Через поведінку п’яних молодих туристів Міністерство економіки Хорватії з 2026 року посилить правила продажу алкоголю. Мета запланованої поправки до закону — зменшити вживання алкоголю на вулицях в нічний час в прибережних містах.
Міністерство економіки Хорватії готує поправку до Закону про торгівлю, яка з 2026 року запровадить суворіші правила продажу алкоголю. Заплановані зміни спрямовані на обмеження поведінки в нетверезому стані, яка дедалі частіше зустрічається в туристичних містах, повідомляє Portfolio.hu із посиланням на Croatia Wee.
Зміни нададуть місцевій владі більше повноважень у контролі щодо продажу алкоголю. Відповідна ініціатива з’явилася після неодноразових скарг мешканців та міських посадовців, стурбованих порушниками громадського порядку, п’яними молодими туристами, що перебувають у популярних місцях, таких як Спліт та Задар.
На головній пішохідній вулиці Задара, Калеларзі, в межах кількох сотень метрів наразі є кілька магазинів, що продають алкоголь. Подібна ситуація спостерігається і в інших прибережних містах, де дешевий алкоголь, куплений у магазинах, підживлює нічне вуличне пияцтво.
Аналогічні обмеження вже запровадило кілька європейських країн. Хорватські політики розглядають можливість обмеження продажу холодних алкогольних напоїв, заборони їх продажу в туристичних зонах, тютюнових магазинах і на автозаправних станціях або запровадження обмежень за часом.
Мер Задара Сіме Ерліч підтримує ідею дозволити містам регулювати продаж алкоголю, стверджуючи, що це приведе правила у відповідність до західноєвропейської практики та допоможе відновити порядок. Мер Спліта Томіслав Сута погоджується, зазначаючи, що проблеми з п’яними туристами були протягом усього літа і що нові правила будуть вигідними як для мешканців, так і для туристичного бізнесу.
Хорватська асоціація роботодавців поки що утримується від коментарів із цього приводу, водночас Асоціація торговців Задара попереджає, що найбільш негативно від обмежень постраждають менші магазини, оскільки продаж охолодженого пива становить 30-40 відсотків обороту таких торгових точок.
За даними Асоціації торговців Задара, обмеження змусять покупців йти до великих мереж супермаркетів, тоді як невеликі магазини будуть змушені закритися.
У Хорватії сибірська виразка спричинила загибель великої рогатої худоби в Сплітсько-Далматинській та Шибеницько-Кнінській областях, влада встановила зони обмеження та розпочала вакцинацію тварин, заявило міністерство сільського господарства країни.
Карантин поширюється на кілька районів згаданих областей. Ветеринарна служба (HVI) заявила про підтвердження зараження сибірською виразкою в районі Врліка та про два позитивні результати в зразках, узятих у мертвої худоби з району Маовіца.
Хорватські ЗМІ вперше повідомили про раптову загибель великої рогатої худоби без видимих клінічних симптомів два тижні тому.
Ветеринари провели огляд тварин і спрямували їхні туші на взяття проб для виключення бактеріального чи вірусного походження захворювання.
У заяві міністерства нагадується, що сибірську виразку викликає бактерія Bacillus anthracis. Вона виробляє стійкі спори, які можуть виживати в ґрунті протягом десятиліть. Захворювання зустрічається в домашніх та диких тварин (великої рогатої худоби, овець, кіз, коней, свиней, дичини), але може передаватися й людині.
У жуйних тварин хвороба протікає дуже швидко і призводить до летальних наслідків, часто без чітких симптомів. У худоби спостерігаються хитання, тремтіння, розлади дихання та травлення. Після смерті туші набрякають, а з отворів тіла видно кров’янисті виділення. Заражених тварин не лікують. Щоб запобігти подальшому поширенню хвороби, влада запроваджує заходи контролю: обмеження пересування, утилізацію туш тварин, очищення й дезінфекцію, а також дератизацію та обов’язкову вакцинацію.
