просто на майданчику. Акцент робили на систематичності, поступовості та усвідомленому підході до навантажень.
У практичних демонстраціях брали участь юні гравці Берегівської точки гандбольних талантів №2, яких розподілили на три групи за рівнем підготовки. До тренувань також доєдналася збірна «Геніус».
Спільні заняття виконували важливу соціальну функцію: діти вчилися працювати в команді, підтримувати одне одного та відповідально виконувати поставлені завдання. Такі заходи зміцнюють командний дух і створюють передумови для успішного розвитку молодих спортсменів.
Під час навчань особливу увагу приділили значенню транскордонної співпраці та ролі гандболу в згуртуванні молоді Закарпаття. Нині у програмі розвитку талантів займаються 364 дівчини та 444 хлопці, і мережа точок талантів продовжує зростати.
Програму реалізують за підтримки уряду Угорщини та Угорської гандбольної федерації, які системно сприяють розвитку спорту й створенню можливостей для молоді прикордонного регіону.
Підвищення кваліфікації тренерів – це інвестиція в майбутнє закарпатського гандболу.
Кожен такий воркшоп – це нові знання, нові методи й нова мотивація, яка передається сотням юних спортсменів, роблячи гандбол не просто грою, а важливою частиною формування цілого покоління.
19 листопада в атріумі Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ відбулося свято першокурсника, організоване студентським самоврядуванням вишу, гуртожитку ім. Ференца Келчеї та Закарпатським угорськомовним товариством студентів і молодих дослідників.
Мета традиційного заходу – створити можливість для знайомства студентів та відсвяткувати початок студентських років у невимушеній і веселій атмосфері. Тема вечора була натхненна чарівним світом Гаррі Поттера.
Ректор Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, відкриваючи захід, наголосив на його важливості: «Цьогорічне свято першокурсника є першим, відтоді як наш заклад став університетом, тож це історичний момент. Хочу подякувати студентському самоврядуванню за підтримку протягом усього довгого шляху отримання статусу університету. Висловлюю вдячність також студентам за їхню витримку та наполегливість під час процесу акредитації. Успіх закладу неможливий без відданості та співпраці студентів».
Відтак з вітальними промовами виступили представники студентського самоврядування. Вони наголосили, що свято першокурсника – не лише традиція, але й сила, яка будує спільноту, закладаючи основу для подальшої співпраці та дружби.
Голова Закарпатського угорськомовного товариства студентів і молодих дослідників Дорина Шомоді підкреслила: «Цей вечір – не просто весела зустріч, а момент, коли ви офіційно вступаєте до нашої спільноти. Зараз починається подорож, сповнена пригод, викликів, дружби та вражень на все життя. Мені особливо приємно вітати вас сьогодні як нових членів університетської спільноти. Я знаю, як це – стати першокурсником: ви одночасно відчуваєте цікавість, хвилювання та невпевненість. А також знаю, як швидко цей невідомий світ стає вам домом – місцем, яке надає безпеку та долучає до спільноти».
Голова студентського самоврядування Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ Петра Гіді у своєму виступі розмірковувала над темою вечора: «Коли я писала цю промову, то багато думала про те, як поєднати світ Гаррі Поттера й наші традиції, Гоґвортс та наші організації. І зрештою зрозуміла, що насправді між Гоґвортсом та нашим університетом набагато менша різниця, ніж ми думаємо. Там усі постійно губляться – і, мусимо визнати, для нас це теж не рідкість. Наші аудиторії мають не лише назви, але й маленькі історії, легенди чи анекдоти, пов’язані з ними. Наша будівля та громада, як і Гоґвортс, сповнені історій, які передаються з покоління в покоління. І найголовніше: ці історії зберігаються спільнотою – спільнотою, якою ми справді можемо пишатися».
Далі виступила голова гуртожитку ім. Ференца Келчеї Анна Габор.
Після урочистих промов відбувся найважливіший момент вечора – вальс першокурсників. Відтак присутні побачили короткий відеоролик про табір першокурсників, проведений у вересні. Потім відбулася присяга першокурсників, котрі щойно розпочали своє університетське життя. Далі, згідно з традиціями вишу, викладачам вручили нагороди «НАЙ», присвоєні відповідно до проведеного раніше студентського голосування. Ще одним визначальним моментом стало вручення нагород королеві та королю-першокурснику.
Спільна організація заходу ознаменувала важливе об’єднання: співпраця між студентською спільнотою та Закарпатським угорськомовним товариством студентів і молодих дослідників піднімає суспільне життя угорських студентів Закарпаття на новий рівень. Ця взаємодія не лише зміцнює освітню мережу, але й створює можливості для отримання досвіду та незабутніх спогадів.
