29 березня Мукачівський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) провів річні загальні збори. У заході взяли участь 32 делегати, які оцінили роботу організації за минулий рік та обговорили майбутні перспективи.
На початку зборів присутніх привітав заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС, очільник Мукачівського районного осередку Ґейзо Ґулачі. Після ознайомлення учасників зібрання з питаннями порядку денного він розповів про роботу за звітний період. Протягом минулого року померло 58 членів осередку, і наразі їхня кількість становить 4668 осіб.
Під час свого виступу Ґейзо Ґулачі наголосив, що місцеві осередки району діяли відповідно до можливостей. Відзначення національних свят відбувались у вузькому колі в рамках тихого покладання квітів та вінків. Крім того, були організовані заходи для родин і дітей, різдвяні й великодні майстер-класи з рукоділля, спортивні події. У 2024 році влаштували також кілька екскурсій для школярів до Меморіального парку села Чома. Мешканці району долучилися й до благодійної акції «Хліб угорців». Ґейзо Ґулачі зазначив, що утримання та догляд за меморіальними знаками на Мукачівщині також є частиною діяльності організації.
Відтак очільник районного осередку відзначив соціальну допомогу, яка надається з Угорщини. Протягом минулого року такі грантові виплати отримали понад тисячу мешканців району.
Після звіту голови присутні одноголосно схвалили роботу місцевого осередку Товариства за минулий рік та прийняли звіт голови ревізійної комісії про фінансовий стан організації.
На завершення Ґейзо Ґулачі подякував усім головам місцевих осередків та активістам за роботу й відданість справі, яка в ці непрості часи є ще важливішою. Захід завершився спільним виконанням національного гімну.
У коментарі нашому виданню Ґейзо Ґулачі наголосив: «Протягом минулого року нам вдалося виконати поставлені завдання. Усі наші місцеві осередки працюють, проводять заходи, хоча й відповідно до умов та можливостей воєнних днів. Незважаючи на виклики, організація жива. Наше членство збереглося, ми з упевненістю дивимося в майбутнє. Якби загальна політична ситуація покращилась, очевидно, змогли б зробити ще більше заради нашої громади, її збереження».
«Протягом минулого року ми реалізували кілька заходів за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена, до якого подали кілька грантових заявок, – додав очільник Мукачівського районного осередку. – Зокрема встановили пам’ятник на могилі Ґейзо Фодора, меморіальну дошку Миколі Вітенбергеру в Мукачеві, оновили меморіал жертвам Першої світової війни в Сернє. Це були більші інвестиційні проєкти. Водночас ми підтримали проведення різноманітних традиційних заходів у місцевих осередках».
Розповідаючи про плани, Ґейзо Ґулачі зауважив: «На початку кожного року збирається правління організації, окреслює завдання, які ми плануємо реалізувати. Багато що залежить від того, чи вдасться нам знайти кошти. Наразі грантові програми ще не оголошені, але, думаємо, незабаром це станеться. Відтак ми звернемося за підтримкою і, сподіваюся, зможемо продовжити те, чого вже досягли на сьогодні».
22 березня в місті Чоп відбулися річні загальні збори Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
На початку заходу делегати заспівали національний гімн та вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв війни, а також померлих протягом останнього періоду членів організації.
Після схвалення питань порядку денного голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог прозвітувала про роботу організації за минулий рік. Вона з радістю констатувала, що попри надзвичайно важкі часи всі місцеві осередки Ужгородщини працюють, усюди відбулися традиційні річні загальні збори. Відтак Лівія Балог проаналізувала нинішню геополітичну ситуацію, приділяючи особливу увагу російсько-українській війні, її наслідкам для світу, для Європи, України, Закарпаття та закарпатських угорців. Вона підкреслила, що в останні місяці на перший план знову вийшли такі важливі й для закарпатських угорців речі, як роль сім’ї в суспільстві, велике значення християнства та віри, а також необхідність закінчувати війну.
«На сьогодні в угорських громадах Ужгородщині панує тиша, справді немає причин для веселощів, адже вдома мало людей. Водночас прикладом для всіх можуть слугувати загальні збори в Холмоку, Малих Геївцях, Саловці, які розпочалися з невеликих культурних програм, що дозволило створити справді затишну атмосферу», – зазначила Лівія Балог і поінформувала про роботу фракцій «КМКС» в обласній, районній та місцевих радах.
Посилаючись на статистику, вона повідомила, що минулого року кількісний склад районного осередку зменшився: залишилося 8987 осіб, а колись було понад десять тисяч.
Водночас на 200 впала кількість проданого угорськомовного тижневика «Карпатолйо» в районі. Стосовно соціальних виплат, якими опікується Фонд «КМКС», Лівія Балог зазначила, що всі програми успішно реалізовані. Було прийнято загалом 6442 заявки, унаслідок їх виплат перераховано понад 14,6 мільйона гривень податків (+1 240 282 воєнного збору).
Останнім часом район, який раніше відзначався особливою активністю в плані організації культурних заходів, багато втратив, додала Лівія Балог. За її словами, діяльність кожного з 31 місцевого осередку надзвичайно вагома, дуже важливо і в найменших населених пунктах проводити культурні заходи, які зміцнюють згуртованість та почуття національної ідентичності.
Насамкінець Лівія Балог подякувала уряду Угорщини за підтримку, адже вона «відіграє ключову роль у збереженні місцевої угорської громади». А відтак висловила вдячність за роботу активних членів організації, оскільки важливо, щоб закарпатські угорці, які залишаються вдома, відчували, що їм є на кого покластися, що вони не самотні.
Після звіту голови до присутніх звернулися її заступники – Ласло Гіді та Катерина Палко.
Очільник БФ Pro Agricultura Carpatika, голова Великодоброньського осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді відзначив доброчинну акцію «Хліб угорців», до якої щороку долучається багато закарпатських угорських фермерів. Це часто дозволяє зібрати найбільшу кількість пшениці серед закордонних угорських громад Карпатського басейну. За його словами, попри те, що на батьківщині перебуває менше угорців, ті, що залишаються вдома, активно долучаються до виконання завдань. Як приклад Ласло Гіді навів успішно реалізовані заходи жіночого підрозділу БФ Pro Agricultura Carpatika.
Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Соломоново Катерина Палко наголосила: місцевим мешканцям важливо вміти дякувати за те, що вони мають, зокрема за якісні заходи, які духовно збагачують громаду.
Після цього очільник фракції «КМКС» Ужгородської райради Йосип Кантор поінформував про роботу районної ради. Єва Браун, у свою чергу, ознайомила присутніх зі звітом ревізійної комісії організації, а відтак Андрея Медве, голова комісії з етики, повідомила, що минулого року в районному осередку не було дисциплінарних справ.
