Речник Київського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олег Байдалюк визнав, що в Україні на військову службу з вулиць забирають безхатьків. В інтерв’ю він пояснив, що законодавство при цьому дотримується.
«Незалежно від того, є людина безхатьком чи ні, якщо медична комісія визнає її придатною до служби, то що ми можемо зробити? Ми виконуємо українські закони», – сказав Байдалюк. Водночас речник припустив, що бездомна людина «не живе постійно на вулиці, а, можливо, в якомусь притулку».
Водночас Байдалюк наголосив, що «це не масове явище, коли всіх безхатьків у Київській області забирають і доставляють до ТЦК».
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4630-IX, який регулює особливості трудових відносин під час воєнного стану.
Про це повідомляє сайт Верховної Ради.
Одним із ключових нововведень є можливість бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, навіть якщо у них є порушення або проблеми з військовим обліком.
Закон передбачає:
бронювання здійснюється лише один раз на рік і не звільняє працівника від відповідальності за порушення;
для нових працівників підприємств ОПК встановлюється максимальний строк випробування – 45 днів;
роботодавець отримує право звільнити співробітника, якщо той не усунув порушення військового обліку у визначений термін.
Документ розширює можливості бронювання для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях. До цієї категорії належать особи, які:
не мають належним чином оформлених військово-облікових документів;
взагалі не перебувають на військовому обліку;
не уточнили свої персональні дані;
перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку або законодавства про оборону та мобілізацію.
Такі працівники можуть бути заброньовані незалежно від кількості вже заброньованих співробітників у цій установі. Строк бронювання – до 45 календарних днів із моменту укладення трудового договору, і надається воно не частіше ніж один раз на рік.
росія офіційно включила окуповані території України до складу Південного військового округу і розпочинає мобілізацію місцевого населення.
Про це заявив заступник командира 3-го армійського корпусу ЗСУ майор Дмитро Кухарчук.
“Окупанти планують мобілізувати 50–100 тисяч чоловіків віком від 18 до 55 років для війни проти України”, – наголосив Кухарчук.
Він нагадав, що до цього мобілізація проходила лише на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також Криму.
Попередньо Центр національного спротиву повідомляв, що росія ухвалила закон, який дозволяє проводити призов до війська протягом усього року – з 1 січня по 31 грудня. Тобто після отримання електронної повістки громадянин зобов’язаний з’явитися до “військкомату” не пізніше ніж через 30 днів.
Зазначалося, що окупаційна влада вже почала готуватися до примусової мобілізації українців у Мелітополі.
“Окупаційні “військкомати” отримали вказівки з Москви – почати складання “військових списків” чоловіків від 18 до 50 років”, – йшлося у повідомленні.
За інформацією джерела, у місті знову проводять поквартирні обходи, перевіряють документи, особливо у представників робітничих професій – працівників комунальних служб, будівельників і охоронців.
“Тих, кого можна швидко кинути на “другу лінію” без підготовки, фіксують у першу чергу”, – зазначали у ЦНС.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №14132. Документ передбачає обмеження повноважень службовців ТЦК. Зокрема, співробітники територіальних центрів комплектування можуть втратити право перевіряти військово-облікові документи та вручати повістки за межами своїх центрів.
Автором законодавчої ініціативи є народний депутат Олексій Гончаренко. Як зауважує парламентар, мобілізаційний процес нині перетворився на ганебне явище — “бусифікацію”. За його словами, головною функцією територіальних центрів комплектування має бути ведення обліку військовозобов’язаних громадян та оформлення документів, а не “ловіння людей на вулицях”. Олексій Гончаренко підкреслює, що в Україні необхідно відновити законність та прозорість мобілізаційного процесу.
У пояснювальній записці до документа зазначається, що метою законопроєкту є зменшення кількості випадків некоректної поведінки службовців ТЦК, зокрема застосування сили чи неправомірних затримань. Крім того, ініціатива покликана знизити рівень корупційних ризиків.
Ініціативу №14132 прокоментувала юристка Наталка Костишин. За її словами, аналогічні законодавчі норми діяли до ухвалення закону про посилення мобілізації. Тоді повноваження перевіряти документи та затримувати порушників військового обліку мали виключно працівники поліції.
Авторам публікації вдалося поспілкуватися з неназваним службовцем одного з обласних територіальних центрів комплектування. Військовий підтвердив, що нині співробітники ТЦК виконують не притаманні їм функції. Отож службовець сподівається, що парламентарі підтримають зазначений законопроєкт.
Втім, шанси на ухвалення законопроєкту №14132 залишаються невисокими. У профільному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відмовилися коментувати ініціативу, назвавши її “популістською”.
Смерть берегівчанина угорського походження за загадкових обставин через кілька тижнів після мобілізації викликала значне обурення. За словами родини померлого Йожефа (Йосипа) Шебештена, причиною його смерті стали надмірні дії співробітників ТЦК. Деякі джерела припускають, що певну роль відіграли й знущання, яких він зазнав у мукачівському навчальному центрі. Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) звернулося до Дмитра Лубинця, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щоб прояснити це питання.
ТУКЗ-КМКС у листі наголосило, що ця справа викликає глибоке занепокоєння як у місцевій громаді, так і серед ширшої громадськості, особливо з огляду на заходи мобілізації. Організація наголосила, що всі смерті, пов’язані з державними органами, повинні бути ретельно, прозоро та неупереджено розслідувані, з особливою увагою до захисту прав національних меншин.
