У варшавському районі Гоцлав поліція затримала українця, якого підозрюють у незаконному вилові сома, довжиною у понад 182 см, з місцевого озера Балатон та його транспортуванні з порушенням правил.
Про це пишуть Polsat News та News Na Dziś.
Цей інцидент стався ще 30 травня й викликав бурхливу реакцію місцевого населення, оскільки багато хто вважав цього сома справжньою місцевою легендою.
Як зазначається, сом плавав у воді приблизно 20 років, мав довжину 182 см, і був відомий місцевим жителям.
У соцмережах очевидці, які могли перебувати на місці інциденту, казали, що дії чоловіків викликали негайні протести.
Також ширяться кадри, на яких видно, як чоловіки спочатку ловлять рибу з водного велосипеда, плаваючи по озеру, а потім тягнуть тварину по тротуару до багажника автомобіля.
Заступниця інспектора Йоанна Венгжиняк, прессекретарка Управління поліції VII округу Варшави заявила, що у зв’язку з цією справою затримано 57-річного чоловіка, якому буде висунуто два звинувачення.
„Ми говоримо про перевезення риби, виловленої у заборонений сезон, а також про те, що її перевозили без доступу до води, а це означає, що вже можна говорити про жорстоке поводження з цією рибою”, – сказала вона.
Також за її словами, правоохоронці перевірять, чи не було інших правопорушень.
Із 1 червня у Варшаві набирають чинності нові правила продажу алкогольних напоїв. Відтепер у столиці Польщі діятиме повна заборона реалізації алкоголю в нічний час — з 22:00 до 6:00. Раніше подібні обмеження застосовувалися лише в окремих районах міста, зокрема Śródmieście та Praga-Północ.
Нові правила поширюються на магазини, кіоски та автозаправні станції. У цей часовий проміжок придбати алкоголь у зазначених точках продажу буде неможливо. Водночас обмеження не стосуються закладів громадського харчування — барів, ресторанів і пабів, а також магазинів duty free в аеропорту імені Шопена.
Міська влада пояснює це рішення в межах ініціативи «Безпечна ніч у Варшаві». За офіційними даними, після запровадження попередніх часткових обмежень у місті вже спостерігалося зниження кількості нічних викликів поліції більш ніж на 15%, а випадків розпивання алкоголю в публічних місцях — приблизно на 30%.
У міськраді зазначають, що метою нових правил є підвищення громадської безпеки та зменшення нічних правопорушень. Водночас очікується, що рішення вплине на роботу роздрібної торгівлі в нічний час, але не обмежить діяльність закладів ресторанного бізнесу.
За інформацією видання, відповідну позицію Варшава озвучує під час закритих консультацій у Брюсселі щодо майбутнього статусу українських біженців у країнах ЄС.
Очікується, що питання обговорять міністри внутрішніх справ держав Євросоюзу 4 червня.
Після цього Європейська комісія має представити пропозицію щодо продовження механізму тимчасового захисту для українців до 2028 року.
„На нашу думку, не має бути суперечностей у тому, щоб люди, які й так не можуть легально залишати Україну, не отримували тимчасовий захист у країнах ЄС”, – цитує видання польського дипломата.
У Варшаві вважають, що права українських чоловіків призовного віку мають регулюватися на загальних умовах, як і для інших іноземців, без автоматичного надання статусу тимчасового захисту.
Водночас польська сторона не підтримує ідею прив’язувати право на тимчасовий захист до регіону проживання в Україні.
У Варшаві наголошують, що ракетні удари можуть відбуватися на всій території країни, тому такий підхід вважають несправедливим.
У Польщі спостерігається тенденція до скорочення та старіння населення. За останніми даними Польського статистичного управління (GUS), які опублікував економічний портал Money.pl, рівень народжуваності в країні постійно знижується. У 1990 році він становив 1,99, а минулого року впав до 1,068, тоді як для природного відтворення населення середня кількість дітей на одну жінку має сягати близько 2,1–2,15.
GUS також повідомляє про зміну віку материнства: середній вік жінок, які народили першу дитину 2025-го, був 29,5 років, що майже на 7 років більше порівняно з 1990-м.
Загалом населення Польщі скоротилося з 38,07 мільйона в 1990 році до 37,33 мільйона минулого року.
Водночас помітним є старіння населення: його середній вік зріс із 32,3 року до 43,8. При цьому середня тривалість життя поляків за останні роки збільшилась і 2025-го становила 75,4 року для чоловіків та 82,5 – для жінок.
