Росіяни могли відстежувати у реальному часі поставки зброї. Зловмисники отримали доступ приблизно до 10 тисяч камер.
Російська розвідка отримала доступ до камер відеоспостереження біля пунктів перетину кордону, військових об’єктів і залізничних станцій у ключових точках Європи. Про це у середу, 21 травня, повідомила The Guardian із посиланням на британську та європейську розвідки.
Зазначається, що підрозділ ГРУ намагався зламати прикордонні камери безпеки, щоб шпигувати за постачанням і порушити потік західної допомоги, що надходить до України.
Підрозділ російської військової розвідки звинувачують у використанні низки методів для атаки на організації, які займаються постачанням іноземної допомоги, через зламування камер на прикордонних переходах, залізничних станціях і поблизу військових об’єктів.
Підрозділ 26165 ГРУ також звинувачують у надсиланні фішингових листів із порнографічним вмістом або фальшивою професійною інформацією, а також у використанні викрадених паролів для доступу до систем.
Стверджується, що цей підрозділ – також відомий як APT 28 або Fancy Bear – здійснює кібератаки проти державних і приватних організацій країн НАТО з 2022 року.
У своєму попередженні Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC), що є частиною Центру урядового зв’язку, закликав приватні компанії, які беруть участь у постачанні допомоги, „негайно вжити заходів для власного захисту”.
„Окрім атак на логістичні компанії, військові з підрозділу 26165 імовірно використовували доступ до приватних камер у ключових місцях, таких як прикордонні переходи, військові об’єкти та залізничні станції, щоб відстежувати переміщення матеріалів до України. Зловмисники також використовували легальні муніципальні сервіси, зокрема камери дорожнього спостереження”, – йдеться у попередженні.
За оцінками, зловмисники отримали доступ приблизно до 10 тисяч камер, розташованих біля військових об’єктів і залізничних станцій, щоб відстежувати переміщення вантажів до України. 80% з них перебувають на території України, ще 10% — у Румунії.
Зазначається, що 4% зламаних камер були розміщені у Польщі, 2,8% – в Угорщині, 1,7% – у Словаччині. Місця розташування решти камер не розкриваються. Злам давав змогу отримати скриншот зображення з камер, стверджують джерела.
Також були здійснені інші спроби збору конфіденційної інформації про постачання, зокрема розклади руху поїздів і вантажні документи.
З 11 квітня на Закарпатті запрацюють дві нові камери фіксації порушень правил дорожнього руху TruCAM.
Як повідомили на Facebook-сторінці Патрульної поліції України, камери TruCAM запрацюють на двох ділянках дороги М-23 „Берегове — Виноградів — Велика Копаня”: 1 — 7 км та 11 — 21 км.
Прилади TruCam патрульні використовують поряд з камерами автоматичної фіксації. З ними працюють на аварійно небезпечних ділянках або у місцях, де аварії трапляються через перевищення швидкості руху. Про це йдеться на сайті Патрульної поліції України.
У місцях використання TruCAM встановлюються дорожні знаки, що попереджають про фото- та відеофіксацію. Службові автомобілі патрульної поліції з увімкненими синіми проблисковими маячками повинні стояти на видимому місці.
Загалом на дорогах України працюватиме 160 приладів TruCAM. Вимірювання швидкості здійснюватиметься на 338 ділянках доріг.
Яка відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості:
за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год — 340 гривень;
На сьогодні на території України вже розгорнуті різні комплекси відеомоніторингу – як місцевого, такі і регіонального рівнів. Також камери відеомоніторингу об’єднані на центральному рівні у інтеграційну платформу Національної поліції, яка наразі поєднує 9 регіонів і розширюється далі. Про це заступник Міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко заявив в інтерв’ю «Українським новинам».
«Щодо реагування, то камери відеоспостереження дозволяють швидко відслідковувати рух автотранспорту або рух підозрілого громадянина, або того, хто знаходиться в розшуку», – зазначив заступник Міністра.
За його словами, сьогодні є інтелектуальні камери, які дозволяють збирати риси обличчя і встановлювати, якщо є збіги з тими громадянами, які оголошені в розшук.
«Одразу йде інформування тому співробітнику, який відповідальний за розшук осіб», – пояснив посадовець.
Він також повідомив, що загалом в Україні наразі приблизно 40 тисяч камер відеомоніторингу, без урахування тимчасово окупованих територій. «І це десь третина від потреби», – наголошує заступник очільника МВС.
Водночас Леонід Тимченко зауважив – якщо говорити про необхідну кількість відеокамер для тощо, щоб «ми були в безпеці», то такої кількості не існує.
«Є випадки, коли людина в певний момент вирішила скоїти злочин, і вона не думає про камеру відеоспостереження», – наголосив посадовець.
Леонід Тимченко запевнив, що системи відеоспостереження захищені від зовнішнього втручання, зокрема й ворога.
«Наші системи відеонагляду не дозволяють налаштовувати прихований доступ до інформації. Я впевнений, що якщо хтось хоче отримати такий доступ, то це робиться не через систему», – наголосив він.
При цьому, за його словами, камер автофіксації порушень правил дорожнього руху на українських дорогах понад 250.
«Планується, що до кінця півріччя будуть встановлені додаткові камери, які раніше вже були закуплені. Всього їх буде більше 300», – додав заступник Міністра.
Цієї кількості, констатує він, теж недостатньо.
«Скільки потрібно? Значно більше, тому що ми говоримо про збереження життів», – наголосив Леонід Тимченко.
