За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації актів цивільного стану.
Найгірше співвідношення смертності до народжуваності зафіксоване в Херсонській (12,2 рази) та Донецькій (10,3 рази) областях.
Значно вищі показники також у Запорізькій і Харківській областях — у 5 разів, Сумській — у 4,9, Чернігівській — у 4,8, Дніпропетровській — у 4,1, Черкаській і Полтавській — у 4, Миколаївській — у 3,7, Кіровоградській — у 3,6 рази.
Найбільш сприятлива демографічна ситуація — у західних регіонах: у Рівненській області співвідношення смертей до народжень становить різницю у 1,6 рази, у Волинській — у 1,7, у Закарпатській та Києві — у 1,8, у Львівській — у 1,9, у Чернівецькій — у 2,1, а в Івано-Франківській — у 2,2 рази.
[type] => post [excerpt] => За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1752862740 [modified] => 1752854166 ) [title] => Число померлих в Україні у 2025 році перевищило число народжених майже у 3 рази – Мін’юст [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=248549&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 248890 [uk] => 248549 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 248550 [image] => Array ( [id] => 248550 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg [original_lng] => 125453 [original_w] => 960 [original_h] => 540 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1752843366:2 [_thumbnail_id] => 248550 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1459 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 316994954000 [_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => [_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1756824447 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 43 [3] => 578 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Статті [3] => Суспільство [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 29591 [1] => 23756 [2] => 2050 ) [tags_name] => Array ( [0] => народжуваність [1] => смертність [2] => статистика ) ) [1] => Array ( [id] => 242018 [content] =>
Японський уряд планує зробити стандартні пологи безоплатними з квітня 2026 року. Про це повідомляє Independent.
Це є частиною масштабної стратегії зі зниження фінансового навантаження на молодих батьків і стимулювання народжуваності, яка у країні з року в рік оновлює антирекорди.
Наразі пологи не входять до національного пакета медичного страхування, якщо йдеться не про хірургічні втручання — наприклад, кесарів розтин. Батьки отримують одноразову допомогу до 500 тисяч єн (близько 130 тисяч гривень), однак, за даними спеціальної урядової комісії, у 45% випадків цих коштів не вистачає для покриття витрат.
Середня вартість природних пологів у першій половині 2024 року становила 518 тисяч єн (близько 135 тисяч гривень), що на 24% більше, ніж у 2012 році. Ціни різняться залежно від префектури, адже лікарні самостійно встановлюють тарифи.
Експерти радять встановити єдину вартість пологів по всій країні та розробити механізм повного покриття цих витрат через систему медичного страхування до 2026 фінансового року.
У 2024 році в Японії народилося лише 720 988 дітей — найменше за 125 років спостережень.
Це вже дев’ятий рік поспіль, коли показник знижується, попри численні зусилля уряду: розширення мережі дитсадків, житлові субсидії для молодих сімей, запуск державного дейтинг-додатку тощо.
На тлі того, що 30% населення країни вже старше 65 років, демографічна криза стала одним із головних викликів для японської влади. У 2023 році Міністерство охорони здоров’я затвердило комплексну політику підтримки нових сімей, аби зупинити негативну динаміку. Зробити пологи безоплатними — наступний крок у цьому напрямі.
В Україні зафіксовано антирекорд за показником народжуваності – він становить 0,9 дитини на одну жінку. Така ситуація, за словами представників уряду, є найнижчою в історії країни.
Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак під час конференції “Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення”, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Укрінформ”.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну країна зазнала значних демографічних змін. За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, сьогодні Україна встановила антирекорд за показником народжуваності, що становить 0,9 дитини на одну жінку. Це є найнижчим рівнем за всю історію країни.
Міжнародний стандарт відтворення населення складає 2,2 дитини на одну жінку, а середній показник в Європейському Союзі – 1,5 дитини.
Марчак зазначила, що низька народжуваність, разом із масштабною зовнішньою міграцією, призводить до старіння нації.
Внаслідок цього середній вік українців зріс з 41 року до 45, що вказує на швидке старіння населення. Сьогодні співвідношення пенсіонерів до працюючих людей в Україні складає 1:1, і ця тенденція, ймовірно, буде погіршуватися в майбутньому.
