Дані про те, що на підконтрольних територіях України проживає лише близько 29 мільйонів людей, свідчать про тривожну ситуацію. Тільки за останній рік населення зменшилося на мільйон осіб. Основними причинами стали висока смертність та еміграція. Поки триває війна, країна стикається з тихою, але масштабною демографічною кризою, яка визначатиме її майбутнє в довгостроковій перспективі.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Елла Лібанова зазначає, що наразі на вільних територіях мешкає близько 29 мільйонів осіб (з похибкою до пів мільйона). За її словами, чисельність населення за рік скоротилася приблизно на один мільйон. Більшість втрат пов’язані із загибеллю людей унаслідок російської агресії, решта – з виїздом за кордон.
Попри побоювання щодо масового виїзду молоді після того, як чоловікам віком до 25 років офіційно дозволили перетинати кордон, Елла Лібанова зауважила: «Виходячи з даних Євростату, я не бачу значного збільшення кількості чоловіків цієї вікової категорії за кордоном».
Станом на кінець лютого 2026 року в країнах Європейського Союзу, Норвегії та Швейцарії проживало приблизно 4,4 мільйона українців, а в інших державах світу – ще 700 тисяч.
За словами Елли Лібанової, найбільше українців наразі перебуває в Німеччині (понад мільйон осіб) та Польщі (трохи менше мільйона). Найвища частка українських біженців зафіксована в Чехії, де вони становлять близько 3% від загальної кількості населення країни.
Директорка інституту зазначила, що з кожним наступним місяцем війни додому їде дедалі менше людей. Дані Євростату свідчать, що 70% українок за кордоном уже працевлаштовані й це суттєво знижує ймовірність їхнього повернення. Лібанова вважає, що за найкращого сценарію після завершення повномасштабної війни до України приїде лише третина біженців.
Крім того, існує серйозна загроза нової хвилі міграції після скасування воєнного стану. Замість повернення жінок додому, може відбутися масовий виїзд чоловіків за кордон заради возз’єднання зі своїми сім’ями.
[type] => post
[excerpt] => Дані про те, що на підконтрольних територіях України проживає лише близько 29 мільйонів людей, свідчать про тривожну ситуацію. Тільки за останній рік населення зменшилося на мільйон осіб. Основними причинами стали висока смертність та еміграція. П...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1777325580
[modified] => 1777307684
)
[title] => Населення України за рік скоротилося на мільйон осіб: демографічна криза поглиблюється
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=281487&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 281298
[uk] => 281487
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 281299
[image] => Array
(
[id] => 281299
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg.webp
[original_lng] => 103798
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg-768x512.webp
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg.webp
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg.webp
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg.webp
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-veszteseg.webp
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 820
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 281299
[_edit_lock] => 1777296884:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] =>
[_oembed_time_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] => 1777314786
[_algolia_sync] => 893007689001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 35
[5] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Україна
[5] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 434628
)
[tags_name] => Array
(
[0] => демографічна криза
)
)
[1] => Array
(
[id] => 270723
[content] =>
Демографічна криза в Україні виникла давно, але значно загострилась через повномасштабну війну. Її серйозні наслідки країна відчуватиме у майбутньому.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів міністр соціальної політики, сім’ї та нацєдності Денис Улютін.
За його словами, рівень народжуваності в Україні знижується давно, і темпи цього падіння наразі не прискорюються, але й не сповільнюються.
„Зниження приблизно таке саме, як і раніше. Водночас ми працюємо над тим, щоб підтримати сім’ї з дітьми”, – зазначив міністр.
Улютін нагадав, що з 1 січня набув чинності закон про підвищення „дитячих” виплат. Вони, за задумом уряду, мають допомогти поєднувати батьківство з роботою. Водночас він підкреслив, що держава змінює підхід до соціальної політики.
„Соціальна політика має бути не лише про виплати, а про повернення людини до роботи і можливість гідно себе забезпечувати. Держава має підтримувати людину у найбільш кризові моменти, але ця підтримка повинна бути короткостроковою і водночас відчутною”, – пояснив він.
Одним із таких кроків стала разова виплата при народженні дитини у розмірі 50 тисяч гривень. За словами міністра, це допомога саме на той період, коли витрати для сім’ї є найбільшими.
У міністерстві також проаналізували вплив наявності дітей на ризик потрапляння родини у складні життєві обставини. З’ясувалося, що серед сімей без дітей таких близько 17%, тоді як у родинах із дітьми цей показник зростає до 34%.
„Саме тому ми підвищили виплату до 50 тисяч гривень”, – додав Улютін.
Крім того, уряд збільшив грошову компенсацію за програмою „пакунок малюка” до 8451 гривні, а також запровадив нову виплату у розмірі 7 тисяч гривень допологової підтримки для незастрахованих вагітних жінок.
Окремо міністр звернув увагу на запуск програми „єЯсла”, яка має допомогти батькам поєднувати виховання дитини з професійною діяльністю.