Демографічні зміни суттєво змінили і структуру суспільства, де частка людей старшого працездатного віку зросла з 12,8% в 1990 році до 24,1% минулого року. Натомість частка неповнолітніх віком від 0 до 17 років зменшилася з 29% від загальної чисельності населення до всього 17,7%.
Правозахисні організації Amnesty International та Human Rights First закликали Польщу не приймати у своїх аеропортах рейси зі США, на яких перевозять депортованих українців.
Про це пише Reuters.
Правозахисники заявили, що в листопаді 2025 й березні 2026 року Міграційна та митна служба США (ICE) провела щонайменше дві операції через Польщу, під час яких до України депортували понад 50 людей.
«Насильницька передача українців у зону активних бойових дій, де ракети б’ють по всій країні, шокує і порушує міжнародне право», — кажуть правозахисники.
Вони вказують, що Польща, яка надала притулок багатьом українцям після початку повномасштабного вторгнення, повинна відмовитися допомагати політиці президента США Дональда Трампа, який відправляє українців «назад у небезпечні умови».
Amnesty International та Human Rights First заявили, що, зокрема, занепокоєні рейсом із Фенікса, штату Аризона, який приземлився в аеропорту «Жешув-Ясьонка» в Польщі.
На тлі цього прессекретарка МЗС Польщі Кароліна Галецька заявила, що Польща не має угоди або домовленості зі Сполученими Штатами про депортації, тому це справа між двома країнами — Україною і США. Вона зазначила, що Польща була лише «транзитним пунктом», тому не брала в цьому безпосередньої участі.
Польща анулювала умовні ліцензії на медичну практику для 146 лікарів із країн, що не входять до ЄС, значна частина яких є громадянами України.
Про це заявив голова Вищої лікарської ради Польщі Лукаш Янковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Рішення пов’язане з вимогою підтвердження знання польської мови на рівні, достатньому для безпечної роботи з пацієнтами.
За даними польської медичної ради, з 1 травня втратили чинність умовні дозволи для тих медиків, які не надали сертифікат знання польської мови рівня не нижче B1.
“Якщо людина не вміє говорити польською, вона не повинна працювати лікарем у Польщі”, – заявили у відомстві.
Там додали, що частина іноземних лікарів працювала без достатнього володіння мовою, що могло створювати ризики для пацієнтів. Наразі анульовано дозволи для 146 медиків, а перевірки тривають і щодо інших фахівців.
За оцінками польської медичної ради, у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Близько тисячі з них ще не підтвердили знання польської мови на необхідному рівні.
Це означає, що вони можуть втратити право на медичну практику після завершення перехідних процедур.
Водночас у Польщі визнають, що українські лікарі відіграють важливу роль у системі охорони здоров’я, особливо в невеликих містах і районних лікарнях, де відчувається кадровий дефіцит.
Уряд Польщі розглядає можливість відтермінування мовних вимог ще на рік, щоб уникнути кадрової кризи в лікарнях. Медичні установи закликають до гнучкішого підходу, щоб не втратити критично важливих спеціалістів.
За даними польських спецслужб, росія дедалі частіше проводить гібридні операції в країнах Євросоюзу. Як повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО, для диверсій Кремль активно вербує через інтернет «дешевих агентів»: радикалізовану молодь, представників криміналітету та іноземців, — повідомляє UATV English.
Очільник Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW) Рафал Сирисько зазначає, що таких найманців через інтернет залучають до підпалів, шпигунства та збору інформації. Часто виконавці навіть не усвідомлюють, що працюють на російські спецслужби.
Кремль використовує цей метод, оскільки він не потребує великих витрат, важче довести прямий зв’язок виконавців із Кремлем. Крім того, паралельно з разовими акціями РФ намагається створити мережу професійно навчених диверсантів.
У Польщі фіксують зростання кількості таких випадків.
Мета агресора незмінна: дестабілізувати Європу, підірвати довіру до державних інституцій та послабити підтримку України.
У Польщі на семиденний карантин відправили людину, яка могла контактувати з пасажиркою круїзного лайнера MV Hondius, де раніше зафіксували спалах хантавірусу. На борту судна також перебували громадяни України та Польщі.
За даними польських медіа, людина, яку помістили під санітарний нагляд, наразі не має жодних симптомів захворювання, але медики спостерігатимуть за її станом упродовж семи днів.
Повідомляється, що на борту лайнера також перебуває громадянин Польщі, який працює капітаном на цьому кораблі. Тим часом санітарна інспекція Польщі розпочала пошук людей, які могли контактувати з пасажирами після їхньої висадки із судна.