Делегати схвалили роботу Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС за 2024 рік. На завершення заходу його учасники разом виконали пісню «Созат».
Минулого тижня місцеві осередки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) також проводили традиційні річні загальні збори, під час яких ішлося про роботу, здійснену на благо угорської громади краю.
У Рахові перед зібранням, яке відбулося в Угорському домі, з невеликим концертом виступили учні місцевої угорськомовної школи.
Відтак присутніх онлайн привітав голова місцевого осередку, а заступниця, Еріка Брана, відзвітувала про роботу організації за минулий рік.
У Діловому збори розпочалися з концертної програми, присвяченої річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років. Як повідомила голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Вадаш, у селищі запрацював угорськомовний садочок ім. Каталін Франгепан, а в недільній школі угорську вивчають 14 дітей.
У загальних зборах узяв участь голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. Він, зокрема, подякував за виступ, присвячений Угорській революції 1848 року, і закликав місцевих жителів зберігати національні цінності, поважати культуру та традиції одне одного, адже саме завдяки цьому наш край стає барвистим букетом.
У селі Шаланки загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися 15 березня. Учні місцевої школи ім. Келемена Мікеша представили невеликий тематичний виступ, присвячений подіям Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років. Відтак голова осередку Єва Калинич прозвітувала про роботу за минулий рік. За її словами, у 2023-му місцева організація нараховувала 580 членів, а на сьогодні їх 574. У липні будинок-музей села Шаланки прийняв чимало відвідувачів, у листопаді місцеві мешканці вшанували пам’ять жертв сталінських репресій, напередодні Різдва школярам роздали подарунки. Єва Калинич повідомила, що цього року в планах відремонтувати прибудову будинку-музею, де буде відкрито офіс місцевого осередку.
Голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон у своєму виступі також згадав про відзначення національного свята. Потім окреслив нинішню політичну ситуацію. Щодо діяльності ТУКЗ-КМКС він зауважив, що Товариство продовжує справу свого засновника Шандора Фодо, об’єднує закарпатських угорців, котрих підтримує Угорщина. А відтак повідомив, що в квітні в селі виступить Закарпатський обласний угорський драматичний театр.
У Бадалові загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися після меморіального заходу на честь річниці Угорської революції 1848 року.
Голова місцевого осередку Людвіг Якоб поінформував про основні події та результати роботи за минулий рік. За його словами, кількість членів осередку становить близько 300 осіб, цього року з’явилося ще 7 нових членів.
У 2024-му організація провела чимало заходів. Зокрема відбулося відзначення Дня національної єдності, було відкрито пам’ятну дошку на честь письменника і краєзнавця Балажа Керестєна. До благодійної акції «Хліб угорців» долучилося 11 місцевих фермерів, які зібрали близько пів тонни пшениці для великодоброньського сиротинця.
У третю неділю листопада вшанували пам’ять жертв сталінських репресій, 1 січня традиційно відзначили річницю від дня народження Шандора Петефі, а в День угорської культури організували душевний захід.
У селі Галабор річні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися в Будинку громади ім. Шарі Федак – будівлі, яку відремонтували за підтримки угорського уряду.
Голова осередку Сільвія Кадар привітала присутніх та запросила на сцену місцевий танцювальний колектив під керівництвом Іштвана Ковача, який скрасив захід в’язанкою жвавих народних танців.
Після цього голова осередку прозвітувала про діяльність організації у 2024 році. «Зберігати та плекати наші традиції дуже важливо. Ми – ті, хто залишився на батьківщині, – зробимо все можливе, щоб вони не були забуті», – підкреслила пані Кадар.
Вона також повідомила, що кількість членів осередку протягом минулого року зросла на дві людини й наразі становить 210 осіб.
Участь у загальних зборах узяв і заступник голови обласної організації, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Він, зокрема, проаналізував політичну ситуацію у світі та в Україні. Йожеф Шін підкреслив, що для закарпатських угорців украй важлива підтримка уряду Угорщини, і висловив сподівання, що вона надаватиметься й надалі. За його словами, завдання закарпатських угорців – не лише зберігати свою ідентичність, а й зміцнювати її. Треба прагнути, щоб ті, хто виїхав з краю, повернулись і Закарпаття залишилося домом для угорської громади.
У селі Форнош про роботу місцевого осередку ТУКЗ-КМКС прозвітував голова організації Томаш Пушкаш. Він зазначив, що хоча війна наклала свій відбиток на все, поставлені цілі були досягнуті. Члени організації успішно реалізували різні програми соціальної підтримки, передали шкільне приладдя першокласникам, пакунки родинам новонароджених, провели культурні заходи, зокрема передріздвяний майстер-клас з рукоділля, долучилися до благодійної акції «Хліб угорців».
Після звіту очільника місцевого осередку заступник голови обласної організації, голова Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Ґейзо Ґулачі окреслив світову та геополітичну ситуацію, розповів, з якими труднощами доводиться стикатися тим, хто залишився вдома, хто бореться за збереження громади на батьківщині.
Відтак учасники заходу обговорили питання, які турбують місцевих мешканців.
Збори закінчилися виконанням національної молитви угорців.
Угорська громада Закарпаття з 2017 року стало бореться за скасування несприятливих для закарпатських угорців обмежень. Наша боротьба мирними засобами – у межах чинного законодавства – під впливом міжнародних форумів привела до часткового результату.
У 2023 році Верховна Рада України прийняла зміни до закону про національні меншини, які мали врегулювати обмеження прав на освіту, використання мови та в інших сферах діяльності національних меншин. На підставі цього документа слід було внести зміни в закони, які не відповідають йому, і схвалити низку законодавчих актів, щоб відновити звужені за останнє десятиліття права.
Закон не відновив повноцінне навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Зокрема він не визначає у відсотковому співвідношенні предмети, які викладаються українською мовою, лише обмежує це українською мовою і літературою та історією України. Закон залишає лазівку та можливість для керівників закладу освіти розширювати коло цих предметів, не враховуючи думку батьків та вчителів.
Кроком уперед стало те, що у 2024 році випускники шкіл знову отримали можливість складати національний мультипредметний тест мовою навчання.
У 2024/2025 навчальному році наші школи також можуть працювати за експериментальним календарним плануванням, і Міністерство освіти листом запевнило нашу організацію, що його можна використовувати до 2027-го, а потім, залежно від результатів пілотного проєкту, буде прийнято подальший варіант. Тож ми використовуємо в наших школах це календарне планування, яке більш-менш вирівнює кількість уроків розвитку мовної компетентності й водночас дає можливість викладати предмети для збереження національної ідентичності.