Одним з головних напрямків є розвиток системи догляду за людьми похилого віку, що стане важливою складовою частиною реформ, спрямованих на покращення життя громадян у старшому віці.
Марчак також наголосила на важливості реформи пенсійного забезпечення та розвитку економіки догляду, зокрема ринку послуг для літніх людей, що дозволить зняти тягар із родин, які повинні доглядати за своїми старшими членами.
Китайський радник пропонує знизити мінімальний шлюбний вік до 18 років для стимулювання народжуваності. Наразі чоловіки можуть одружуватися з 22 років, а жінки з 20, що є одним з найвищих показників у світі.
Китайський радник пропонує знизити шлюбний вік до 18 років для стимулювання народжуваності. Про це повідомляють Reuters.
У Китаї знову заговорили про необхідність стимулювання народжуваності на тлі скорочення населення. Член Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю Чень Сонгсі закликав знизити мінімальний шлюбний вік до 18 років. На його думку, це допоможе розширити базу народжуваності та сприятиме створенню більш сприятливих умов для молодих сімей.
За чинним законодавством китайські чоловіки можуть одружуватися з 22 років, а жінки – з 20, що є одним із найвищих вікових порогів у світі. Чень вважає, що зниження цього порогу відповідатиме міжнародним стандартам та сприятиме демографічному зростанню. Ініціатива пролунала напередодні щорічного засідання парламенту, на якому будуть запропоновані нові заходи для боротьби зі спадом народжуваності.
За останні три роки населення Китаю скорочується, а рівень укладення шлюбів впав на 20%, що є рекордним показником. Причини демографічної кризи криються у високих витратах на виховання дітей, зміні пріоритетів молодого покоління та наслідках політики однієї дитини, яка діяла з 1980 по 2015 рік.
Наразі в Китаї дозволено мати до трьох дітей, проте цього виявилося недостатньо для зміни тенденції.
Минулоріч у Литві, за попередніми статистичними даними, було зареєстровано найнижчу кількість народжень в історії з 1990 року.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
За попередніми підрахунками Державного агентства даних, у 2024 році в Литві народилося 18 979 немовлят – менше, ніж у будь-який інший рік з 1990 року.
Фінансова скрута та культурні зміни призводять до того, що молоді люди відкладають народження дітей. А ті, хто зважуються на народження малюка, найчастіше обирають одну-дві дитини.
Міністерка соціального захисту та праці Інга Раугінєне каже, що однією з причин цього є те, що люди не можуть дозволити собі виховувати дітей.
„Життя стає дорожчим, і наша молодь підраховує: молодій сім’ї вкрай складно купити житло. Потрібно мати достатній дохід, тому молоді люди працюють на кількох роботах, щоб накопичити на перший внесок. Ось чому планування сім’ї відкладається на потім”, – розповідає вона.
Рівень народжуваності в Литві постійно знижується протягом останніх десятиліть. У 2023 році коефіцієнт народжуваності становив 1,18, що значно нижче коефіцієнта відтворення населення, який дорівнює 2,1.
Хоча населення Литви за останні роки дещо збільшилося, це відбулося завдяки міграції, в тому числі за рахунок литовських емігрантів, які повертаються.
У популярній литовській пісні 2000 року був рядок про те, що „нас у світі лише три мільйони”. Тоді це було заниженою оцінкою – населення Литви на зламі тисячоліть становило 3,5 мільйона.
Сьогодні воно становить 2,9 мільйона і, за прогнозами, може скоротитися до 2 мільйонів протягом наступних 50 років.
Деяким багатим економікам світу потрібно як мінімум подвоїти зростання продуктивності, щоб зберегти історичне зростання рівня життя на тлі різкого падіння народжуваності.
Про це йдеться у звіті консалтингової компанії McKinsey, присвяченому дослідженню економічних наслідків зниження народжуваності, повідомляє Financial Times.
У дослідженні йдеться, що у Великій Британії, Німеччині, Японії та США продуктивність праці повинна зростати вдвічі швидше, ніж за останнє десятиліття, щоб зберегти те ж зростання рівня життя, яке спостерігається з 1990-х років.
