Лідер чеського руху SPD Томіо Окамура заявив, що уряд Чехії веде переговори в ЄС щодо припинення тимчасового захисту для українських чоловіків працездатного віку. Також у країні планують посилити правила перебування іноземців, зокрема українців.
Про це Томіо Окамура повідомив на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, статус тимчасового захисту для українців регулюється рішеннями Європейський Союз, тому Прага не може самостійно його скасувати.
“Тих українців тут забагато, треба з тим щось робити”, — заявив Окамура.
За його словами, переговори щодо можливого припинення захисту для українських чоловіків “просуваються тяжко”. Окамура також пов’язав припинення тимчасового захисту із завершенням війни в Україні. У такому разі, за його словами, українці повинні будуть або повернутися додому, або оформлювати стандартний дозвіл на проживання.
Окамура також заявив, що протягом приблизно двох місяців може з’явитися більше ясності щодо можливості припинення тимчасового захисту для українських чоловіків працездатного віку.
Крім того, він повідомив, що цього місяця в Чехії планують подати новий закон про іноземців, який передбачатиме суттєве посилення умов перебування іноземців у країні, включно з українцями, які мають тимчасовий захист.
Лідер чеського правопопулістського руху SPD Томіо Окамура відомий критикою допомоги Україні та своїми різкими антиімміграційними заявами. Політик неодноразово виступав проти прийому біженців з України та закликав скоротити підтримку Києва.
[type] => post [excerpt] => Лідер чеського руху SPD Томіо Окамура заявив, що уряд Чехії веде переговори в ЄС щодо припинення тимчасового захисту для українських чоловіків працездатного віку. Також у країні планують посилити правила перебування іноземців, зокрема українців. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1779201660 [modified] => 1779194146 ) [title] => У Чехії хочуть скасувати тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=284089&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 284276 [uk] => 284089 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 284090 [image] => Array ( [id] => 284090 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [original_lng] => 29186 [original_w] => 720 [original_h] => 482 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n-300x201.webp [width] => 300 [height] => 201 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [width] => 720 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [width] => 720 [height] => 482 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [width] => 720 [height] => 482 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [width] => 720 [height] => 482 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/558771062-25348012748116201-6615442629074961475-n.webp [width] => 720 [height] => 482 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1779183538:2 [_thumbnail_id] => 284090 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 237 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 84983203000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 [6] => 578 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Суспільство ) [tags] => Array ( [0] => 507871 [1] => 861 [2] => 74566 ) [tags_name] => Array ( [0] => тимчасовий захист [1] => Чехія [2] => чоловіки ) ) [1] => Array ( [id] => 280287 [content] =>
У Чехії планують прискіпливіше ставитись до тих українців зі статусом тимчасового захисту, а у разі порушення ними чеського законодавства це може потягнути за собою позбавлення статусу чи депортацію.
Про це в інтерв’ю сказав посол України в Чехії Василь Зварич, відповідаючи на запитання щодо того, на що можна очікувати нашим громадянам в Чехії, оскільки країна виступила за зміну тимчасового захисту для українців у Європейському Союзі.
Він зауважив, що це тенденція, яка спостерігається в багатьох країнах Європи. За словами посла, переважна більшість українців, які приїхали до Чехії, тікаючи від російської агресії, вже достатньо інтегрувалися у тамтешнє суспільство. Тобто вони працевлаштовані, мають певні дохід та можливості.
„Тому питання змін до законодавства зараз спрямоване не на погіршення становища українців, а на адаптацію законодавства до реалій – через надання українцям більших можливостей для зміни свого статусу тимчасового захисту на довгострокове проживання в Чеській Республіці”, – сказав Зварич.
Інший момент, над яким зараз працює чеський уряд, – це посилення контролю, який би унеможливив будь-які зловживання цим статусом. Тобто будуть прискіпливіше ставитись до тих українців, які мають статус тимчасового захисту, а у разі порушення ними чеського законодавства це може потягнути за собою і позбавлення статусу, і депортацію.
„Думаю, що життя українців в Чехії не зазнає якихось критичних обмежень. Просто треба буде більш уважно ставитися до того, що дозволено, а що ні законодавством країни особам, які користуються чи претендують на статус тимчасового захисту в Чехії”, – вважає дипломат.
