Громадська організація «Про культура Субкарпатіка» провела у Великоберезькому будинку-музеї майстер-клас, який створює передсвяткову атмосферу очікування в час Адвенту. У заході взяли участь учні Яношівського ліцею. Одним із провідних напрямів діяльності організації, яка ставить собі за мету відродження та передачу традицій, є підготовка до одного з найважливіших християнських свят – Різдва. Мета зустрічі – ознайомити дітей з традиціями, пов’язаними з різдвяними святами, а також створення атмосфери передчуття свята, – зазначила Адель Гал, координатор програм Великоберезького будинку-музею.
У селі Саловка на Ужгородщині в парафіяльному будинку реформатської церкви відбувся майстер-клас з рукоділля для самотніх літніх жінок. Учасниці мали можливість виготовити власний адвентовий вінок та святкову різдвяну прикрасу на двері. Необхідні матеріали для цього були надані благодійною організацією «Доркас».
Захід розпочався зі спільної молитви та співу. Акомпанемент на гітарі забезпечив пастор Жолт Шовш, а на фортепіано та кахоні – молоді віряни. Після цього почалося заняття з рукоділля.
Жолт Шовш, представник БФ «Доркас», повідомив, що майстер-клас організація проводить за програмою «Захисна сітка громад» (Közösségi Védőháló), неофіційна назва – «захід для бабусь». «Зазвичай у межах цієї програми ми надаємо пакунки з продуктами харчування та засобами гігієни. Водночас прагнемо дбати і про духовне здоров’я людей похилого віку, тому влаштовуємо заходи, подібні до сьогоднішнього. Нині майстер-клас присвячений передріздвяному рукоділлю, звісно, зі Словом Божим. Учасниці можуть виготовити різдвяні прикраси для себе чи рідних, щоб їхнє свято було більш атмосферним та затишним», – розповів пастор.
Благодійний фонд «Доркас» опікується 12 церковними громадами на Закарпатті. Цього разу організували передріздвяні заходи у 8 з них.
Представник місцевої реформатської парафії Йосип Баторі додав: «Те, що не надає «Доркас», забезпечує церква, адже цей захід сприяє розвитку та зміцненню громади. До того ж кожен може піти додому зі святковим подарунком, виготовленим власноруч».
Після завершення майстер-класу на учасниць чекало невелике частування.
12 вересня навчальна кухня ліцею у селі Велика Добронь на Ужгородщині знову наповнилася ароматами, теплом і живим спілкуванням. Тут відбувся дев’ятий захід серії «Закарпатська гастрономічна майстерня – смаки і традиції», який об’єднав представників громад, родини, кулінарів та всіх охочих, хто цінує традиції та кухню рідного краю.
Головна мета цієї ініціативи – збереження і популяризація закарпатської гастрономічної спадщини, особливо родинних рецептів, що передаються з покоління в покоління. Це не лише про їжу – це про пам’ять, єдність та ідентичність.
Цього разу учасники готували справжню осінню палітру традиційних страв: квасолевий суп із чіпкедлі, товчену квасолю, мамалигу в кількох варіантах, баранячий гуляш із полентою, який приготували партнери з Румунії – Асоціації сільського розвитку Сату-Маре.
Процес приготування страв перетворився на справжнє свято колективної творчості: кожен долучився до формування чіпкедлі для супу, що стало особливим моментом єдності. Це був не просто кулінарний процес, а жива традиція, яка об’єднала людей за одним столом.
Поки дорослі занурювались у приготування, діти створювали осінні декорації, настільні прикраси та вінки. Тож атмосфера заходу доповнилася кольорами, креативом і дитячим сміхом, перетворюючи звичайний дощовий день на справжнє свято для душі, тіла і пам’яті.
Захід відбувся завдяки підтримці Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, який надав безкоштовний доступ до навчальної кухні ліцею у Великій Доброні.
Майстер-клас є частиною річного проєкту, що стартував 15 січня 2025 року, з метою збереження культурної спадщини українсько-румунського прикордоння через ремесла та кулінарію. Проєкт спрямований на передачу знань наступним поколінням, підтримку транскордонної співпраці та відновлення традицій.
