3–15 лютого Товариство ім. Ракоці в співпраці з Генеральним консульством Угорщини в місті Ужгороді та Закарпатською обласною військовою адміністрацією організувало відпочинок 200 дітей з України у своїх таборах у місті Шаторольяуйгей.
Мета цього заходу – дати можливість школярам та їхнім супровідникам хоча б ненадовго відволіктися від суворих буднів. Організатори поїздки створили всі умови для змістовного відпочинку дітей у приємній атмосфері. Табір тривав протягом кількох п’ятиденних змін на базі рекреаційного комплексу товариства й був насичений різноманітними заходами. До урочистого відкриття останньої зміни, яка розпочалася 10 лютого, долучилися уповноважений угорського уряду з питань українських біженців Норберт Пал, голова Товариства ім. Ракоці Чонґор Чакі та консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап.
Під час свого виступу Чонґор Чакі наголосив, що на групу з України щиро чекали, і висловив радість, що запрошення Товариства ім. Ракоці прийняла велика кількість дітей. «Зараз ви перебуваєте в такому місці в Угорщині, де табори проводяться протягом цілого року. За останні п’ять тижнів тут побували понад 700 дітей з України, а з початку війни – загалом близько 7 тисяч, зокрема із Закарпаття. Ми вдячні, що ви тут, дякуємо вашим батькам і рідним, що вас відпустили, а також дорослим, які приїхали з вами. Чому ми вас запросили? Передусім щоб ви могли відпочити й поспілкуватися, повеселитися, пограти. Ми хочемо, аби ви відчули: тут, в Угорщині, вас люблять, ви важливі, про вас не забули», – наголосив він.
Чонґор Чакі повідомив, що Товариство ім. Ракоці – це громадська організація, яка проводить такі табори завдяки підтримці, і подякував уряду Угорщини та одній з найбільших угорських компаній MOL. А відтак додав: «Бажаю, аби цей тиждень став незабутнім і ви повернулися додому з купою вражень та спогадів. Гарного вам відпочинку! Сподіваюся, що ми побачимося ще й улітку».
Урядовий уповноважений Норберт Пал розпочав свою вітальну промову із запитання, скільки з присутніх уже бували в Угорщині. Побачивши підняті вгору руки, він зауважив, що чимало дітей приїхали вперше, і висловив сподівання, що вони гарно проведуть час та зможуть насолодитися всесвітньо відомою угорською гостинністю.
«Ми організовуємо табори для таких дітей, як ви, уже третій рік поспіль. Це, на жаль, означає, що війна триває вже три роки. Дотепер в Угорщині, зокрема в таборах Товариства ім. Ракоці, відпочили понад 10 тисяч осіб. Водночас організація таборів для українських дітей – це лише один з аспектів допомоги Угорщини українським біженцям. До нас приїхало багато українців. У різні благодійні організації та пункти допомоги за підтримкою звернулися понад 670 тисяч осіб, 50 тисяч людей подали документи на отримання статусу біженця в Угорщині. Українські біженці в Угорщині мають доступ до системи освіти та охорони здоров’я. На сьогодні в країні навчається 5600 українських дітей. Діти-біженці мають право на безкоштовне харчування в угорських закладах. Крім того, їм надаються п’ять годин на тиждень індивідуальної підготовки в угорських школах, що є унікальним досвідом для Європи. Нині цією можливістю користуються понад 1500 дітей. Дорослі мають доступ до ринку праці, а понад 600 українських студентів навчаються в університетах Угорщини за спеціальними стипендіями. Ми заснували додаткові національні українські школи в Ніредьгазі та Будапешті. У столиці відкрилася також двомовна угорсько-українська школа, де навчаються понад 300 українських дітей. Водночас Угорщина надає значну допомогу й на території України», – підкреслив Норберт Пал і висловив сподівання, що мир настане якомога швидше й нікому не доведеться проводити ще одне літо чи Різдво в умовах війни.
Консул Ференц Папп разом зі своїми колегами дуже багато й наполегливо працювали, щоб доправити дітей до табору. Дипломат привітав присутніх від імені Генконсульства, зазначивши, що вони вже бачилися рано-вранці, і висловивши радість, що всі успішно перетнули кордон.
