Міністерство освіти і науки України визначило першу хвилю профільних ліцеїв, які отримають фінансування на створення сучасного освітнього простору у 2026 році.
Згідно з наказом МОН №818 від 21 травня 2026 року, на облаштування сучасних лабораторій та STEM-просторів спрямують 459,3 млн гривень.
Йдеться насамперед про оновлення кабінетів фізики, хімії, біології та інтегрованих природничих курсів.
„Головна мета – забезпечити школи обладнанням, що дасть змогу учням не просто здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці через дослідження та експерименти”, – зазначили у відомстві.
Школи відбирали за рейтинговою системою. Під час оцінювання враховували кількість учнів, безпекові умови, кадрове забезпечення, досвід профільного навчання, співпрацю з університетами та роботодавцями, а також рівень співфінансування з місцевих бюджетів.
Окрему увагу приділяли можливості організувати підвезення учнів і педагогів або забезпечити проживання школярів у пансіонах.
У МОН нагадали, що у 2026 році держава робить ставку на комплексне оновлення освітніх просторів. Йдеться не лише про закупівлю обладнання, а й про модернізацію меблів та приміщень.
Загалом у держбюджеті на 2026 рік передбачено 3,2 млрд гривень на модернізацію шкіл.
Із цієї суми:
1,2 млрд грн спрямують на пілотні ліцеї профільної старшої школи;
1,3 млрд грн – на оновлення освітніх просторів у гімназіях;
700 млн грн – на сучасні освітні простори у майбутніх академічних ліцеях, які з 2027 року увійдуть до мережі профільної старшої школи.
Починаючи з 2029 року, право на вступ до українських закладів вищої освіти матимуть виключно випускники пілотних академічних ліцеїв — орієнтовно близько 15 тисяч абітурієнтів. Для порівняння, у 2025 році кількість випускників, які вступали до вишів, сягала близько 200 тисяч, що майже у 13 разів більше. Про це заявила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова під час вебінару DECIDE.
“Це означатиме обернену конкуренцію – за цих випускників конкуруватимуть заклади вищої освіти”, – зазначила Кузьмичова.
Вона зазначила, що учні пілотних закладів матимуть трирічне поглиблене навчання в академічному ліцеї для підготовки до вступу до закладу вищої освіти, а потім три роки здобуватимуть ступінь бакалавра у виші.
За словами посадовиці, запровадження старшої профільної школи дасть змогу учням більш усвідомлено визначатися з майбутньою професією. Вона вважає, що такий підхід ефективніший за нинішню модель, коли випускники після 11 класу часто роблять вибір під впливом батьків або орієнтуючись на кількість бюджетних місць, а справжнє розуміння помилковості рішення приходить уже під час навчання чи пізніше.
Міністерство освіти і науки України рекомендувало закладам вищої освіти продовжити канікули або навчання у дистанційному форматі до 8 лютого. Відповідний лист уже направили ректорам університетів.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.
Водночас, за словами Трофименка, остаточне рішення щодо формату навчання ухвалюють самі університети в межах наданої їм автономії, з урахуванням безпекової та енергетичної ситуації в регіонах.
Крім того, університети по всій країні також розгортають центри підтримки для студентів, працівників і, за можливості, місцевих жителів.
Зокрема, у Києві студентські об’єднання ініціювали допомогу людям похилого віку та маломобільним громадянам. МОН координує цю роботу спільно з Міністерством соціальної політики та міжнародними партнерами, щоб ефективніше використати ресурси та забезпечити безпеку волонтерів у складних погодних умовах.
Міністерство освіти та науки ухвалило рішення щодо продовження канікул в Україні у зв’язку з безпековою ситуацією.
Про це повідомляє МОН в Telegram.
“Через наслідки надзвичайної ситуації уряд ухвалив рішення щодо тимчасового припинення освітнього процесу в очній формі в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти залежно від безпекової ситуації в регіоні”, – йдеться у заяві міністерства.
Зазначається, що ОВА та інші центральні органи виконавчої влади мають вжити заходів щодо:
переходу на дистанційну форму навчання або
продовження/запровадження зимових канікул до 1 лютого 2026 року.
Крім того, КМДА має продовжити або запровадити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Київські заклади дошкільної освіти будуть ухвалювати рішення щодо продовження роботи з огляду на ситуацію на місцях.
Президент України Володимир Зеленський доручив вчора, 14 січня, Міносвіти та місцевій владі підготувати пропозиції щодо освітнього процесу на час надзвичайної ситуації в енергетичній системі країни.
Заява лідера країни пролунала під час наради щодо надзвичайних обставин в енергосистемі України, на якій окрему увагу було приділено Києву.
