Студенти Ужгородського національного університету в очікуванні зустрічі із заступником міністра закордонних справ України Олександром Міщенком. Дипломат у щільному графіку, зокрема й після відправлення євроколією першого потяга «Ужгород-Будапешт-Відень», знайшов час, аби завітати до найбільшого вишу Закарпаття. А ви знаєте, що потрібно студентам, аби потрапити на практику до Міністерства закордонних справ України?
В Ужгороді відбулася регіональна зустріч «Реімбурсація «Доступні ліки» 2025», організована Національною службою здоров’я України. Учасниками заходу стали представники аптечних закладів, медичних установ первинної та вторинної ланки, а також органів місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони. Темою обговорення стали досягнення та перспективи Державної програми реімбурсації «Доступні ліки», що впроваджується в рамках медичної реформи в Україні. Ініціатива спрямована на доступність ліків для пацієнтів з хронічними захворюваннями, зменшивши їх фінансове навантаження. За програмою пацієнти можуть отримувати ліки безоплатно або з незначною доплатою, в першу чергу, ті, що страждають від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу або бронхіальної астми.
Програма працює вже шість років і має вагомі результати. З моменту її старту понад 5,5 мільйона пацієнтів отримали необхідні медикаменти, а лише у 2024 році аптекам було відшкодовано 5,8 мільярда гривень. У поточному році програмою вже скористалися 1,6 мільйона українців. На 2025 рік уряд передбачив збільшення бюджету до понад 6 мільярдів гривень.
Одним із найкращих регіонів у реалізації програми стало Закарпаття. В області функціонує 551 аптечний пункт, що бере участь у державній програмі. З початку дії програми в області виписано понад 2 мільйони рецептів, а у 2025 році — вже 237 тисяч. Показник отоварення рецептів досягає 84% — один із найвищих в країні.
В рамках заходу було також представлено плани щодо подальшого включення лікарських засобів до програми в межах існуючих нозологій. У перспективі також розглядається розширення програми на нові нозології.
У ході зустрічі було підкреслено, що у селах рецепти погашаються вдвічі рідше, ніж у містах, а деяким мешканцям сіл доводиться долати понад 20 км, щоби потрапити до найближчої аптеки. Вирішення цих питань вимагає спільної роботи місцевої влади, медичних установ та держави.
Програма «Доступні ліки» залишається ключовим інструментом Програми медичних гарантій (ПМГ) та підтверджує ефективність державної політики у сфері охорони здоров’я. Завдяки міжнародній підтримці та щоденній праці фахівців реформа продовжує розширюватись і охоплювати дедалі більше українців.
Президент України Володимир Зеленський може зустрітися з Папою Римським Левом XIV вже цією неділі, 18 травня. При цьому, остаточні деталі зустрічі мають вирішитися найближчими днями.
Про це повідомляє українскький лідер повідомив в інтерв’ю французькій газеті Libération.
Як зазначається, Зеленський не виключив своєї зустрічі з новим Папою Римським Левом XIV у неділю, 18 травня. Однак , за його словами, доля зустрічі буде залежати від дипломатичного розвитку подій у відносинах з росією та, зокрема, переговорів України і рф у Стамбулі.
«Можливо, в неділю, якщо все складеться. Однак ми ще не знаємо, як закінчиться цей тиждень», – додав президент України.
Водночас, як розповів керівник Офісу президента Андрій Єрмак, Зеленський хоче приїхати на інтронізаційну месу новообраного Папи Лева XIV у Ватикані. Глава ОПУ заявив, що Зеленський також має намір провести зустрічі з іншими світовими лідерами на полях церемонії.
Як відомо, 12 травня Зеленський провів першу телефонну розмову з новим Папою Римським Левом XIV.
