Африканські центри з контролю та профілактики захворювань та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запустили спільний континентальний план реагування на спалах лихоманки Ебола. Програма має залучити 518 мільйонів доларів США для підтримки африканських країн разом з партнерами у підготовці до спалаху, його швидкому виявленні та реагуванні.
Про це йдеться у звіті ВООЗ.
План, що охоплює період з червня по листопад 2026 року, об’єднує уряди, партнерів та громади в рамках єдиного підходу для посилення заходів реагування на спалахи, включаючи координацію надзвичайних ситуацій, спостереження за захворюваннями, лабораторне тестування, профілактику та контроль інфекцій, клінічну допомогу, залучення громад, дослідження, логістику та підтримку основних медичних послуг.
„У той час, коли немає ліцензованих вакцин або терапевтичних засобів, спеціально схвалених для виду Еболи Бундібудьо, план спрямований на зміцнення систем охорони здоров’я, щоб забезпечити стійкість навіть у разі реагування країн на гострі надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я”, – зазначили у ВООЗ.
Впровадження заходів щодо готовності та реагування вже триває у постраждалих країнах та тих, що перебувають у групі ризику.
Найбільш перспективна вакцина проти вірусу Bundibugyo, який спричинив новий спалах Еболи у Центральній Африці, може стати доступною лише через шість-дев’ять місяців.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заяву генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедроса Адханома Гебрейєсуса під час брифінгу щодо ситуації у Демократичній Республіці Конго та Уганді.
За офіційними даними, нинішній спалах уже забрав життя 139 людей, а кількість підозрюваних випадків зросла до 600. Водночас моделювання Імперського коледжу Лондона свідчить, що реальна кількість інфікованих у регіоні може перевищувати тисячу.
У ВООЗ припускають, що спалах міг розпочатися після так званої “події суперпоширення” — ймовірно, похорону на початку травня.
Ситуацію ускладнює безпекова криза в провінції Ітурі, де через збройний конфлікт за останні місяці були змушені залишити домівки понад 100 тисяч людей. На брифінгу також зазначили, що скасовані рейси ускладнюють доставку тестів та інших матеріалів до провінції Ітурі.
Додатковою проблемою є схожість ранніх симптомів Еболи з іншими ендемічними для регіону захворюваннями — малярією та тифом, що може затримувати діагностику.
Керівник програми досліджень і розробок ВООЗ Васі Мурті повідомив, що найбільш перспективна вакцина використовує ту саму платформу, що й препарати проти штаму Заїр. Однак готових доз для клінічних випробувань наразі немає.
Водночас альтернативна вакцина на базі технології AstraZeneca та Оксфордського університету може бути готовою до клінічних випробувань уже через два-три місяці. Проте у ВООЗ наголошують, що даних щодо її ефективності поки недостатньо.
ВООЗ оцінює ризик поширення хвороби як високий на національному та регіональному рівнях, але низький — у глобальному масштабі.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я міжнародного масштабу через спалах еболи, що стався у Демократичній Республіці Конго та Уганді. Наразі не існує дозволеної вакцини та лікування проти рідкісного штаму Бундібугіо, а інфекція вже поширилася й у великих містах, повідомляє Bloomberg.
У неділю ВООЗ оголосила найвищий рівень тривоги.
Це сталося після того, як епідемія вийшла за межі країни, відбулися незрозумілі випадки смерті та виникла серйозна невизначеність щодо реальних масштабів поширення інфекції. Вірус Ебола було виявлено в столиці Уганди, Кампалі, а також у Кіншасі, де проживає близько двадцяти мільйонів людей. Отже, епідемія поширилася далі від того віддаленого гірничого регіону, де її було вперше виявлено.
Станом на 16 травня в Демократичній Республіці Конго в провінції Ітурі було зареєстровано вісім лабораторно підтверджених випадків, 336 підозрілих випадків захворювання та 87 ймовірних смертей. В Уганді зареєстрували два підтверджені випадки в Кампалі. Один із них закінчився летальним результатом, і в обох випадках йшлося про мандрівників, які прибули з Конго. Ймовірно, інфекція почала поширюватися ще за кілька тижнів до офіційного виявлення. Це підтверджується тим, що під час перших тестувань вісім із тринадцяти зразків виявилися позитивними. Крім того, в провінції Ітурі та сусідній Північній Ківу також повідомлялося про інші смерті, причини яких поки що не з’ясовані. Щонайменше четверо медичних працівників загинули з симптомами, що вказували на геморагічну лихоманку.