«Генконсульство – це своєрідний місток із Угорщиною. Ми часто отримуємо звернення щодо участі в різних проєктах, зокрема сприяння в організації дитячих таборів, і завжди з великим задоволенням відповідаємо на ці запити», – сказав дипломат. А крім того, відзначив роль в організації нинішнього відпочинку керівників Закарпатської обласної військової адміністрації.
Після привітань учасників табору ознайомили з технічною інформацією та представили їм молодих помічників у бордових футболках, які розмовляють українською мовою. Їхнє завдання – протягом тижня допомагати дітям та долучатися до організації заходів. Відтак для малечі розпочалися культурно-розважальна й спортивна програми, а дорослих гостей організатори запросили на невелику винну дегустацію.
Чонґор Чакі з розумінням поставився до того, що позаду довга дорога, і водночас наголосив, що посмішки на обличчях дітей означають, що воно того варте. Усім, хто ще не був у цьому регіоні, він розповів, що це виноробний регіон, де виготовляють чудові токайські вина.
Під час спілкування в неформальній атмосфері урядовий уповноважений Норберт Пал поцікавився, хто звідки. Одна з груп прибула аж із Дніпропетровської області, вони їхали з Нікополя півтори доби автобусом, поїздом і знову автобусом. Людмила та Ганна супроводжували 18 дітей, батьки яких воюють безпосередньо на передовій. Населений пункт, який знаходиться за чотири кілометри від Енергодарської АЕС, постійно обстрілюється, адже до лінії вогню противника звідти всього кілька кілометрів. Діти навчаються онлайн, на вулицю не виходять, оскільки можуть стати жертвами бомбардувань і вдень, і вночі. Під час подорожі учасники табору вимкнули на своїх телефонах програму попередження про повітряну тривогу, нарешті виспалися й отримали можливість кілька днів відпочити.
Марія Мартенюк та вчителька Наталія Парцей із селища Калуш Івано-Франківської області привезли малечу, чиї батьки під час війни загинули або зникли безвісти. Деякі з цих дітей уперше за кордоном і вдячні за надану можливість.
Закарпатка Іванна Мартинюк, дружина військового, яка виховує трьох дітей, повідомила, що супроводжує школярів, чиї батьки воюють.
– Ці діти не люблять зізнаватися у своїх проблемах, але війна на них серйозно впливає. Мене ображає, коли я чую, що на Закарпатті немає війни, лунає повітряна тривога, але немає влучань. На моє переконання, усі діти заслуговують на спокійне життя, і якщо вони матимуть можливість прожити хоча б кілька днів без стресу, це піде їм на користь.
Лариса Мартяшова, яка приїхала з Ужгорода, подякувала угорській стороні, Генеральному консульству, керівникам груп і підкреслила, що на Закарпатті вже дуже чекали на запрошення, адже це місце має чудову репутацію в усій країні. Минулого року як супровідниця вона відвідала 14 держав, але тільки тут відчула настільки якісно організований і теплий прийом.
Завершився відпочинок першої групи українських дітей на Закарпатті, котрі навчаються в українсько-угорській школі в Будапешті.
Вони провели тут п’ять насичених днів: екскурсії, активні розваги, знайомство із автентичною кухнею та різдвяними традиціями різних районів нашого багатонаціонального краю.
Відвідали Мукачево, Берегово, Хуст, Велятино, Тячів, Солотвино, Кваси, Рахів, Великий Бичків, Ясіня. Плавали у термальних басейнах, піднялись до гірського водоспаду, бачили унікальну Струківську церкву та багато іншого.
Принагідно, оскільки знову скоро розпочнеться навчання, передали атласи, підручники з української мови, літератури, історії та інших предметів, які потребував заклад для організації якісної освіти українських дітей.
Про це повідомляє Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
10–16 червня діти з Берегова та навколишніх населених пунктів відпочивали в таборі в області Фейєр, Угорщина, на запрошення церковної громади міста Бодайк.
Цілий тиждень 32 дітей із Закарпаття та 6 дорослих, які супроводжували їх, провели в Угорщині. Їх розмістили в Будинку для паломників імені святого Імре.
