Високі безпекові ризики, постійні обстріли та руйнування, збереження дефіциту електроенергії негативно впливають на якість життя українців. Це зумовлює подальшу зовнішню міграцію.
Про це свідчать дані „Інфляційного звіту” Національного банку України (січень 2025 року).
„Упродовж 2024 року відплив мігрантів з України тривав і загалом за рік становив близько 0,5 млн осіб, що відповідало оцінкам НБУ”, – йдеться в огляді.
Як зазначили в НБУ, це дає підстави не змінювати припущення щодо подальшої динаміки міграції. У 2025 році очікується продовження чистого відпливу зовнішніх мігрантів (близько 0,2 млн осіб), натомість з 2026 року почнеться чисте повернення мігрантів в Україну (близько 0,2 млн осіб), яке пришвидшиться у 2027 році (близько 0,5 млн осіб).
За даними НБУ, спостерігається зменшення частки тих, хто бажає повернутися, через подальшу адаптацію українців за кордоном.
„Тому масове та швидке повернення мігрантів в умовах збереження статус-кво виглядає малоймовірним, унаслідок чого дефіцит робочої сили зберігатиметься на прогнозному періоді”, – йдеться в документі.
НБУ оцінює як високі (25-50%) ризики більшого відпливу мігрантів за кордон і меншого їх повернення.
У разі їх реалізації стан ринку праці погіршуватиметься, а внутрішній споживчий попит може скоротитися.
„Водночас зміна політики країн-реципієнтів щодо українських мігрантів та проактивна політика українського уряду щодо повернення мігрантів додому можуть пожвавити міграційний приплив. Також він стимулюватиметься в разі швидкого зниження безпекових ризиків в Україні. У цьому разі нестача робочої сили знизиться, споживчий попит відновлюватиметься швидше, водночас ризики зростання безробіття в короткостроковому періоді також можуть посилитися”, – йдеться у звіті.
Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн – членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
Згідно зі звітом, на кінець вересня в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 197 365 громадян України, які отримали статус захисту, тоді як на кінець серпня їх кількість становила 4 163 655.
Найбільше українських біженців отримали такий статус у Німеччині (1 129 335), Польщі (979 835) та Чехії (378 480). Порівняно з даними на кінець серпня у вересні найбільший приріст був зафіксований у Німеччині (7005; 0,6 відсотка), Польщі (4645; 0,5 відсотка) та Іспанії (3170; 1,5 відсотка). Доволі значне зниження зафіксовано у Франції (570; 0,9 відсотка).
Відносно кількості населення кількість українців зі статусом була найвищою в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8). 45 відсотків українських біженців становлять жінки, 32,3 відсотка – неповнолітні віком до 18 років, 22,7 відсотка – дорослі чоловіки. Згідно зі статистикою, з моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала загалом 37 985 таких документів українським біженцям, зокрема 733 – у вересні.
[type] => post
[excerpt] => Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн - членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1731242100
[modified] => 1731234771
)
[title] => Понад 4 мільйони українців мають статус захисту в Європі – статистика
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221605&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221487
[uk] => 221605
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 208973
[image] => Array
(
[id] => 208973
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[original_lng] => 67992
[original_w] => 850
[original_h] => 478
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1069
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 208973
[_edit_lock] => 1731227692:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
[4] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
[4] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => статистика
)
)
[2] => Array
(
[id] => 217496
[content] =>
Щороку в Україні скорочується кількість населення і після початку війни ситуація погіршилася в рази. За останніми прогнозами українців може залишитися трохи більше 25 млн. Кабінет міністрів схвалив демографічну стратегію, спрямовану на покращення життя. Експерти розповіли Фокусу, наскільки вона буде дієвою.
За прогнозами Інституту демографії та проблем якості життя НАН, населення України може зменшитися до 25,2 мільйона людей. У результаті Кабмін схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року.
Так у стратегії йдеться про необхідність формування середовища, сприятливого для народження й виховання дітей і забезпеченням економічної самодостатності сімей. А саме безпеку, розбудову країни, доступність житла, якісної охорони здоровʼя, робочих місць.
