За підтримки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Фонду ім. Габора Бетлена та Фонду національного співробітництва восени й навесні Центр для відвідувачів і школа верхової їзди імені вождя Арпада приймуть приблизно чотири тисячі учнів 6–8-х класів угорськомовних шкіл краю. Перша група з близько ста учнів Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена приїхала до меморіального комплексу на екскурсію 7 жовтня.
«Товариство угорської культури Закарпаття започаткувало цю програму, оскільки через війну тепер важко влаштовувати поїздки дітей за кордон. Минулого року правління ТУКЗ-КМКС вирішило взяти участь в організації навчальних екскурсій для 7-класників угорськомовних шкіл Закарпаття до Візит-центру та школи верхової їзди Меморіального парку села Чома. Так, у межах програми торік комплекс відвідало понад тисячу дітей. Надихнувшись таким успіхом, цьогоріч правління вирішило надати можливість долучитися до екскурсій учням 6–8-х класів угорськомовних шкіл краю, тож восени та навесні Меморіальний парк відвідають майже чотири тисячі дітей», – повідомив секретар з питань економіки та місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер.
Перед заняттями діти зазвичай діляться на менші групи й по черзі беруть участь в інтерактивній екскурсії до візит-центру та Меморіального парку, ознайомлюються з предметами побуту давніх угорців, пробують свої сили в стрільбі з лука, долучаються до верхової їзди. Мета програми ТУКЗ-КМКС полягає в тому, щоб школярі в ігровій, розважальній формі дізнавалися про історію епохи завоювання, спосіб життя, вірування та стиль бою предків, а також збагачувалися враженнями.
«Залежно від погоди ми знайомимо дітей з народними іграми або на відкритому повітрі на території парку, або всередині юрти-музею. Традиційно показуємо ігри, у які грали наші предки в дитинстві. Це, наприклад, стрибки в мішку, ходьба по болоту. Є можливість також переглянути короткий фільм про Меморіальний парк і село, побачити автентичні предмети побуту, дізнатися про рунічне письмо», – розповідає Катерина Варі, котра знайомить гостей центру з народними іграми.
«Учні 6-го класу тут уперше, а 7-го та 8-го вже були на екскурсії. Коли вони дізналися, що є можливість приїхати знову, то зраділи, адже минулого разу їм дуже сподобалося. У сучасному світі, де все цифрове, дітям цікаво пізнавати історію на дотик. До того ж ці заняття поза стінами школи, що робить їх ще цікавішими, – зазначила Габріелла Борто-Ніштяк, учителька угорської мови та літератури Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена. – Отримані знання ми зможемо використовувати на уроках історії та угорської літератури. Таким чином інформація запам’ятовується краще, адже діти не лише чують, але й бачать предмети, торкаються до них».
На завершення працівники Меморіального парку пригостили гостей гуляшем з квасолею, приготованим у казані, та яблучним пирогом. Тож учасники розважально-пізнавального заходу повернулися додому з безліччю вражень і нових знань.
26 вересня «Казковий сад» на території Меморіального парку села Чома збагатився ще одним деревом: після груші Петефі посадили яблуню сорту «Дама» Мора Йокаї. Саджанець – як і грушу два роки тому – атмосфері посадив актор Йожеф Сарваш, лауреат премії Кошута та Марі Ясаї.
Рух «Казкові сади», заснований Йожефом Сарвашем, має на меті зберегти місцеві сорти фруктів Карпатського басейну.
Ініціативу було започатковано у 2009 році у Вісаку, область Ваш, де живе актор. Там на території «Казкового саду» щороку садять стільки дерев, скільки дітей народжується в селі. Наразі в Карпатському басейні вже майже п’ятсот таких садів. Дерева служать для збереження генофонду, а також формують спільноту, оскільки посилають меседж нащадкам та майбутнім поколінням.
«Дуже важко підсумувати процес, що триває понад двадцять років», – сказав Йожеф Сарваш на заході.