Цього року вперше було проведено всеукраїнську предметну олімпіаду з румунської, словацької та угорської мов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство долучилося до організації заходу, а завдяки NSRI переможці змогли взяти участь у поїздці до Угорщини.
За підтримки угорського уряду нам вдалося реалізувати всі наші традиційні заходи, предметні олімпіади, літні табори для обдарованих дітей, курси з підвищення кваліфікації вчителів, програму для діаспори тощо, а у вересні школи отримали підручники й робочі зошити з рідної мови та літератури.
Завдяки підтримці Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини ми змогли забезпечити функціонування нашої організації та навчальних закладів. Педагоги й діти з угорськомовних навчальних закладів отримали соціальну допомогу в межах відповідних програм. Цього року також вдалося провести літню школу «Без кордонів» для представників діаспори.
Дякуємо всім організаціям та установам за допомогу, яка сприяла тому, що угорськомовна освіта на Закарпатті не була зруйнована, незважаючи на війну.
2 грудня 2024 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела на Ужгородщині Форум угорської національної спільноти України за участю багатьох українських та іноземних високопосадовців і представників угорської нацменшини. На заході члени закарпатських угорських організацій висловили свою точку зору щодо становища угорської громади та окреслили проблеми, які необхідно вирішити, щоб повернути відібрані або обмежені з 2017 року права національних меншин. Угорські організації, які брали участь у форумі, погодилися, що основним питанням є колективні права, гарантовані Законом про національні меншини 1991 року та Конституцією України, ухваленою в 1996 році, які були гарантовані до 2014 року, а також наголосили, що становище угорської громади в Україні не може бути врегульоване без відновлення національно-культурної автономії.
Виходячи зі сказаного на конференції та сьогоднішньої зустрічі, учасники загальних зборів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства виступають за відновлення на законодавчому рівні можливості закарпатських угорців навчатися рідною мовою:
слід відновити та гарантувати національно-культурну автономію, тобто колективні права нацменшин;
комплексне використання рідної мови та право навчатися рідною мовою в державних навчальних закладах;
використання національної символіки;
забезпечити потреби меншин у застосуванні літератури, мистецтва, ЗМІ;
забезпечити підготовку в навчальних закладах учителів, працівників сфери культури та інших спеціалістів національних меншин;
не повинно бути ніякої дискримінації за ознакою національної меншини та мови;
кожен громадянин повинен мати право вибору мови навчання;
треба відновити статус шкіл нацменшин для навчальних закладів, зокрема тих, де є щонайменше один клас з навчанням мовою національної меншини.
З метою збереження культури національної громади в школах нацменшин:
мовою навчального процесу має бути угорська;
вільне використання національної символіки та відзначення національних свят;
відкривати класи з невеликою кількістю учнів;
забезпечити можливість організувати навчання в ліцеї в разі наявності лише одного класу (10–12-ті класи) ;
фінансування закладів повинне повністю забезпечуватися державою;
у статуті, печатці та на табличці назва закладу має бути вказана також угорською мовою;
як обов’язкові повинні вивчатися предмети, що зберігають ідентичність: фольклор, історія угорського народу;
треба, щоб шкільна документація велася частково рідною мовою: розклад уроків, класні куточки, наочне приладдя, оголошення, сайт школи, табелі;
імена дітей у журналах та електронних щоденниках повинні вносити угорською мовою, відповідно до правил угорського правопису;
має бути забезпечена можливість вести угорською мовою протоколи батьківських зборів, педрад та інших заходів;
у випускних класах – 4-му, 9-му, 11-му – складати іспити з основних предметів рідною мовою, а також обов’язковий іспит з рідної мови, крім української;
забезпечити рівні можливості при оцінюванні знань і після 2030 року;
приватні заклади отримують дотації за викладання уроків, до яких зобов’язує держава;
на шкільних заходах, батьківських зборах, педрадах, методичних заняттях кожен повинен мати можливість говорити тією мовою, яка найбільш зручна;
в особистому спілкуванні кожен може використовувати рідну мову або спільну мову, зрозумілу всім сторонам: це може бути угорська, українська чи інша;
відновити можливість навчання рідною мовою у сфері професійно-технічної освіти Закарпаття;
організувати випускні іспити з угорської мови в незалежних екзаменаційних центрах для тих учнів, які здобули середню освіту угорською мовою;
організувати в незалежних екзаменаційних центрах іспит з предмета «Угорська мова як іноземна», який був би еквівалентним іншим іспитам з іноземної мови при продовженні освіти;
під час призначення на посади керівників державних і комунальних закладів освіти встановити середній рівень мовного іспиту на знання державної мови (В2), оскільки, згідно із законом про використання державної мови, умовою для заміщення посади є вільне використання державної мови, таке ж очікування і щодо другої державної в Україні – англійської. Рівень B2 відповідає цьому критерію;
один з керівників навчальних закладів, де функціонує клас чи група з мовою національної меншини, повинен знати її мову;
міжнародна акредитація вищих навчальних закладів має бути визнана на національному рівні;
забезпечити використання мов Європейського Союзу і для наукових публікацій та тез;
при ухваленні будь-якого нового закону про загальну освіту слід враховувати положення Закону про національні меншини;
забезпечити оволодіння мовою нацменшин для тих, хто цього потребує;
у державних вищих навчальних закладах має бути можливість викладати один або кілька предметів англійською чи іншою мовою Європейського Союзу;
у науковій і науково-технічній діяльності, крім державної мови, може використовуватися англійська або інша мова Євросоюзу.
Крім питань щодо освіти, ми виступаємо за відновлення й інших наших прав.
Закон про національні меншини має поширюватись і на територіальні громади та райони, де частка певної нацменшини дорівнює прописаній у законі. Ми наполягаємо, щоб ця частка була встановлена на рівні десяти відсотків, адже так прописано в Законі про використання регіональних мов 2012 року. Збільшення цього співвідношення означає обмеження прав національних меншин.
Вважаємо недоцільним, щоб органи місцевого самоврядування вирішували застосування прав користування мовами національних меншин, які містяться в законі, оскільки це означає, що застосування закону залежить лише від доброї волі більшості.
При написанні наших назв латинськими літерами треба враховувати правила мов національних меншин, оскільки при транскрипції назви значно спотворюються.
Забезпечити можливість парламентського представництва для національних меншин відповідно до попередньої практики: створити виборчий округ для нацменшини, де її чисельне співвідношення становить 51 і більше. Якщо такий підхід не буде відновлено, слід розробити новий порядок, щоб усі визнані в Україні національні меншини могли брати участь у роботі парламенту з правом голосу або щонайменше як речники.
Дозволити навчальним закладам національних меншин видавати свідоцтва про успішність учнів мовою національної меншини.