Увечері першого дня учасники табору долучилися до богослужіння, а після цього пограли в гру для знайомства.
Другого дня відбулась екскурсія, зокрема зустріч у мерії з керівництвом міста, а також ознайомлення з національними пам’ятками.
Під час візиту до Будапешта діти відвідали будівлю парламенту та інтерактивну виставку в Будинку угорської музики. Увечері ж узяли участь у богослужінні в церкві Матяша.
Діти також мали можливість провести цілий день у парку розваг на березі озера Балатон. Крім того, відвідали відому фортецю у Веспремі та долучилися до богослужіння в нещодавно відреставрованому місцевому соборі.
Наприкінці тижня юні закарпатці провели день у Шіофоці на Балатоні. Тут покаталися на човні, об’їхали навколо міста на маленькій залізниці, а наприкінці дня поплавали в озері. Затим відвідали концерт хору Purcell та ансамблю Orfeo.
У суботу дітям дали трохи грошей, щоб вони могли купити сувеніри додому. Після цього учасники табору пограли у футбол та покаталися верхи.
У неділю після богослужіння група вирушила назад, на Закарпаття.
Як повідомив священник Бодайської парафії о. Томаш Мороц, діти повернулися додому не лише сповнені вражень, але й переживши досвід благодійного єднання. А організатори мали можливість відчути вдячність та повагу молоді, яка опинилася в складних умовах.
«Дай Боже, щоб розпочата справа тривала і ми могли зробити ще багато добра, у тому числі й подарунків!» – висловив побажання священник.
Протягом тижня Федерація Ракоці приймала 350 дітей з українських родин, які постраждали від війни. У суботу вони побували на чемпіонаті світу з легкої атлетики в Будапешті, а потім провели тиждень у таборі «Ракоці» в м. Шаторальяуйхей.
Міклош Паньї заявив на заході, що угорський уряд уже півтора року проводить масштабну гуманітарну операцію для допомоги людям, які прибувають з України. Це найбільша гуманітарна операція в історії Угорщини. «Діти є основними жертвами війни, тому ми робимо особливий акцент на допомозі їм. Понад п’ять тисяч дітей з України були прийняті в угорські навчальні заклади. Ми також надаємо житло для багатьох із них», – зазначив він.
Особливо Міклош Паньї привітав українську стрибунку Марину Бек-Романчук, яка в п’ятницю завоювала срібну медаль і була нагороджена бурхливими оплесками. Парламентський і стратегічний держсекретар підкреслив, що минулого року в країні відпочило більше тисячі українських дітей, а 2023-го ще більше. Лише цього тижня в «Занці» побувало 500 дітей, і в шалену спеку їх було майже неможливо витягнути з озера Балатон.
Відтак Міклош Паньї додав, що в майбутньому на уряд можуть розраховувати не тільки діти з Угорщини, але й з-за кордону, які найбільше постраждали від війни. Для них Асоціація Ракоці влаштовує тижневий табір у Шаторальяуйхелі. Міклош Паньї подякував президенту організації Чонгору Чакі за якість програм та проведеного часу. Водночас заступник міністра висловив сподівання, що війна, яка стає дедалі більш кровопролитною, незабаром закінчиться і запанує мир. За його словами, у цьому зацікавлені не лише Угорщина та Україна, а й уся Європа.
«Спорт – це арена миру, тому дуже приємно, що так багато українських дітей змогли відвідати цей фантастичний спортивний захід. Вони мали можливість зблизька побачити справжніх світових зірок – взірці для наслідування, які є не ворогами, а суперниками на полі. Наприкінці змагань їхні учасники потискають руки та вітають одне одного», – наголосив він.
Норберт Пал, урядовий уповноважений у справах біженців, які тікають до Угорщини від російсько-української війни, розповів, що крім дітей, котрі щойно прибули, у таборах «Ержебет» на озері Балатон перебувають 500 українських та 800 угорських дітей із Закарпаття. Угорський уряд допомагає Україні й багатьма іншими способами, зокрема надає їжу та житло для всіх біженців, які приїжджають до країни, додав він.
