Протягом травня 2025 року підрозділи розмінування Міністерства оборони України очистили від вибухонебезпечних предметів 7 847 га територій, звільнених від російської окупації.
Як повідомили у оборонному відомстві, упродовж місяця було очищено:
7 660.21 га сільськогосподарських земель
21.27 км автомобільних доріг
9.44 км ліній електропередачі
40.24 км залізниці
5.94 км трубопроводів
0.88 га житлових ділянок.
Протягом місяця сапери виявили та знешкодили 6 818 вибухонебезпечних предметів. Загалом від початку широкомасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року їхня кількість сягнула 445 680 одиниць.
Станом на кінець травня в Україні сертифіковано 87 операторів протимінної діяльності.
Україна отримає від західних партнерів €700 мільйонів на закупівлю обладнання для розмінування. Кошти планують надати до 2034 року.
Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Фінансування закупівлі обладнання для розмінування України обговорили на одинадцятому засіданні Коаліції з розмінування, яке відбулося у Вільнюсі під головуванням Литви та Ісландії. На зустрічі були присутні 40 посадовців із 15 країн.
Україну на засіданні представив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Руслан Берегуля. Збройні сили України представив командувач Сил підтримки ЗСУ Дмитро Герега.
Крім того, до складу делегації увійшов представник Державної спеціальної служби транспорту – заступник Голови адміністрації ДССТ Максим Комісаров.
«За останній квартал минулого року було здійснено закупівлю матеріально-технічних засобів на суму 16,1 млн євро. Станом на лютий Центральним агентством з управління проєктами (СРМА, Республіка Литва) уже акумульовано 51 млн євро», – повідомив на зустрічі Берегуля.
Загалом бюджет 2025 року на закупівлю обладнання для розмінування України запланований на рівні 130 мільйонів євро,зазначив він.
Під час обговорень учасники заходу узгодили пріоритети щодо закупівель озброєння, військової техніки та необхідного обладнання з розмінування на цей рік.
На засіданні партнери України зацікавилися досвідом Міноборони, ЗСУ та інших Сил безпеки та оборони України у розмінуванні.
За ініціативою Литви та України будуть створені робочі групи, що вивчатимуть новітню методику утримання та обслуговування інженерних загороджень та інновації в протимінній діяльності, та зосередяться на використанні БПЛА та штучного інтелекту під час нетехнічного обстеження.
Крім цього, Берегуля передав західним партнерам затверджену у Міноборони України «Дорожню карту Коаліції спроможностей з розмінування до 2035 року».
Міністерство оборони України разом із міжнародними партнерами визначило місце для створення полігону, де тестуватимуть новітні технології розмінування, зокрема з використанням штучного інтелекту.
Представники Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, Програми розвитку ООН (ПРООН), Мінекономіки та Національної асоціації оборонної промисловості оглянули локацію майбутнього полігону. Учасники зустрічі оцінили наявну базу та обговорили перспективи її використання для тестування передових технологій.
„Це перший крок у межах стратегічної ініціативи зі створення інноваційного випробувального полігону. Разом із партнерами ми визначили ключові напрямки подальшої роботи та ухвалили рішення щодо створення тут навчально-випробувального комплексу з розвитку новітніх технологій у сфері протимінної діяльності, де не лише проводитиметься модернізація технологій, а й формуватиметься банк інноваційних рішень. Це також відкриває нові аспекти міжнародного партнерства”, – зазначила представниця Головного управління протимінної діяльності Ольга Дробот.
ПРООН та Міністерство економіки підтримали ініціативу та висловили зацікавленість у розвитку проєкту як базового для формування координаційної платформи з інновацій у гуманітарному розмінуванні.
Надалі планується створення дорожньої карти, формування робочої групи та підготовка до перших тестувань. Учасники зустрічі наголосили, що створення сучасного полігону сприятиме розвитку новітніх технологій, які прискорять гуманітарне розмінування, підвищать безпеку демінерів та зменшать ризики для цивільного населення.
