«80 мільйонів було представлено на зустрічі у Рамштайні минулого тижня. Підготовлений Литвою пакет підтримки на суму 100 млн євро відповідає найнагальнішим потребам України та становить майже половину річних зобов’язань Литви щодо підтримки України», – йдеться у повідомленні.
У Міноборони зазначили, що разом із допомогою, виділеною Україні цього року, військова підтримка Литви досягне позначки 1 млрд євро.
«На поточний рік заплановано основні напрямки підтримки України: нагальні потреби (ППО, боєприпаси, безпілотники, протидрони), при розвитку литовської оборонної промисловості, а також підтримка української оборонної промисловості через фінансування зброї, виробленої в Україні», – йдеться у повідомленні.
В Литві вже втретє проводиться акція солідарності Radarom! на підтримку України, до третьої річниці широкомасштабного вторгнення литовці зібрали кошти для військових.
Акція солідарності триватиме до 24 лютого, вже на ранок 9 лютого сума пожертв склала 887 тисяч 225 євро.
Як повідомило видання LRT, дві третини коштів, зібраних під час кампанії, спрямують на придбання дронів і антидронів, вироблених у Литві, а третину, — на закупівлю обладнання, виробленого в Україні.
За дві попередні акції підприємства і жителі країни пожертвували загалом 22,8 мільйона євро. На ці гроші було закуплено 17 радарів, 69 антидронів, 4 спецмашини для мобільних радарів, 1 141 комплект забезпечення безпеки для військовослужбовців.
Литовські ЗМІ повідомляли, що компанія NT Service вирішила зробити значний внесок в акцію «Радаром!» на підтримку українських воїнів і «передала аж 50 антидронів „SkyWiper-MOTO“, призначених для захисту автомобілів і військових від атак безпілотників. Вартість цього подарунка становить майже 200 тис. євро. Найближчим часом на український фронт поставлять протипілотники».
Міністерство закордонних справ Латвії планує запровадити обмеження візових заяв на прийом і в’їзд до Латвії для громадян росії та Білорусі.
Як передає Delfi, про це йдеться в анотації до проєкту правового акта, підготовленого МЗС.
Так, в анотації пояснюється, що „з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке також підтримує білоруський режим, розвідувальні та гібридні загрози в регіоні значно зросли. Щоб запобігти в’їзду до Латвії іноземців або інших осіб ризику, пов’язаних зі службами розвідки та безпеки росії, з лютого 2022 року в Латвії не лише посилено міграційний контроль та проведення різних перевірок, а й запроваджено інші заходи, що обмежують в’їзд до країни”.
Повідомляється також, що постанови Кабміну, ухвалені три роки тому, запроваджували обмеження на в’їзд для громадян росії, а також передбачали, що громадяни рф та білорусі, яким видається віза чи посвідка на проживання, мають пройти додаткову перевірку, щоб оцінити, чи не є їхній в’їзд загрозою національній безпеці чи громадському порядку. Зауважується, що розпорядження Кабміну про додаткові перевірки для громадян рф і РБ закінчується 5 березня 2025 року.
„Надалі, з метою запобігання загрозам громадському порядку, міжнародним відносинам і внутрішній безпеці Латвії, які пов’язані з діями проти національної незалежності, суверенітету, територіальної цілісності, державної влади або демократичного устрою ЛР”, у проєкті правового акту планують уточнити обмеження, пов’язані з прийомом заяв на отримання візи та перетином зовнішнього кордону Латвії.
Крім того, передбачається, що правовим актом буде визначено не лише ті категорії громадян росії, які матимуть можливість перетнути зовнішній кордон Латвії, а й ті категорії росіян, заяви на візу яких може бути подано до дипломатичних і консульських представництв Латвії за кордоном. Громадянам рф, які не відповідають вимогам правового акта, буде відмовлено в перетині зовнішнього кордону Латвії, а також не прийматимуться заяви на отримання візи.
Також з метою гарантування безпеки жителів Латвії та з урахуванням потенційних ризиків і загроз безпеці планується визначити порядок приймання заяв на отримання віз громадян Білорусі. Проєкт нормативно-правового акта не передбачає обмежень на в’їзд громадян Білорусі до Латвії, оскільки це суперечило б позиції Євросоюзу з питання мобільності білоруських громадян (цю позицію підтримує і білоруська опозиція).
Також підрахунки свідчать про те, що у 2024 році 179 із 598 білорусів, які становлять загрозу, не видали тимчасову посвідку на проживання в Литві, 232 – не продовжили дію цього документа.
Департамент міграції скасував посвідки на проживання 175 громадян Білорусі. Окрім цього трьом білорусам не видали посвідку на постійне проживання в Литві, а дев’ятьох позбавили цього документа.
Минулого року 35 зі 125 росіян не видали тимчасову посвідку на проживання в Литві, 36 – її не продовжили. Також 24 громадянина Росії були позбавлені отриманої раніше тимчасової посвідки на проживання.