Головний партнер: Асоціація сільського розвитку регіону Сату-Маре (Румунія).
Український партнер: Закарпатський обласний благодійний фонд «ПроАгрикультура Карпатика».
Проєкт реалізується в межах Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027 – європейської ініціативи, що сприяє згуртованості прикордонних територій, розвитку культури, туризму та соціальної інтеграції.
До кінця року в межах проєкту заплановано ще три кулінарні майстер-класи, присвячені сезонним інгредієнтам та традиційним стравам. Загалом у серії заходів візьмуть участь понад 360 осіб з України та Румунії.
«Смаки і традиції» – це не просто кулінарні зустрічі. Це місток між поколіннями, між культурами, між країнами. Це гастрономічна спадщина, яку ми зберігаємо разом.
Минулого четверга у Великодоброньському підрозділі Закарпатського угорського ліцею відбувся вже п’ятий захід серії «Закарпатська гастрономічна майстерня – смаки і традиції», який перетворив звичайний літній день на справжнє свято спільноти, традицій і смаку. Тепло, аромат домашньої їжі, сміх дітей і рукоділля, що оживляє давні ремесла, – усе це стало частиною унікального кулінарного досвіду, що залишив слід у серцях кожного учасника.
Уже з самого ранку подвір’я ліцею наповнилося духом готування – варився духмяний борщ, випікалися золотаві м’ясні пиріжки, а з рук румунських партнерів оживала традиційна колтойська начинена випічка, рецепт якої передається в їхніх родинах десятиліттями. Повітря було наповнене ароматами дитинства, які пробуджували спогади навіть у наймолодших учасників.
Діти з цікавістю спостерігали за процесом приготування, а дехто й активно допомагав – ліпив пиріжки чи додавав спеції до борщу. Найсміливіші знову й знову поверталися на кухню, щоби скуштувати свіжоспечене. Обід, який об’єднав усіх – і дорослих, і дітей, і гостей з Румунії, – став кульмінацією кулінарного ранку. Особливою популярністю користувалися ті самі «маленькі динозаврики» – м’ясні пиріжки, яким діти вигадали ніжну й кумедну назву.
Однак не лише смаки залишали слід. Особливо зворушливим моментом стало вручення кожному учаснику індивідуальної кухонної дошки з іменним гравіюванням, виготовленої руками Маріки Демі за допомогою пірографії. Кожен виріб – унікальний, теплий, і наповнений любов’ю. У ньому не лише інструмент для кухні, а і пам’ять про день, що став частиною родинної історії.
Для дітей організатори підготували справжню подорож у світ традиційного рукоділля. Усі охочі змогли власноруч виготовити віночки до Трійці, змайструвати троянди з крепового паперу, розмалювати тематичні малюнки й отримати яскравий фейс-арт. Ці прості на перший погляд заняття – не лише розвага, а і спосіб торкнутися давніх традицій, які досі живуть у душах закарпатських родин.
Проєкт «Збереження спільних ремесел і традицій українсько-румунського транскордонного регіону: Закарпаття і Сату-Маре», в межах якого відбувся цей захід, – це більше, ніж ініціатива. Це жива платформа для спілкування, навчання та збереження культури. Запущений у січні 2025 року, він вже об’єднав сотні учасників з обох боків кордону, і до кінця року планується ще 7 подібних заходів. Їх мета – не лише відновити рецепти, а й передати дух спільності, традиції і взаємної підтримки.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Це конкретний приклад того, як культурна спадщина стає основою сталого розвитку, діалогу між народами та джерелом натхнення для майбутніх поколінь.
Захід у Великій Доброні це не просто ще один кулінарний майстер-клас, а момент спільного щастя, коли їжа, ремесло й традиція стають мовою єдності. У кожному пиріжку, в кожній розмальованій квітці, у кожному імені, випаленому на дошці, живе пам’ять, що об’єднує покоління та нації.
І можливо саме в таких простих речах – ароматі борщу, щирій усмішці дитини, звуках ручної праці – закладено щось більше, ніж просто культура. У них майбутнє, що зростає з коріння предків.