Kharkiv region. I met with the warriors of the 92nd Separate Assault Brigade named after Ivan Sirko. The fighters are holding a difficult section of the front – Lyptsi. I spoke with the commanders. The defense along their line of responsibility, the training of the warriors,… pic.twitter.com/OiOBPjHMxH
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) August 4, 2025
Спілка закарпатських угорських багатодітних родин (KMNE) провела вже другу в цьому році зустріч членів місцевих осередків. Цього разу захід, який відбувається щоквартально, 24 квітня приймав зал засідань Берегівської реформатської церкви.
Зустріч розпочалася з молитви, реформатський пастор Юдіт Семере, також матір багатодітної родини, прочитала уривок із Послання Павла до Ефесян: «Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа». Вона нагадала присутнім, що благодать і мир є основою християнства, що якраз благодать і мир визначають повсякденне життя і всіляко впливають на нього.
Потім Йожеф Тарпаї, президент організації, та Габріелла Сілагдьїне Товт, віцепрезидент, розповіли про події перших трьох місяців року та представили програми, заплановані на наступний квартал.
Зимові та весняні заходи організації мали успіх, і тому тут готуються до подій наступних тижнів із дуже розмаїтою програмою: 1 травня відбудеться традиційна танцювальна вечірка з виставкою «Травневе поле» в Будинку культури ім. Перені, 3 травня – автобусна екскурсія до замків Середнього, Ужгорода та Невицького, а також концерт оркестру «Kiss Kata» в кінному центрі у Виноградові. Після цього розпочнеться Тиждень матері, а в червні разом святкуватимуть День батька. Також відбудуться змагання з риболовлі та приготування рибної юшки, прогулянки для мам і дочок та тат і синів, водні та велосипедні тури, спортивний день у с. Карачин, волонтерські вихідні та сімейний табір у Дикій Долині, а також сімейний похід у Карпати. Як і в попередні роки, сім’ї членів організації можуть користуватися ділянкою на березі озера Дийда (Дідодво) протягом усього літа. У планах – організація дуже популярного минулорічного кінного табору в чотири етапи, а цього року також буде організовано творчий табір ім. Горват Анни та табір англійської мови. Однією з найбільш очікуваних подій у програмі спілки щороку є День захисту дітей, який відзначатимуть 7 червня цього року – разом з оновленими загальними зборами – у візит-центрі «Арпад Везер» у с. Чома.
Йожеф Тарпаї підкреслив, що головною місією спілки є розробка та реалізація якісних сімейних програм, об’єднання місцевих угорських багатодітних родин у спільноту та збереження їхньої угорської ідентичності, і вони вітають пожертви, які можуть зробити фінансовий внесок у благополуччя сімей – членів асоціації на їхній батьківщині. Спілка закарпатських угорських багатодітних родин не є благодійною організацією, вона зосереджується переважно на організації громадських програм, але також стежить за потребами своїх членів, і зараз розпочинає свою другу благодійну кампанію з початку війни. В рамках кампанії «Дай нам енергію!» понад 90 багатодітних родин змогли пожертвувати акумулятори, інвертори чи генератори. Цього року спілка отримала 2 ноутбуки, 6 моніторів, 2 комп’ютери та 10 нових планшетів, подарованих Чонгором Чакі, президентом Асоціації Ракоці в Угорщині (угор.Rákóczi Szövetség). Однак, розподіляючи пожертвування, вони зіткнулися з тим, що існує великий попит на подібні смарт-пристрої серед сімей – членів асоціації. Тому в рамках другої оголошеної програми вони хотіли б допомогти сім’ям, які цього потребують, отримати смарт-пристрій (вживаний ноутбук або комп’ютер у хорошому стані). Ініціативу можна підтримати як пожертвою, так і конкретним пристроєм. Крім того, завдяки підтримці донорів програма «Самодостатня багатодітна сім’я» вже кілька років надає людям можливість отримати домашніх тварин. На цю програму було подано 450 заявок, але поки що підтримку отримало лише 400 сімей. У зв’язку з цим керівництво спілки нагадало головам осередків, що вони завжди намагаються бути справедливими у своїх рішеннях і що перевага завжди надається тим, хто також бере участь в інших програмах.