У польських спецслужбах зазначають, що росія нарощує гібридні операції в країнах ЄС, залучаючи радикалізовану молодь, представників кримінального середовища та іноземців.
Про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, передає Укрінформ.
Голова польського Агентства внутрішньої безпеки Рафал Сириско зауважив, що росія нарощує гібридні операції в країнах ЄС, масово залучаючи виконавців через інтернет.
За його словами, йдеться про так званих дешевих агентів, яких використовують для підпалів, стеження, збору інформації та інших диверсійних дій. У Польщі вже фіксують зростання кількості таких інцидентів.
“За оцінкою польської сторони, до подібної діяльності активно залучають радикалізовану молодь, представників кримінального середовища та іноземців. Частина виконавців може навіть не усвідомлювати, що діє в інтересах російських спецслужб”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається. що у Кремлі використовують цю тактику через її простоту, низьку вартість і можливість мінімізувати прямий зв’язок із російськими спецслужбами. Водночас Москва поступово переходить до створення організованіших диверсійних мереж із залученням підготовлених виконавців.
У ЦПД наголосили, що масштабуючи гібридну війну проти Заходу, рф прагне дестабілізувати ситуацію в Європі, підірвати довіру до державних інституцій і вплинути на рівень суспільної підтримки України.
Польща зіткнулася з безпрецедентним зростанням статистики ВІЛ-інфекцій. Згідно з даними, опублікованими виданням Rzeczpospolita у травні 2026 року, країна встановлює один сумний рекорд за іншим. Якщо у 2020 році рівень захворюваності становив 2,43 випадку на 100 тисяч населення, то за підсумками 2025 року цей показник зріс утричі – до 7,37.
За даними Національного фонду здоров’я (NFZ), загальна кількість людей, які живуть із ВІЛ у Польщі, наприкінці 2025 року досягла 31 738 осіб. Лише за минулий рік було зафіксовано 2 755 нових випадків, а динаміка перших чотирьох місяців 2026 року (791 новий випадок) свідчить про те, що темпи поширення не вщухають.
Це відобразилося і на державному бюджеті: витрати на антиретровірусну терапію зросли з 436 млн злотих у 2020 році до 728 млн злотих у 2025-му.
Посилаючись на дані Національного інституту громадського здоров’я (PZH), видання наголошує на надзвичайно болючому аспекті цієї статистики. Сухі цифри «розкривають один із трагічних аспектів війни в Україні – велику кількість українок, зґвалтованих російськими солдатами».
Найбільш промовистим доказом цієї трагедії є зростання кількості вертикальних інфекцій – випадків, коли вірус передається від матері до дитини під час вагітності чи пологів:
До 2022 року такі випадки в Польщі були поодинокими (0–2 на рік).
У 2022 році було зареєстровано вже 16 таких інфекцій.
У 2023 році цей показник зріс до 25.
Це свідчить про те, що багато жінок прибули до Польщі вже вагітними внаслідок насильства або не мали доступу до належної діагностики та лікування на ранніх етапах вагітності через бойові дії.
Експерти застерігають від хибних висновків: зростання статистики не означає, що мігранти є джерелом інфекції для польського суспільства. Велика частина нових реєстрацій – це так звана медична легалізація. Люди, які вже знали про свій статус і лікувалися в Україні, реєструються в польській системі NFZ, щоб не переривати терапію. Для медицини вони виглядають як «нові пацієнти», хоча фактично хворіють роками.
Водночас війна лише підсвітила внутрішні проблеми Польщі. Рівень тестування серед самих поляків залишається критично низьким (лише 10 відсотків населення проходили тест хоча б раз), а «помилкове відчуття безпеки» призводить до зростання кількості заражень серед місцевого населення через незахищені статеві контакти.
Звіти 2026 року вказують на зростання частки ВІЛ-інфекцій серед осіб старше 50 років, що руйнує стереотип про «молодіжну» хворобу. Через пізнє виявлення, ігнорування ризиків та активне сексуальне життя ця вікова група стає однією з найбільш вразливих.
Ситуація 2026 року вимагає від Польщі не лише збільшення фінансування медицини, а й глибокої гуманітарної підтримки постраждалих від війни. Безкоштовний доступ до лікування для українців залишається ключовим елементом стратегії громадського здоров’я, оскільки ефективна терапія робить вірусне навантаження нульовим, зупиняючи подальше поширення хвороби.
