Відомо, що близько 28 000 українців, переважно жінки та діти, знайшли притулок у Шотландії з моменту повномасштабного вторгнення росії. Попередній уряд допоміг їм з житлом, запустивши програму «Житло для України». У рамках програми сім’ям, які були готові були прийняти українців, виплачували 500 фунтів стерлінгів на місяць у якості подяки.
Але нова адміністрація лейбористів вирішила припинити виплату гранту, який наразі становить 350 фунтів стерлінгів на місяць. Це викликало побоювання, що багато людей попросять українців виїхати.
Ради, які адмініструють цю програму в Шотландії, тепер побоюються, що це може призвести до хвилі заявок на отримання статусу бездомних. Шотландський уряд повідомив, що намагається переконати уряд у Лондоні продовжити фінансову підтримку.
«Міністри й надалі наполягають на справедливому фінансуванні з боку уряду Великої Британії, щоб забезпечити необхідну підтримку людям, переміщеним з України, та в межах ширших програм переселення», – розповів представник шотландського уряду.
В Угорщині, поруч з українським кордоном у населеному пункті Лоня, відбулося урочисте відкриття скульптури мукачівського митця Петера Матла. Композиція, що зображує матір із дитиною на руках, увічнює той час, коли угорські прикордонні громади єдиним серцем і відданістю допомагали біженцям з України, які рятувалися від війни.
Президент Польщі Кароль Навроцький стверджує, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє.
Про це повідомляє Kresy.pl.
Навроцький підкреслив, що підтримка української меншини повинна поєднувати відповідальність із принципом рівного ставлення до всіх національних меншин.
“Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє”, – сказав він.
Водночас польський президент звернув увагу на необхідність впорядкування системи підтримки.
“Українці повинні бути трактовані як будь-яка інша національна меншина”, – наголосив він.
Навроцький пояснив, що первинна версія закону, яка надійшла на його підпис, містила положення про надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він визнав неприйнятним.
“Це було несправедливе рішення щодо поляків”, – зазначив президент Польщі.
Кількість українських біженців у Чехії знову зростає. Згідно з нещодавнім звітом Міністерства внутрішніх справ країни, кількість українських біженців зі статусом тимчасового захисту наразі перевищує 397 400 осіб. Статистика показує, що склад біженців поступово змінюється: кількість дітей зменшується, а чоловіків – збільшується.
«Чеська республіка має найбільшу кількість біженців у Європейському Союзі відносно її населення. Тепер у нас є відповідний документ, який це підтверджує», – заявив журналістам міністр внутрішніх справ, віцепрем’єр-міністр Віт Ракушан.
Міністр повідомив, що надіслав листа до Брюсселя з проханням звільнити Чеську Республіку від сплати солідарного внеску до скарбниці Європейського Союзу.
Згідно із заявою, опублікованою Європейською комісією у вівторок, Чехія входить до числа країн, які можуть подати запит на звільнення від частини внеску солідарності через міграційний тиск, накопичений протягом останніх п’яти років.
З іншого боку, за даними комісії, країна також матиме доступ до Фонду солідарності ЄС після набрання чинності Пакту про міграцію та притулок у середині 2026 року.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, наразі в країні перебуває 397 тисяч громадян України з тимчасовим статусом захисту. З них 92 тисячі – неповнолітні. Кількість людей старше 60 років становить 17 тисяч. Серед біженців працездатного віку 164 тисячі жінок та 124 тисячі чоловіків. Водночас кількість біженців знову постійно зростає, особливо чоловіків. За даними чеської влади, це пов’язано головним чином з тим, що український уряд дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїзд за кордон. Після нападу Росії, навесні 2022 року, чоловіки становили близько 20 відсотків біженців, зараз їхня частка перевищує 33 відсотки.
Міністерство праці та соціального захисту Чехії у понеділок оголосило, що українські біженці, які проживають у країні, сплатили 8,2 мільярда крон податків та зборів у третьому кварталі, що більш ніж удвічі перевищує суму, яку вони отримали від держави у вигляді допомоги.
Згідно із заявою, протягом цього періоду держава виплатила 3,9 мільярда крон допомоги українським біженцям, які перебувають під тимчасовим захистом, що на 4,3 мільярда крон менше, ніж сплачували до державної скарбниці вже працюючі біженці.
У міністерстві зазначили, що тенденція до збільшення податкових надходжень від українських біженців при одночасному скороченні витрат продовжується. Ця тенденція розпочалася у третьому кварталі 2023 року.
Громадські організації, що працюють з українськими біженцями, звертають увагу на те, що на українських працівників – значний попит і що вони переважно працюють на робочих місцях, які давно не заповнювалися
Польський парламент остаточно визначив правила перебування українських громадян у країні. І ці правила сподобаються не всім.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію RMF24.
У п’ятницю, 7 листопада, польський Сейм не підтримав альтернативного законопроєкту президента Кароля Навроцького, що стосується допомоги українським біженцям.