«Ми можемо вважати Асоціацію Ракоці нашим партнером, від якого отримуємо велику допомогу і підтримку. У нас спільна мета: зберегти місцеву угорську ідентичність. Для цього важливо, щоб ті, хто залишився тут, віддали своїх дітей до угорськомовних шкіл, щоб вони могли навчатися рідною мовою», – зазначив Йожеф Тарпаї, додавши, що цього року до них вже приєдналося 25 сімей, що означає, що в багатьох родинах народжується третя дитина, але також свідчить і про привабливість діяльності спілки для багатодітних сімей.
В угорському місті Ніредьгаза відбулася офіційна установча зустріч учасників транскордонного проєкту «PRE_SAFE» Інституту Національно-стратегічних досліджень Угорщини. Захід відкрив уповноважений міністра, голова Інституту Національно-стратегічних досліджень Угорщини Єнев Сас, який наголосив на важливості транскордонного співробітництва та значенні проєкту для підвищення безпеки регіону. Проєкт «PRE_SAFE» у довгостроковій перспективі надає цінний досвід. Особливу увагу приділено сфері боротьби з надзвичайними ситуаціями, оскільки ефективна співпраця в кризових ситуаціях може бути життєво важливою. Програма також забезпечує практичні переваги для жителів регіону.
На захисті спільного дому – під такою назвою в Ужгороді відбувся форум, присвячений угорській національній спільноті України. На захід були запрошені представники центральних і місцевих органів влади, Верховної Ради, угорських громадських і правозахисних організацій, історичних церков, місцевих громад, а також міжнародних і наукових установ. Організатором форуму виступила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. На форумі учасники обговорили актуальні питання, що стосуються життя угорської громади в Україні. На другий день програми делегація відвідала м. Берегово, де ознайомилися з діяльністю Закарпатської реформатської церкви. Під час зустрічі єпископ Олександр Зан-Фабіан розповів про різноманітну діяльність церкви, яка охоплює не лише проповідницьке служіння, а й діаконію, освіту та навіть питання цивільного захисту. «Я позитивно оцінюю той факт, що київські служби виявляють реальний інтерес до нашої діяльності. Адже дуже важливо, щоб ми знали одне одного, вели діалог і співпрацювали для вирішення різних питань», – зазначив єпископ.
Олена Зеленська зустрілася з Папою Римським Франциском, нагадавши про війну в Україні. Про це перша леді розповіла в соцмережах, показавши фото зустрічі.
20 листопада відзначається Всесвітній день дитини та 1001-й день повномасштабної війни в Україні. Олена Зеленська наголосила, що протягом цього часу росіяни вбили в Україні 592 дитини.
„За ці дні росія запустила по мирних українських містах понад 10 тисяч ракет і понад 20 тисяч дронів, несучи руйнацію та смерть. Кожного дня, кожної ночі в моїй країні лунають сирени та вибухи. росія і путінський режим щодня вбивають і катують мирних українців”, — зазначила дружина українського президента.
Про це Олена Зеленська говорила під час особистої аудієнції з Папою Римським Франциском у Ватикані 20 листопада.
„Його позиція як глобального духовного лідера надзвичайно важлива. Подякувала Його Святості за молитви заради миру для України, до яких він також закликає вірян”, — написала перша леді.
На зустрічі Олена Зеленська зʼявилася в повністю чорному образі, контрастуючи з Папою Римським, який традиційно був у світлому вбранні. Вони потиснули одне одному руки.
Також дружина Володимира Зеленського зазначила, що Україна цінує участь Святого Престолу в процесі звільнення наших військовополонених та повернення українських дітей.
Окрім діалогів, відбувся й обмін подарунками.