Дозволити використання мови національної меншини не лише для екстреної медичної допомоги, але й усіх медичних оглядів та лікування.
Під час виборів, відповідно до попередньої практики, забезпечити багатомовні бюлетені.
Уся топографічна інформація (назви населених пунктів, вказівники) на територіях, де прийнята мова національної меншини, повинна вказуватися також і нею.
Контролювати дотримання прав національних меншин в Україні має незалежний уповноважений з прав людини.
7 квітня Берегівський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) провів чергові річні загальні збори у стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Делегатів привітав голова районного осередку Йожеф Шін. Після виконання національної молитви угорців присутні вшанували хвилиною мовчання жертв війни, а також померлих протягом минулого року членів організації, зокрема заступника голови Йосипа Борто.
Після ухвалення питань порядку денного Йожеф Шін у своєму звіті про роботу за минулий рік згадав визначні моменти та успіхи Товариства, заснованого 35 років тому. Далі він зупинився на сучасному становищі угорської нацменшини Закарпаття, зокрема на питанні щодо обмеження прав навчатися рідною мовою та використовувати її в різних сферах життя. «Ми вдячні уряду Угорщини за підтримку закарпатських угорців, соціальну допомогу та допомогу для розвитку економіки, культури. Різні види грантових виплат, які отримують закарпатські угорці, корисні й Україні, адже податки з доходів фізичних осіб збагачують бюджет країни, торік загальна сума якого становила 95 мільйонів гривень», – повідомив Йожеф Шін. «Мета цих допомог – охопити якомога більшу кількість молоді, спонукаючи її залишатися на батьківщині», – додав він.
Очільник районного осередку зазначив, що після успішних місцевих виборів 2020 року в усіх радах територіальних громад Берегівського району були створені фракції «КМКС». «Не забуваймо, що ставка нині та в майбутньому полягає в тому, щоб Берегово й надалі залишалося осередком закарпатських угорців», – додав він. Йожеф Шін також зазначив, що через труднощі, викликані війною, кількість членів Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття зменшилася майже на тисячу осіб. Водночас ті, хто залишився, за його словами, повинні вистояти і не забувати, що «В єдності – сила!».
Після виступу голови присутні ознайомилися зі звітом очільниці ревізійної комісії Адель Орос.
Про діяльність у раді Берегівської міської територіальної громади фракції «КМКС» поінформувала її голова Кароліна Дорчі. Зокрема вона наголосила на ролі фракцій організації в радах різних рівнів. Відтак зазначила, що у функціонуванні угорськомовних навчальних закладів у територіальній громаді відбудуться певні зміни, проте жодного з них закривати не планують. «Сподіваємося, скоро настане мир, і коли прийде час наступних виборів, то на Закарпатті будуть угорці, яких ми зможемо представляти, у нас будуть кандидати в депутати, і ми вже тепер повинні думати, як повернути додому тих співвітчизників, які покинули наш край за останні два роки», – наголосила Кароліна Дорчі.
Представниця берегівського офісу Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Едіна Югас поінформувала про актуальні грантові програми підтримки фермерів, звернула увагу на терміни подачі заявок, необхідні документи тощо.
Перед присутніми виступив і заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі. Він, зокрема, подякував очільникам місцевих осередків за їхню віддану роботу в цей складний період. «Коли землетрус, то важко щось будувати. Тоді люди думають, як втриматися на ногах. Зараз світ довкола трясеться, і частина цього – російсько-українська війна, яка стосується нас безпосередньо», – зазначив Ґейза Ґулачі, розмірковуючи про геополітичну ситуацію у світі. «Наше завдання – кожному на своєму місці намагатися робити все заради того, що нам довірили закарпатські угорці, тобто захищати інтереси угорської громади», – додав він.
Очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар у своєму виступі наголосив: «Угорщина зацікавлена в тому, щоб по сусідству була стабільна, економічно розвинута, демократична країна. На нашу думку, для цього потрібне якнайшвидше відновлення миру. На щастя, Закарпаття, за винятком одного разу, оминули атаки з повітря та бойові дії, і надзвичайно важливо, щоб так і залишалося й надалі», – зазначив дипломат. «Угорщина завжди прагнула добросусідських відносин з Україною, надала країні та її населенню зразкову гуманітарну допомогу, забезпечила біженців, які прибули до Угорщини. […] Маємо на меті за можливості довгостроково працювати для збереження угорської громади на Закарпатті. Щоб реалізувати це завдання, політичні та громадські організації із захисту інтересів закарпатської угорської громади повинні діяти згуртовано. Треба зробити все можливе для об’єднання сил закарпатських угорців у справі подолання викликів та збереження досягнутих результатів», – додав очільник консульства.
Відтак присутні на зборах визнали роботу Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС за минулий рік задовільною, а після цього обговорили терміни проведення тренінгу для депутатів місцевих рад територіальної громади, який має відбутися на базі Меморіального парку села Чома.
На завершення заходу делегати спільно виконали пісню «Созат».
6 квітня в місті Чоп відбулися чергові річні загальні збори Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). У заході взяли участь 36 із 40 делегатів, тож було досягнуто кворуму.
Гостями зборів стали перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, депутат Ужгородської райради Йожеф Баторі, голова фракції «КМКС» в Ужгородській райраді Йожеф Кантор, заступники голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді та Катерина Палко. Після представлення гостей виступив хор чопського Клубу пенсіонерів під керівництвом Чаби Ковача.
Ознайомившись та ухваливши питання порядку денного, присутні вшанували хвилиною мовчання померлих членів організації, зокрема заступника голови Йосипа Борто.
Перед тим як ознайомити учасників зборів зі звітом про роботу, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог привітала всіх із 35-річчям заснування Товариства. Вона наголосила, що в такі важкі часи зберегти організацію і забезпечити її сталість – неабиякий виклик. Затим коротко зупинилася на світових політичних процесах, зокрема торкнулася питання щодо формування двох паралельних світів: дружнього до мігрантів, гендерно чутливого, ліберального Заходу і консервативного, вільного від мігрантів Сходу, їхніх цінностей та інтересів. Лівія Балог також розповіла про протистояння в Угорщині між МИ (нація, родина, культурна, мовна, релігійна спільнота) та Я, що суперечить західній ідеології. Тож, за її словами, 9 червня на виборах до Європейського парламенту знову має розгорнутися велика боротьба. А відтак висловила вдячність депутатці Європарламенту Андреї Бочкор, яка йде після 10 років роботи, та коротко представила нову кандидатку від закарпатських угорців Вікторію Ференц, уродженку села Палло.