Сибірська виразка поширюється шляхом споживання забрудненої їжі (трави, сіна) або вдихання спор з навколишнього середовища. Спори утворюються, коли бактерії контактують з киснем, і можуть залишатися активними в ґрунті та воді протягом багатьох років.
Нерідко сибірська виразка вражає і людей. Зараження відбувається, якщо вони контактують з хворою твариною, її тканинами або спорами.
Після сімнадцяти років перерви Хорватія знову запроваджує обов’язкову військову службу, перші новобранці розпочнуть навчання восени, інформує Index.
Міністр оборони Хорватії Іван Анушич заявив, що вишкіл триватиме два місяці на базах у Кніні, Слуні та Пожеги, і щороку загалом планується навчання п’ять поколінь, по 800 призовників із кожного.
Кожен чоловік, якому виповнюється 18 років, буде призваний на військову службу, новобранців направлятимуть на базову підготовку в календарному році, в якому їм виповнюється 19 років. Протягом двох місяців вони вчитимуться користуватися зброєю, рухатися та реагувати на полі бою, спілкуватися, захищатися та підтримувати фізичну форму, пояснив міністр.
Призовники отримуватимуть щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро та не будуть звільнені з роботи через службу. Навчання буде враховуватися при нарахуванні пенсій, а молоді люди, які пройшли строкову службу, матимуть пріоритет при заміщенні посад на державній службі.
Міністр зазначив, що бажаючі віком від 19 до 30 років, включаючи жінок, також можуть подати заявку на добровільну службу. Для жінок служба не є обов’язковою.
Міністр нагадав, що обов’язкову військову службу в Хорватії було скасовано у 2008 році, частково через те, що багато людей відмовилося від користування зброєю.
Ті, хто отримали повістку, і надалі зможуть відмовитися від зброї з міркувань совісті.
Вони повинні будуть проходити альтернативну службу, яка триватиме три місяці. Але вони будуть додатковими резервістами, як і ті, хто проходив військову підготовку, наголосив міністр оборони.
Через зміну глобальних геополітичних та безпекових обставин, зміни клімату, дедалі частіші стихійні лиха та подібні виклики, Хорватія вирішила відновити обов’язкову військову службу, щоб навчити молодь військовим навичкам та врегулюванню кризових ситуацій, повідомив Анушич. У лютому 2024 року уряд доручив міністру вивчити можливість відновлення обов’язкової військової служби.
Парламент Хорватії може ухвалити закон про військову повинність у жовтні. Відповідно до законопроєкту, щороку призиватимуть чотиритисячі осіб, які отримуватимуть щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро. Якщо людина не погодиться на військову підготовку, держава запропонує їй інші варіанти.
Очікується, що законодавча база для запровадження обов’язкової військової служби буде представлена хорватському парламенту в червні й може бути прийнята в жовтні. Це означає, що підготовка перших призовників може розпочатися в кінці цього року або, найпізніше, на початку наступного, пише портал Index.
Необхідні умови для навчання вже створені в казармах у Кніні, Слуні та Пошезі, але законодавча база, яка запроваджує обов’язкову базову підготовку, досі потребує змін. Згідно з неофіційними джерелами в уряді, більшість питань узгоджені, однак деталі щодо цивільної служби для осіб, які з міркувань совісті відмовляються від військової, усе ще доопрацьовуються.
Раніше цього тижня прем’єр-міністр Андрей Пленкович зустрівся з міністрами оборони, внутрішніх та закордонних справ, а також представниками збройних сил. За підсумками обговорень президенту й головнокомандувачу Зорану Мілановічу були передані два документи, що містять проєкти оборонної стратегії та довгострокового плану розвитку збройних сил.
Новобранці отримуватимуть зарплату в розмірі 1100 євро
Обов’язкова базова підготовка триватиме два місяці, за які новобранці отримуватимуть місячну зарплату в розмірі 1100 євро (близько 52 тисяч гривень), включно з проживанням та харчуванням. Навчання буде визнано трудовими відносинами і дасть перевагу під час працевлаштування на державну та громадську службу, що може стати мотиваційним фактором для проходження військової служби.