„Напередодні Різдва передала Його Святості від України тарілку „Святий Миколай”, прикрашену ручним розписом, натхненним буковинськими іконами на склі. З надією, що мир та безпека для українців нарешті запанують не лише в наших побажаннях, а й у реальності”, — розповіла перша леді.
"È un'autobiografia, ma le autobiografie, per me, sono per ringraziare Dio, per il bene che ha fatto nella mia vita. Il vero protagonista è il Signore". Spera, l'autobiografia di Papa Francesco, è in tutte le librerie e store on-line. #papafrancesco#papa#libro#inlibreria#spera
Об’єднання закарпатських угорських клубів пенсіонерів спільно з Ужгородським районним осередком Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) вперше організувало захід під назвою «Зустріч людей старшого покоління», який відбувся у місті Чоп.
Зустріч відкрив виступ ансамблю народної пісні «Золота осінь» із сусіднього угорського міста Загонь. Відтак присутніх привітала голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог. «Протягом останніх тридцяти років Товариство угорської культури Закарпаття залучає людей різного віку, професій, людей із широким колом інтересів, підтримуючи і представників старшого покоління», – зазначила вона. За словами Лівії Балог, нині життя закарпатських угорців дуже відрізняється від того, яким воно було раніше, адже через війну, яка триває в країні, багато хто був змушений покинути батьківщину. «Але вдома залишаються люди похилого віку, які потребують зустрічей, спілкування. Разом із чопівчанами ми успішно подали заявку на угорську грантову підтримку Фонду національного співробітництва і отримали джерело фінансування. Головна мета – створити простір для спільних думок і сьогоднішньою подією ми якраз і намагаємося внести у ваше життя трохи веселощів», – повідомила очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС.
«Це велика радість, що ми сьогодні тут зібралися, аби разом із вами відзначити Міжнародний день людей похилого віку. Ми раді також зустрічі з представниками угорських міст-побратимів, адже «ми однієї крові», – наголосила під час виступу Ілона Бєлова, голова чопського Клубу пенсіонерів та Об’єднання закарпатських угорських клубів пенсіонерів. Вона подякувала спонсорам, керівникам клубів та всім, хто долучився до проведення заходу. «На Закарпатті функціонує чимало клубів пенсіонерів, і десять років тому в нас виникла ідея об’єднати їх. У цьому об’єднанні ми намагаємося триматися разом, підтримувати одне одного. Це дуже важливо», – зазначила Ілона Бєлова.
Привітала присутніх і консулка Угорщини в Ужгороді Жужанна Барачі, котра позитивно відзначила діяльність закарпатських клубів пенсіонерів, котрі проводять різноманітні заходи, бережуть традиції та передають їх молодому поколінню. Дипломатка також побажала, аби й наступні роки були плідними та активними.
Голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон, у свою чергу, наголосив: «Молодість – це не кількість років, а стан духу». «У цей нелегкий період на нас, дідусів і бабусь, пенсіонерів, лягає завдання передати наші цінності, ідентичність, традиції онукам і правнукам», – додав він.
Після вітальних промов тематичні вірші продекламували учні Чопського ліцею ім. Іштвана Сечені Христина Романов та Ґерґей Баюс, вітаючи присутніх на зустрічі бабусь і дідусів.
Відтак керівники закарпатських та угорських клубів пенсіонерів коротко розповіли про свою діяльність. Голова Клубу пенсіонерів з міста Бічке, Угорщина, Іда Медве, зокрема, підкреслила, що ніде не відчуває силу єдності такою мірою, як це відбувається на заходах у Чопі. Виступив також очільник Клубу пенсіонерів-залізничників із сусіднього угорського міста Загонь Пейтер Товт. Про свою роботу також розповіли голова Батівського клубу пенсіонерів «Разом» Марія Балог, очільниця Великобийганьського клубу пенсіонерів «Золотий колос» Валерія Молнар, очільниця Клубу пенсіонерів ім. Яноша Араня села Дийда Єва Верейб, голова Клубу пенсіонерів «Срібні сутінки» села Кідьош Марта Ґоздоґ, очільниця Клубу пенсіонерів Рафайнова Маргіта Деметер, голова Клубу пенсіонерів «Астри» села Запсонь Жолт Чатарі, а також голова Благодійного фонду «Кенгуру» села Паладь Комарівці Беата Андрейчак.