Фокус розповідає, чи є ефективною стратегія Кабміну та чому важливою є не лише вона, але й міграція та терміни закінчення війни.
Чи спрацює демографічна стратегія Кабміну
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун розповів Фокусу, що успіх стратегії Кабміну залежить від фінансування.
„Якщо заходи будуть нормально розроблені, нормальне буде фінансуватись, то вона (стратегія, — ред.) повинна спрацювати. Але що таке спрацювати? У сучасних умовах це дуже складно казати. Для цього вона і розроблялася, щоб покращити демографічну ситуацію”, — сказав Гладун.
Він розповів, що демографічна ситуація покращиться тоді, коли ЗСУ виграють війну. Зокрема, відразу частина людей повернеться з-за кордону, можливо, деякі родини захочуть народити дитину, зменшиться смертність.Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар повідомила у розмові з Фокусом, що демографічна стратегія Кабміну спрацює, проте головною умовою є завершення війни та зміна безпекової ситуації. Проте важливо, аби держава і зараз дбала про родини з дітьми. Йдеться про створення бомбосховищ, допомогу переселенцям з дітьми, налагодження освітнього процесу, розвʼязання питань з дитсадками.
„Це все важливо. Але по-справжньому буде комфортне середовище, якщо принаймні гаряча стадія війни завершиться”, — сказала Слюсар.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що він оптиміст та вважає, що влада прикладе достатньо зусиль, аби демографічна стратегія була реалізована.
„Але навіть якщо подивитися за загальними цифрами, у 2050 році нас буде близько 28 мільйонів людей. І це в кордонах 1991 року, включно з Кримом. Це все одно дуже серйозне скорочення і насправді потрібно працювати над вирішенням, як я кажу, трьох головних питань”, — зазначив Воскобойник.
За його словами, йдеться про те:
яким чином повертатимуть українців, які нині перебувають за кордоном;
як скоротять обсяги трудової міграції, нова хвиля якої розпочнеться після закінчення війни та відкриття кордонів;
як залучатимуть талановитих іноземців працювати та проживати в Україні.
Головна проблема України — міграція
За словами соціолога Володимира Паніотто головний вплив на кількість людей в Україні мають не демографічні стратегії, а міграція.
„У нас було 8 мільйонів, які були в Європі, зараз 6 мільйонів, десь від одного до двох мільйонів в Росії. І кількість тих, хто повернеться, є таким головним фактором, який буде визначати кількість людей, які проживають в Україні. А другий фактор — це скільки людей поїде після закінчення війни, виїдуть чоловіки, які зараз не мають важливості”, — сказав він Фокусу.
Паніотто розповів, що за опитуваннями, з 6 мільйонів українців за кордоном дві третини хочуть отримати громадянство тих країн, де зараз перебувають.
„Тоді виходить, що 4 мільйони залишаться (за кордоном, — ред.) і, можливо, до них поїдуть ще 2 мільйони чоловіків”, — вважає він.
Соціолог уточнив, що найбільше значення має закінчення війни, коли це станеться. Зокрема, від цього залежить адаптація мігрантів. Він вважає, що Україна повинна щось робити, аби більше людей повернулося, а менше виїхало після закінчення війни. А саме залучати їх до певної роботи. Зокрема, 60% тих, хто виїхав з України, мають вищу освіту.
„Це кваліфікована праця, багато з них може дистанційно працювати. Діти можуть продовжувати тут навчатися. Країна багато чого може зробити і має робити для того, щоб мінімізувати втрати”, — пояснив він.
Україну заселять африканці та мігранти з менш розвинутих країн
Паніотто розповів про можливу міграцію в Україну людей з країн, які менш розвинуті, а саме з Африки, Афганістану. Проте на їхню адаптацію піде більше ресурсів, і попри це, вони не швидко стануть українцям. Крім цього, в Україні не найкраще ставлення до африканців, зазначив він.
„У нас немає такої культури, як скажімо, в інших країнах, де вони (мігранти з Африки, — ред.) вже звикли”, — сказав він та додав, що Україні вигідніше намагатися повернути своє населення, ніж витрачати ресурси на адаптацію мігрантів з інших країн з іншою культурою.