Він наголосив, що «Казкові сади» та пов’язані з ними комори та зерносховища – це спроба повернути спадщину селянської культури у 21 століття. Актор вважає, що не можна говорити про національну культуру, не знаючи селянської культури, тому посадка історичних фруктових дерев – це одночасно пам’ять і дія, що вказує на майбутнє.
Йожеф Сарваш також зазначив, як Мор Йокаї був не лише письменником, а й пристрастним садівником, сам створив і доглядав за власним садом.
За словами актора, «історичні дерева» – такі як груша Петефі, «Дама» Йокаї чи сажисте яблуко короля Матяша – не лише представляють культурну спадщину, а й можуть стати ередовищем для уроків літератури та історії, де діти можуть навчатися, спілкуватися та навіть куштувати плоди в тіні дерев.
«Обов’язок кожної громади — залишити спадщину для нащадків, яку потрібно берегти», – наголосив заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін. «Ми, закарпатські угорці, попри наші біди сповнені надії, знаємо, що мир рано чи пізно настане», – додав він, висловивши сподівання, що посаджене зараз дерево стане першим на початку довгого ряду.
Захід продовжився виступом акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру та вихованців театральної студії.
Після цього яблуню, висаджену з нагоди року пам’яті Мора Йокаї, разом посадили актор Йожеф Шарваш та Йожеф Шін під музичний супровід Балажа Соколаї, який грав на волинці. Відтак пастор реформатської церкви Арпад Давид попросив благословення на учасників події та молоде дерево.
«Казковий сад» Меморіального парку села Чома тепер має два дерева, пов’язані з іменами видатних угорських письменників: грушу Петефі та яблуко Йокаї. Ця ініціатива одночасно символізує збереження традицій, єдність громади та віру в майбутнє.
Після висадки захід продовжився у будівлі берегівського театру, де відбулася церемонія вручення Премій ім. Шарі Федак. На завершення вечора глядачі переглянули біографічну монодраму у виконанні Йожефа Сарваша.
20 серпня в Меморіальному парку «Могильник давніх мадярів» у селі Чома за ініціативою Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС ушанували пам’ять короля-хрестителя святого Іштвана та понад тисячолітню історію угорської державності. Місце проведення заходу є символічним, оскільки в Чомі, згідно з археологічними дослідженнями, були виявлені залишки давньоугорських могил періоду ІХ–ХІІІ століть.
Урочистість розпочалася церковною службою, а потім продовжилася на території меморіального парку. Після привітання присутніх пролунали державний і національний гімни. Першим до учасників заходу звернувся голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Янош Рац, а відтак з урочистою промовою виступив керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, який зазначив: «Ми пережили всі історичні випробування, тому що мали для цього силу, віру й ніколи не цуралися важкої праці. Саме ця сила, ця віра та важка праця зрештою принесли нам свободу. Твердо стояти на ногах, бути господарями свого життя і при цьому залишатися європейцями до кінця – це ніколи не було подарунком долі тут, у Карпатському басейні. Особлива честь для нас, жителів Карпатського регіону, згадувати нашого короля святого Іштвана, засновника держави, і вшановувати його справу».
Після промови консула присутніх привітав віцепрезидент ТУКЗ Йожеф Шін: «Звідси ми повідомляємо всьому світу, що ми, угорці Карпатського регіону, є тими, ким були, є і будемо. Біля тисячолітніх могил, які знаходяться тут, ми можемо сказати, що угорський народ прийняв найважливіше рішення у своїй історії, коли під проводом короля святого Іштвана угорці прийняли християнство і заснували державу в самому серці Європи. Святий Іштван знав: угорцям потрібні повага до закону та законотворчість, нам треба прийняти християнську віру, якщо ми хочемо залишитися тут. Таким чином, можна сказати, що король Іштван привів народ у світ віри й побудував державу на скелі віри. Саме тому не можна й сьогодні забувати, що наше життя, наше серце пов’язані з Богом. Кожен відповідальний, мислячий угорець знає, що ми завоювали нашу батьківщину мечем, але зберігаємо її вже тисячу років хрестом. Це тисячоліття було дуже важким, сповненим героїчної боротьби проти турецьких, татарських, російських, німецьких завойовників, але навіть через 105 років після Тріанона ми зберегли свою угорську ідентичність, свою націю і країну. На жаль, сьогодні наше життя ускладнюють пандемія Covid, російська агресія, зловживання з боку держави, еміграція. Ми, угорці Закарпаття, не хочемо нічого іншого тут, під Карпатами, як гідного життя, збереження наших громад, вільного використання рідної мови та миру». У заключному слові віцепрезидент зазначив: «Не забуваймо заклику нашого великого короля до нас, сучасних угорців, залишатися угорцями та християнами».