Чехія і біженці
Крім того, на запитання щодо того, що очільник Міністерства внутрішніх справ Чехії Любомир Метнар нещодавно заявив, що ЄС має обговорити можливість обмеження прийому біженців із західних регіонів України та чоловіків працездатного віку, Зварич зауважив, що те, що говорить міністр внутрішніх справ, випливає з положень їхньої коаліційної угоди, де тема міграційної політики є однією з пріоритетних. Він не вважає, що ці ініціативи якимось чином спрямовані проти українців.
„З того, в чому мене запевняють, ті українці, які легально тут проживають і працюють та отримали статус тимчасового захисту, не відчують особливих змін. Тобто будуть якісь мінімальні корективи, наприклад, в частині того, скільки часу людина, яка має тимчасовий захист, може перебувати за межами Чехії”, – сказав дипломат.
Станом на зараз цей термін – до 90 днів без втрати статусу. Очевидно, каже він, що ця кількість днів буде скорочена, умовно кажучи, до 30 днів.
„Аби людина, що має статус тимчасового захисту в тій же Чехії, фактично не проживала весь час в Україні або в іншій країні ЄС. На запобігання таким випадкам і будуть спрямовані подальші зміни законодавства”, – пояснив посол.
„Ми категорично проти асиміляції наших громадян”
Також на запитання щодо допомоги українцям з асиміляцією в інших державах, Зварич наголосив:
„Ми категорично проти асиміляції наших громадян. Я постійно на всіх зустрічах і з українською громадою, і з чеськими урядовцями наголошую: інтеграція українців у європейське суспільство – це незворотний процес, пов’язаний із майбутнім членством України в Європейському Союзі. Але водночас має бути збережений зв’язок українців з Батьківщиною в той чи інший спосіб”.
За його словами, наразі на території Чехії проживає близько 600 тисяч українців. Менше половини з них вже були тут до початку повномасштабної російської агресії.
„Але ми працюємо, щоб зв’язок їх та їхніх дітей з Україною не переривався – через українські школи, українську інформацію, через відкритість до них нашого посольства”, – зауважив дипломат.
Питання українських біженців у Європі
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пообіцяв, що Німеччина працюватиме над тим, аби повернути українців на батьківщину. Він також висловив солідарність із рішеннями українського уряду щодо обмеження на виїзд чоловіків.
[type] => post [excerpt] => У Чехії планують прискіпливіше ставитись до тих українців зі статусом тимчасового захисту, а у разі порушення ними чеського законодавства це може потягнути за собою позбавлення статусу чи депортацію. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1776367980 [modified] => 1776363137 ) [title] => Чехія планує прискіпливіше ставитись до українців зі статусом тимчасового захисту, – посол [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=280287&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 280236 [uk] => 280287 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 280237 [image] => Array ( [id] => 280237 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [original_lng] => 16062 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/64-main-v1776149130.webp [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 940 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 280237 [_edit_lock] => 1776352340:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_c2a400ec28ca38be997cbb4221e661a2] =>
Společně za Ukrajinu. 🇺🇦🤝🇨🇿 Na shromáždění na podporu země napadené Ruskem na Staroměstské náměstí přišli tisíce lidí včetně prezidenta 🇨🇿 @prezidentpavel🫡 pic.twitter.com/1pDcZTPevO
Staroměstské náměstí se utěšeně plní, moderátoři jsou na značkách, organizátoři na mrtvici, napětí stoupá...
Budeme i letos největší shromáždění na podporu Ukrajiny na světě? Na tom zas tolik nezáleží, 🙂 protože to, že Česko stojí za Ukrajinou,… pic.twitter.com/PN2OoipytX
Heute spontan bei einer Demo in Prag vorbeigekommen. Pro EU, pro Ukraine. Die Tschechen zeigen sich von ihrer besten Seite. ♥️ pic.twitter.com/rQCtiqLaHx
ЄС вивчає можливість чергового продовження тимчасового проживання та працевлаштування на території блоку для українських біженців, які втекли від війни, але за новими правилами.