Кожного року „зникав” Житомир
Василь Воскобойник повідомив, що навіть до початку військових дій населення України щороку скорочувалося приблизно на 350 тисяч.
„Умовно кажучи, кожного року в нас зникало таке місто як Житомир. Відповідно, в цілях демографічної стратегії стоїть, щоб підвищити народжуваність. Зараз у нас коефіцієнт 0,9, за демографічною стратегією хочуть його підвищити до 1,5. Тобто це 15 дітей, котрі повинні народитися в 10 жінок”, — пояснив Воскобойник.
За його словами, для того, аби забезпечити стану нації та збільшити кількість хоча б на один рівень потрібно, аби народжуваність була на рівні 2,2. Так, десять жінок повинні народжуватися 22 дитини.
„Якщо в нас виходить, що за цілями демографічної стратегії вийти на коефіцієнт народжуваності хоча б 1,5, це означає, що й надалі кількість населення України буде скорочуватись. Тобто кількість померлих буде перевищувати кількість новонароджених. Відповідно, до чого це призведе? Це призведе до нестачі робочих рук, котра зараз вже відчувається. Це призведе до нестачі навіть споживачів товарів та послуг в нашій країні”, — сказав він.
Створення сприятливих умов для народжуваності: що для цього потрібно
Олександр Гладун зазначив, що до сприятливих умов для народжуваності відноситься гнучкий робочий день для жінок на підприємствах, важливо, аби він був неповним. Також йдеться про гнучкий робочий день дитячих, дошкільних закладів, фінансова підтримка сімʼї.
„Ми, наприклад, вважаємо, що треба виплачувати певні суми до досягнення дитини 18 років. Я не знаю, піде на це уряд чи ні”, — заявив він.
За його словами, важливими є програми по доступності житла. Зокрема, жінки говорять, що одним із головних чинників, чому вони не можуть мати певну кількість дітей, є житло. Тому потрібне підвищення економічної підтримки родини, щоб розвивалася соціальна інфраструктура, створювалося середовище, де можна відпочити та, аби недалеко було їхати до медзакладів.
„Такий комплекс заходів може позитивно вплинути (на демографічну ситуацію, — ред.). Але річ у тім, що я це кажу абстрактно, цим повинні займатися на рівні територіальних громад, і в конкретному населеному пункті можуть бути різні конкретні заходи”, — пояснив демограф.
Людмила Слюсар наголосила, що до сприятливих умов для народжуваності фактично належить весь комплекс проблем української сімʼї. Йдеться про економіку та безпеку. Потрібно, аби доходи були на тому рівні, щоб люди з середньою зарплатою могли утримувати певну кількість дітей, щоб гроші не стали перешкодою для появи другого малюка. Також важливе житлове питання та соціальний простір.
„Це те, щоб сім’ям з дітьми було і комфортно гуляти на вулиці, і відпочивати, і сходити в кафе, щоб була відповідна інфраструктура. Також, щоб були створені умови для поєднання батьківських обов’язків і професійної діяльності. Сучасна жінка реалізується не тільки у материнстві, є самореалізація в професійній діяльності”, — зауважила вона.
За словами Слюсар, потрібні дитячі садочки, муніципальні няні, різні центри зайнятості та розвитку дітей, комфортні умови в школі, аби учень при необхідності міг залишитися на групу продовженого дня, а батькам не довелося після роботи сидіти годинами та робити домашнє завдання з дитиною.
„Це величезний комплекс цих питань, коли вони вирішуються поступово, це середовище стає більш комфортне для сімей з дітьми, і відповідно це створює умови для реалізації тих репродуктивних бажань, які має ця сім’я”, — додала Слюсар.
Володимир Паніотто повідомив, що на народжуваність важко вплинути. Зокрема, раніше були спроби, які призвели до стимулювання народжуваності, проте в короткостроковій перспективі. Люди, які відкладали народження дитини на рік-два, отримували гроші, що й пришвидшувало процес. Проте потім був провал, у результаті відбулося не пришвидшення, а перерозподілення, додав соціолог.