Спікери одностайно підкреслили: спадщина святого Іштвана є орієнтиром і сьогодні, адже спільнота, що ґрунтується на вірі та єдності, може забезпечити майбутнє угорців і в нашому краї, на Закарпатті.
Від імені історичних церков Божого благословення попросили Ференц Демко, єпископський намісник Мукачівської греко-католицької єпархії, окружний настоятель, та Арпад Давід, реформатський пастор із села Геча.
Після промов відбулося покладання вінків.
Організатори підготували також культурну програму: виступили народні танцювальні колективи та хори, що додало події святкової атмосфери.
Офіційна частина заходу була продовжена громадськими програмами.
Для угорців Закарпаття свято 20 серпня є не тільки вшануванням минулого, а й вираженням віри в майбутнє.
Збереження та передача народних традицій та звичаїв предків є одним із стовпів збереження нації. У дусі відродження традицій, не забуваючи про коріння, у селі Чома для дітей організували свято завершення збору врожаю винограду.
У місцевому Будинку культури регулярно проводять майстер-класи з рукоділля та інші заходи для дітей та дорослих із метою зміцнення громади. Завдяки об’єднуючій силі місцевого населення цього разу відновили традиції, пов’язані із завершенням збору врожаю винограду.
Присутніх на святі першою привітала керівниця чомівського гуртка збереження народних традицій Ангела Решко-Пап. «Сьогоднішня подія є незвичайною, ми намагалися відновити колишню традицію святкування завершення збору врожаю винограду. Зважаючи на поточну ситуацію, славнозвісного гучного балу та веселощів не буде, водночас спробуємо згадати певні звичаї», – зазначила вона. «До проведення заходу долучилися всі заклади села та місцеві мешканці», – додала Ангела Решко-Пап, відзначаючи об’єднуючу силу та важливість єдності громади.
Заступник голови Берегівської міської територіальної громади Василь Горват, у свою чергу, привітав Ангелу Решко-Пап із нещодавньою отриманою високою угорською державною нагородою – Срібним хрестом «За заслуги», яку вона одержала за збереження та передачу угорських народних традицій, зміцнення культурних зв’язків між народами, які населяють Закарпаття. «Визнання вже є, тепер завдання місцевих – передати цінності та традиції вашим дітям, адже рухатися вперед можемо лише тоді, коли буде кому їх передавати далі», – звернувся Василь Горват до присутніх.
Відтак, співаючи тематичні народні пісні, до приміщення зайшли діти. Вихованці гуртка збереження народних традицій відкрили захід в’язанкою народних танців. Відтак виступили танцювальні ансамблі із сіл Галабор та Вари. По завершенні виступу на дітей чекав накритий стіл із печеним салом, овочами, хлібом із сальцем та домашньою випічкою з яблуками.
У другій половині дня була можливість долучитися до поїздки на возі – нової атракції кінного центру, розташованого в Чомі. Майстер-класи з рукоділля для дітей провела майстриня Єва Ґоґола. Наймолодші виготовляли осінні декорації з кольорового паперу, школярі плели вироби з кукурудзяного листя та розмальовували шкаралупки від горіхів. До заняття долучилися і представники гуртка збереження народних традицій чомівської греко-католицької церкви.