– На жаль, протягом останніх двох років в Україні триває війна, і ситуація, здається, не покращується. Економічні прогнози стають дедалі негативнішими, адже з необхідних 72 мільярдів до бюджету надійшло лише 36, решта фінансується із західних джерел. Вижити – це тепер першочергове завдання! Угорщина – сьогодні єдиний голос у Європі, який виступає на боці миру. І ми – ті, хто живе тут, закордонні угорці, яким судилося пережити цю війну та всі її жахи, – знаємо, наскільки це важливо, наскільки крихким є мир, – наголосила Лівія Балог.
Відтак вона перейшла до питання чергових річних загальних зборів місцевих осередків організації, зазначивши, що не змогла бути присутньою лише на одній локації, у Сюрте, тому там у заході взяв участь заступник Ласло Гіді.
– Загалом я можу зазначити, що зустрічі відбувались у двох настроях: там, де залишилося більше людей, – веселіше, де менше – більш стримано. Кількість наших членів скоротилася до 9666 осіб – на жаль, удома нас стало менше. Сьогодні на настрої суспільства впливає й те, у якій територіальній громаді воно живе.
Стосовно депутатів від КМКС у радах різних рівнів, то на зборах зазначалося, що з 8 депутатів обласної ради двоє перебувають за кордоном. Місце Йосипа Борто, який помер з трагічною раптовістю, зайняв ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, зв’язок між фракціями підтримує Юдіта Петеї.
Із 6 депутатів Ужгородської райради за кордоном перебуває один. Депутатський корпус фактично не має ваги, адже відсутній бюджет. Керівник фракції Йожеф Кантор повідомив, що вони відносно активні, але юрисдикція ради зведена до мінімуму.
У Чопській територіальній громаді до ради увійшли 6 депутатів, це єдине місце, де фракція не функціонує, перебуваючи в меншості. Двоє депутатів наразі за кордоном, двоє пішли у відставку, бо це єдина територіальна громада на Закарпатті, де не надають дозволів на виїзд депутатам, а це було необхідно з огляду на стан здоров’я.
Усі три депутати ради Холмківської територіальної громади активно працюють. Ця громада заможна, але політичні перекоси є і в ній. Водночас там завжди вдавалося збалансувати проблеми, відносини з керівництвом задовільні.
У Сюртівській територіальній громаді в раду потрапило 12 депутатів, із них один подав у відставку, двоє перебувають за кордоном. Останні два роки було важко підтримувати взаємодію, потрібно боротися за позицію з кожного окремого питання, що виникає. Водночас вдалося відкрити дитячу школу мистецтв, яка здобула велику популярність. Тут навчається близько ста дітей. За це місцеві мешканці вдячні керівнику фракції Роберту Дєрке та Марії Рояк.
У Великодоброньській територіальній громаді діяльність та стосунки такі, як про це мріяли перед виборами. Проблеми є, але їх завжди вдається вирішити на благо громади. Ця рада є чудовим прикладом того, як орган місцевого самоврядування може на високому рівні виконувати роботу.
Лівія Балог під час виступу порушила питання про ухвалений Верховною Радою України наприкінці минулого року закон, згідно з яким було пом’якшено правила у сфері освіти нацменшин. Торкнулася також проблем щодо можливостей використання мови та отримання документів, необхідних для в’їзду в прикордонну зону.
– Нові норми щодо облаштування укриттів у закладах освіти передбачають наявність вентиляції, вбиралень, води тощо. Відповідно до ініціативи депутатки обласної ради Ілдики Орос, за підтримки фракції КМКС ми внесли пропозицію розробити обласну програму та фінансово допомогти облаштувати такі укриття.
Лівія Балог на проєкторі проілюструвала формування кількості членів організації за останні роки, реалізовані проєкти, проведені заходи, результати соціальних програм БФ «KMKС» тощо.
Вона завершила свій виступ віршем Шандора Ременіка «Мій мир», подякувала членам організації за роботу протягом минулого року та висловила сподівання, що угорська громада зможе розраховувати на підтримку організації і в майбутньому.
Ласло Віда, виступаючи перед присутніми, звернув їхню увагу на втрати, завдані війною, а також на ситуацію в Європі та Угорщині.
– Певною мірою це теж впливає на виплати грантових допомог, але уряд Угорщини наголошує, що наявні програми підтримки будуть збережені, незважаючи на всі труднощі, – зазначив дипломат і подякував усім тим, хто залишається на батьківщині, працює, допомагає нужденним як у краї, так і в інших областях України.
За його словами, Угорщина не лише словами, а й на ділі виявляє свою солідарність з народом України, охопленої війною. Зокрема сім’ї 43 загиблих закарпатців угорського походження, які полягли в боротьбі за суверенітет України, отримали підтримку Угорщини. Угорський народ співчуває тисячам вдів і сиріт, надає допомогу в лікуванні поранених та інвалідів. Угорщина долучається також до підтримки енергетичної безпеки й відбудови України.
Заступник голови районного осередку, очільник обласного благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Ласло Гіді поінформував про реалізацію програм очолюваного ним БФ, зокрема акції «Хліб угорців», у рамках якої у 2023 році фермери зібрали рекордну кількість пшениці. Він також розповів про заходи, організовані жіночим підрозділом Pro Agricultura Carpatika, та про труднощі ведення сільського господарства.
Звіт ревізійної комісії представила Катерина Палко. Очільниця дисциплінарної комісії Андрея Медве повідомила, що в Ужгородському районному осередку Товариства угорської культури Закарпаття дисциплінарних справ не було. Після цього делегати схвалили роботу районного осередку за минулий рік.
Відтак присутні на зборах привітали голову Ратівського осередку ТУКЗ-КМКС Ленарта Іллара, який цьогоріч святкує ювілей.
Захід завершився переглядом короткого фільму Сабіни Варги про життя ТУКЗ-КМКС.
Минулого тижня місцеві осередки Товариства угорської культури Закарпаття й надалі проводили чергові збори.
На Ужгородщині участь у засіданнях узяла очільниця районного осередку Лівія Балог. Вона, зокрема, поінформувала членів організації про роботу Товариства, про складнощі, які доводиться долати у зв’язку з війною, а також проаналізувала ситуацію в Україні та світі.
В обласному центрі голова Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС Юдіта Кулін розповіла про систему підтримки, якою займається БФ «КМКС». Завдяки цьому грантову допомогу одержало й чимало ужгородців. За її словами, у зв’язку з відповідними правилами всі заходи й надалі проводились у вузькому колі. Міський осередок відзначив День угорської культури, річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848 року, Угорської революції 1956 року, вшанував пам’ять жертв сталінських репресій і разом з іншими організаціями намагався урізноманітнити угорське культурне життя в Ужгороді. Юдіта Кулін також повідомила, що Науково-дослідний центр ім. Тиводара Легоцького Закарпатського угорського інституту провів мапування ужгородського кладовища «Кальварія». Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС співпрацює з обласною філармонією, Ужгородським ліцеєм №10 ім. Дойко Габора, Товариством угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса. Очільниця мистецького товариства Агнеш Кулін поінформувала присутніх про діяльність організації, присудження премій та стипендій.