Вірус Ебола Бундібугіо — один із найрідкісніших видів вірусу Ебола, небезпечний для людини. Раніше він спричинив лише дві задокументовані епідемії: у 2007 році в Уганді та у 2012 році в Східному Конго.
Загальна кількість випадків цих епідемій була нижчою, ніж кількість зареєстрованих на сьогодні під час нинішнього спалаху.
Переважна більшість вакцин проти Еболи та антитілотерапії була розроблена проти більш поширеного та смертоносного штаму Заїр. Це відбулося після спалаху в Західній Африці в період з 2014 по 2016 рік, який забрав життя понад одинадцяти тисяч людей.
Окрім оголошення надзвичайної ситуації, ВООЗ наголосила, що жодна країна не повинна вводити обмеження на кордонах, у подорожах чи торгівлі. Адже вони є неефективними і лише змушують мандрівників звертатися до неконтрольованих пунктів перетину кордону. Натомість організація закликала сусідні країни посилити епідеміологічний нагляд, лабораторні тестування та контроль за інфекціями. ВООЗ ініціювала термінові клінічні випробування експериментальних вакцин та ліків. Серед них — вакцини-кандидати Оксфордського університету та компанії Moderna, а також противірусний препарат ремдесивір від Gilead Sciences, хоча на даний момент жоден із них ще не має дозволу саме на боротьбу зі штамом Бундібугіо.
Епіцентр епідемії знаходиться в провінції Ітурі, що розташована поблизу кордону з Угандою. Особливо постраждала околиця міста Монгбвалу, де видобувають золото, де робітники регулярно курсують між віддаленими гірничими поселеннями та регіональними торговими центрами. За даними ВООЗ, осередки в містах та їхніх околицях значно підвищують ризик більш широкого поширення інфекції. Ситуацію ще більше ускладнює те, що через скорочення американської зовнішньої допомоги та програм епідеміологічного нагляду здатність найбільш уражених регіонів до реагування може значно послабитися.
Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що нині не бачить ознак мутації хантавірусу, який спричинив спалах на круїзному лайнері. У відомстві наголосили, що вірус не став більш заразним чи небезпечним, попри побоювання щодо можливого ширшого поширення інфекції.
Спалах на судні раніше призвів до смерті трьох людей. Після цього пасажирів, які залишили лайнер, почали ізолювати та перевіряти, щоб не допустити подальшого поширення вірусу.
Директорка з питань готовності до епідемій і пандемій ВООЗ Марія Ван Керкгове повідомила, що фахівці продовжують генетичний аналіз зразків вірусу, виявленого у пасажирів круїзу.
“Вони не виявили жодних змін, які б свідчили про те, що вірус став більш заразним, більш тяжким чи зазнав якихось подібних змін”, – сказала вона.
За словами представників ВООЗ, карантинні заходи запровадили як запобіжний крок, оскільки хантавірус здатний передаватися між людьми. Саме тому всіх пасажирів, які перебували на борту, вирішили контролювати навіть після завершення круїзу.
У ВООЗ рекомендують усім, хто перебував на круїзному лайнері, залишатися на карантині протягом 42 днів, щоб уникнути можливого поширення вірусу.
Попри це, організація наголошує, що загальний ризик для населення нині оцінюють як низький.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус закликав країни світу посилити готовність до можливих нових випадків хантавірусу на тлі спалаху, зафіксованого на борту круїзного судна MV Hondius.
Очільник ВООЗ зазначив, що за останні тижні в кількох країнах уже фіксувалися нові випадки інфікування, тому системам охорони здоров’я необхідно посилити епіднагляд і підготовку до можливого подальшого поширення вірусу.
Він підкреслив, що наразі немає підстав говорити про глобальну загрозу рівня пандемії COVID-19, однак ситуація вимагає підвищеної готовності та уваги з боку урядів і медичних служб.
«На цей момент немає ознак того, що ми спостерігаємо початок масштабнішого спалаху. Але ситуація може змінитися, і з огляду на тривалий інкубаційний період вірусу цілком імовірно, що в найближчі тижні ми побачимо більше випадків», – заявив Тедрос Аданом Гебреєсус.
Як відомо, спалах хантавірусу стався на круїзному лайнері MV Hondius, який прямував з Аргентини до Кабо-Верде. Після виявлення перших випадків та погіршення ситуації судно стало епіцентром інфекції, а влада була змушена організувати масштабну евакуацію пасажирів і екіпажу.