Введена в дію в березні 2022 року Директива про тимчасовий захист (TPD) надала мільйонам українців можливість працювати і жити в Європі, не перевантажуючи при цьому міграційну систему щодо надання притулку. Спочатку задумана як короткостроковий надзвичайний захід, вона неодноразово продовжувалася.
За інформацією Euractiv, згідно з запискою Європейської Ради від 17 березня європейські дипломати та чиновники зустрінуться наступного тижня на засіданні технічного рівня, щоб розглянути можливість її чергового продовження.
Минулого року столиці ухвалили рекомендацію щодо поступового скасування TPD через «скоординований перехід» до більш стабільного правового статусу для українців, з дозволами на проживання, пов’язаними з роботою, навчанням або довгостроковим перебуванням, та допомогою у добровільному поверненні додому, коли дозволять умови.
Однак багато країн ЄС визнають, що прогрес у переході біженців до більш стабільного статусу є повільним і нерівномірним. Згідно з дискусійним документом, розповсюдженим напередодні переговорів наступного тижня, «на цьому етапі кількість переходів до інших статусів залишається дуже низькою», а «можливості отримання інших правових статусів для бенефіціарів залишаються нерівномірними в межах ЄС».
«Хоча кілька держав-членів почали розробляти механізми переходу з тимчасового захисту, багато інших ще не встановили чітких процедур або вказівок щодо проживання після закінчення терміну дії тимчасового захисту», — зазначається в документі.
Ця розбіжність зараз переростає у ширше політичне питання щодо того, чи слід продовжувати захист і як саме може виглядати таке потенційне продовження.
Одним із популярних варіантів – скорочення програми та перетворення її на більш обмежений «залишковий статус» — фактично, систему соціального захисту, призначену для найвразливіших осіб або тих, хто ще не може претендувати на інший правовий статус, йдеться в документі.
У документі також порушується питання, чи слід вирішувати цю проблему на рівні ЄС шляхом продовження дії TPD, чи ж національним органам влади слід надати можливість розрізняти осіб, які можуть претендувати на легальне проживання.
Спеціальна посланниця Європейської комісії з питань українців в ЄС Ілва Йоханссон заявила на початку цього місяця, що «п’яти років достатньо для тимчасового захисту» і що потрібен новий підхід, навіть якщо війна триватиме. «(Країни ЄС – ред.) чітко розуміють, що якщо й буде якесь продовження, то воно має обмежувати сферу застосування та тривалість інакше, ніж просто продовжувати її в тому вигляді, в якому вона є», — сказала вона.
Ірландія продовжила дію імміграційних дозволів для українських біженців, продовживши тимчасовий захист до 4 березня 2027 року.
Про це йдеться на офіційному порталі Імміграційної служби Ірландії.
Як зазначається, громадяни України, чиї документи чинні до 4 березня 2024 року, не повинні їх оновлювати – вони залишаються чинними. Тимчасовий захист дає українцям право легально проживати та працювати в Ірландії без додаткових дозволів, користуватися медичними послугами, освітою та соціальною підтримкою. Також дозволяється подорожувати до інших країн ЄС на термін до 90 днів, де визнають цей статус.
Продовження захисту стосується не лише українців, а й інших бенефіціарів Директиви про тимчасовий захист, осіб без громадянства та громадян третіх країн, які залишили Україну через війну.
Рішення Ірландії відповідає рішенню Ради Європейського Союзу, яка затвердила дію Директиви про тимчасовий захист для всіх країн ЄС до 4 березня 2027 року. Водночас Європа продовжує розглядати можливі варіанти правового статусу для українців після завершення війни.
У вересні 2025 року у країнах ЄС надали найбільше за один місяць рішень про присвоєння українцям тимчасового захисту з 2023 року, що може бути пов’язано з відкриттям кордонів для юнаків 18-22 років.
Про це повідомляє пресслужба Євростату, пише „Європейська правда”.
За вересень 2025 року у країнах ЄС ухвалили 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту тим, хто виїхав з України через війну.
Це на 49% більше, ніж за серпень 2025 року, і найбільше рішень за місяць з серпня 2023 року.