Угорська громада Закарпаття з нагоди Дня Святого короля Іштвана провела низку урочистих заходів у різних населених пунтктах області. Товариство угорської культури Закарпаття спільно з греко-католицькою церквою організувало та провело таку акцію у селі Чома, на території тамтешнього меморіального парку, де багато років тому було знайдено рештки 108 осіб, похованих більше тисячі років тому, за часів прибуття угорців до Карпатського басейну.
20 серпня на Берегівщині на території меморіального парку села Чома Товариство угорської культури Закарпаття провело тихе вшанування пам’яті засновника угорської держави. 20 серпня – національне свято засновника держави, короля святого Іштвана, день пам’яті тисячолітнього існування угорської держави, а також свято нового хліба.
Це свято нагадує всім угорцям – незалежно від того, де вони живуть, – про їхнє спільне минуле та сповнює їх надією на майбутнє. Тисячолітнє вчення короля святого Іштвана було актуальним завжди, особливо в найбільш вразливі часи, і навіть сьогодні мудрість, далекоглядність, віра в Бога, мужність та скромність засновника угорської держави є дороговказом для багатьох.
Кладовище епохи «завоювання» угорцями батьківщини, виявлене під час археологічних розкопок у 1980-х на околицях села Чома, стало популярним місцем паломництва. Адже знайдені тут артефакти є чіткими доказами того, що предки угорців не лише проходили, але й осіли на цій території. У північній частині понад тисячолітнього кладовища в 1996-му за ініціативи ТУКЗ-КМКС було створено меморіальний парк. Поруч із ним чотири роки тому звели центр для відвідувачів, який ознайомлює їх з археологічними знахідками цвинтаря часів «завоювання». На території парку часто проводяться різноманітні заходи. Протягом останнього часу через епідемію коронавірусу, а потім у зв’язку з війною масові дійства тут не влаштовуються, але закарпатські угорці щороку вшановують пам’ять видатних історичних постатей та подій у рамках тихого покладання вінків.
Цього разу захід традиційно відбувся після богослужіння в селі, де цього дня відзначається храмове свято. У місцевій греко-католицькій церкві, названій на честь святого Іштвана, також зберігається реліквія короля.
«20 серпня – свято, яке нагадує нам про наше минуле, кожного року сповнює нас надією на майбутнє, це день, коли ми маємо можливість відчути єдність угорської нації. Збереження пам’яті є ліками від втрат, яких зазнали угорці, та нагодою для зустрічі угорців по всьому світу», – зазначив, виступаючи перед присутніми, очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. «Наша мета полягає в тому, щоб ті, хто народився угорцем, залишалися угорцями на своїй батьківщині. Для нас важливо, щоб закордонні угорці мали всі можливості зберігати свою національну ідентичність, плекати свою культурну спадщину, жити в добробуті, мирі та безпеці», – додав він. За словами дипломата, закарпатські угорці й надалі можуть розраховувати на підтримку Угорщини, угорського народу. «Ми хочемо, щоб Закарпаття залишалося територією, де десятиліттями мирно живуть представники різних віросповідань і національностей, звідки люди не виїжджають, куди завжди повертаються», – зазначив консул.
Заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, у свою чергу наголосив: «Тут, у селі Чома, ми можемо особливо душевно й тепло говорити про заснування угорської держави, прийняття християнства, національну спадщину та єдність угорців. У нас виникають піднесені почуття, адже про те, що ми тут – на землі, яку зуміли зберегти християнською, – живемо вже понад тисячу років, свідчать могили й кістки наших предків». Заступник голови також констатував: «Сьогодні кожен відповідальний угорець знає, що угорську державу здобув меч, але зберіг її протягом тисячоліття хрест». «Україна ще не є членом великої європейської родини, але ми прагнемо туди, підтримуємо союз суверенних, незалежних держав. Ми хочемо, щоб Україна була мирна та вільна, щоб агресора було зупинено й ми не зазнавали подальших втрат. Через війну зростає еміграція з нашої країни, багато землі залишається необробленою, вона родить не хліб, а кулі, що несуть смерть», – зазначив Йожеф Шін. «Ми хочемо миру, аби гідно святкувати заснування угорської держави, а також незалежність України», – підкреслив він.