За даними ВООЗ, підтверджено щонайменше дев’ять випадків зараження вірусом, включно з пасажирами, яких евакуювали з судна. Серед них – громадянка Франції та громадянин США, які були госпіталізовані після тестування.
У Парижі повідомили про критичний стан 65-річної французької пацієнтки, яку перевели до відділення інтенсивної терапії. Лікарі зазначають, що у неї найважча форма кардіопульмонального ураження, і для підтримки життя застосовують апарат штучної вентиляції легень та екстракорпоральну підтримку кровообігу.
Водночас у Іспанії підтвердили ще один випадок серед евакуйованих громадян: один із 14 пасажирів, яких помістили на карантин у військовому госпіталі в Мадриді, дав позитивний тест на хантавірус. Медики повідомляють, що його стан залишається стабільним і без ознак різкого погіршення.
ВООЗ наголошує, що країни, які прийняли евакуйованих, мають забезпечити тривалий медичний нагляд, ізоляцію контактних осіб і дотримання карантинних протоколів щонайменше протягом 42 днів.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус запевнив мешканців іспанських Канарських островів, зокрема, міста Тенеріфе, що спалах хантавірусу не слід порівнювати з пандемією COVID-19.
Як зазначається, очікується, що судно MV Hondius з понад 140 пасажирами та членами екіпажу, прибуде на острів Тенерифе вранці 10 травня.
У ВООЗ наголосили, що ситуація перебуває під контролем і не має ознак глобального поширення, подібного до COVID-19.
У суботу, 9 травня, гендиректор ВООЗ звернувся з прямим зверненням до мешканців Тенерифе, запевнивши їх, що круїзне судно MV Hondius, де стався спалах хантавірусу, та яке має прибути на іспанський острів, не наражатиме їх на небезпеку.
Гебреєсус вже прибув до Іспанії, і до нього на Тенерифе приєднаються високопосадовці іспанського уряду, щоб контролювати безпечну висадку пасажирів та екіпажу судна.
«Я знаю, що ви хвилюєтеся. Я знаю, що коли ви чуєте слово «спалах» та спостерігаєте, як корабель пливе до ваших берегів, спливають спогади, які ніхто з нас повністю не забув», – сказав він у своєму посланні.
Також гендиректор ВООЗ наголосив, що цей спалах хантавірусу не стане «черговим COVID».
«Мені потрібно, щоб ви мене чітко почули: це не черговий спалах COVID-19. Поточний ризик для громадського здоров’я від хантавірусу залишається низьким. Ми з колегами однозначно це сказали, і я скажу вам це ще раз зараз», – додав він.
У Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що наразі ризик для громадського здоров’я залишається низьким, хоча через тривалий інкубаційний період можуть з’явитися нові випадки зараження хантавірусом Andes.
Про це повідомляє Тhe Guardian.
Що відомо про підтверджені випадки
За словами глави ВООЗ Тедроса Адана Гебреїсуса, перший випадок був зафіксований у чоловіка, у якого симптоми з’явилися 6 квітня. Він помер 11 квітня. Тоді аналізи на хантавірус не проводили, оскільки підозри на це захворювання не було.
Його дружина зійшла з корабля на острові Святої Єлени вже із симптомами. Під час перельоту до Йоганнесбурга її стан погіршився, і 26 квітня жінка також померла.
Третьою жертвою стала жінка з круїзного судна, у якої симптоми з’явилися 28 квітня. Вона померла 2 травня.
За даними Sky News, у ВООЗ наразі підтвердили п’ять випадків зараження хантавірусом Andes під час спалаху. Крім того, ще три випадки вважаються підозрюваними.
Є два пацієнти, які перебувають у лікарні в Нідерландах, і є пацієнт у відділенні інтенсивної терапії в Південній Африці – і я дуже рада повідомити, що пацієнт у Південній Африці почувається краще
– повідомила зокрема представниця організації Марія Ван Керхове.
Чи очікувати епідемії Хантавірусу?
У Всесвітній організації охорони здоров’я наголосили, що хантавірус Andes поширюється інакше, ніж Covid-19 чи грип.
Отже, це не Covid, це не грип. Він поширюється дуже по-різному. Тому люди вживають різних запобіжних заходів
– сказала Марія Ван Керхове.
За її словами, наразі на борту круїзного судна більше немає людей із симптомами. На кораблі проводять регулярну дезінфекцію, а пасажири перебувають у своїх каютах, а тим, хто виходить, рекомендують носити медичні маски.