У комюніке зазначають, що цей пік співпав з ухваленням в Україні у серпні 2025 року рішення про відкриття кордонів для 18-22 річних юнаків. Водночас не уточнюють, чи приріст стався переважно за рахунок цієї категорії.
За підсумками вересня, кількість українців з тимчасовим захистом у ЄС зросла на 49 555 осіб, або 1,2%.
Найбільший приріст українців з тимчасовим захистом спостерігався у Польщі (+12 960; +1.3%), Німеччині (+7 585; +0.6%) та Чехії (+3 455; +0.9%), а зменшення відбулося лише у Франції (-240; -0.4%).
Відносно кількості населення приймаючої країни, найбільше українців – у Чехії, Польщі та Естонії (35.7, 27.6 та 25.5 на тисячу населення, тоді як в середньому у ЄС – 9,6 на тисячу).
Серед отримувачів тимчасового захисту понад 98% складають громадяни України. 44% – жінки, 31% – неповнолітні, дорослі чоловіки становлять 25,1%. Найбільше українців з тимчасовим захистом наразі проживають у Німеччині (понад 1,2 млн, 28.3% від загальної кількості у ЄС), Польщі (понад мільйон, 23.5%) та Чехії (понад 389 тисяч; 9.0%).
[type] => post [excerpt] => У вересні 2025 року у країнах ЄС надали найбільше за один місяць рішень про присвоєння українцям тимчасового захисту з 2023 року, що може бути пов’язано з відкриттям кордонів для юнаків 18-22 років. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1762797960 [modified] => 1762791812 ) [title] => У вересні в ЄС отримали тимчасовий захист найбільше українців з 2023 року [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261224&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 261262 [uk] => 261224 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 261225 [image] => Array ( [id] => 261225 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg [original_lng] => 80143 [original_w] => 770 [original_h] => 430 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-768x429.jpg [width] => 768 [height] => 429 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg [width] => 770 [height] => 430 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg [width] => 770 [height] => 430 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg [width] => 770 [height] => 430 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg [width] => 770 [height] => 430 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1762784653:3 [_thumbnail_id] => 261225 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1794 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 549525158000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 656257 [2] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 507871 ) [tags_name] => Array ( [0] => тимчасовий захист ) ) [5] => Array ( [id] => 255416 [content] =>
У Литві тимчасовий захист для громадян України, які рятуються від розв’язаної Росією війни, продовжено до 2027 року.
Згідно з чинною постановою уряду Литви, тимчасовий захист громадян України діяв до 4 березня 2026 року.
«Європейський союз (ЄС) прийняв рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року, і постанова уряду пропонує зробити те саме в Литві», – зазначив тимчасовий виконувач обов’язків прем’єр-міністра Рімантас Шаджюс на засіданні уряду.
За даними Міністерства внутрішніх справ, Департамент міграції щодня реєструє 30-40 нових заяв на отримання тимчасової посвідки на проживання в Литві на підставі тимчасового захисту, тобто коли людина не може повернутися до своєї країни.
Наразі посвідки на проживання, що видаються українцям, дійсні до березня наступного року; після прийняття постанови вони діятимуть ще рік.
«Це означає, що адміністративне навантаження на осіб, які мають посвідку на проживання з більш тривалим терміном дії, зменшиться, навантаження на співробітників Департаменту міграції також зменшиться, і буде легше управляти потоком заміни посвідок на проживання в міру наближення 4 березня 2026 року, оскільки у деяких осіб вже є посвідки на проживання з більш тривалим терміном дії», – зазначили у відомстві.
Надання тимчасового захисту також продовжить термін, протягом якого іноземці, які працюють у Литві, не зобов’язані володіти литовською мовою.
На початку липня уряд Литви прийняв рішення не зобов’язувати воєнних біженців володіти литовською мовою в період дії статусу тимчасового захисту.
За даними Департаменту міграції, наразі тимчасовий захист у Литві надано 47,6 тисячі осіб.