До Ужгорода з творчим візитом завітав знаний уродженець міста, провідний сучасний піаніст і педагог, професор, завідувач кафедри спеціального фортепіано Львівської національної музичної академії ім.Миколи Лисенка, народний артист України Йожеф Ермінь. Його концертному виступу в Закарпатській обласній філармонії передував майстерклас у стінах рідного навчального закладу – Ужгородського музичного фахового коледжу ім.Дезидерія Задора.
24 березня берегівська фолк-майстерня «Резеда» провела традиційний майстер-клас з рукоділля та народного танцю. Мета заходу – ознайомлення й вивчення різноманітних технік рукоділля, пов’язаних із весняними народними традиціями, та популяризація танцювального руху серед дітей.
Цього року берегівська фолк-майстерня «Резеда» також підготувала різноманітну програму для своїх вихованців. У рамках заходу близько 70 талановитих молодих танцюристів і музикантів разом вивчали традиційні техніки рукоділля під керівництвом майстринь Маргарети Данку, Емми Кейкеші та Ріти Надь. Крім того, була можливість долучитися до танцювального майстер-класу під супроводом музикантів ансамблю «Шодро».
«Зазвичай ми приурочували цей захід до зимового карнавального сезону, але цього року через карантин не змогли провести заплановані забави. Тож надолужили реалізацію задуманого тепер, з приходом весни. Ці заходи важливі, адже об’єднують наших вихованців, які займаються в різних групах, дають нагоду для знайомства. Крім того, діти таким чином звикають до танців під живу музику, що покращує їхні навички імпровізації. Слід відзначити і майстер-клас із рукоділля, проведений за сприяння громадської організації «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття», – розповіла керівниця фолк-майстерні «Резеда» Еніке Орос.
У рамках заходу провели також танцювальний конкурс, креативне представлення карнавальних костюмів та гастрономічну дегустацію.
Захід відбувся за співпраці з ГО «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» та підтримки Фонду ім. Шандора Чорі.
21 березня Закарпатський обласний благодійний фонд Pro Agricultura Carpatica провів гастрономічний майстер-клас «Смаки та традиції». П’ять страв були приготовані за традиційними закарпатськими рецептами. Мета заходу –зберігатийпоширювати гастрономічні знання, які є частиною нашої культури.
На початку заняття Єва Сані, організаторка програми, розповіла про події дня. Відтак Ласло Гіді, президент БФ, повідомив, що відкриття фонду для гастрономії вже почалося. У відповідь на це в ефірі програми TV 21 Ungvár приготували страви за старовинними закарпатськими рецептами. Потім, зі створенням при фонді Асоціації «Жінки фермерів», на заходах намагалися привертати увагу до дедалі більшої кількості традиційних страв. Цього року міжнародний конкурс дозволив висвітлювати цю діяльність кожного місяця.
Під час гастрономічного дня було приготовано чотири види вареників за рецептами, характерними для нашого регіону: з лекваром, сиром, картоплею та м’ясом. Наприкінці заходу на столі був також суп з квасолі. П’ять страв готували п’ять різних груп. Досвідчені господині ділилися своїми знаннями з кухарями-стажерами з Великодоброньської угорської середньої школи, таким чином передаючи їм традиційні цінності. Під час спільної підготовки проводилися заходи для дітей, де вони могли в ігровій формі дізнатися про традиції.
Наприкінці дня їжу подали на стіл, і всі учасники могли разом посмакувати нею. У неформальній атмосфері вони поділилися своїми враженнями від чудового заходу.
Голова організації Ласло Гіді в інтерв’ю нашій щотижневій газеті зазначив: «Коли ми планували програму, то думали про те, що зібрані нами рецепти, які використовуються для приготування смачних селянських страв, сьогодні часто зникають з поля зору молодих жінок або дружин фермерів, тож відчули, що дуже важливо повернути їх у повсякденне життя. Ці страви готуються з місцевих сезонних інгредієнтів. […] Думаю, наша їжа цінна ще й тим, що вона є частиною нашої культури, частиною нашої душі, і ми обов’язково повинні це підтримувати. Люди, котрі тут зібралися, студенти чи досвідчені жінки, хочуть освоїти приготування страв, які знали наші предки або, можливо, ще знають».