На завершення заходу присутні обговорили заплановані заходи Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС.
У селі Есень засідання розпочалося з виконання національної молитви угорців. Очільниця місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття Лівія Молнар під час звіту про роботу за минулий рік наголосила, що село долучилося до ініціативи й організувало гуртки з рукоділля – квілінгу та плетіння з бісеру. У першу неділю травня з нагоди Дня матері планують провести виставку виробів у місцевому будинку культури. Цього року організують гуртки з виготовлення свічок, натуральної косметики, фарбування меблів. В Есені допомогу на медичний догляд у рамках відповідної програми ТУКЗ-КМКС отримали 17 жителів, яким треба зробити операції. До акції «Хліб угорців» долучилося 15 фермерів. Місцеві мешканці також ушанували пам’ять жертв сталінських репресій.
У рамках заходу «Випікай!» жіночий підрозділ БФ Pro Agricultura Carpatika в лютому зібрав в Есені своїх членкинь з різних куточків краю. Разом вони готували традиційні для Закарпаття фанки.
Засідання місцевого осередку завершилося змістовним спілкуванням.
Відбулися збори й місцевого осередку ТУКЗ-КМКС міста Чоп. Очільниця організації Лівія Балог, зокрема, повідомила, що у 2023 році на запрошення угорського міста Бічке 30 чопських школярів та 6 дорослих, які їх супроводжували, провели змістовний відпочинок в Угорщині. Завдяки добре налагодженому побратимству Чоп теж прийняв у себе делегацію з Бічке на чолі з мером, яка привезла гуманітарну допомогу учням початкових класів місцевої угорськомовної школи. А на запрошення Клубу пенсіонерів Чопського осередку ТУКЗ-КМКС до варіння леквару долучився й Клуб пенсіонерів міста Бічке. Крім традиційних заходів і вшанувань, життя угорської громади прикрасили організоване передріздвяне приготування та виступ мандрівного декламатора Пейтера Лоранта Товта.
На засіданні члени схвалили фінансовий звіт, звіт Клубу пенсіонерів і привітали його голову Лєну Белович з нагоди дня народження.
Мукачівський осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 15 березня. Захід відбувся в стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі.
Перед ухваленням питань порядку денного присутні вшанували хвилиною мовчання померлих членів організації.
Очільниця місцевого осередку Єлизавета Корольова під час звіту наголосила, що, незважаючи на виклики, Товариство намагалось організовувати всі заходи, важливі для угорської громади. Так, зокрема, мукачівці відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1949 років, у січні після берегівської прем’єри переглянули телеп’єсу «Молодиця Дейріне», у серпні завершили роботу над останньою ділянкою пішохідної доріжки до оглядового майданчика на горі Кендерешке, у листопаді вшанували пам’ять жертв сталінських репресій, разом із Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством вручили шкільне приладдя першачкам шкіл №3 та №14, у грудні організували традиційний захід «Різдво мукачівських угорців». 16 серпня місцевий осередок виступив із заявою з приводу звільнення директора Мукачівської середньої школи №3 ім. Ференца Ракоці ІІ Степана Шинка. Згодом він був поновлений на своїй посаді відповідно до рішення суду. Протягом минулого року організували три поїздки до пам’ятного знака на Верецькому перевалі, де провели толоку з прибиранням сміття.
Через БФ «КМКС» у 2023-му в рамках 8 грантових програм допомогу отримав 1641 мукачівець, додала Єлизавета Корольова.
Відтак вона подякувала угорському уряду за підтримку, керівництву Угорського дому ім. Мігая Мункачі за простір для проведення заходів, а також членам правління та активістам організації за співпрацю.
У селищі Ділове Рахівського району очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС повідомила, що організація налічує 40 осіб. Наразі її першочергове завдання – збереження своїх членів. Угорськомовне навчання в селищі проводять у недільній школі та садочку – філії мережі дошкільних навчальних закладів ім. Каталін Франгепан. Відповідно до можливостей намагаються організовувати і традиційні заходи.
У селищі Буштино зі звітом про роботу за минулий рік виступила очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Федоришин. Вона, зокрема, зазначила, наскільки важливо було б проводити традиційні заходи в «старому» форматі. А відтак висловила сподівання, що настане справедливий мир і ми знову зможемо жити колишнім життям.
У селищі Тересва очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Дикун повідомила, що організація на сьогодні нараховує 65 членів, угорськомовний садочок відвідує 21 дитина.
До зборів у селищах долучився й голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. Зокрема він оцінив результати роботи організації протягом 35 років, а серед цілей назвав збереження громад та розширення створеної системи навчальних закладів.
У місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) протягом минулого тижня відбулися загальні збори.
У Хусті місцевий осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 25 лютого. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на війні героїв та померлих членів організації.
Про діяльність організації протягом минулого року прозвітував її голова Йосип Козма. Наразі місцевий осередок нараховує 852 членів. Організація намагається проводити традиційні заходи відповідно до ситуації.
Директорка Хустської угорськомовної школи Марія Соколович під час свого виступу наголосила, що очікує більшої активності угорської громади Хуста. «Важливою ознакою цього стало би збільшення кількості учнів школи, а не зменшення. Але тут потрібне ваше позитивне ставлення», – підкреслила директорка.
Про фінансовий стан організації доповіла голова ревізійної комісії Валерія Альбрехт.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС Вишкова провів загальні збори традиційно в стінах будинку-музею Шандора Фодо. Присутні вшанували пам’ять загиблих на війні, а також нещодавно померлого заступника голови обласної організації Йосипа Борто. З доповіддю про роботу за минулий рік виступила очільниця місцевого осередку Габріелла Сабов. Зокрема вона наголосила, що, незважаючи на труднощі, у селищі провели традиційні вшанування національних пам’ятних дат. Через війну кількість членів місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, а також численність місцевої угорської громади значно скоротилися, але ті, хто залишився, зберігають навчальні та культурні заклади.
До заходу долучився також голова Вишківської селищної територіальної громади Ярослав Гайович. Він подякував ТУКЗ-КМКС та уряду Угорщини за допомогу, а депутатам від «КМКС» – за роботу.