Литва вперше відмовила в постійній посвідці на проживання 16 росіянам. Усім цим людям заборонено в’їзд до країни.
До цього основними тактичними одиницями армії були бригади. Тепер до складу дивізії увійдуть бригади „Залізний вовк”, „Жемайтія” та „Аукштайтія”, а також підрозділи ППО, інженерно-технічного забезпечення, розвідки й артилерії.
У Литві створено першу дивізію армії, що об’єднає всі регулярні війська країни. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Литви у вівторок, 28 січня.
Церемонія відновлення 1-ї дивізії литовської армії відбулася в місті Рукла в центральній частині країни за участю керівництва держави та ЗС. Це сталося через 250 років після створення першої постійної дивізії у 1775 році.
До цього основними тактичними одиницями литовської армії були бригади. Тепер до складу нової дивізії увійдуть бригади „Залізний вовк”, „Жемайтія” та резервна „Аукштайтія”, а також підрозділи протиповітряної оборони, інженерно-технічного забезпечення, розвідки й артилерії.
Командувачем дивізії призначено бригадного генерала Ауреліюса Аласаускаса. Новий штаб розпочне бойову підготовку вже цього року, а повної боєздатності дивізія має досягти до 2030 року.
Як зазначили в Міноборони, наявність національної дивізії дозволить литовській армії взаємодіяти з іншими дивізіями НАТО, забезпечуючи маневреність, вогневу підтримку, логістику, розвідку та інші необхідні функції.
„Ми зміцнюємо наші можливості для стримування та захисту від ворога. Цей крок – лише початок. Ми продовжимо розвивати литовську армію, щоб гарантувати безпеку нашої держави та громадян”, – заявив командувач литовських ЗС генерал Раймундас Вайкшнорас під час церемонії.
Минулоріч у Литві, за попередніми статистичними даними, було зареєстровано найнижчу кількість народжень в історії з 1990 року.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
За попередніми підрахунками Державного агентства даних, у 2024 році в Литві народилося 18 979 немовлят – менше, ніж у будь-який інший рік з 1990 року.
Фінансова скрута та культурні зміни призводять до того, що молоді люди відкладають народження дітей. А ті, хто зважуються на народження малюка, найчастіше обирають одну-дві дитини.
Міністерка соціального захисту та праці Інга Раугінєне каже, що однією з причин цього є те, що люди не можуть дозволити собі виховувати дітей.
„Життя стає дорожчим, і наша молодь підраховує: молодій сім’ї вкрай складно купити житло. Потрібно мати достатній дохід, тому молоді люди працюють на кількох роботах, щоб накопичити на перший внесок. Ось чому планування сім’ї відкладається на потім”, – розповідає вона.
Рівень народжуваності в Литві постійно знижується протягом останніх десятиліть. У 2023 році коефіцієнт народжуваності становив 1,18, що значно нижче коефіцієнта відтворення населення, який дорівнює 2,1.
Хоча населення Литви за останні роки дещо збільшилося, це відбулося завдяки міграції, в тому числі за рахунок литовських емігрантів, які повертаються.
У популярній литовській пісні 2000 року був рядок про те, що „нас у світі лише три мільйони”. Тоді це було заниженою оцінкою – населення Литви на зламі тисячоліть становило 3,5 мільйона.
Сьогодні воно становить 2,9 мільйона і, за прогнозами, може скоротитися до 2 мільйонів протягом наступних 50 років.
Білорусь спорудила нові фортифікації неподалік кордону з Литвою, які ймовірно є складовою „вузла опору”, створення якого у Гродненській області анонсували рік тому.
Про це повідомляє білоруська служба „Радіо Свобода” на підставі отриманих ексклюзивних супутникових знімків, пише „Європейська правда”.
Укріплення з’явилися на краю Госького військового полігону біля Гродно, за 6 кілометрів від білорусько-литовського кордону та прикордонного переходу „Привалка-Райгород”.
Укріплення можуть бути частиною одного з трьох „вузлів опору”, який рік тому Міноборони Білорусі обіцяло побудувати в Гродненській області.
Самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко під час відвідин схожих споруд біля кордонів з Польщею казав, що їх створюють, аби „заздалегідь підготуватися до захисту нашої Батьківщини в районах ймовірних ударів”.
На супутниковому знімку, зробленому Planet Labs 14 грудня 2024 року поблизу північно-західної частини полігону, видно нові укріплення під Гродно.
Зі східного боку дороги, що веде до пункту пропуску „Привалка”, наприкінці листопада 2024 року з’явилась траншея довжиною 340 метрів і шириною від 5 до 7 метрів. Таких розмірів достатньо для пересування танка. Ділянка, на якій вирита траншея, за кадастром не входить до території полігону.
Із західного боку дороги з’явились піхотні траншеї довжиною майже 200 метрів та поодинокі укріплення.