Норвегія у 2025 році виділить 164 мільйони норвезьких крон (близько 14 млн євро) на підтримку зусиль з розмінування України, зокрема, з використанням собак-міношукачів.
Зазначається, що у Ромнах норвезька організація Norsk Folkehjelp та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) створили тренувальну базу для собак-саперів та кінологів.
Починаючи з 2022 року, тренувальний центр професіоналізував і систематизував роботу із забезпечення собак і кінологів найкращими умовами для участі в розмінуванні. У грудні норвезький уряд оголосив, що підтримка роботи Norsk Folkehjelp в Україні буде збільшена на 164 мільйони норвезьких крон на 2025 рік.
В уряді Норвегії зазначили, що Norsk Folkehjelp стала одним із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які надають допомогу в розмінуванні. Зусилля Norsk Folkehjelp включають підготовку 14 мінно-розшукових собак та розвиток українського потенціалу у сфері розмінування за допомогою собак.
В Україні розмінуванням займаються понад 4 тисячі саперів і більше 150 одиниць техніки.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Demine Ukraine.
Як повідомляється, завдяки зусиллям 70 операторів протимінної діяльності, понад 4 тисяч саперів та понад 150 одиниць техніки, вдалося повернути в експлуатацію майже 35,5 тисячі квадратних кілометрів українських земель.
„Потенційно замінована територія на сьогодні становить близько 139 тисяч квадратних кілометрів”, – зазначив прем’єр-міністр.
Шмигаль також підкреслив важливість міжнародної підтримки у процесі розмінування. До коаліції гуманітарного розмінування долучилися близько 50 країн-партнерів, які надали фінансову допомогу в розмірі понад 1 мільярд доларів.
Ці ресурси, за словами прем’єра, сприяють прискоренню очищення територій від мін та вибухонебезпечних предметів, що забезпечує безпеку для місцевих мешканців і повернення до мирного життя.
Проте, за словами Шмигаля темпи розмінування недостатні – через російські міни вже постраждали понад 760 цивільних, з них 86 дітей. Окрім того, це ще й ризик пожеж, хімічної інтоксикації ґрунтів, ризик тотальної зміни екосистем. А щорічні збитки через заміновані поля сягають 11,2 мільярда доларів.
Тому це спонукає до комплексного підходу в гуманітарному розмінуванні. Його реалізовують вже зараз відповідно до Національної стратегії протимінної діяльності.
Представники Коаліції з розмінування з 14 країн погодили дорожню карту дій на 2025-2034 роки.
Про це повідомляє Міноборони України у Telegram.
У суботу, 30 листопада, стало відомо, що на дев’ятій зустрічі Коаліції представники Литви та Ісландії заявили про продовження підтримки України та подальшу координацію зусиль партнерів у рамках розмінування.
«Забруднення земель України вибухонебезпечними предметами та вибухонебезпечними залишками війни є однією з найбільших загроз для мирного населення. Необхідні рішучі дії та додаткові зусилля для очищення територій, захисту людей та забезпечення стабільності в постконфліктний період», – зазначив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля.
За підсумками 2024 року у межах Коаліції з розмінування інженерним підрозділам ЗСУ передали:
40 бронетранспортерів М113,
понад 200 систем протидії дронам,
118 позашляховиків,
240 міношукачів для виконання завдань бойового розмінування.
Представники 14 країн, а також посадовців структури НАТО з допомоги Україні обговорили потреби країни в техніці та озброєнні й узгодили дорожню карту допомоги на 2025–2034 роки.
За інформацією відомства, програму із працевлаштування людей з інвалідністю, серед яких є ветерани війни, в Україні реалізує ООН. У межах цього проєкту перші четверо українців, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, отримали роботу в міжнародній організації The HALO Trust.