Повідомляється, що 244 депутати проголосували за відхилення ініціативи, вважаючи документ дублюванням уже ухваленого закону.Play Video
Раніше Навроцький наклав вето на урядовий варіант і запропонував свій проєкт, але парламент залишив чинними попередні рішення.
Чинний закон, ухвалений ще у вересні 2025 року, продовжує легальний статус перебування українських громадян у Польщі до 4 березня 2026 року. Однак документ запроваджує суворіші критерії отримання фінансової підтримки.
Тепер допомогу зможуть отримувати тільки ті українці, які офіційно працюють у Польщі, а їхні діти навчаються в місцевих школах.
Виняток передбачено лише для сімей, де виховуються діти з інвалідністю.
Згідно з новими нормами, українці без офіційного працевлаштування втратять доступ до низки пільг. Зокрема, йдеться про безоплатну медичну реабілітацію, лікування від залежностей, участь у державних програмах охорони здоров’я та частину стоматологічних послуг.
Хоча коаліційна угода між CDU/CSU та SPD передбачає, що з квітня цього року особливий статус українських біженців мав бути скасований, на сьогоднішній день це рішення не набуло чинності. Таким чином, українські біженці можуть одразу після прибуття подати заявку на отримання щомісячної допомоги у розмірі 563 євро.
CDU/CSU та SPD спочатку домовилися, що з 1 квітня 2025 року українські біженці, які прибувають до Німеччини, більше не отримуватимуть допомогу для громадян (Bürgergeld) за правом. Натомість вони отримуватимуть допомогу на підставі закону про забезпечення біженців, як і всі інші біженці. Про «особливе ставлення» до українських біженців спочатку вирішила ще уряд Шольца після російського нападу на Україну.
Флоріан Оест, депутат парламенту від ХДС у Гьорліці, чий виборчий округ розташований на німецько-польському кордоні, зараз наполягає на скасуванні особливого статусу українських біженців і вимагає послідовного виконання коаліційної угоди, пише Bild.
Це має актуальне підґрунтя: з німецько-польського кордону до Німеччини в’їжджає все більше молодих українських чоловіків, оскільки в серпні український уряд вирішив скасувати заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 21 року.
Оест сказав Bild: «Ми на власні очі бачили нову ситуацію. Кілька разів траплялося, що мікроавтобуси з десятками молодих чоловіків перетинали кордон з Німеччиною». Сама по собі ця ситуація є цілком законною. Але, на думку Оеста, проблема полягає в тому, що
молоді люди їдуть прямо за державними виплатами. Так далі не може тривати. Ми нікому не допомагаємо, якщо діємо як магніт.
Кількість прибулих українців дійсно значно зросла – з 7961 у травні до майже 19 тисяч у вересні.
«Хто може працювати, той повинен працювати, інакше ми втратимо підтримку населення», – вимагає Оест. Після трьох місяців підтримки Bürgergeld має бути скасовано. «Не можна більше підтримувати особливий статус українців у Німеччині».
Баварський прем’єр-міністр Маркус Зьодер вже в серпні підняв питання про скасування державних виплат для українських біженців.
Сьодер обґрунтував свою позицію тим, що жодна інша країна, крім Німеччини, не надає українським біженцям допомогу, подібну до державної. Це одна з причин, чому відносно мало українців влаштувалися на роботу в Німеччині, незважаючи на те, що вони мають хорошу освіту та професійні знання.
Як інші країни ЄС реагують на цю ситуацію?
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, Франція прийняла близько 70 тисяч українських біженців. Вони отримують такі ж виплати, як і інші прохачі притулку: 607,75 євро на місяць для одиноких осіб та житло в приймальному центрі. Отже, тут вони не мають особливого статусу, як у Німеччині.
Італія продовжила термін дії права українських біженців на тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, але вже кілька місяців не виплачує грошову допомогу. З початку війни майже 200 тисяч українців попросили притулку в Італії, більшість з них (близько 170 тисяч) мають там статус тимчасового захисту. Це забезпечує їм доступ до італійського ринку праці, системи освіти, програм професійної підготовки та медичного обслуговування.
Наразі в Чехії проживає близько 375 тисяч українських біженців, повідомляє Radio Prague International з посиланням на Міністерство внутрішніх справ. За даними празького уряду, вони вносять близько 40 мільйонів євро в економіку країни, оскільки близько 130 тисяч українців мають легальну роботу в Чехії. Інші подають заявки на отримання можливості працевлаштування. «Загалом близько 70 відсотків українців, які проживають у Чехії, працюють»,, – сказав міністр внутрішніх справ Віт Ракусан.
У Польщі працює близько 65 відсотків українських біженців – приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Про це свідчить дослідження Інституту ifo, проведене в жовтні 2024 року. Однією з причин цього, ймовірно, є менші мовні бар’єри: польська та українська мови набагато ближчі одна до одної, ніж німецька та українська. Крім того, близько 1,5 мільйона українців працювали в Польщі ще до початку війни, тобто біженці можуть покладатися на існуючі мережі.