Відтак своїм виступом присутніх потішив ансамбль народного танцю «Терен». Члени Батівського клубу пенсіонерів представили гумористичну постановку.
Після цього Лівія Балог вручила букет квітів Ілоні Бєловій, котра останніми роками невтомно працювала над об’єднанням місцевих пенсіонерів. «Сила та енергія, які сьогодні тут відчуваються, на мій погляд, також означає збереження закарпатських угорців. Адже ви не здаєтеся, стоїте, тримаючись за руки, організовуєте життя своїх сімей і водночас життя наших громад, і я хочу подякувати за це всім присутнім», – сказала Лівія Балог.
Після цього захід продовжився спілкуванням у невимушеній атмосфері. Також усі скуштували і смачний боб-гуляш, зварений на вогні.
У рамках заходу організатори намагалися створити зв’язок поколінь, тому оголосили конкурс малюнків для дітей на тему спільних вражень онуків та бабусь і дідусів. Учасники конкурсу напередодні зустрілися і представниками місцевого Клубу пенсіонерів та разом виготовляли солодку здобну випічку. Грант дозволив також організувати спільну екскурсію для представників закарпатських угорських клубів пенсіонерів і у неділю вони вирушили на Верецький перевал.
Старші покоління відіграють ключову роль у суспільстві, адже зберігають традиції та культурні цінності, які передають молодим поколінням. Своїм досвідом та мудрістю вони можуть ділитися із громадою, а їхня активна участь у суспільному житті також зміцнює єдність між поколіннями.
16 жовтня в Угорському домі ім. Мігая Мункачі запрошеними гостями були Ніколетта Коприва та Іштван Міклоші Сабов. Захід відкрила менеджерка з питань культури Аніта Пфейфер.
– Запрошуємо вас у особливу подорож, яка подолає відстань між Закарпаттям і Трансільванією. Усе це через мистецтво, літературу та особисті історії, – наголосила Аніта Пфейфер, вітаючи гостей. Серед них, зокрема консула Угорщини Ласло Віда, керівників та депутатів обласної та місцевих рад, представників закарпатських угорських та українських громадських організацій, керівників та представників установ.
Директор Угорського дому Йосип Торпої у вітальній промові висловив радість із приводу того, що часто відбуваються культурні заходи у цьому закладі, адже напередодні тут представили монодраму «Келья Караді», а також наголосив на важливості літератури для сучасності.
– Ми пишаємося тим, що до нас завітала уродженка нашого краю Ніколетта Коприва, батько котрої, Аттіла, також усім нам відомий. Чекаємо на ваші вірші; ми пишаємось усіма закарпатцями, митцями, які принесли славу Закарпаттю, Мукачеву, і, звичайно, мукачівський Угорський дім завжди до їхніх послуг.
Ласло Віда привітав присутніх від імені дипломатичних представництв Угорщини на Закарпатті.
– Надзвичайно приємно долучитися до цього літературного вечора, коли ми можемо поповнитись більш піднесеними думками. У стінах Генконсульства в Ужгороді саме триває виставка іншого члена мистецької родини, художника Аттіли Коприви, і таким чином випадково збіглося, що тут представлені літературні твори його дочки. Я погортав книги і побачив, як авторка рефлексує на воєнні умови, які нас оточують. Навколо не так багато хорошого, але людина сподівається на краще. І той факт, що такі заходи відбуваються, зокрема, тут, у Мукачеві, в цьому прекрасному Угорському домі, дає нам надію. Приємно, що заклади, які з’явилися останніми роками на Закарпатті за підтримки угорського уряду, виконують ту функцію, для якої були створені: об’єднують громаду, котра береже свою культуру, традиції, рідну мову. Так і має бути, а ми постараємося надати всю необхідну підтримку, – наголосив дипломат.