Після заходу присутні вийшли на місцеве кладовище, щоб покласти вінки на могилу засновника Товариства угорської культури Закарпаття Шандора Фодо з нагоди його дня народження та річниці утворення організації. До заходу долучилися й представники Солотвинського осередку ТУКЗ-КМКС. Перед присутніми виступив голова Верхньотисянського регіонального осередку організації Йожеф Шарі, котрий відзначив духовність та масштабну роботу Шандора Фодо, завдяки якому Товариство угорської культури Закарпаття стійко працює вже 35 років.
Йожеф Шарі був присутній і на засіданні місцевого осередку ТУКЗ-КМКС у Хусті. Під час свого виступу він наголосив на важливості передплати газети «Карпатолйо», яка створена «для нас і пише про нас». Щодо об’єднання територіальних громад, то, на його думку, воно не сприяє інтересам угорської громади Верхньотисянського регіону, бо внаслідок їхнього створення частка угорців у загальній кількості населення в кожній громаді суттєво зменшилася. Попри це, слід підтримувати угорців, особливо в діаспорі.
Місцевий осередок села Велика Бийгань провів загальні збори також 25 лютого. Присутніх привітав голова організації Янош Симчера, котрий прозвітував про роботу протягом 2023-го. За його словами, на початку навчального року десятеро першокласників отримали навчальне приладдя за посередництва Товариства, яке допомогло місцевим мешканцям долучитися й до соціальних програм БФ «КМКС».
У заході взяв участь також Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї. Під час свого виступу він висловив вдячність «великим людям, які з початку війни, уже понад 24 місяці, залишаються на батьківщині, активно працюють, будують майбутнє, надають допомогу всім українцям, які її потребують». Дипломат запевнив у подальшій підтримці урядом Угорщини громадян країни. «Бажаю, щоб якомога швидше можна було продовжувати роботу, збереження традицій та розвиток громади в мирі», – зазначив Йожеф Бачкаї.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, у свою чергу, торкнувся теми українсько-угорських відносин, наголосив на важливості роботи Товариства угорської культури Закарпаття, депутатів фракцій «КМКС» ПУУ в радах органів місцевого самоврядування та відзначив допомогу й підтримку уряду Угорщини.
В області проводяться чергові загальні збори в місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Минулого тижня загальні збори розпочалися і в місцевих осередках Ужгородського району. Зокрема засідання відбулися в селах Часловці, Тийглаш, Тисаашвань, Саловка, Палло, Малі Геєвці, Паладь Комаровці, Малі Селменці. З початку війни змінилося й життя громад, проводиться менше культурних заходів, зменшується кількість членів організації. Водночас в усіх громадах відбулися традиційні меморіальні заходи у форматі тихого покладання вінків. У селі Палло минулого року вдалося створити громадський простір за сприяння Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини. Крім того, члени місцевої організації звернулися за підтримкою до Благодійного фонду «КМКС» для надання допомоги чоловіку, який переніс операції на серці, з відповідної програми, започаткованої на такі цілі. У селі Часлівці на засіданні торкнулися й проблем, які турбують місцеву громаду. Серед них були питання щодо вирубки дерев та розширення кладовища. Крім того, присутні висловили занепокоєння з приводу асфальтного заводу.
У селі Саловка про організовані минулого року заходи поінформувала очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Ковач-Галас. Тутешні мешканці відзначили 200-річчя з дня народження Шандора Петефі, до Дня угорської культури влаштували конкурс з виконання народних пісень, долучилися до програми «Рука в руку зі знаннями для громади» (Tudásunkkal kézen fogva a közösségekért), у рамках якої в селі створили гуртки з вишивання, бісероплетіння, виготовлення медових пряників і свічок. 4 червня відзначили День національної єдності угорців, під час якого запалили вогонь національної єдності. У листопаді вшанували пам’ять жертв, так званих, «маленьких робіт». У грудні в Саловці дітям представили виставу-казку. Крім того, місцеві долучилися до культурних заходів, які ТУКЗ-КМКС організувало в Ужгороді та Берегові. Семеро людей у селі отримали допомогу Благодійного фонду «КМКС» на медичний догляд, десятеро долучилися до акції «Хліб угорців». Протягом останніх років кількість членів місцевого осередку постійно зменшується й наразі становить 389 осіб.
Голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог у своєму геополітичному аналізі на засіданні окреслила становище України, закарпатських угорців, а також ознайомила присутніх із найважливішими результатами діяльності Товариства угорської культури Закарпаття за минулий рік.
Берегівський міський осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 17 лютого на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Відкрив зустріч очільник осередку Іштван Молнар, котрий представив запрошених гостей. Серед них були, зокрема, Іштван Буцко, провідний консул Угорщини в місті Берегові, Ґейза Орос, заступник голови Берегівської міської територіальної громади, Йожеф Шін, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, Кароліна Дорчі, очільниця фракції «КМКС» Партія угорців України в Берегівській міській раді.
Після ознайомлення та схвалення питань порядку денного голова організації прозвітував про роботу за минулий рік, у тому числі розповів про заходи, які вдалося влаштувати.
З огляду на події в країні більша частина запланованого не проводилася, були лише тихі вшанування та покладання вінків у вузькому колі. Незважаючи на це, міський осередок ТУКЗ-КМКС зробив усе можливе для відзначення важливих дат, ушанування пам’яті предків, підтримки молоді місцевої громади.
«Минулий рік був також про збереження громади, – зазначив Іштван Молнар. – Для ТУКЗ-КМКС важливо допомагати місцевій угорській громаді в цей важкий період, об’єднувати її, організовувати заходи. Крім того, ми надали підтримку найкращому учневі Берегівської гімназії №6 ім. Анни Горват, долучилися до проведення конкурсу декламаторів поезії й прози «Віра, надія та любов» у Берегівському ліцеї ім. Ґабора Бетлена, передали навчальне приладдя й підручники першокласникам шкіл міста та взяли участь в акції «Хліб угорців», у рамках якої рекордна кількість місцевих фермерів (84) зібрали 2 670 кілограмів пшениці».
Протягом минулого періоду фракція «КМКС» ПУУ Берегівської міської ради поповнилася двома новими членами. Це Дьордь Майороші та Дьордь Чурей. Очільник міського осередку висловив їм вдячність за представлення інтересів угорської громади Берегова в ці непрості часи.
Відтак про питання, що стосуються Берегівської міської територіальної громади, поінформував Ґейза Орос.
Після цього присутніх привітала Кароліна Дорчі, яка розповіла про діяльність фракції «КМКС» у громаді. «Важливим позитивним моментом є те, що ТУКЗ-КМКС піднімало свій голос у великій політиці проти обмежень прав, котрі мали місце протягом останніх десяти років. Товариство угорської культури Закарпаття відіграло важливу роль у переговорах з цього питання. За їхніми результатами в грудні минулого року Верховна рада України прийняла рамковий закон, що може відновити наші конституційні права, які ми мали раніше, зокрема зберегти угорськомовні навчальні заклади. Крім того, позитивні зрушення є й щодо вільного використання мови в різних сферах», – наголосила Кароліна Дорчі.