За повідомленням Deutschlandfunk, Норвегія прийняла близько 85 тисяч українських біженців. Спочатку вони отримали колективний захист, але ця практика зараз змінюється. У квітні 2025 року країна визнала Західну Україну безпечною, тому в майбутньому процедури надання притулку будуть контролюватися більш суворо.
Під час процедури біженців розміщують у приймальних центрах. Однак ті, хто знаходить роботу на повний робочий день і бере участь у вступній програмі, можуть розраховувати на щорічну допомогу в розмірі 20 тисяч євро, з якої, серед іншого, можна фінансувати житло.
За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, до Нідерландів втекло близько 125 тисяч українців. Вони мають право на так званий Leefgeld, допомогу на покриття витрат на проживання. Leefgeld становить в середньому 315 євро на особу на місяць.
Незабаром після початку війни Бельгія вирішила надати тимчасовий захист українським біженцям. У Брюсселі, де розташована штаб-квартира ЄС, та в інших частинах країни біженці мають право на медичне страхування та отримують державну соціальну допомогу: одинокі особи отримують 1288,46 євро, двоособові домогосподарства — 858,97 євро на особу, а подружні пари з дітьми — загалом 1741,29 євро.
Крім того, надається окрема допомога на одяг, електроенергію, продукти харчування та меблі. Статус захищеності було продовжено на початку 2025 року до 4 березня 2026 року. З початку війни близько 66 тисяч українців знайшли притулок у Бельгії.
У Німеччині поки що не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація з 1,14 мільйонами українських біженців, які там проживають. Міністерство праці та соціальних справ (BMAS) подало законопроект, який, за його твердженням, «повністю виконує коаліційну угоду і наразі перебуває на стадії узгодження в федеральному уряді».
З 2022 року в Ірландії тимчасовий захист отримали понад 120 тис. українських біженців, 83 тис. із них залишаються в країні.
В уряді заявили, що доступні місця можуть вичерпатися вже цього місяця за статистикою прибуття українців – майже 50 щодня.
Водночас шукачі притулку, які працюють, мають робити щотижневий фінансовий внесок у вартість проживання в державному житлі. Ірландський уряд розглядає такі внески сумою від €15 до €238 на тиждень залежно від доходу. Очікується, що запровадження системи триватиме від 9 до 12 місяців.
“Якщо статистика продовжуватиме зростати, як ми бачили у вересні та жовтні, нам доведеться почати шукати нові варіанти житла”, – заявив міністр юстиції Джим О’Каллахан.
Німеччина вирішила закрити найбільший центр для біженців – українців вже активно з нього виселяють. Він розташований у Берліні, на території колишнього аеропорту “Тегель”.
Про це повідомляє Deutsche Welle.
Це місце стало тимчасовим домом для тисяч українських біженців, проте влада планує перетворити його на новий міський район. Вона повідомила, що кількість новоприбулих українців зменшилася, і для них створюватимуть менші, децентралізовані місця проживання.
В останні тижні літа українців почали активно переселяти в інші притулки Берліна, щоби до кінця цього року повністю звільнити центр.
Раніше у “Тегелі” проживало понад п’ять тисяч біженців, проте зараз їхня кількість скоротилася до близько півтори тисячі осіб. В подальшому їх переселять до інших притулків, зокрема у приміщенні аеропорту “Темпельгоф” та гуртожитки в різних районах міста.
“Тегель” багато критикували через перенаселення та складні умови проживання для біженців. Люди проживали у тимчасових приміщеннях та наметах, деякі з них роками.
“Децентралізоване розміщення означає розподіл навантаження між районами та створення гарних сусідських відносин”, – заявила сенаторка з питань праці та інтеграції Канзель Кіцільтепе.
Підготовчі роботи з перетворення аеропорту “Тегель” на новий житловий район вже почалися. Старт активного будівництва запланований на 2026 рік.
За даними Європейської комісії, нині на території Євросоюзу проживають близько 4,7 млн українських біженців.
Про це, як повідомляє кореспондентка “Європейської правди”, повідомила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон під час конференції “Європейського політичного центру” в Брюсселі, присвяченої припиненню дії тимчасового захисту для українців з березня 2027 року.
Спецпредставниця ЄС з питань українців повідомила, скільки біженців проживає в ЄС під тимчасовим захистом.
“Йдеться про 4,7 мільйона українців, які наразі користуються тимчасовим захистом у державах-членах ЄС. І ця кількість зростає просто зараз”, – повідомила Йоганссон.
Вона зауважила, що фактично “щотижня до наших держав-членів прибувають нові люди та подають заяви на тимчасовий захист”.
“Тож цифри продовжують зростати. Втім, тимчасовий захист має залишатися тимчасовим”, – підкреслила спецпредставниця ЄС з питань українців.
“Тепер ми зосередимося на цій новій фазі, у яку ми вступаємо, – перехід від тимчасового захисту до нового етапу. А що це за новий етап? Я б сказала, що ми переходимо від захисту до партнерства. Ми переходимо від… статусу біженця до формування діаспори”, – наголосила вона.
Найвищий показник ЄС на душу населення зафіксовано в Чехії – практично 400 тисяч біженців з України.
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