Дію пункту 4 статті 3 закону про всеросійський перепис населення призупинено, тобто президент росії Володимир Путін своїм указом від 30 вересня призупинив російський перепис населення до 1 січня 2029 року, згідно з офіційною заявою, розміщеною на сайті Кремля.
На думку фахівців із Інституту дослідження війни (ISW) у Вашингтоні, це насправді спосіб, щоб приховати військові втрати.
Російська Державна Дума прийняла закон 18 вересня, а Федеральна Рада схвалила його 25 вересня, призупинивши перепис населення. Метою цього заходу може бути запобігання статистичним спостереженням за певними групами російського населення, щоб статистика щодо людських втрат від війни залишалася прихованою.
[type] => post
[excerpt] => Дію пункту 4 статті 3 закону про всеросійський перепис населення призупинено, тобто президент росії Володимир Путін своїм указом від 30 вересня призупинив російський перепис населення до 1 січня 2029 року, згідно з офіційною заявою, розміщеною на ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1728054300
[modified] => 1728045316
)
[title] => У росії не проводитимуть перепис населення
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=217045&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 216804
[uk] => 217045
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 216805
[image] => Array
(
[id] => 216805
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[original_lng] => 30914
[original_w] => 348
[original_h] => 195
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[width] => 348
[height] => 195
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[width] => 348
[height] => 195
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[width] => 348
[height] => 195
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[width] => 348
[height] => 195
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/nepszamlalas.jpg
[width] => 348
[height] => 195
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 869
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 216805
[_edit_lock] => 1728034517:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 29340
[1] => 1297
[2] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => перепис населення
[1] => росія
[2] => статистика
)
)
[4] => Array
(
[id] => 216719
[content] =>
Кабінет міністрів навів оцінку вчених щодо кількості наявного населення України станом на липень 2024 року. На підконтрольних уряду територіях проживає 31,1 млн осіб.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року, затверджену розпорядженням від 30 вересня 2024 р. № 922-р.
Уряд наводить дані Держстату, за якими чисельність наявного населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 року) становила 48,5 млн осіб.
За оцінкою Інститут демографії та проблем якості життя Національної академії наук, чисельність населення України становила:
на 1 січня 2022 року – 42 млн осіб,
на липень 2024 року – 35,8 млн осіб, у тому числі на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, – 31,1 млн осіб.
Як зазначається в стратегії, з урахуванням викликів і загроз, дія яких продовжуватиметься і після завершення бойових дій, чисельність населення України, за оцінкою Інституту демографії може скоротитися:
до 2041 року – до 28,9 млн осіб,
до 2051 року – до 25,2 млн осіб.
„Прогнозування чисельності населення ускладнюється через відсутність необхідних статистичних даних, зокрема через неможливість обліку демографічних показників на тимчасово окупованих територіях, багатоваріантність сценаріїв перебігу воєнних подій”, – додали в уряді.
Смертність в Україні у першому півріччі 2024 року втричі перевищувала народжуваність. Народилося 87 тисяч 655 дітей (на 9% менше, ніж за аналогічний період 2023-го), водночас було зафіксовано 250 тисяч 872 смерті.
Про це повідомляє Опендатабот.
Порівняно з періодом до повномасштабної війни народжуваність в Україні скоротилася у 1,5 рази: 87 тисяч 655 дітей проти 132 тисяч 595 у 2021 році.
Найбільше новонароджених було зареєстровано у Києві, Львівській та Дніпропетровській області. Стабільно мало дітей народжується у прифронтових регіонах – у Херсонській (221 дитина) та Донецькій (702) областях. У Луганській області за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти.
У першому півріччі в Україні народилося 87,6 тисяч дітей, водночас було зафіксовано 250,9 тисяч смертей. Тобто на одного новонародженого припадало троє померлих.
При цьому на одного новонародженого припадає троє померлих. Для порівняння, у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих.