Згідно з відповіддю омбудсмена, громадянин України Йосип Шебештен 1979 року народження в червні 2025 року був призваний на військову службу та відправлений для її проходження до однієї з військових частин ЗСУ. 18 червня він самовільно залишив військову частину, про причини та підстави такого вчинку не повідомив. 24 червня Йосип Шебештен особисто з’явився до відділення екстреної невідкладної допомоги Берегівської центральної районної лікарні, де був госпіталізований. Попри надання медичної допомоги, 5 липня було зафіксовано смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, причини смерті не пов’язані із вчиненням протиправних дій.
За інформацією Міністерства оборони, за результатами проведеної перевірки не встановлено ознак порушень прав громадянина України Йосипа Шебештена, причини його смерті не пов’язані ані з проведенням заходів мобілізації та призову, ані з проходженням військової служби.
Водночас місцеві та військові правоохоронні органи проводять розслідування для з’ясування обставин справи, зокрема за фактом можливого перевищення влади службовими особами Ужгородського РТЦК та CП і військової частини.
Омбудсмен наголосив, що його робота доповнює правоохоронні процеси, але не замінює їх, слідчі органи та військова прокуратура продовжують розслідування справи з метою встановлення повної та об’єктивної картини обставин трагічної події.
Щомісяця на військову службу прибувають близько 30 тисяч громадян України – як за мобілізацією, так і через систему рекрутингу.
Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, повідомляє Media Center Ukraine.
За його словами, у Верховній Раді наразі якихось законодавчих пропозицій, чи запитів від сектору безпеки й оборони, від Генерального штабу, від головнокомандувача Збройних Сил, від Міністерства оборони з приводу удосконалення питань, пов’язаних із мобілізацією, немає.
“Тобто ми всі ті питання, які обговорювалися, про які дискутували, ми законодавчі підґрунтя забезпечили”, – заявив нардеп.
Питання щодо темпів мобілізації, за словами Веніславського, краще адресувати до Збройних Сил, Генерального штабу та Міністерства оборони.
“За моєю інформацією, яка є і в Комітеті, яка, за великим рахунком, оприлюднюється президентом, мобілізаційні процеси тривають десь приблизно на одному рівні, тобто до 30 тисяч щомісяця громадян України прибувають на військову службу сукупно і за мобілізацією, і за рекрутингом”, – зазначив він.
Веніславський додав, що різких змін у кількості мобілізованих чи інших аспектах немає.
“Все йде планомірно, як передбачено відповідними законодавствами про запровадження воєнного стану і загальної мобілізації”, – підкреслив народний депутат.
Оформіть відстрочку від мобілізації! Закарпатський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки закликає осіб, які мають право на відтермінування від військової служби, узаконити і привести в порядок документи. Це не лише зменшить соціальну напругу, а й в законний спосіб вбереже потенційного військового від неправомірних дій.
У середині березня польські медіа повідомили про зникнення 18-річного Войцеха Антоні, який планував поїздку до Варшави. Родина підозрювала, що хлопець може прямувати до Литви або України, виходячи з їхніх нещодавніх розмов.
Про це пише польське видання Onet.
Після кількох днів пошуків познанська поліція оголосила, що знайшла молодого чоловіка, однак не надала подробиць. Нещодавно Войцех з’явився у відео Центру рекрутингу іноземців ЗСУ.
«Мене звати Войцех Антоні, я з Польщі, з Познані. Для Польщі дуже важливо, щоб Україна боролася з росіянами, бо ми наступні на передовій», — каже він англійською, одягнений у форму.
18-річний Войцех розповів, що вступив до 25-ї бригади Десантно-штурмових військ, щоб «рятувати людей, захищати їх від російських загарбників, боротися з російським вторгненням та за Європу».
«Брати й сестри з Польщі, війна ближче, ніж здається. Допоможіть. Будьте готові захищати свою Батьківщину. Слава Україні! Ще Польща не загинула!» — додав він польською.
Мобілізацію в Україні не буде зупинено навіть у разі досягнення перемир’я з росією.
Про це заступник голови ОП Павло Паліса сказав в інтерв’ю Суспільному.
Він зауважив, що в Україні немає тієї кількості людей, яка могла б замінити тих людей, які почали службу після початку повномасштабного російського вторгнення.
„По-перше, навіть якщо завтра буде припинення вогню, мобілізація не припиниться. Протягом певного часу цей процес іще триватиме, тому що нам все одно, як би ми не хотіли, потрібно підтримувати на належному рівні міру готовності Збройних сил виконувати першочергові завдання”, – наголосив Паліса.
„Звісно, мені теж дивно дивитись ролики в соціальних мережах, на яких бачиш: одні воюють, а інші –– живуть своє життя, як бажають. Мені як військовому боляче дивитись на таке. І тут питання й до самих людей, до суспільства загалом, до виховання.
Але як вирішити це – тут робота триває. Не йде мова про те, що когось хочуть загнати у вічне рабство. Навпаки, ми намагаємося вирішити це питання так, щоб не нашкодити обороноздатності”, – розповів він.
За його словами, незабаром і Міноборони, і Генштаб мають представити свій план.
Паліса додав, що за останні чотири місяці в Україні спостерігається стала позитивна динаміка в плані мобілізації.