«Король Іштван побудував свою державу на скелі віри й привів свій народ у світ віри. І сьогодні дуже важливо, щоб наші серця й життя були пов’язані з Господом. Тож залишаймося угорцями та християнами – таким є послання нашого великого короля до нас, сьогоднішніх угорців», – наголосив заступник голови ТУКЗ-КМКС.
Ректор Ніредьгазького греко-католицького богословського інституту Андраш Добош, згадуючи про особистість короля, який заснував державу, підкреслив: «Найбільш шляхетними й хоробрими вчинками нашого короля, святого Іштвана, було не те, що він заснував державу, збудував церкви, створив закони, заснував єпархії, а те, що зміг відірватися від усього наприкінці свого життя й довірити все Господу, передати в його руки. Він поклав свій вінець перед Богородицею і довірив свою країну та націю божественному провидінню». На завершення свого виступу гість попросив Божого благословення на присутніх.
Відтак учасники заходу поклали вінки до вирізьбленого з дерева пам’ятника святому Іштвану.
Після цього відбулася невеличка культурна програма з віршами, народними піснями та музикою.
22 червня у Меморіальному парку села Чома, що на Берегівщині, пройшли традиційні урочистості з нагоди «віднайдення угорцями Батьківщини». «Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив під час виступу заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін.
На території нашого краю знайдено чимало артефактів часів віднайдення угорцями батьківщини, проте місце археологічних розкопок на околиці села Чома, де було знайдено угорські могили IX-XIII століття, вважається найвизначнішим для історичної пам’яті. Адже саме тут під час розкопок у минулому столітті археологи знайшли залишки поселення Х століття, а також могильник угорської прикордонної громади, І саме цей факт є яскравим свідченням того, що предки угорців створювали тут поселення і оселилися в нашому краї. у 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття на місці давніх поховань було відкрито Меморіальний парк. Щороку в червні тут проводять урочистості з нагоди віднайдення угорцями Батьківщини. Хоча масового святкування спочатку через епідемію коронавірусу, а згодом через війну не проводять, проте захід у вузькому колі традиційно все ж відбувався.
На початку заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих на війні.
«У минулому столітті угорські та українські археологи знайшли на околиці села Чома понад 1100-річні артефакти, які нині дбайливо зберігають у музеях та збагачують історичні знання нащадків, – зазначив під час виступу Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї. – Написання історії на основі розкопок – це таке враження, ніби ми перебуваємо в темній кімнаті та бачимо лише певні контури предметів, – і за допомогою цього уявляємо повсякденне життя, мислення, боротьбу, долі наших предків, які жили тут давно. Наші предки, які мешкали тут в певні історичні епохи, часто стикалися із викликом як вижити наступного дня посеред небезпек і труднощів. Для багатьох на кону було виживання, збереження віри, незалежність, свобода, здоров’я та можливість продовження нормального життя. Свого часу в суворих ситуаціях вони повинні були вирішити – чи залишатися їм тут надалі і, мабуть, це було правильне рішення, тому що сьогодні, понад 1200 років потому, ми, угорці, все ще тут, у Карпатському басейні, з нашими сусідами, які живуть поруч із нами».
Дипломат зазначив, що після початку війни та епідемії коронавірусу вже котрий рік поспіль наші думки також про виживання, збереження і, як це було і в давнину, подолати ці виклики можливо лише об’єднавшись, підтримуючи один одного.