Міністерство освіти і науки закликало школи заздалегідь підготуватися до можливих тривалих відключень електроенергії взимку та розглянути варіанти зміни графіка навчального процесу.
Про це йдеться у відомчому листі МОН, надісланому керівникам освітніх департаментів та опублікованому Освіта.ua.
У міністерстві пояснюють, що через ризики масштабних блекаутів освітній процес потребує більшої гнучкості. Школи мають автономію у визначенні структури навчального року, тому МОН пропонує переглянути як розклад занять, так і підходи до організації навчання.
Однією з рекомендацій є перенесення частини занять із зимових місяців на червень 2026 року – виняток роблять для випускних класів.
Також школам пропонують збільшити тривалість зимових канікул за рахунок скорочення або перенесення весняних.
Серед інших варіантів – перехід на шестиденний навчальний тиждень або робота у дві зміни, що дозволить краще використовувати природний світловий день.
Цього року за результатами вступної кампанії до вищих навчальних закладів першокурсників виявилося більше, ніж у минулому 2024-му році.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти Микола Трофименко.
На запитання про те, чи спостерігає МОН масові виїзди молоді за кордон для вступу в зарубіжні виші, Микола Трофименко зазначив: відомству повідомляють, що в автобуси нібито садять 11 та 10-класників і вони їдуть вступати до Польщі, Німеччини, Чехії.
“Але, щоб вчитись в Німеччині чи в Польщі на стипендії, треба знати мову. І що нібито університети цих країн відкрилися для наших студентів абсолютно без усіляких умова. Це неправда. Бо, що щоб вступити на стипендію і вчитись в Німеччині, в Польщі, треба знати мову країни перебування. Причому академічну мову та на доволі високому рівні. “З нуля” це не вийде”, – відзначає Микола Трофименко.
Інші випадки навчання різними мовами, наприклад, англійською – це контрактна форма, і це також потребує спеціальної підготовки, а вимоги у нас і в Європі на виході з середньої освіти – різні, додає він.
В МОН вважають важливим створити умови, щоб молодь пов’язувала своє життя з Україною. Ініційовано дискусії про дуальні програми та активнішу співпрацю між університетами і роботодавцями, щоб забезпечити навчання і професійний розвиток молодих людей. Це слугує “якорем”: коли студент розуміє, що його візьме на роботу топовий роботодавець, він уже пов’язує своє майбутнє з містом і регіоном.
Також для повернення наших молодих громадян, які давно за кордоном і там закінчували місцеві школи, цього року запровадили можливість, щоб іспит з польської матури визнавали в Україні, і таким чином у Міносвіти прагнуть стимулювати ступати в українські заклади освіти. Будуть також розширювати й на інші країни та їхні випускні іспити.
В контексті виїздів Микола Трофименко нагадує: цього року за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого.
“По всіх вступниках на бакалаврат, якщо не враховувати медичні і військові спеціальності, ми маємо 100 тисяч жінок і 92 тисячі хлопців. Якщо брати медичні спеціальності, то там – майже 7 тисяч жінок і 2,5 тисячі чоловіків на першому курсі. Це класичне для медичних спеціальностей співвідношення, яке спостерігалося і в попередні роки, в цю професію чоловіків йшло менше й раніше”, – каже він.
Щодо першокурсників цього року він навів такий розподіл: 52% дівчат, 48% хлопців проти 45% та 55% відповідно минулого року.
Міністерство освіти та науки України штрафуватиме ті видавництва, які не змогли вчасно доставити підручники для 8 класу у школи.
Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова на пресконференції, на якій презентували концептуальні засади освітніх галузей, пише “УП. Життя”.
Посадовиця пояснила, що якщо видавництво затримує виконання договору, з нього стягується пеня. Її розмір – подвійна облікова ставка НБУ від вартості доставки за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту, коли зобов’язання буде виконано повністю, або до дня подання письмової вимоги чи позову до суду.
“За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості доставлення. Кошти, отримані у вигляді пені чи штрафу, буде зараховано в державний бюджет на основний рахунок. Це рахунок, з якого відбувається оплата доставлення підручників. Ці кошти не можна використати на інші потреби”, – зауважила Надія Кузьмичова.
Зі слів посадовиці, у МОН проведуть аналіз ефективності механізму, який апробується цьогоріч, – доставлення підручників видавництвами до закладів освіти.
“За результатами аналізу запропонуємо запобіжники для уникнення затримок із доставленням підручників надалі. Серед іншого розглядаємо варіант недопущення підручників відповідного видавництва до конкурсу на наступний рік.