У ВООЗ також нагадали, що інкубаційний період хантавірусу Andes може тривати до шести тижнів, тому не виключають появу нових випадків.
Водночас, за словами видання, на запитання, чи слід класифікувати це як епідемію чи пандемію, представник організації Абдірахман Шейх Махамуд заявив, що наразі йдеться лише про „кластер у замкнутому просторі з тісним контактом”.
З огляду на досвід, який мають наші держави-члени, та вжиті ними заходи, ми не очікуємо великої епідемії. Ми вважаємо, що це не призведе до подальшого ланцюга передачі
– сказав він.
Водночас, за інформацією видання, глава ВООЗ повідомив, що наразі моральний стан людей на кораблі покращився після того, як судно знову вирушило в рейс. Крім того, посадовець регулярно підтримує зв’язок з капітаном судна, зокрема й сьогодні вранці.
Він сказав мені, що моральний дух значно покращився відтоді, як корабель знову рушив. Я дякую йому за все, що він зробив для захисту тих, про кого він має піклуватися
Попри збої на глобальному ринку через війну на Близькому Сході, дефіциту ліків в Україні не очікується – постачання забезпечуються наземною логістикою та локальними закупівлями ВООЗ.
Про це заявив керівник офісу ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
„Імпорт в Україну здійснюється наземним транспортом із Польщі та інших сусідніх європейських країн. Щодо лікарських засобів, які Всесвітня організація охорони здоров’я надає в Україні у рамках гуманітарної допомоги, ми закуповуємо їх у більшості випадків у місцевих виробників. Крім того, ВООЗ в Україні має резервні запаси для реагування на надзвичайні ситуації”, – зазначив Хабіхт.
Нині найбільший вплив війни на Близькому Сході спостерігається на постачання лікарських засобів, для яких країни регіону є кінцевим пунктом призначення.
„Інша проблема полягає у тому, що значна частина лікарських засобів, вироблених в Індії та Китаї, зазвичай потрапляє до Європи авіарейсами, що проходять, зокрема, через країни Близького Сходу, однак можливе перенаправлення маршрутів. Водночас для повної перебудови логістики знадобиться певний час”, – пояснив він.
Водночас „у середньостроковій перспективі ринки можуть постати перед значно вищими витратами на логістику через перенаправлення маршрутів та зростання вартості пального, що може призвести до підвищення цін на лікарські засоби”.
„Також можливі певні тимчасові перебої у постачанні, однак ймовірно, короткострокові і вони будуть усунені після налагодження альтернативних логістичних маршрутів”, – додав Хабіхт.
Це вже друга масштабна поставка вакцин проти сказу в 2025 році. Раніше ВООЗ розподілила в Україні 30 тис. доз вакцин.
„Сукупно це дозволяє посилити систему реагування та профілактики, яка нині є надзвичайно важливою для запобігання смертей від хвороби, що є невиліковною після появи симптомів, але якій можна повністю запобігти за допомогою вакцинації”, – повідомили у ВООЗ.
Постачання здійснили завдяки фінансовій підтримці Азійсько-Європейського фонду Asia-Europe Foundation (ASEF).
Сказ – гостра контактна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинює нейротропний вірус сказу з роду Lyssavirus.
Хвороба характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі смертельним пошкодженням центральної нервової системи.
В організації наголосили, що хвороба, яка може бути смертельно небезпечною та викликає болючі висипання, досі становить загрозу і потребує постійної уваги.
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про завершення дії глобальної надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я, спричиненої вірусом Mpox (раніше відомим як „віспа мавп”). Про це повідомляє Вloomberg з посиланням на ВООЗ.
Водночас в організації наголосили, що хвороба, яка може бути смертельно небезпечною та викликає болючі висипання, досі становить загрозу і потребує постійної уваги.
За словами гендиректора ВООЗ Тедроса Адхана Гебреєсуса, рівень міжнародної тривоги знижено більш ніж через рік після того, як поширення Mpox було визнано „надзвичайною подією у сфері громадського здоров’я, що має міжнародне значення”. Цей статус дозволяв мобілізувати країни до спільних дій, щоб зупинити розповсюдження інфекції.
Гебреєсус зазначив, що скасування надзвичайного стану не означає, що загроза ліквідована. Він закликав уряди не послаблювати епідеміологічний нагляд, посилювати кампанії з вакцинації та своєчасно реагувати на нові випадки зараження, аби уникнути нових хвиль епідемії.