🇺🇦🇱🇹 Ukraine has received 22 generators (13 MW total) to support hospitals and district heating and water utilities in Kyiv. Since the start of the full-scale invasion, Lithuania has provided 348 humanitarian shipments - over 5,900 tonnes of energy equipment. Lithuania’s… pic.twitter.com/9noM8UxRsf
Станом на січень 2025 року 4,3 млн українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Найбільше біженців прийняли Німеччина (27,3%), Польща (23,2%) та Чехія (9,2%).
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які виїхали з країни через повномасштабне вторгнення росії, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу.
Про це повідомляє офіційний сайт Європейського Союзу.
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС
– йдеться у повідомленні.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:
Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
Польща (993 015; 23.2%);
Чехія (394 985; 9.2%).
У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).
Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).
Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:
Данія (-2 245; -6.1%);
Франція (-660; -1.1%);
Австрія (-420; -0.5%);
Литва (-155; -0.3%).
Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.
Хто саме отримує тимчасовий захист
Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.
Станом на 31 жовтня 2024 року майже 4,2 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії проти України, мали статус тимчасового захисту в ЄС, повідомляє Eurostat.
За даними статвідомства Євросоюзу, країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, – Німеччина (1 140 705 осіб; 27,2% від загальної кількості в ЄС), Польща (983 880; 23,4%) та Чехія (379 370; 9,0%).
У порівнянні з кінцем вересня 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом в ЄС на кінець жовтня залишилася стабільною.
Найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (11 370; +1,0%), Польщі (+4 045; +0,4%) та Іспанії (+3 600; +1,6%). Помітне падіння кількості бенефіціарів спостерігалося в Литві (-33 455; -41,3%), що пов’язано з масовим зняттям з обліку осіб з неактивним статусом. В інших країнах кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Італії (-1 105; -0,7%) та Франції (-280; -0,5%).
У порівнянні з населенням кожної країни ЄС, найвищий показник кількості бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець жовтня 2024 року спостерігався в Чехії (34,8), Польщі (26,9) та Естонії (25,3), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,3 на тисячу осіб.
Станом на 31 жовтня 2024 року громадяни України становили понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Діти становили майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менше чверті (23,0%) від загальної кількості.
25 червня 2024 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для українських біженців з 4 березня 2025 року до 4 березня 2026 року.
Українські діти до 13 років, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть зіткнутися з обмеженнями на в’їзд до Польщі.
Українським дітям, яким ще не виповнилося 13 років, і які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, можуть відмовити у в’їзді на територію країни, якщо у них немає електронного документа Diia.pl, повідомляє uapl.info.
Прикордонна служба Польщі уточнила, що лише номер PESEL не дає права на повторний в’їзд. Ситуація стосується тих дітей, чиї батьки змінили свій статус легального перебування.
Коли дорослі отримують „карту побиту” або інший статус, діти втрачають доступ до додатка Diia.pl, оскільки вони прив’язані до батьківських документів, оформлених за статусом PESEL UKR.
Щоб перетнути польський кордон, неповнолітнім потрібен закордонний паспорт і Diia.pl, без якого в’їзд буде неможливий.
Електронний документ Diia.pl був створений у березні 2022 року для інтеграції українських біженців у польську систему цифрових документів через додаток mObywatel.
З липня 2022 року він визнається як цифрове підтвердження легального перебування і діє нарівні з паспортом, надаючи право переміщуватися країнами Шенгенської зони до 90 днів.
У Німеччині різко зменшилась кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом в країні.
Про це свідчить статистика, 10 вересня оприлюднена Євростатом, повідомляє „Європейська правда”.
Починаючи з липня 2024 року Німеччина видалила з реєстру людей, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх тих, чий статус більше не є дійсним, оскільки вони або отримали інший статус захисту, або остаточно покинули територію Німеччини.
У порівнянні з кінцем червня 2024 року це призвело до значного зменшення кількості осіб під тимчасовим захистом, про яку повідомляє Німеччина, – на 236 925 (-17,6%).
Загалом станом на 31 липня 2024 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більше 4,1 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії.
Німеччина залишається країною ЄС, яка прийняла найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України на кінець липня 2024 року – 1 110 600 осіб. На другому місці – Польща (976 205), на третьому – Чехія (369 610).
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