Тих, хто уклав трудовий договір, не можна буде звільнити, а студенти вищих навчальних закладів зможуть відкласти навчання найпізніше до 29 років.
У громадян, які не проходитимуть військову підготовку, будуть два варіанти. Перший – пройти тримісячні курси з цивільного захисту, де їх навчать діяти в умовах стихійного лиха. Другий варіант – виконувати муніципальні роботи в органах місцевого самоврядування протягом чотирьох місяців по 8 годин на день.
Грошове забезпечення для тих, хто відмовиться від військової підготовки, буде значно меншим, але деталі цивільної служби ще не доопрацьовані. Держава призиватиме від 800 призовників на базову підготовку п’ять разів на рік, що становитиме чотири тисячі призовників на рік.
Як розповіла перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко, наразі в Україні працює 45 хорватських машин для розмінування DOK-ING. Вони допомогли очистити понад тисячу гектарів української землі.
“Я сподіваюся, що відкриття офісу в Києві буде початком ще тіснішої співпраці й наші сапери зможуть навчатися в Україні тому, як керувати й обслуговувати ці машини”, – зазначила Юлія Свириденко.
У відомстві розповіли, що найбільшу кількість техніки DOK-ING використовує Державна служба з надзвичайних ситуацій. В їхньому автопарку 10 легких машин для розмінування MV-4 і 14 важких машин для розмінування MV-10.
Також хорватські машини для розмінування використовує Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ), оператори гуманітарного розмінування та підрозділи ЗСУ.
Із 45 машин DOK-ING, які працюють в Україні, 8 були виготовлені на українському заводі, який є партнером хорватської компанії, наголосили в Мінекономіки.
“Українська компанія A3TECH здійснює великовузлове складання машин для розмінування DOK-ING із частковою локалізацією: частина робочого органу вже виготовляється в Україні й до кінця року на підприємстві готові довести рівень його локалізації до 100%. Компанія цього року випустила вісім локалізованих важких машин для розмінування MV-10, шість із яких вже передали ДССТ”, – додали у відомстві.
DOK-ING виготовляє як легкі, так і важкі роботизовані машини розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Завдяки низькому профілю і міцній конструкції така техніка є стійкою до детонацій протипіхотних мін та нерозірваних боєприпасів і витримує вибух протитанкової міни. Машини керуються пультом дистанційного керування з радіусом дії до 1500 метрів.
Зазначаться, що відповідний сертифікат передали представникам української сторони віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Хорватії Іван Анушич та керівники компанії-виробника просто на подіумі міжнародної конференції Globsec Forum, яка проходить у Празі.
Анушич зазначив, що процес розмінування України потребуватиме багато часу та багато грошей.
„Розмінування – величезне завдання, і міжнародна підтримка тут дуже потрібна. Україна не одна, ми будемо працювати разом стільки, скільки треба”, – підкреслив хорватський міністр.
Анушич також оголосив результати донорської конференції, яка пройшла в 2023 році в Загребі. На ній, за його словами, було зібрано майже пів мільярда доларів.
Як додав представник хорватського уряду, це додасть до успіху відновлення, адже гуманітарне розмінування є передумовою відбудови, розвитку економіки та повернення людей у свої домівки.
DOC-ING виробляє роботизовані системи з розмінування на дистанційному контролі. З початку російської війни вона передала різним структурам в Україні вже 42 такі системи, за допомогою яких було очищено майже 12 млн кв. м території, знешкоджено понад 5600 мін та інших вибухонебезпечних речовин без жертв із боку персоналу. Підготовлено досі понад 150 фахівців з управління системами. Компанія незабаром відкриває свій офіс в Україні.
На пляжі Ічічі поруч з Аббацією заборонено або не рекомендується купатися, тому що кількість бактерій кишкової палички в морській воді перевищує допустимий рівень.
