Внаслідок російського вторгнення постраждала українська культурна спадщина у 18 областях та Києві. Найбільше зруйнованих пам’яток культури на Харківщині.
Про це повідомили у Мінкультури.
За інформацією ОВА та МВА, станом на 25 квітня загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні становить 1453 об’єкти.
Пошкоджень зазнали 2286 об’єктів культурної інфраструктури. З них 425 – знищено (18,6 %).
Найбільших втрат та збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.
Зокрема, статистика така:
Харківська область – 332;
Херсонська – 281;
Донецька – 172;
Одеська – 159;
Київська область та м. Київ – 100;
Чернігівська – 65;
Запорізькій – 63;
Львівська – 61;
Дніпропетровська – 53;
Миколаївська – 47;
Сумський – 55;
Луганська – 32;
Хмельницька – 11;
Полтавській – 10;
А також Вінницька та Житомирська області – по 4. Кіровоградська – 3 та Черкаська – 1.
Внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні було пошкоджено 1169 пам’яток культурної спадщини, з них 22 – у вересні.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
„За інформацією, поданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, за вересень загальна чисельність постраждалих пам’яток культурної спадщини регіонів зросла на 22 одиниці й наразі складає 1169 об’єктів. З них національного значення – 117, місцевого – 983, щойно виявлених – 69”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у Херсонській та Сумській областях сталися повторні влучання у пошкоджені раніше пам’ятки культурної спадщини. А у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Сумській та Львівській областях додалися нові.
Загалом пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області – 315, Херсонській – 154, Донецькій – 161, Одеській – 116, Чернігівській – 65, Київській області та м. Києві – 81, Запорізькій – 49, Миколаївській – 41, Дніпропетровській – 41, Львівській – 60, Луганській – 31, Сумській – 29, Хмельницькій – 10, Полтавській – 6, Вінницькій – 4, Житомирській – 4, Кіровоградській – 1, Черкаській – 1.
У міністерстві також додали, що на кінець вересня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це робить неможливим обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.
Естонія повернула до України 274 незаконно вивезені контрабандистами предмети культурної спадщини.
Про це поінформували в телеграм-каналі Міністерства культури та інформаційної політики України.
„У Національному музеї історії України презентували 274 предмети археології, з них 115 – монет, які раніше були незаконно вивезені з України. Їх затримали, коли контрабандисти намагались перетнути кордон. Естонські прикордонники й Естонська Республіка повернула їх Україні”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що серед повернутих артефактів: прикраси скіфського часу, перед римського та римського часу, а також середньовічні знахідки – це парадна кінська упряж – рубіж VІІІ–ІХ ст. – початок IX ст., перстень з птахом, який тримає в лапах гілку лавра, Х-ХІІ ст., монети візантійських імператорів.
„Зараз разом з Україною увесь цивілізований світ, який шанує міжнародне право та вболіває за перемогу нашої країни, а також за те, щоб справедливість панувала не тільки щодо відстоювання незалежності територій, а й щодо законності переміщення культурних цінностей”, – прокоментував повернення цінностей т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Він також наголосив на тому, що Україна дуже цінує підтримку естонського народу. Естонія допомагає відновлювати об’єкти у Житомирській області, яку фактично естонські колеги взяли під патронат.
Крім того, саме з Естонії у перші місяці повномасштабної війни йшли вантажі з усім необхідним для українських музеїв – обладнанням, пакувальними матеріалами для евакуації культурних цінностей.
Міністерство культури та інформаційної політики повідомило, що до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали 4 нові елементи.
Відповідний наказ про це підписав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
До списку внесли:
– традиції приготування та споживання каші Зозулі на Вінниччині – її готують з пшона та довго томлять у печі; – традицію приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині; – кавову традицію кримських татар; – Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар.
Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту в затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.
Як зауважили в МКІП, йдеться про пам’ятки культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:
Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;
Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев’яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;
Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;
Будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха;
Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.
Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна, та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури й об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії.
„З початку повномасштабного вторгнення росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. В результаті цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та більше 870 пам’яток культурної спадщини. Я вірю, що разом із спільнотою ЮНЕСКО ми створимо міцне коло підтримки, де культурна спадщина об’єднує нас міцніше, ніж будь-яка сила, що намагається нас розділити”, – сказала Бондар.
Також у засіданні Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту взяла участь завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко.
За її словами, зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників.
Міжнародна організація ЮНЕСКО оновила список зруйнованих культурних пам’яток через агресію рф та підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення.
Про це йдеться на сайті організації.
«Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об’єктів – 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек, один архів», – сказано в повідомленні.
У ЮНЕСКО зазначили, що проводять попередню оцінку збитків, завданим культурним цінностям через перехресну перевірку повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.
Організація також розробляє разом із партнерами механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.
В оновленому звіті ЮНЕСКО вказано, скільки та, яких саме пам’яток постраждало в конкретному регіоні.
Найбільше пошкоджень культурних об’єктів зафіксовано в Донецькій (78 об’єктів), Харківській (55 об’єктів), Київській (38 об’єктів), Луганській (33 об’єкти) та Чернігівській областях (17). Також є ушкодження в Запорізькій та Сумській (по 12 об’єктів), Одеській та Миколаївській (по вісім), Херсонській (шість), Житомирській (три), Вінницькій (два) і Дніпропетровській та Львівській областях (по одному).
Серед пошкоджених пам’яток Харківської області: Будинок «Слово» в Харкові, Харківський національний академічний театр опери та балету, Меморіал Голокосту «Дробицький Яр», Свято-Вознесенський кафедральний собор в Ізюмі, Меморіал жертв тоталітаризму, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в Сковородинівці, Половецькі кам’яні баби (9–13 століття) в Ізюмі, Куп’янський краєзнавчий музей та інші пам’ятки.
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новими традиціями та обрядами.
Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.
Міністерство культури та інформаційної політики додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України п’ять нових позицій. Відповідний наказ 12 липня цього року підписав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
Відтак, до переліку додали:
Традиційне ремесло бджільництва у Сватівському районі Луганської області;
Традиція гуцульського художнього дереворізьблення;
Традиційний обряд Маланка с. Белуя Івано-Франківської області;
Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті;
Традиція і технологія вишивки жіночої сорочки на Гадяччині.
„Наразі територіальні громади мають подати Міністерству культури та інформаційної політики України плани охорони елементів. До його розробки мають залучити громадськість. Також план має містити інформацію про передачу знань про елементи нематеріальної культурної спадщини у спільнотах, дослідження культурного простору, пов’язаного з елементом, підвищення обізнаності про елемент серед широкого загалу”, – додають у відомстві.
У Грузії сир сулугуні отримав статус пам’ятки нематеріальної культурної спадщини.
Відповідний наказ підписав генеральний директор Національного агентства з охорони культурної спадщини Грузії Ніколоз Антідзе, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Грузия Online.
„Присвоїти статус пам’ятки нематеріальної культурної спадщини елементу нематеріальної культурної спадщини – традиції сулугуні в Грузії”, – сказано в наказі, який набув чинності 11 листопада.
Сулугуні – сорт сиру з регіону Самегрело. Він виробляється тільки з натуральних інгредієнтів: коров’ячого або буйволиного молока. Вміст жиру в сулугуні в середньому становить 45%.
У 2016 році уряд Грузії оформив патент на сулугуні і ще кілька страв грузинської кухні. Це означає, що сир під назвою „сулугуні” може бути виготовлений тільки на території Грузії з дотриманням рецептури, технологічного процесу, і повинен відповідати певним критеріям якості.
На сьогодні в Грузії офіційно зареєстровано 14 видів сиру.
Тим же наказом Ніколоз Антідзе оголосив пам’яткою нематеріальної культурної спадщини традиційну аджарську вишивку.