Консул Іштван Буцко під час виступу подякував Берегівському осередку ТУКЗ-КМКС за роботу з відстоювання інтересів закарпатської угорської громади та допомогу тим, хто залишився на батьківщині. Дипломат також запевнив у подальшій підтримці уряду Угорщини, щоб люди не втрачали надії та витримки під час війни.
Йожеф Шін, у свою чергу, наголосив на важливості діяльності ТУКЗ-КМКС, підсумував роботу фракцій «КМКС» у районній та обласній радах.
Звіт дисциплінарної комісії представила Вікторія Товтин, а про фінансову діяльність місцевого осередку поінформувала Адрієн Мандзяк.
Насамкінець Іштван Молнар подякував за довіру, за роботу протягом минулих років, висловив надію на плідну діяльність і в подальшому, а також на якнайшвидше настання миру.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Чома провів загальні збори 18 лютого. Очільник осередку Янош Рац поінформував про культурні заходи, організовані у 2023 році. У січні місцева громада відзначила День угорської культури, 15 березня – річницю Угорської революції. У травні долучилася до Днів П’ятидесятниці, організованих місцевою греко-католицькою церквою. 25 червня влаштувала пам’ятний захід на базі Меморіального парку села Чома. 29 червня спільно з Берегівським районним осередком ТУКЗ-КМКС місцевий осередок організував масштабне культурне дійство. На цьому заході виступили також народні колективи із сіл Вари та Геча. Чомівчани долучилися й до благодійної акції «Хліб угорців». Місцеві фермери в її рамках зібрали загалом 600 кілограмів пшениці. 20 серпня з нагоди національного свята відбулося покладання вінків у Меморіальному парку села Чома. 27 жовтня тут провели також урочисте відкриття юрти-музею. 18 листопада відбулося вшанування пам’яті жертв сталінських репресій. Двоє хворих селян отримали соціальну допомогу.
У селі Кідьош з доповіддю перед присутніми виступив голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Елемер Кейс. Зокрема він відзначив віддану роботу очільників обласної організації, злагодженість у проведенні заходів, реалізації економічних грантових програм. Під час обговорень виступили Імре Яро та Отто Ваш, які розкритикували стан місцевих доріг та системи водовідведення, а також наголосили на необхідності розвитку села.
У селі Горонглаб місцевий осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 17 лютого. Під час звіту про роботу за минулий рік голова осередку Єва Гіреш-Сабов підкреслила, що, незважаючи на труднощі, уряд Угорщини продовжував підтримувати закарпатських угорців. Завдяки цьому за посередництва ТУКЗ-КМКС допомогу отримали освітні та медичні заклади, а також їхні працівники. Місцевий осередок плідно співпрацював із Об’єднанням прикордонних органів самоврядування Закарпаття та Берегівською районною організацією Мальтійської служби допомоги. Місцеві мешканці долучилися до заходів, організованих у рамках програми «Караван культури – Закарпаття», а також до конкурсу з декламування віршів, проведеного за підтримки ТУКЗ-КМКС.
До загальних зборів місцевих осередків долучився і голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. У своїх виступах він проаналізував українсько-угорські відносини, можливі шляхи вирішення поточних проблем закарпатських угорців, підсумки українсько-угорської зустрічі міністрів закордонних справ, яка відбулася в Ужгороді, а також говорив про підтримку Угорщини.
У Верхньотисянському регіоні місцевий осередок ТУКЗ-КМКС селища Великий Бичків провів загальні збори 18 лютого. З доповіддю виступила очільниця місцевого осередку Єва Іллейш. Зокрема вона повідомила, що наразі кількість членів організації становить 152 особи, з них 100 – працездатного віку, решта 52 – пенсіонери.
У засіданні взяв участь і голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. У своєму виступі він пригадав події минулих 35 років, наголосив на великому значенні роботи місцевого осередку та закликав до більшої активності. Йожеф Шарі також наголосив на важливості розповсюдження газет «Карпатолйо» й «Карпатський об’єктив» та звернув увагу на те, що 2024-й оголошено Роком співпрацюючої нації, можливості якого намагатимуться максимально використати.
Угорська діаспора селища Кобилецька Поляна Великобичківської громади Рахівського району через чотири роки перерви знову провела традиційний фаршанговий захід. Свято організував місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) із метою забезпечити бодай певне дозвілля, незважаючи на важкі часи. Окрім культурної програми, гостей традиційно пригостили фанками. Водночас звичного балу з огляду на події в країні не відбулося.
Як повідомив голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Кобилецької Поляни Іштван Айбен, протягом останніх двадцяти років фаршангові розваги були важливою культурною програмою для місцевих угорців, одним із приводів для зустрічі та проведенням часу разом. За його словами, раніше влаштовували також карнавальний бал, до якого долучали і представників старшого покоління. Але через нинішні обставини організували лише скромну культурну програму. Проте молоді члени громади з нетерпінням чекали цієї нагоди.
На заході виступили вихованці місцевої недільної школи та Великобичківського садочку-філії мережі навчальних закладів ім. Каталін Франгепан. Діти у різноманітних карнавальних костюмах декламували вірші, співали. Очільник Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі наголосив на важливості проведення таких заходів, які об’єднують місцеві громади. «Ці заходи вкрай важливі, бо залучають дітей. Вони також важливі і для батьків, для усієї громади. Тут ми можемо відчути, наскільки ми потрібні один одному. Наскільки важливо навідуватися один до одного в гості, збиратися разом і всією громадою радіти результатам, всьому, що ми створили», – наголосив Йожеф Шарі, висловивши сподівання, що ініціатива продовжуватиметься й надалі. «Маємо у планах привезти сюди автентичну народну музику, танці, допомогти місцевій громаді використовувати їх», – додав він.
Карнавальні костюми дітей оцінювало журі, яке складалося з трьох членів. Відзначали креативність, самобутність, якість виготовлення власними руками. Володарі перших трьох місць за оцінками журі отримали цінні подарунки від Католицької благодійної організації «Карітас».
«Ми мали нелегке завдання під час оцінювання. Хотілося нагородити всіх, але призи отримало лише троє найкращих. Проте діти були дуже кмітливими та креативними, і в результаті ми побачили дуже гарні костюми», – зазначив представник «Карітасу» в Кобилецькій Поляні Назар Мачек.
Захід був благодійний, метою його було організувати збір коштів для родини Йосипа Тушера, що служить на фронті.
А на завершення усіх пригостили традиційними фанками.