У той же час в Італії та Франції, щоб відповідати зростанню ВВП на душу населення в період з 1997 по 2023 рік, зростання продуктивності праці має потроїтися протягом наступних трьох десятиліть. В Іспанії вона має зрости вчетверо в період з цього моменту до 2050 року.
Зниження рівня народжуваності вплине на найбільш процвітаючі економіки світу, внаслідок чого вони стануть уразливими до скорочення частки населення працездатного віку.
«Якщо не вжити заходів, то молоді люди успадкують нижче економічне зростання і нестимуть витрати на утримання більшої кількості пенсіонерів, тоді як традиційний потік багатства між поколіннями руйнуватиметься», – прокоментував директор Глобального інституту McKinsey Бредлі.
Компанія McKinsey підрахувала, що в Західній Європі зниження частки людей працездатного віку може призвести до зниження ВВП на душу населення в середньому на 10 тисяч доларів на особу протягом наступної чверті століття.
Кількість дітей, які народилися в Європейському Союзі минулого року, сягнула рекордно низького рівня. У 27 країнах народилося 3,7 млн дітей, що є найнижчим показником з моменту першого збору даних у 1961 році.
Про це пише Financial Times, проаналізувавши дані Євростату.
Це також зниження на 5,5% порівняно із загальним числом народжень у 2022 році – найбільше річне зниження за всю історію спостережень.
Видання зазначає, що пік народжень у ЄС – 7 млн дітей – було досягнуто у 1960-х роках. Потім народжуваність у країнах блоку різко знизилася.
Оскільки люди відкладають народження дітей, жінки в Євросоюзі народжують у старшому віці.
Середній вік жінок при народженні першої дитини зростає і у 2022 році становив майже 30 років порівняно з 28,8 роками у 2013 році.
Частка народжень серед матерів у віці 40 років і старше за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі, збільшившись із 2,5% до 6%.
Тенденція до скорочення кількості дітей найбільш яскраво простежується в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії, де народжуваність знизилася щонайменше на чверть за останнє десятиліття.
Очікується, що це чинитиме тиск на державні фінанси, оскільки чисельність працездатного населення скорочується, а витрати на охорону здоров’я та пенсії зростають.
Експерти з демографії вважають, що тенденція зниження народжуваності в Європі могла посилитися через побоювання щодо зміни клімату, пандемію та найсильніший сплеск інфляції за останнє покоління.
«Можливо, що невизначеність, така як … невпевненість у завтрашньому дні, зростання вартості життя та цін на житло, а також численні світові кризи, включаючи пандемію COVID-19, геополітичну напруженість та зміну клімату, може негативно вплинути на індивідуальні репродуктивні рішення», – вважає співробітник з питань народонаселення ООН Гуан’юй Чжан.
Марія Ріта Теста, професорка демографії в Університеті Луїса в Римі, заявила, що хоча на рішення мати дітей впливає безліч факторів, з’явилися нові причини, пов’язані з політичною та економічною напруженістю на міжнародному рівні, а також побоюваннями щодо зміни клімату.
В Україні тривають дискусії щодо підтримки народжуваності, яка вже тривалий час є недостатньою для стабільного демографічного зростання. В умовах війни проблема лише загострюється.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
Населення України за останні 30 років суттєво скоротилося, зокрема через природне зменшення та міграційні процеси, відзначають демографи. Якщо на початку 1993 року в Україні проживало 52,2 млн осіб, то до 2022 року кількість зменшилася на 10 мільйонів.
У 1991-му рівень смертності перевищив народжуваність, однак чисельність ще утримувалася за рахунок міграції, коли багато людей поверталися на батьківщину після розпаду СРСР. Війна, що почалася у 2014 році, лише посилила негативні демографічні тенденції, а з 2022 року ситуація значно загострилася.
Олександр Гладун зазначає, що для збереження чисельності населення на стабільному рівні на кожну сотню жінок має припадати близько 220 дітей. Однак до початку війни цей показник становив лише 116, а нині, за припущеннями, може бути ще нижчим.
