Частка українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію, збільшилася.
З 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці. Про це пише Rzeczpospolita.
Статус захисту отримують військові біженці з України з березня 2022 року. Він втрачається, якщо особа виїжджає з Польщі на строк понад 30 днів. Однак, якщо вона захоче повернутися, вона може знову подати заявку на такий статус.
Цей статус вже подали заявки понад 2 млн українців, станом на 12 листопада кількість осіб, які мають активний статус UKR у Польщі, становила 964,4 тис. осіб.
Зазначається, що лише за два останні місяці частка всіх українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію перебування в Польщі, збільшилася з 16,6% до 17,4%, а жінок зменшилася з 48,3% до 47,7%.
Це є наслідком змін у законодавстві України, які дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни.
За даними Головного управління прикордонної служби, з 29 серпня по 24 листопада до Польщі з України в’їхало понад 121 тис. чоловіків віком 18-22 роки, у Польщі залишилося або виїхало до інших країн ЄС близько 62 тис. молодих українців.
У матеріалі йдеться, що до операції «Горизонт» залучають до 10 тисяч військових із технікою, зокрема з безпілотниками і вертольотами. Основна увага зосереджена на районах, де ризик диверсій вважається найвищим.
«Рішення про запуск операції було ухвалено після двох нещодавніх диверсій на залізниці, до яких, за версією слідства, можуть бути причетні громадяни України, які співпрацювали з російськими спецслужбами», – зазначають у повідомленні.
Новий спікер польського Сейму Влодзімеж Чажастий у середу оголосив перше рішення на посаді – заборону продажу алкоголю на території законодавчого органу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Polsat News.
Чажастий на пресконференції в середу оголосив про розпорядження про заборону продажу алкогольних напоїв у будівлях та на територіях, що перебувають у віданні Канцелярії Сейму.
Після зачитування розпорядження він підписав його у присутності журналістів.
“Воно набуде чинності 24 листопада 2025 року”, – додав він.
Такий крок спікер Сейму пояснив тим, що влада повинна подавати приклад, аби громадяни також дотримувались рішень про необхідність обмеження на продаж алкоголю.
До нової європейської системи контролю в’їзду ЄС (EES) вже підключені всі пункти пропуску на кордоні України з Польщею та з Угорщиною.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, його цитує “Укрінформ“.
Демченко наголосив, що ця система охоплює ще не всі пункти пропуску на кордоні зі Словаччиною та Румунією, проте на кордоні з Польщею і Угорщиною процедури завершені.
“До нової європейської системи вже підключені всі пункти пропуску на кордоні з Польщею та з Угорщиною”, – сказав він.
Демченко вчергове підкреслив, що впровадження цієї системи не вливає на інтенсивність пасажиропотоку. Лунали побоювання, що через необхідність здачі біометричних даних на КПП утворяться черги. Демченко уточнив, що у перші дні були невеликі черги у пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, але станом на зараз забезпечено інтенсивний рух і там.
Президент Польщі Кароль Навроцький стверджує, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє.
Про це повідомляє Kresy.pl.
Навроцький підкреслив, що підтримка української меншини повинна поєднувати відповідальність із принципом рівного ставлення до всіх національних меншин.
“Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє”, – сказав він.
Водночас польський президент звернув увагу на необхідність впорядкування системи підтримки.
“Українці повинні бути трактовані як будь-яка інша національна меншина”, – наголосив він.
Навроцький пояснив, що первинна версія закону, яка надійшла на його підпис, містила положення про надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він визнав неприйнятним.
“Це було несправедливе рішення щодо поляків”, – зазначив президент Польщі.
Антиукраїнські наративи активно підживлюються російськими кампаніями дезінформації.
УВаршаві чоловік у військовій формі почав публічно лаяти українку Олександру Іванюк, коли почув, як вона розмовляє українською в трамваї. Ніхто не втрутився. Цей інцидент, за словами журналіста Bloomberg Максима Едвардса, символізує зміну ставлення до українців у Польщі — країні, яка ще нещодавно була їхнім головним притулком і союзником.
Після початку повномасштабної війни 94% поляків підтримували прийом українських біженців, однак зараз — лише 48%, показують дані CBOS. Зростає переконання, що українці отримують “надто щедрі” державні пільги.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який переміг Дональда Туска на виборах, демонструє обережність щодо вступу України до ЄС і НАТО та навіть наклав вето на закон про розширення підтримки українських біженців. Його союзники звинувачують українців у зловживанні соцдопомогою.
Попри це, економісти наголошують: українські працівники забезпечують до 2,4% ВВП Польщі й допомагають утримувати ринок праці. За даними Єврокомісії, близько мільйона українців досі перебувають у Польщі під тимчасовим захистом.
Втім, кількість злочинів на ґрунті ненависті проти українців зросла: 651 випадок у 2024 році, 477 — лише за дев’ять місяців 2025-го. Польський омбудсмен і НУО “Ніколи більше” повідомляють про збільшення нападів і дискримінації.
