Наразі в українській освіті спостерігається виїзд старшокласників за кордон. Причому не тільки хлопців, а й дівчат.
Про це в інтерв’ю розповів президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти Сергій Квіт.
Наразі в Україні немає офіційної статистки щодо того, скільки випускників виїжджає за кордон. Але освітній омбудсмен Надія Лещик днями розповіла, що протягом року кількість учнів одинадцятих класів, які здобувають освіту очно, знижується. Адже перед закінченням школи учні виїжджають за кордон – через питання безпеки та через чутки про можливість зниження мобілізаційного віку.
Квіт підтверджує цю тенденцію, хоча додає, що попри це у Києво-Могилянській академії кількість абітурієнтів навпаки щороку зростає.
“Ми не повинні переживати через те, на що ми не можемо вплинути… Тут питання в тому, щоб ми створили причину, чому вони мають повернутися. Ми повинні дати зрозуміти людям, які поїхали, що тут буде справжня самореалізація, що країна змінюється, що весь час проводяться реформи, ми трансформуємося, ми йдемо від кращого до ще кращого”, – каже Квіт.
На його думку, молодь повертатиметься в Україну, якщо матиме для цього чітку внутрішню мотивацію. Важливо, аби навіть в умовах війни залишалася причина для повернення – віра у зміни, самореалізацію та майбутнє в країні.
Студентам, які дійсно прагнуть здобути освіту за кордоном, Квіт радить обирати закордонні магістерські програми. Бакалаврат, за його словами, краще проходити в Україні – щоб зберігати зв’язок із соціальними реаліями та не втрачати відчуття приналежності.
“Це не добре, що школярі вступають одразу у західні університети. Я би рекомендував обирати краще магістерську програму (за кордоном – ред.), не бакалаврську. Тому що якщо це бакалаврська програма, то людина відривається від соціальних реалій, і вона мислить іншими категоріями. І дуже часто наслідком може бути втрата такої людини”, – каже президент “Могилянки”.
При цьому Квіт визнає: нині українські університети не можуть конкурувати із європейськими чи американськими. І справа навіть не в якості освіти, хоча і навчальні програми у нас часто теж кульгають.
“Стосовно якості освіти, я би так різко не казав. У нас слабка система, але в нас парадоксально бувають дуже сильні випускники. І тут різні причини, про це можна говорити. І якість бакалаврських програм у нас дуже непогана в хороших університетах”, – пояснює Квіт.
У загальному порядку, якщо дитина їде в подорож в іноземну країну тільки з одним із батьків, на кордоні потрібно пред’явити нотаріально завірену згоду від іншого з батьків. Це питання регулюється правилами перетину кордону, яке видано Кабміном. Однак, існують випадки, коли отримати таку згоду від іншого з батьків буває досить складно, а іноді, через конфліктні ситуації між батьками дитини, навіть неможливо.
Однак є низка випадків, коли така згода зовсім не потрібна. Наприклад, у разі смерті другого з батьків, визнання його недієздатним або безвісно зниклим, позбавлення батьківських прав, рішення суду про дозвіл виїзду дитини, якщо свідоцтві про народження дитини немає запису про батька, у разі несплати аліментів.
Кожен із цих випадків має підтверджуватись відповідним документом, або його нотаріально завіреною копією.
Коли не потрібно отримувати згоду другого з батьків?
Існують випадки, які особливо актуальні для жителів прикордонних областей, і коли нотаріальна згода також не потрібна. Це стосується зокрема ситуацій, коли один із батьків є громадянином іншої країни чи особою без громадянства, або коли дитина виїхала на постійне місце проживання за кордон і має про це відповідну позначку у паспорті.
Якщо дитина з інвалідністю, то також має право виїзду без нотаріальної згоди. Таким правом можна скористатися у разі, якщо поїздка триватиме не більше місяця. На кордоні потрібно буде пред’явити довідку про заборгованість по аліментам. Така довідка може бути видана виконавчою службою або лікарською комісією.
Коли один з батьків може самостійно вирішити виїзд дитини?
Також один з батьків дитини вправі прийняти самостійне рішення про її тимчасовий виїзд з України. Це можливо, якщо у такого батька є рішення суду, яким підтверджується, що дитина проживає саме з ним, не перешкоджає зустрічі дитини з іншим з батьків, подорож триватиме не довше календарного місяця. Метою поїздки є навчання, оздоровлення, участь в олімпіадах, конкурсах чи змаганнях, тощо. При цьому достатньо повідомити рекомендованим листом іншого з батьків про таку поїздку з вказанням всіх деталей: куди, на скільки, з якою метою.
Якщо інших варіантів немає, то можна просто дочекатися, коли дитині виповниться 16 років і тоді всі проблеми з дозволами назавжди зникнуть.
Згідно зі статтею 313 Цивільного кодексу України особа, яка досягла 16-річного віку, має право самостійно покинути Україну. Тобто після того, як син або дочка досягнуть цього віку, відпадає необхідність питати дозволу другого з батьків на виїзд з дитиною за кордон.
В будь-якому випадку, батькам варто краще домовлятись мирно і думати в першу чергу про потреби дитини. Адже в процесі з’ясування стосунків найбільше можуть постраждати саме діти, тому варто знати всі права і в тому числі правила виїзду в іноземні країни.
Перелік країн, куди дозволений в’їзд умови в’їзду для українців часто змінюється, а тому актуальний список з оновленими даними можна переглянути на сайті МЗС.