Так, за півроку в Україні померло 250 тисяч 972 особи
Найбільше смертей було зареєстровано у Дніпропетровській та Харківській областях, а також у Києві. Найменше – у прифронтових Херсонській та Донецькій областях, а також у Чернівецькій області.
У травні 2024 року 75% українців переконані, що відносини з росією повинні бути із закритими кордонами, візами та митницями.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Як зазначають соціологи, перед Революцією Гідності переважна більшість українців (70%) хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами. Лише 15% наполягали на тому, що відносини мають бути із закритими кордонами, візами, митницями. Причому досить істотна частка респондентів (12%) бажали навіть об’єднання в одну державу.
Після окупації Криму і початку війни на Донбасі значно зросла частка тих, хто вважав, що відносини мають бути як з іншими державами (з 15% до 44%), хоча все одно 48% вважали, що країни мають лишатися дружніми (частка тих, хто виступав за об’єднання знизилася до 5%).
Одразу після широкомасштабного вторгнення до 79% зросла частка тих, хто хоче мати закриті кордони, візи та митницю з Росією. До травня 2024 року показник лишається практично незмінним і фактично лише трохи знизився.
Коментар КМІС
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, абсолютна більшість українців хочуть відгородження від росії та росіян.
„У 2020 році 57% українців вірили, що в майбутньому Україна зможе нормалізувати відносини з росією, але зараз можна впевнено говорити, що абсолютна більшість українців (справедливо) не хочуть мати нічого спільного з росією та росіянами та на багато років уперед будуть їх сприймати як ворогів”, – сказав він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 16-22 травня 2024 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
Зі щорічної статистики Росстату, опублікованої відомством 12 липня, зникли дві таблиці, які містили докладні дані про кількість померлих і смертність від зовнішніх причин, звернув увагу демограф Олексій Ракша.
Статистика враховує природний рух населення росії за 2023 рік, зокрема, по регіонах. У ній є ще одна зміна, пише Ракша: у таблиці, яка враховує померлих за віком, усунули основні класи причин смертей, розподіливши дані за рівнем освіти. «Тобто приховують докладні дані щодо зовнішніх причин», – додав Ракша.
До зовнішніх причин у статистиці Росстату зараховують смерті, спричинені не хворобами, а, наприклад, ДТП, вбивствами та самогубствами. Після початку повномасштабної війни ці дані стали для незалежних журналістів одним зі способів оцінити кількість загиблих на війні росіян. «Важливі історії» зазначали, що 2022 року жіноча смертність від зовнішніх причин упала, а чоловіча зросла, хоча в мирний час тренди смертності чоловіків та жінок не відрізнялися. Відповідно число померлих від зовнішніх причин після початку повномасштабного вторгнення дозволяло оцінити втрати російської армії.
У липні 2023 року «Важливі історії», використовуючи, зокрема, статистику смертей від зовнішніх причин, оцінювали втрати російської армії на війні в Україні не менш як у 18 тисяч росіян. Підрахунки втрат ведуть також журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі, які за допомогою волонтерів збирають імена загиблих у відкритих джерелах. За останніми даними на 5 липня 2024 року, журналісти оцінюють втрати у 58 207 осіб.
Видання «Медуза» спільно з «Медіазоною» та дослідником електоральної статистики Дмитром Кобаком також використовує дані Росстату для розрахунку російських військових втрат. За останньою оцінкою, 2023 року надмірна чоловіча смертність майже вдвічі перевищила показник 2022 року. Крім того, оцінити справжню кількість загиблих дозволяють дослідження, які проводяться на основі даних Реєстру спадкових справ. Згідно з цією оцінкою, з 2022 року на війні загинуло вже близько 120 тисяч російських військових (з діапазоном випадкової помилки від 106 до 140 тисяч).
Ще у 1950 роках коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою протягом життя) складав 4,84 — однак до 2021 року знизився більш ніж удвічі до 2.23. У новому дослідженні, на яке посилається CNBC, прогнозується, що у наступні десятиліття він сягне показника на рівні 1,5.