Ризик втратити державне замовлення може стати для видавництв вагомим чинником дотримуватися строків доставлення. Проте про остаточне рішення щодо додаткових санкцій і їхнього конкретного формату за порушення строків доставлення можна буде говорити після повноцінного аналізу”, – додала вона.
Кількість вступників, яка виїжджає за кордон, приблизно така сама, як і тих, хто повертається в Україну.
Про це в ефірі телемарафону заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, пише УП.Життя.
“Можу розвіяти міфи. Останнім часом ми дуже багато говоримо про те, що нібито масово виїжджають вступники за кордон. Так, очевидно, є певна кількість тих, хто виїжджає за кордон.
Але цифри показують, що є так само приблизно та сама кількість, яка повертається із-за кордону. Наші цифри цього року по вступниках є приблизно такі самі, як і минулого року, у межах статистичної похибки в 3%. Мені здається, що це не настільки суттєво”, – сказав Винницький.
Окрім того, заступник міністра розповів, що цьогоріч було відкрито 210 тисяч електронних кабінетів. Серед них – суттєва кількість від тих абітурієнтів, які не подали жодної заяви.
“Серед тих, які подали заяви, – 195 тисяч, а рекомендації отримали 176 тисяч вступників: 65 тисяч на бюджет, 110 тисяч на контракт.
Звертаю увагу, що тих 110 тисяч включають достатню кількість тих, хто буде отримувати гранти для покриття частини вартості навчання”, – зазначив Михайло Винницький.
Також є незначні регіональні відмінності, зокрема, цьогоріч трохи менше вступників зі східних регіонів країни, додав посадовець.
Українських школярів навчатимуть керування FPV-дронами у рамках оновленого „Захисту України” для закладів середньої освіти. Відповідні зміни у предметі вже затверджено наказом Міністерства освіти та науки України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на МОН.
Зазначається, що до оновленого переліку засобів навчання та обладнання для викладання „Захисту України” увійшли:
симулятори для управління FPV-дронами із комп’ютерами;
дрони для практичного навчання;
радіостанції для вивчення основ зв’язку;
інтерактивні лазерні стрілецькі тренажери;
планшети для навчання;
сучасне мультимедійне обладнання;
манекени для навчання реанімації та надання першої допомоги;
турнікети та засоби зупинки кровотечі;
комплекти тактичної медицини;
тренажери для відпрацювання навичок надання допомоги у разі травм;
оновлені каски та бронежилети;
протигази з сертифікатами якості;
засоби хімічного захисту;
інше необхідне обладнання.
„Оновлене обладнання дасть змогу навчити учнів і учениць навичок домедичної допомоги, які рятують життя, підготувати їх до використання сучасних технологій у сфері безпеки, розвинути критичне мислення та стійкість до дезінформації, сформувати практичні вміння для дій у надзвичайних ситуаціях”, – сказано у повідомленні МОН.
МОН внесло зміни до двох наказів, що регулюють дистанційне навчання в умовах воєнного стану. Ці зміни стали частиною політики „Школа офлайн”, яка має на меті забезпечити доступ до якісної освіти для всіх дітей.
Рішення ухвалено на основі співпраці з громадами, областями та з урахуванням пропозицій громадського обговорення, і воно особливо орієнтоване на потреби прифронтових і прикордонних регіонів.
Нові правила передбачають зміну мінімальної кількості учнів у дистанційних класах — загалом 20, але дозволено зменшення до 10 учнів у селах, прифронтових і окупованих районах, та до 15 — в інших містах. Ці обмеження не стосуються спеціальних закладів освіти. Також школам дозволено працювати дистанційно, навіть якщо відсутні деякі паралелі класів — наприклад, якщо є всі класи, крім одного.
„Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи — 7 класу може не бути”, – пояснили в МОН.
Додатково запроваджується окрема організація дистанційного навчання за українознавчим компонентом, що дасть змогу вчителям краще працювати з дітьми, які перебувають у різних умовах — в Україні, на ТОТ чи за кордоном. Якщо дитина за кордоном ходить у місцеву школу, вона зможе дистанційно вивчати лише українознавство — 5–8 годин на тиждень. Якщо не ходить — може повністю навчатися дистанційно в українській школі або обрати екстернат чи сімейну форму.
Для дітей на окупованих територіях передбачене навчання за педагогічним патронажем — індивідуально, з урахуванням безпекових умов. Школа може функціонувати навіть без відкритих класів — викладач працює з дитиною персонально й отримує за це оплату.
Зміни набудуть чинності після державної реєстрації в Мін’юсті, але МОН уже починає їхнє впровадження, щоб освітні заклади встигли підготуватися.