Відтак закарпатський поет Ґерґей Марчак поспілкувався з двома авторами, котрі є парою як у творчості, так і в житті. Подружжя, яке мешкає у Трансільванії, розповіло про історію знайомства, зустрічі творчих енергій, свій дім у місті Шепшісентдьордь (яке має румунську назву Сфинту-Георге – ред.) та візити на Закарпаття.
Ніколетта та Іштван познайомилися восени 2022 року, коли дівчина подала заявку на участь у Програмі резиденції угорських письменників у Шепшісентдьордь. Вона провела два тижні в місті, населення якого становить 50 тисяч осіб, і місто, оточене горами, було їй, як рідне, адже 76 відсотків населення становлять угорці, тут проводиться дуже багато культурних заходів.
– Я відчула себе, як удома. Гори, відкритість людей, угорські написи – все вражало. Те, що угорці там у більшості – чудово. Водночас це нагадало мені про рідне Мукачево, що я б хотіла, аби і тут було так багато угорців. Я жила в Угорщині 9 років, до того на Закарпатті 17 років, тож пройшла довгий шлях, і відчуваю, що зараз я справді приїхала сюди додому, – зазначила Ніколетта Коприва.
За словами Іштвана Міклоші Сабова, він – горянин, тож йому було неважко звикнути до Мукачева, жителям якого він заздрить через красиву головну площу та багато збережених старих будівель.
– За площею Шепшісентдьордь займає третину цього міста, але там багато багатоповерхівок, а Мукачево повне красивих сімейних будинків. Це торкає до глибини душі. Для мене це – як повернутися додому. Якби не 650 кілометрів відстані, ми б приїздили до Мукачева кожні другі вихідні. Зараз ми тут уже вшосте.
У Ніколетти Копріви та Іштвана Міклоші Сабова позаду насичений період. Ніколетта видала дві збірки, а Іштван – великий і короткий роман. Молоді люди кажуть, що їм пощастило, адже вони знайшли одне одного не лише як пара, але й як творці.
– Сьогодні знайти хорошого редактора надзвичайно складно. Між автором і редактором має бути певна хімія. Це великий скарб, що ми знайшли це одне в одному. Ми розв’язали один одному руки, але це не означає, що між нами немає інтенсивної творчої дискусії, – розповіла Ніколетта від імені обох авторів.
Іштван Міклоші Сабов наголосив – він не вважає, нііби йому необхідно розповідати читачеві, що відкривати, знаходити у його творах.
– Я не прихильник обтяжувати читачів філософськими поясненнями. Понад півтори сотні років на ринку панувала дешева масова література, певні її герої з’явилися у творах, що стали класичними. Мені подобається цей розважальний жанр і сьогодні, звісно, більш якісний. Можливо, я маю продовжити цю лінію, – сказав письменник.
Відтак творча пара зачитала уривки зі своїх творів, поговорили вони й про нові теми. Вони також ознайомили з їхньою сторінкою Hangoldal (звукова сторінка, – ред), яку ведуть у Facebook.
– Я написала вірш під назвою «Ворона у моєму вікні» і показала його Іштвану. Він сказав, що в цьому вірші є більше, ніж здається на перший погляд. Він поставив переді мною мікрофон, щоби я зачитала кілька уривків, він зачитував повторювану частину, потім ми змонтували голоси, підкладали під них музику, – пригадала Ніколетта історію створення сторінки.
До віршів і прозових текстів підбирають візуальний матеріал, один із готових контентів показали присутнім на заході.