Після того як громадяни повідомили про видиме забруднення моря, Інститут громадського здоров’я провів аналіз, і він показав, що кількість бактерій кишкової палички у воді вища за допустимий рівень, інформує dnevnik.hr.
Симптоми хвороби, яку викликає кишкова паличка, включають блювоту, високу температуру, діарею, слабкість і зневоднення. Ознакою кишкової інфекції є також водянисті, жовтувато-зелені випорожнення зі слизом.
Найкращою профілактикою недуг, які спричиняє кишкова паличка, є гігієна. Зокрема запобігти потраплянню в організм інфекції допомагає ретельне миття рук і продуктів, у тому числі фруктів та овочів.
Лікування хвороб, спричинених кишковою паличкою, складне. Проблемою є здатність бактерій мутувати та адаптуватися, що дозволяє їм швидко набувати стійкості до антибіотиків.
З 1 січня 2025 року в Хорватії відновлять обов’язкову військову службу.
Про це заявив міністр оборони країни Іван Анушич, повідомляє RTL.
«Служба триватиме два місяці, почнеться з 1 січня 2025 року, і ми просто продовжимо робити все те, про що ми говорили з громадськістю. Ми підвищили зарплати солдатів, сержантів і офіцерів, їх матеріальні права не тільки через особистий дохід, але і через добові й все, на що вони мають право», – заявив Анушич.
Міністр зазначив, що модернізація та оснащення Збройних сил Хорватії відбувається згідно з планом і відповідно до домовленостей з союзниками й керівництвом НАТО. Він додав, що в цій сфері не буде ніякої економії коштів.
У матеріалі Associated Press йдеться, що призов до армії відновлюють на тлі посилення напруженості в Європі після російської агресії проти України, а також перегонів озброєнь і нарощування військової сили на Балканах, які пережили кровопролитну війну в 1990-х роках.
Це рішення знаменує повернення до призову, який був призупинений у 2008 році, коли Хорватія перейшла на добровольчу систему комплектування армії.
Інші країни Європи розглядають подібні заходи або відновили обов’язкову військову службу у відповідь на загострення регіональної напруженості, зазначили журналісти.
Громадська організація «Економічний освітній центр» (CEO) подала до уряду та міністерства оборони Хорватії петицію з понад 5000 підписами, протестуючи проти відновлення в країні обов’язкової військової служби, інформує видання Index.hr.
Міністерство оборони поки що не повідомило про всю програму підготовки призовників, але новина про можливі моделі викликала серед громадськості значний резонанс, ідеться в заяві CEO.
В організації підкреслили, що в петиції перераховані політичні, економічні та правові аргументи проти відновлення обов’язкової військової служби, на які державні органи повинні дати відповідь.
Водночас звертається увага й на заяви представників міноборони та членів парламентського комітету з питань оборони, де йдеться про можливість заміни військової служби на цивільну, яка триватиме вдвічі довше й подається як «звичайна практика в деяких європейських країнах і державах – членах НАТО».
Директор СЕО Гвоє Маркович, зазначив, що Фінляндія – єдина країна, котра входить до НАТО та ЄС і передбачає вдвічі довшу цивільну службу для призовників, проти чого два роки тому виступала Хорватія.
Тоді Загреб закликав Гельсінкі вжити заходів для того, щоб цивільна служба, яка замінює військову, не була каральною чи дискримінаційною з точки зору її змісту та тривалості.
На думку Марковича, військова служба порушує гарантоване конституцією право на рівність перед законом, а також спричиняє негативні економічні наслідки для ринку праці.
Наприкінці червня міністр оборони Хорватії Іван Анушич заявив, що в країні вже все готово для запровадження з 1 січня 2025 року призову, який розрахований на два-три місяці, але конкретних деталей не назвав. За його словами, для тих, хто обере цивільну службу, термін буде довшим.
Обов’язкову військову службу скасували в Хорватії у 2008 році. Це було зроблено, зокрема, через те, що, згідно з тодішніми опитуваннями, майже 90% молодих людей відмовлялися брати в руки зброю з міркувань совісті.