Йожеф Бачкаї нагадав, що Угорщина головуватиме в ЄС протягом 1 липня – 31 грудня, у надзвичайний час, після виборів до Європарламенту. «Майбутнє головування Угорщини має і буде служити миру, безпеці та процвітанню Європи, – наголосив він. – Угорщина, як член Європейського союзу та НАТО, угорський уряд та угорське суспільство з першої хвилини війни солідарні з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Угорщина продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу, лікування та реабілітацію потребуючим дітям і дорослим, поки це буде необхідно, а також продовжуватиме програми з підтримки закарпатських угорців. […] З першого дня війни Угорщина підтримує територіальну цілісність та суверенітет України. Понад два останні роки її позиція так само чітка і незмінна: ми на стороні дипломатичного врегулювання та справедливого миру. Угорщина підтримує зусилля України щодо інтеграції в Європейський союз, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала процвітаючою, економічно розвиненою, демократичною європейською правовою державою, де дотримуються права національних меншин. Тому угорський уряд і ми, угорці, зацікавлені в багатій, успішній, щасливій, мирній, добросусідській Україні, яка розвивається». Угорський дипломат додав, що їхня мета – зміцнення сполучної ролі прикордонних регіонів та покращення угорсько-українських відносин. «Зберігаючи спадщину наших предків, приймаючи їх останню волю, ми хочемо створювати наші родини та економічно розвивати наші країни в мирі, взаємній повазі, живучи та працюючи разом із сусідніми та іншими народами», – резюмував Йожеф Бачкаї.
«Жодне дерево не росло б, не цвіло і не плодоносило, якби не мало коріння, завдяки якому воно тримається на матінці-землі. А коріння людини ховається в її минулому», – наголосив під час виступу заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. За його словами, саме цей захід і надає можливість тим, хто залишився вдома, згадати своїх предків, і подумати про них із вдячним серцем, про всіх тих, хто «оселився в цьому краї сорок поколінь тому і перетворив територію на батьківщину, і залишив нам повідомлення своїми кістками: наші предки жили, працювали, воювали тут і передали землю своїм синам зі словами: Ми тримали землю, ви тримайте її також!»
«Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив Йожеф Шін. «Там, де височіють наші могили, вклоняються наші онуки», – писав Шандор Петефі. Ми теж вклоняємося сьогодні тут, адже знаємо своє минуле, зберігаємо рідну мову, школи, церкви і традиції, і думаємо про те, щоб будувати своє майбутнє», – додав він. «Шануй своїх предків, бо від них отримав життя, успадкував Бога і свою Батьківщину, – процитував Йожеф Шін слова письменника Альберта Ваша, і наголосив: – Національна свідомість об’єднує, тримає і вказує в майбутнє. Збереження рідної мови і культури саме й робить людей нацією, мешканців кожного населеного пункту спільнотою. Немає нічого важливішого, ніж передати ці знання нашим дітям, майбутньому поколінню».
Після промов священник греко-католицької церкви Йожеф Чірпак, який народився у Чомі, а нині служить в Шаланках, попросив Божого благословення на присутніх, а також на життя кожного закарпатського угорця, щоби «вони жили тут наступну тисячу років, процвітали, були щасливі, радісні на своїй батьківщині».
У рамках культурної програми виступили члени місцевого гуртка збереження народних традицій. Вихованці Будинку культури села Геча виконали в’язанку народних пісень, а також представили народні танці.
На завершення заходу присутні поклали вінки до пам’ятного знаку, розташованого в центрі Меморіального парку, а також до пам’ятників вождю Арпаду та королю святому Іштвану.
Аби долучитися до танцювального майстер-класу, молодь села Чома зібралася в місцевому Будинку культури.
Керівниця гуртка зі збереження народних традицій села Ангела Решко-Пап нашому виданню повідомила, що в заході беруть участь не лише місцеві діти, але і з сусіднього Бадалова.
«Я вважаю дуже важливим, щоб на таких зустрічах молоді люди знайомилися один з одним і розвивали стосунки, адже мета таких заходів, крім того, що учасники вивчають кроки угорських народних танців, вони також можуть зав’язувати дружні взаємини», – зазначила вона.
Музичний супровід забезпечував ансамбль «Боржаварі». Востаннє такий захід музиканти провели тут позаторік. Тоді – за підтримки ГО «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття», а тепер – Фонду ім. Шандора Чорі.