Щодо планів, зазначалося, що після кількох місяців підзарядки Ніколетта поруч із віршами пробує писати прозу. Вже певний час щомісяця створює рубрику в літературному часописі «Човен», тема якої – закарпатські реалії. Можливо, в майбутньому матеріал стане книгою. Іштван прагне розважити читача, жорстко висміюючи комунізм. А наступного року він сподівається видати книгу, схожу на дослідження, яка міститиме міркування, рецензії на книги, а також дещо розважальне.
Коли представники Сюртівської реформатської церкви дізналися, що колишній єпископ Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви Антал Майнек, який перебував на цій посаді протягом 26 років, живе та служить у сусідньому селі Ратівці, то вирішили познайомитися з ним. Зустріч відбулася з нагоди Міжнародного дня осіб похилого віку. Долучитися до цієї події запросили священників місцевої римо-католицької та греко-католицької церкви й вірян. Зрештою всі прийняли запрошення, і захід, який відбувся 6 жовтня, став екуменічною зустріччю для християн.
У гарній сюртівській реформатській церкві з двома шпилями зібралися місцеві реформати, римо-католики на чолі з о. Пейтером Турзо, греко-католики з сусіднього села Тийґлаш зі священником Пейтером Скоропадським.
Присутніх першим привітав пастор Сюртівської реформатської церкви Жолт Ковтюк. «Любі брати і сестри! Наші серця безмежно вдячні за те, що маємо можливість вітати римо-католиків і греко-католиків Сюрте, а також сусіднього Тийґлаша у нашій церкві. Дуже приємно, що ексєпископ Антал Майнек прийняв наше запрошення і присутній зараз серед нас. Я знаю, що все його життя – це свідчення про Господа Ісуса Христа», – такими словами представив він гостя. «На цій екуменічній зустрічі ми вшановуємо Міжнародний день осіб похилого віку. Ми вдячні благодійній організації DORCAS за підтримку в цьому. Дуже дякуємо також за прийняття запрошення», – додав пастор.
Відтак віряни разом заспівали церковні пісні, відтак заслухали біографію ексєпископа Антала Майнека, його свідчення та послання, які він передав через важливі події свого життя. Атмосферу екуменічної зустрічі підкреслив хор Dominus під керівництвом Беати Крицької.
Антал Майнек, котрий 18 листопада відзначатиме 73-й день народження, зачитав гімн святого апостола Павла, а потім розповів про своє дитинство, родину, рідне село Пілішсентласло. Після закінчення гімназії він був військовим, новинарем у Цегледі, про що, за його словами, завжди згадує з теплотою. Згодом отримав диплом інженера-електрика в Будапештському технологічному університеті. Рік пропрацював інженером. Отець Антал щиро розповідав про переживання своєї молодості та про те, якими були найважливіші етапи його навернення. Зрештою у 1977 році він вступив до ордену францисканців, закінчив теологію, 15 вересня 1981 року склав вічні обіти та 17 квітня 1982 року в Будапешті був висвячений на священника. На Закарпатті розпочав свою місіонерську діяльність у 1989 році разом із іншими двома францисканцями. Служив у Хусті й Тячеві, згодом очолив місію францисканців у Виноградові. Папа Іван Павло ІІ висвятив його на єпископа в Римі 6 січня 1996 року. Антал Майнек очолював Мукачівську дієцезію римо-католицької церкви протягом 26 років. Зрештою 28 січня 2022 року через погіршення зору та здоров’я Папа Франциск прийняв його відставку. Зараз Антал Майнек служить у невеликих громадах Ужгородщини.
Думки харизматичного священника з безперечним авторитетом та водночас францисканською скромністю про старість, важливість молитви, майбутнє угорської спільноти та його настанови перетворили зустріч на затишну подію.
На завершення Антал Майнек і Жолт Ковтюк попросили Божого благословіння на вірян. Відтак усі разом заспівали національну молитву угорців. Зустріч завершилася пригощанням та спілкуванням у невимушеній атмосфері.
