Міжвідомча робоча група перевірить майже 1700 посадових осіб щодо обґрунтованості встановлення їм інвалідності.
Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я України.
„Станом на кінець листопада 2024 року групою, відповідно до інформації СБУ, ДБР та Офісу Генерального прокурора, сформовано перелік з 1695 посадових осіб з понад 30 державних органів. Вони направлені для здійснення експертизи щодо обґрунтованості прийнятих щодо них рішень медико-соціальними експертними комісіями”, – йдеться у повідомленні.
У МОЗ зазначили, що серед відібраних справ, які підлягають перегляду: 32% – працівники органів податкової служби України; 26% – працівники органів прокуратури; 17% – працівники органів митної служби; 25% – працівники інших державних органів.
У відомстві додали, перелік осіб, справи яких підлягають перегляду, збільшується в міру надходження додаткових даних від представників правоохоронних органів.
Найближчі два місяці триватимуть перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям, та у разі необґрунтованого ухвалення таких рішень здійснюватимуться їх перегляди.
Уряд ухвалив постанову про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій та передачу їх функцій експертним командам. З 1 січня 2025 року оцінювання інвалідності проводитимуть у кластерних лікарнях.
Кабінет міністрів на засіданні 15 листопада ухвалив постанову, яка регулює ліквідацію медико-соціальних експертиз та передачу їх повноважень до експертних команд оцінки функціональності. Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону.
За місяць вдалося зробити багато речей. Було розроблено законопроєкт про медичну частину реформування МСЕК. Він урядом направлений до парламенту, комітет з питань здоров’я нації схвалив його до розгляду у парламенті. Очікуємо наступного тижня у порядку денному, що він буде розглядатися. (…) Сьогодні ми прийняли постанову „Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, де розписані деталі того, що буде запроваджено з 1 січня 2025 року, з якого МСЕКи перестануть існувати
– сказав Ляшко.
Постанова затверджує:
положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
критерії для направлення особи на оцінювання повсякденного функціонування особи;
порядок функціонування електронної системи для оцінювання повсякденного функціонування особи;
критерії встановлення інвалідності.
Згідно постанови, з 1 січня 2025 року експертиза, яка проводиться для встановлення інвалідності, буде проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи. До складу команд можуть входити лікарі або фахівці з реабілітації, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування.
Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я.
Документ також передбачає, що оцінювання буде проводитися з використанням електронної системи.
„Повноваження, права і обов’язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обовʼязки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ припиняються 31 грудня 2024 року”, – йдеться в постанові.
Після ліквідації МСЕКів, розгляд направлень, що не завершений до моменту припинення повноважень комісій, припиняється.
Окрім того, якщо постанова буде ухвалена урядом до 25 грудня, то до 31 грудня МСЕКи не починатимуть розгляд направлень ЛКК для проведення медико-соціальної експертизи. Зазначені направлення готуються для передачі до відповідного закладу охорони здоров’я.
Також Кабмін рекомендуватиме НАЗК внести зміни до переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, додавши лікарів та фахівців з реабілітації, які раніше займали посади членів МСЕК, та які будуть працювати в складі експертних команд.
Систему медико-соціальних експертних комісій в Україні реформують. МСЕК замінить команда лікарів-експертів.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у п’ятницю, 1 листопада.
Він зазначив, що сьогодні у Верховній Раді виступив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та розкрив деталі реформи МСЕК.
Так, готується відповідний законопроект про заміну системи медико-соціальних експертних комісій. Проект закону вже розглядає уряд, потім його зареєструють у парламенті.
У рамках реформи понад 500 МСЕК в Україні замінить команда лікарів-експертів. Нова система буде максимально цифровізована, щоб зменшити ризик корупції та людський фактор.
Функції центральної МСЕК виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, що знаходиться у Дніпрі.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності виконуватиме всі функції центральної МСЕК, у тому числі щодо розгляду оскаржень та проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК регіонального рівня.
У МОЗ зазначили, що алгоритм оскарження рішень МСЕК поки що не змінився. Якщо ваша справа була направлена на оскарження до центральної МСЕК, то її буде перенаправлено до інституту. Загалом процедура оскарження зараз така:
якщо ви вважаєте рішення МСЕК необґрунтованим його можна оскаржити спочатку у досудовому порядку, надалі – у суді;
досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки: подання заяви до комісії, де проводилася експертиза, або до обласної комісії. Після цього буде проведено експертизу та винесено нове рішення.
якщо ви не погоджуєтесь з новим рішенням, його можна оскаржити в інституті, який тепер виконує функції центральної МСЕК.
Реформа медико-соціальних експертних комісій не вплине на соціальні виплати. Пенсії з інвалідності продовжать нараховувати.
Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович у Facebook.
Вона зазначила, що у соцмережах почали ширити некоректну інформацію щодо реформи МСЕК та системи соціальної підтримки осіб, які отримали інвалідність.
Міністр наголосила, що українці, яким було призначено пенсію з інвалідності на законних підставах, продовжать її отримувати.
„Всі громадяни, яким призначено пенсії по інвалідності, – будуть отримувати всі призначені виплати після реформи. Жодні виплати чи гарантії всім громадянам, які їх отримують на законних підставах, не буде зменшено”, – заявила Жолнович.
Вона додала, що реформа покликана посилити підтримку тих, хто отримав травмування чи шкоду здоровʼю, пришвидшити надання такої підтримки, зменшити бюрократію, а також зробити систему підтримки під час та після хвороби чи травмування зрозумілою, простою і зручною для громадян.
Партнери України негативно сприймають корупційний скандал довкола медико-соціальних експертних комісій. На цьому питанні також може маніпулювати російська пропаганда.
Про це у коментарі YouTube-каналу заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
Він зазначив, що коли чиновники нелегально отримують статус особи з інвалідністю та передбачені виплати, це вже мародерство.
За словами Подоляка, Україна під час війни ухвалює антикризові рішення, і цим „заробляє” у партнерів позитивну репутацію. І таким чином це створює в них бажання „вкладатися” в Україну.
„І інша ситуація. Що бачать наші партнери? Вони бачать, що деякі люди під час війни мародерять, отримують шалені „доходи”. І так далі. Безумовно, це охолоджує. Безумовно, в це потім вкладається російська пропаганда”, – наголосив Подоляк.
Він звернув увагу, що росіяни можуть поширювати свою пропаганду про те, що передана Україні фіндопомога „потрапляє комусь у кишеню”, серед виборців у країнах Європи. І через виборця така пропаганда впливає і на політиків.
„Відповідно, якщо ми репутаційно виглядаємо так, якщо ми репутаційно виглядаємо не дуже позитивно в тому чи іншому напрямку, то чому ми очікуємо від партнерів, що вони продовжуватимуть наполегливо нас підтримувати як це було на початку війни?” – наголосив радник керівника ОПУ.
У списку вказано так званих ухилянтів, яким, за попередніми даними, незаконно оформлювали інвалідність, щоб їх не мобілізували.
У ДБР зазначили, що у списку „зазначені прізвища й фіктивні діагнози”. Їх вивчають „у межах досудового слідства”.
„Треба буде встановлювати, правильний чи неправильний вказаний діагноз. […] Якщо доведуть, що діагноз неправильний, то будуть досліджуватися питання, як вдалося знайти людей, які погодилися його встановити”, – сказала „Суспільному” адвокатка Наталія Свірневська.
На її думку, подальші дії правоохоронців можуть, зокрема, залежати від того, чи, наприклад, людей змусили дати хабар чи вони самі його пропонували.