Основною причиною низької народжуваності експерт називає економічні труднощі – низьку заробітну плату та нестачу житла. Часовий ресурс також має значення, адже жінки побоюються, що через активну зайнятість у суспільній сфері їм бракуватиме часу на виховання дітей. Важливим фактором підтримки народжуваності є також соціальні виплати. Наприклад, у Польщі держава надає фінансову підтримку до досягнення дитиною 18 років.
Експерт вважає, що за умови створення належних умов для жінок і родин Україна може досягти рівня у 180 дітей на 100 жінок, що є реалістичною метою. У комплексі заходів – розвиток соціальної інфраструктури, розширення мережі дитячих садків і ясел, запровадження гнучкого робочого графіка для матерів.
Фахівець наголошує, що збереження та підтримка інституту родини має стати державним пріоритетом, оскільки саме від цього залежить майбутнє України та її демографічні перспективи.
Народжуваність в Англії та Вельсі впала до найнижчого рівня з початку ведення обліку в 1938 року. Середній сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,44 дитини на жінку в 2023 році.
За рік було зареєстровано 591 072 живонароджень — найнижчий показник з 1977 року. Найбільше падіння народжуваності спостерігалося Вельсі і північному заході Англії.
У 2022 році середній коефіцієнт народжуваності знизився до 1,49 дитини на жінку порівняно з 1,55 у 2021 році.
«Загальний рівень народжуваності знизився в 2023 році, і цю тенденцію ми спостерігаємо з 2010 року. Якщо детальніше розглянути показники народжуваності серед жінок різного віку, то найбільш різке зниження показників народжуваності відбулося у вікових групах 20-24 та 25-29 років», – зазначив керівник відділу моніторингу здоров’я населення в Управлінні національної статистики (ONS) Грег Сілі.
Жінки все частіше народжують дітей у старшому віці: лише одна з п’яти жінок, що народилися в 1997 році, народила дитину до 25 років — це найнижчий показник серед попередніх поколінь.
Аналіз, проведений на замовлення Sky News, показав, що рівень народжуваності у Великій Британії падає швидше, ніж у будь-якій іншій країні G7.
[type] => post [excerpt] => Народжуваність в Англії та Вельсі впала до найнижчого рівня з початку ведення обліку в 1938 року. Середній сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,44 дитини на жінку в 2023 році. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1730205120 [modified] => 1730196146 ) [title] => Рівень народжуваності у Британії впав до історичного мінімуму [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=220268&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 220425 [uk] => 220268 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 220269 [image] => Array ( [id] => 220269 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large.jpg [original_lng] => 184650 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/208939-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1730189156:3 [_thumbnail_id] => 220269 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1995 [translation_required_done] => 1 [_oembed_2ed36f3254c7033720a1b111912ff37e] =>
A special moment for Their Majesties as they privately met His Holiness Pope Francis at the Vatican yesterday.
The King and Queen were deeply touched by The Pope’s kind remarks about their 20th wedding anniversary and honoured to be able to share their… pic.twitter.com/5WAZu9nN5q
Уряд Греції презентував пакет заходів, за допомогою яких сподівається заохотити родини народжувати дітей і змінити поточну демографічну тенденцію.
Про це повідомляє Reuters, пише „Європейська правда”.
12 вересня міністри у справах сім’ї, охорони здоров’я, фінансів та внутрішніх справ розповіли про заходи, якими уряд сподівається заохотити родини народжувати більше дітей.
У Греції, як і у багатьох країнах Європи, спостерігається тенденція до спадання народжуваності і старіння населення, що у перспективі загрожує значними проблемами з поповненням пенсійного фонду. У 2022 році країна зафіксувала рекордно низьку народжуваність.
Запропоновані заходи включають податкові знижки для батьків, знижки на послуги з догляду за дитиною, підвищення заробітних плат з 2025 року.
Заступник міністра фінансів Танос Петраліас визнав, що для зміни тенденцій суто фінансових заохочень недостатньо – потрібна краща якість систем освіти та охорони здоров’я, підвищення рівня доходів і можливість гнучкіше поєднувати робочі та сімейні справи.