Проєктний менеджер програми Іштван Варга додав: «Ця програма є транскордонним проєктом ЄС, що реалізується в рамках програми Interreg, спільної заявки двох сусідніх регіонів. Один партнер є членом Європейського Союзу, другий – регіоном, що не входить до Європейського Союзу. Сатумарський і Закарпатський регіони подали спільну заявку разом з румунським та українським партнерами. У рамках цього конкурсу буде реалізовано кілька проєктів. Один із них (мабуть, найбільший) – це видання кулінарної книжки, у якій ми представимо старі традиційні страви, зібравши рецепти з усієї території Закарпаття, а також доповнивши їх традиційними рецептами із сусіднього Сату-Маре, показуючи різні способи приготування одних і тих же страв. Приїдуть також представники партнерських організацій, привезуть свої рецепти, вивчать наші. Ми подумали, що важливо приготувати їх на практиці, щоб ті рецепти, які ми узагальнимо в кулінарній книжці, можна було записати на основі досвіду. Адже деякі з них є і в закарпатській кухні, їх досі готують фермери. Водночас є й трохи призабуті або такі, що присутні лише в одній частині нашого краю, а в інших – ні. Я родом з Бене, там є деякі страви, які тут, на Доброньщині, не готують, але буває й навпаки. Ми хочемо, щоб фермери дізналися й вивчили кулінарні хитрощі та практики одне одного. Відтак їх можна буде опублікувати в книжці рецептів».
Закарпаття працює над облаштуванням освітніх осередків для викладання навчального предмета «Захист України» за оновленою програмою. З 1 вересня цього року такі локації планують запустити в 41 громаді краю.
Як ефективно організувати процес викладання, обладнати приміщення відповідно до чинних вимог, забезпечити транспортування та харчування учнів, сьогодні керівникам закладів освіти та особам, відповідальним за осередки, розповіли в Ужгороді. Навчання та майстер-класи для них провели на базі ліцею «Лідер».
Головна мета дисципліни «Захист України» – навчити старшокласників правильно діяти в надзвичайних ситуаціях, вміти захистити себе, своїх рідних та країну, відзначила директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.
«Для того, щоб дати дітям якісні знання щодо основ національної безпеки, управління дронами, домедичної допомоги, орієнтування на місцевості, стрілецької підготовки та багато іншого, потрібно насамперед забезпечити сучасним обладнанням освітні осередки та підвищити кваліфікацію вчителів-предметників. Співфінансування витрат на ці потреби бере на себе держава», – підкреслила Мар’яна Марусинець.
За її словами, наш регіон отримав понад 72,6 млн грн цільової субвенції з держбюджету. Завдяки такій підтримці, зокрема, вже вдалося організувати перепідготовку в обласному центрі підготовки населення до нацспротиву для 86 педагогів.
Процес створення осередків, у яких учні 10–11-х класів вивчатимуть оновлену дисципліну, в регіонах запустили ще торік. Тоді від нашої області учасником інноваційного освітнього проєкту «Теоретико-методичні засади викладання навчального предмета / інтегрованого курсу “Захист України”» став Ужгородський ліцей «Лідер».
На його базі ще з 2017 року функціонує Центр допризовної підготовки. Зараз тут проходять навчальний курс понад дві тисячі школярів. Детально про участь ліцею в пілоті, процес облаштування спеціалізованих класів, покрокову організацію освітнього процесу розповів директор закладу Мар’ян Комарницький.
Під час практичної частини сьогоднішнього заходу учасники оглянули навчальні приміщення, в яких учні відпрацьовують навички з орієнтування й інженерних фортифікацій, озброєння і військової техніки, вогневої та стрілецької підготовки, військових технологій, а також опановують основи безпеки життєдіяльності, домедичної допомоги, життєстійкості тощо.
Навчання та майстер-класи для керівників освітніх закладів та педагогів організував департамент освіти і науки, молоді та спорту ОВА спільно з Ужгородським ліцеєм «Лідер» і Закарпатським обласним центром підготовки населення до національного спротиву.
Про це повідомляє Закарпатська обласна військова адміністрація.