Загалом ця територія має природоохоронний статус і входить до ландшафтного заказника „Городнянська пуща”, її називають одним з найбільш екологічно чистих місць у Білорусі. Ділянка, де з’явились укріплення, у 2019 році постраждала від пожежі і її після того розчистили від рослинності.
За даними супутникових знімків, активне копання окопів у заповіднику почалося на межі 2022-2023 років.
Литва вирішила проблему бюрократичних процедур щодо дронів для України, які застрягли на складах, і готує передачу 4500 безпілотників загальною вартістю 5 млн євро.
Про це повідомила міністерка оборони Литви Довіле Сакалієне у соцмережі X.
За її словами, на останньому засіданні уряду Литви було затверджено нову прискорену процедуру передачі державних активів, яка скоротить час на бюрократичні процедури у процесі передачі допомоги Україні.
«Я з гордістю повідомляю, що цього тижня Литва відправить в Україну 4500 безпілотників вартістю 5 мільйонів євро», – написала Довіле Сакалієне.
Від початку повномасштабного російського вторгнення понад 1500 культурних і мистецьких цінностей з України були переміщені до Литви для реставрації.
Про це повідомляє Lrt.
Серед таких творів, зокрема, картини Марії Примаченко. Також ведуться переговори про передачу дерев’яних вівтарів 15 століття з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві.
Керівник Центру консервації Pranas Gudynas Юрате Сенвайтіене розповіла, що жоден з творів мистецтва не був витягнутий з руїн або пошкоджений під час війни. Більшість із них були привезені до Литви із Західної України, куди їх евакуювали з прифронтових регіонів. Також до Вільнюса надходили мистецькі цінності з музеїв Львова, Києва, Одеси та інших міст.
Так, до Литви вже привезли близько 100 робіт Примаченко, більшість уже виставлені у музеї, а 15 найбільш пошкоджених робіт усе ще лежать на столах фахівців Pranas Gudynas.
Сенвайтіене розповіла, що картини Примаченко зберігалися в музеї в Запоріжжі, їх вдалося врятувати і перевезти на Західну Україну, а звідти – до Литви.
«До цього нашому реставратору доводилося їздити на Західну Україну, щоб оглянути роботи, оцінити їхній стан і вирішити, чи можна їх взагалі перевозити. До цього ми не мали багато інформації про їхній стан. Оглянувши роботи і вирішивши, що їх можна транспортувати, реставратор підготував їх до відправки», – пояснила Сенвайтіене.
У жовтні Литовський національний художній музей та Фонд підтримки та благодійності Йонаса Кароліса Ходкявічюса розпочали кампанію зі збору коштів на реставрацію робіт художниці.
Фахівці Центру консервації зазвичай оглядають твори мистецтва, визначають їхній стан, підготовляють до виставок і тривалого зберігання, а також технологічно досліджують і відреставровують значну частину з них.
«1500 творів мистецтва – ред.) це дуже багато, враховуючи, що ми не зупиняємо заплановану роботу, і все, що заплановано, має бути зроблено, а всі зобов’язання перед іншими литовськими та зарубіжними музеями виконуються без зволікань», – сказала Сенвайтіене.
У Литві із січня наступного року не прийматимуть іспит на водійські права російською мовою.
Про це поінформували у литовському Міністерстві внутрішніх справ, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LRT.
Як зазначено, із січня 2025 року іспити з водіння в Литві проводитимуть виключно литовською або іншими офіційними мовами Європейського Союзу (ЄС), за винятком випадків, що стосуються громадян України.
Ця зміна закріплена наказом міністерки внутрішніх справ Агне Білотайте.
Його мета – підтримувати використання державної мови, сприяти інтеграції іноземців у суспільне життя та покращити співпрацю з іншими країнами-членами ЄС.
„Ми дотримуємося чіткої та ціннісної позиції: державні послуги в Литві не повинні надаватися мовою країни-агресора. Як країна ЄС, ми забезпечуємо доступ до послуг усіма офіційними мовами Союзу. Виняток передбачено для українців, які проживають у Литві та мають тимчасовий захист ЄС”, – зазначила очільниця МВС.
Згідно з наказом, теоретичний іспит з водіння проводитиметься литовською або будь-якою іншою офіційною мовою ЄС.
Під час практичного іспиту кандидати, які не володіють жодною з цих мов, зможуть скористатися послугами перекладача, який перекладатиме з обраної офіційної мови ЄС або на неї. Для осіб, які почали підготовку до іспиту за старими правилами, буде встановлено перехідний період.
За даними державної компанії Regitra, у 2022 році іспити з теорії водіння російською мовою складали 10 381 раз, а за перші 11 місяців 2023 року – 11 560 разів.
Es ist 2024 und deutsche Soldaten treiben Sport mit russ. Soldaten, als sei nie etwas passiert ... auch Bundeswehr-Offiziere schnacken mit russ. Offizieren, als sei es das Normalste auf der Welt. Nach einer @BILD-Anfrage soll sich daran nun etwas ändern.https://t.co/0gHkamERdcpic.twitter.com/R7nk8DmyVO