Голова ГО «Боржаварі – організація сприяння розвитку талановитої молоді та збереження мистецтва і народної творчості» та керівник ансамблю «Боржаварі» Шандор Ковач повідомив, що перший майстер-клас народного танцю вони організували у 2017 році і з того часу ось уже сім років проводять постійно такі заходи у різних селах. Водночас, за його словами, любов до таких подій розквітла ще раніше, адже в 2011 на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ щотижня протягом пів року проводили такий майстер-клас.
«Я, як учитель, знаю, що за допомогою чогось треба гуртувати колективи, учнів у школі, налагоджувати стосунки між дітьми з різних вулиць у селі. Тож я подумав, що їх треба до чогось залучити, і бачив у цьому гарний спосіб, що може принести результат», – зазначив Шандор Ковач.
«Танець поглиблює чи виявляє в дівчатах жіночність і грацію, а в хлопців — силу, привабливість. Адже чим граціозніше та чи інша людина вміла танцювати, тим більше авторитету вона мала в минулому – ми хотіли трохи на цьому наголосити», – додав він.
«Народний танець – це круто, він впливає і на формування особистості людини, крім того, відіграє велику роль у формуванні стосунків, згадаймо парні танці. Раніше хлопці за допомогою танцю показували дівчатам, хто вони, а дівчата відповідали обраному хлопцеві. Практично, саме це надихнуло нас почати щось робити, і оскільки ми музиканти, то спробували саме це. Зараз ми живемо у важкі часи, і повинні щось робити, аби мати сили продовжувати творити», – зазначив музикант.
Гурток зі збереження народних традицій села Чома регулярно бере участь у тренінгах для вдосконалення знань, під час яких дітей народним танцям навчають викладачі з Угорщини. часто на таких заняттях музичний супровід забезпечує ансамбль «Боржаварі».
Слід також зазначити, що у травні в Угорщині відбувся мистецький конкурс із близько тисячею учасників, до якого долучилися і закарпатські групи, зокрема, з сіл Чома, Оросі, Вари, а також із Хуста – танцювальний ансамбль «Тисаборжа», котрий виступив разом із музикантами «Боржаварі».
Після танцювального майстер-класу в Чомі ансамбль організував подібний захід і в Бене та Вари.
19 листопада пам’ять жертв сталінських репресій – тих, кого 79 років тому під приводом участі в триденних відбудовних роботах депортували в радянські трудові табори смерті, – ушанували і в селі Чома на Берегівщині.
Найбільша трагедія в історії закарпатських угорців сталася в листопаді 1944 року, коли радянські війська, які окупували край, зібрали чоловіків віком від 18 до 60 років: синів, братів, батьків, дідів угорської та німецької національності – під приводом «маленьких робіт» і відправили спочатку до концентраційного табору в Сваляві, а звідти до Старого Самбора. Ті, хто пережив цей шлях, були вивезені в табори ГУЛАГу за тисячі кілометрів від дому та родин. Згідно з даними досліджень, із Закарпаття депортували 30 тисяч людей, понад десять тисяч з них уже ніколи не повернулися в рідний край.
Після богослужіння учасники заходу зібралися біля пам’ятної дошки, установленої на стіні місцевої греко-католицької церкви, де за духовний упокій жертв депортації молитву виголосив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Староста села Світлана Ковач підкреслила важливість збереження пам’яті. За її словами, щороку місцеві жителі збираються перед пам’ятною дошкою, на якій викарбувані імена їхніх предків, які не повернулися додому.
Голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Чома Янош Рац наголосив: «І сьогодні ми черпаємо сили для подолання труднощів, згадуючи наших вивезених предків, захоплюючись їхньою витримкою». Розповідаючи про ті події, Янош Рац зауважив, що восени 1944 року кількість жителів чоловічої статі в селі значно зменшилася, зокрема 46 із вивезених до таборів так більше ніколи й не побачили своїх рідних. «Люди, які повернулися додому, розповідали про жахи, пережиті ними в трудових таборах. Це ніколи не повинно повторитися», – додав він.
Потім Вів’єн Беца продекламувала вірш, і після спільного виконання національної молитви угорців присутні поклали вінки до пам’ятної дошки.