«Вони аналізуватимуть знімки з супутників та БПЛА для виявлення і картографування забруднених мінами територій. Пропозицію роботи українці отримали вже через місяць після завершення відповідного курсу із залученням осіб з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності», – додали у міністерстві.
Кабмін дозволив утилізацію боєприпасів і вибухонебезпечних предметів за допомогою спеціальних мобільних комплексів на місці розмінування. Це дасть змогу отримати продукти переробки, які можна використати для потреб Сил оборони.
„Сьогодні ми суттєво удосконалили процедуру утилізації боєприпасів. Внесені зміни запроваджують правовий механізм переробки небезпечних та непридатних боєприпасів безпосередньо в місцях проведення робіт з розмінування”, – зазначив міністр оборони Умєров.
Утилізацію здійснюватимуть військові частини, визначені Міністерством оборони.
Як зазначають в Міноборони, боєприпаси та вибухонебезпечні предмети утилізовуватимуть, зокрема, методом спалювання, ультразвукового дроблення, виплавлення та випалювання вибухових речовин із корпусів боєприпасів. Це, своєю чергою, дасть змогу отримати продукти утилізації, що можуть бути використані для потреб Сил оборони.
„За приблизними підрахунками, у зоні бойових дій не спрацьовує до 20% снарядів та інших боєприпасів. Очищення від боєприпасів, які не розірвались, зараз потребує приблизно п’ята частина території країни”, – додали в оборонному відомстві.
Серед знахідок часто трапляються артилерійські снаряди, гранатометні постріли, мінометні снаряди, а також залишки реактивних систем залпового вогню «Ураган».
Понад 720 га земель з початку повномасштабного вторгнення очистили сапери ДСНС за допомогою машин механізованого розмінування на Харківщині.
Про це повідомили у ДСНС.
Сапери розповідають, що серед знахідок часто трапляються артилерійські снаряди, гранатометні постріли, мінометні снаряди, а також залишки реактивних систем залпового вогню «Ураган».
Одна із машин хорватського виробництва, DOK-ING MV-10, призначена для знешкодження як протитанкових, так і протипіхотних мін.
MV-10 керується дистанційно оператором, для цього він використовує пульт з безпечної відстані. Особливу увагу наразі фахівці приділяють сільськогосподарським землям.
На повне розмінування території України традиційними методами може знадобитися сотня років. Однак інноваційні технології допоможуть значно прискорити цей процес.
Про це розповіла помічниця Генерального секретаря ООН і директор Кризового бюро Програми розвитку ООН (ПРООН) Шоко Нода в інтерв’ю „Інтерфакс-Україна”.
„За умови постійних зусиль і вдосконалення технологій значного прогресу можна досягти за кілька років, але за допомогою традиційних методів розмінування може знадобитися сотня років, щоб повністю очистити й сертифікувати всі постраждалі регіони як безпечні, особливо з огляду на безперервний характер конфлікту і забруднення”, – сказала Нода.
Вона зазначила, що ПРООН у співпраці з технічними партнерами та національними органами влади вивчає використання безпілотників, технічних службових собак та інших інноваційних технологій у гуманітарному розмінуванні.
За словами представниці ООН, нещодавні випробування інноваційних методів виявлення мін, організовані ПРООН в Україні, показали обнадійливі перспективи в методах виявлення наземних мін і вибухонебезпечних пережитків війни.
Так, інноваційні команди досягли результатів у 78% під час виявлення предметів на поверхні, близько 70% – під час виявлення металевих і закопаних предметів і 62% – під час виявлення пластикових предметів.
Нода також розповіла, що зараз триває робота з національними органами влади над залученням собак до операцій із розмінування, а ПРООН, Консультативна група з розмінування (MAG), організація з дресирування тварин APOPO та інші міжнародні партнери підтримали відкриття нового кінологічного центру.
За її словами, натреновані собаки можуть обстежувати до 1,5 тисяч квадратних метрів території щодня, що до 75 разів швидше за людину.