Аналітики вважають, що антиукраїнські наративи активно підживлюються російськими кампаніями дезінформації. При цьому історичні теми, як-от Волинська трагедія, знову використовуються для посилення розколу між двома народами.
“Українці допомогли Польщі пережити демографічний спад. Але якщо атмосфера ворожості посилиться, вони можуть просто виїхати далі — до Німеччини чи Франції”, — попереджає економіст Ян Бжозовський.
Виведення на орбіту чотирьох польських військових супутників перенесено з Дня незалежності Польщі, 11 листопада, на 22 листопада.
Про це повідомив речник Генштабу ЗС Польщі Марек Пєтжак, передає Укрінформ із посиланням на Іnteria.pl.
Як зазначив Пєтжак, інформацію польській стороні про перенесення запуску супутників передали в американському приватному аерокосмічному підприємстві SpaceX, яке має вивести на орбіту ці супутники.
Чотири військові супутники мали бути виведені на орбіту з військової бази Ванденберг у Каліфорнії в межах місії Transporter-15.
Запуск чотирьох супутників відбувається в межах модернізації ЗС Польщі.
Чотири військові супутники планується запустити в межах двох окремих космічних програм: MikroSAR i PIAST. Програма MikroSAR вартістю 860 млн злотих (близько $240 млн) має на меті запуск трьох супутників для спостереження за поверхнею Землі. Своєю чергою програма PIAST вартістю 70 млн злотих (близько $20 млн) передбачає запуск трьох наносупутників.
До Польщі прибули американські системи боротьби з дронами MEROPS, повідомив оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
«Уздовж східного флангу НАТО розгорнуто системи, які підвищать наші можливості у виявленні та знищенні дронів. Наша союзницька співпраця приносить конкретні результати», – написав польський урядовець.
Міністр наголосив, що разом зі встановленням систем відбувається інтенсивне навчання польських солдатів, щоб вони могли швидко працювати з новими засобами захисту.
Система MEROPS (Multispectral Extended Range Optical Sight) призначена для виявлення та боротьби з безпілотними літальними апаратами, вказує Польське радіо. Система MEROPS не тільки виявляє дрони, але й передає дані про їхнє місцезнаходження наземним та повітряним підрозділам, які можуть їх збивати.
Окрім Польщі, під час роботи зі зміцнення східного флангу НАТО таку систему планують розгорнути також у Румунії та Данії.
Розгортання цих систем відбувається на тлі посилення загрози з боку Росії. Протягом останніх місяців польська влада неодноразово фіксувала російські безпілотники, що залітали на польську територію з Білорусі.
Польський парламент остаточно визначив правила перебування українських громадян у країні. І ці правила сподобаються не всім.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію RMF24.
У п’ятницю, 7 листопада, польський Сейм не підтримав альтернативного законопроєкту президента Кароля Навроцького, що стосується допомоги українським біженцям.
Повідомляється, що 244 депутати проголосували за відхилення ініціативи, вважаючи документ дублюванням уже ухваленого закону.Play Video
Раніше Навроцький наклав вето на урядовий варіант і запропонував свій проєкт, але парламент залишив чинними попередні рішення.
Чинний закон, ухвалений ще у вересні 2025 року, продовжує легальний статус перебування українських громадян у Польщі до 4 березня 2026 року. Однак документ запроваджує суворіші критерії отримання фінансової підтримки.
Тепер допомогу зможуть отримувати тільки ті українці, які офіційно працюють у Польщі, а їхні діти навчаються в місцевих школах.
Виняток передбачено лише для сімей, де виховуються діти з інвалідністю.
Згідно з новими нормами, українці без офіційного працевлаштування втратять доступ до низки пільг. Зокрема, йдеться про безоплатну медичну реабілітацію, лікування від залежностей, участь у державних програмах охорони здоров’я та частину стоматологічних послуг.
У Польщі наприкінці листопада 2025 року стартує пілотна програма оборонних навчань для цивільних. Під час неї кожен повнолітній громадянин зможе пройти одноденні курси.
Про це оголосив польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш, передає RMF24.
Так, програма універсальної оборонної підготовки wReady розпочнеться 22 листопада і триватиме до 14 грудня.
Участь у ній можуть взяти повнолітні громадяни Польщі, а загальний ліміт пілотного етапу становить 25 тисяч людей. Навчання проходитимуть у вихідні дні, триватимуть один день та охоплять кілька напрямів: курс безпеки та виживання, медичний курс і курс кібергігієни.
У майбутньому участь у програмі зможуть брати діти, учні, працівники, компанії та літні люди — як індивідуально, так і групами.
Програму реалізовуватимуть через 132 підрозділи, переважно сил територіальної оборони, за участю оперативного командування Збройних сил Польщі.
За словами Косиняка-Камиша, повна готовність програми очікується на початку 2026 року.
Заступник міністра оборони Цезарій Томчик зазначив, що у 2026 році планується підготувати близько 400 тисяч людей у межах програм “Освіта з армією”, тренувань резерву та добровільної військової служби.
У Міноборони зазначили, що участь у тренуваннях не є військовою службою та не передбачає складання присяги чи зарахування до списків резервістів.