«Те, що ми переживаємо зараз — це те, чого ми раніше не бачили в історії людства. Широкомасштабний, міжнаціональний, міжкультурний зсув у бік того, щоб надавати перевагу меншим сім’ям», — каже демограф Дженніфер Д. Скюбба.
Автори дослідження розглядають багато причин демографічної кризи, і серед них: розширення можливостей для жінок в освіті та працевлаштуванні, а також кращий доступ до контрацепції, зміна цінностей щодо гендерної рівності та самореалізації. Великі витрати на виховання дітей та передбачуваний ризик їхньої смерті — також серед стримуючих факторів.
Тим часом прогнозований коефіцієнт народжуваності аж ніяк не дотягує до рівня відтворення — у 2,1 дитини на жінку (саме стільки необхідно для підтримки стабільної чисельності населення країн). У 2021 році 46% країн мали рівень народжуваності нижче рівня відтворення — за прогнозами, до 2100 року це число зросте до критичних 97%.
Попередній аналіз Інституту вимірювання показників і оцінки здоров’я (IHME) 2022 року передбачав, що населення світу сягне пікових 9,7 млрд у 2064 році, а у 2100 знизиться до 8,8 млрд. Тим часом прогноз ООН 2022 року говорив про пік у 10,4 млрд у 2080 роках.
«Демографічно розділений світ»
Дослідження передбачає, що частка живонароджених у регіонах з низьким рівнем доходу у світі збільшиться майже вдвічі — з 18% у 2021 році до 35% у 2100 році. Лише в Африці на південь від Сахари до 2100 року народжуватиметься кожна друга дитина на планеті.
Такий зсув у розподілі живонароджених створить «демографічно розділений світ», де країни з високим рівнем доходу стикатимуться з наслідками старіння населення та скорочення робочої сили, а регіони з низьким рівнем доходу зберігатимуть високий рівень народжуваності, напружуючі наявні ресурси.
Народжуваність у країнах з високим рівнем доходу
Країни з високим рівнем доходу та різким падінням рівня народжуваності відчують зсув у бік старіння населення, що спричинить навантаження на національне медичне страхування, програми соціального забезпечення та інфраструктуру охорони здоров’я. Відповідно до дослідження, їм також доведеться боротися з нестачею робочої сили.
Дослідники припускають, що етична та ефективна політика, яка заохочує імміграцію та трудові інновації, як-от прогрес у штучному інтелекті, може допомогти зменшити деякі економічні наслідки цього демографічного зсуву.
Аналіз також охоплював ефективність політики країн, спрямованої на підвищення народжуваності — як-от субсидії на догляд за дітьми, подовжена відпустка по догляду за дитиною та податкові пільги. Прогнози показують, що ефект становитиме не більше ніж 0,2 додаткових живонароджених на жінку.
«Існує реальна загроза в тому, що деякі уряди намагаються тиснути на жінок, щоб вони народжували більше дітей», — каже доктор Крістофер Мюррей, старший автор дослідження та директор IHME. «Дуже легко перейти від заохочення жінок до примусу».
Народжуваність в країнах з низьким рівнем доходу
З іншого боку, збільшення живонародженості в країнах з низьким рівнем доходу загрожуватиме безпеці продовольства, води та інших ресурсів і ще більше ускладнить рівень дитячої смертності, політичної нестабільності та проблем з безпекою.
Згідно з дослідженням, в Африці на південь від Сахари кращий доступ до освіти для жінок та загальний доступ до контрацепції призведе до загального коефіцієнта народжуваності приблизно у 2,3 у 2050 році — порівняно з 2,7 у базовому сценарії.
Що в Україні?
За даними Опендатабот у 2023 році в Україні народилось 187 387 дітей — майже на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення (у 2021 році народилось 273 772 немовляти).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку березня заявив про критичну демографічну ситуацію в Україні, яка лише погіршується через війну. За його словами, щоб розв’язати цю проблему, кожна українська родина повинна мати щонайменше троє дітей.
У Раді тим часом розглядають законопроєкт, який передбачає збільшення виплат за дитину з існуючих 41 тис. грн до понад 384 тис. грн. Шмигаль зазначив, що гроші для цього планують залучати з-за кордону.