Вона передбачає щомісячну виплату у розмірі 8 тисяч гривень після досягнення дитиною одного року і до трьох років – для батьків, які вийшли на повний робочий день. Програма не поширюється на ФОПів.
„Ця сума, можливо, не повністю покриє вартість няні чи приватного садка, але вона є суттєвою і допомагає батькам повернутися до економічної активності”, – підсумував міністр.
Агенція Reuters опублікувала репортаж із містечка Гоща на Рівненщині, де пологове відділення майже порожнє, а місцеві школи закриваються через нестачу дітей. Україна стрімко втрачала населення ще до війни, але повномасштабне вторгнення прискорило демографічний спад до критичних масштабів.
Пологове відділення лікарні в містечку Гоща на Рівненщині майже спорожніло — за рік тут відбулося лише 139 пологів, значно менше ніж десять років тому, коли щороку народжувалося понад 400 дітей. Гінеколог Євген Геккель пояснює це насамперед втратами серед військових, називаючи смерть молодих чоловіків ударом по майбутньому країни.
Україна стрімко наближається до масштабної демографічної кризи: сотні тисяч загиблих і поранених за майже чотири роки війни, мільйони людей, які виїхали за кордон, та різке падіння народжуваності. Навіть у спокійних регіонах, далеких від фронту, наслідки відчутні — у сусідньому селі Садове школу закрили, бо там залишилося лише дев’ятеро дітей.
За даними Інституту демографії НАН України, населення країни скоротилося з довоєнних 42 мільйонів до менш ніж 36 мільйонів, включно з окупованими територіями, і може впасти до 25 мільйонів до 2051 року. Україна має найнижчу народжуваність і найвищу смертність у світі: на одне народження припадає три смерті. Середня тривалість життя чоловіків знизилася з 65,2 року до 57,3.
Водночас країна потребуватиме мільйонів людей, щоб відновити економіку та мати достатній мобілізаційний резерв у майбутньому. Урядова стратегія до 2040 року попереджає про дефіцит робочої сили у 4,5 мільйона осіб та передбачає стимули для повернення українців з-за кордону, покращення інфраструктури та можливе залучення іммігрантів.
Економічні труднощі, війна та нестабільність відлякують тих, хто міг би заводити дітей: молоді матері в Гощі розповідають про страхи за чоловіків на фронті, відсутність фінансової стабільності та неможливість планувати майбутнє. На тлі постійних обстрілів і мобілізації цілі села спорожніли, будинки стоять покинутими, а чоловіки — на фронті або зниклі безвісти.
Втім, для багатьох родин діти залишаються символом надії. Деякі мобілізовані бійці отримували коротку відпустку, щоб бути присутніми на народженні своєї дитини. Як кажуть місцеві жительки, «діти — це те, що не дозволяє опустити руки», навіть попри невизначене майбутнє країни.
За даними Національного банку та Мінекономіки, через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами.
Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
Через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, демографи прогнозують, що до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
„Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – підкреслила Марчак.
Заступниця міністра звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей.
Марчак також вважає, що через демографічну кризу в Україні треба викорінити ейджизм – дискримінація за віком, упереджене ставлення до людей на основі їх віку. За її даними, 69% чоловіків та 67% жінок у віці 50 років і старше стикалися з ейджизмом, а роботодавці часто пропонують вакансії молодим.
„Люди старшого віку менше хочуть шукати роботу, а це велика проблема, адже їх потрібно долучити до ринку праці. Тому треба забезпечити рівне ставлення для всіх шукачів роботи”, – заявила вона.
Демографічна криза в Україні загострилася під час збройної агресії росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді.
Про це йдеться у проєкті урядової концепції Державної цільової соціальної програми „Молодь України: покоління стійкості-2030”.
Як зазначається в документі, за даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року, чисельність молоді становила 9,969 млн молодих людей (що становило 24,3% від загальної чисельності населення).
Водночас, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, у 2024 році чисельність молоді скоротилася до 7,654 млн осіб, а за прогнозом експертів у сфері соціальної політики та демографії до 2030 року така чисельність може знизитися до 7,587 млн осіб, йдеться в проєкті.
Міграція
„Зниження чисельності молоді, її участі в суспільному житті та зростання міграційних настроїв є ключовими викликами, особливо з огляду на тих, хто планує виїхати за межі України, не пов’язує своє майбутнє з Україною або не відчуває себе частиною українського суспільства”, – йдеться в пояснювальній записці.
За результатами соціологічного дослідження „Вплив війни на молодь в Україні”, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у 2024 році на замовлення Програми розвитку ООН, лише 58% молоді висловили бажання залишитися в Україні.
Частка молодих біженок / біженців, які прагнуть повернутися з-за кордону, зменшилася з 66% у 2023 році до 32% в у 2024 році. Водночас частка тих, хто категорично не хоче повертатися, зросла з 6% до 19% відповідно.
Молодь в окупації
Збройна агресія, за висновками аналітичного звіту „Молодіжна політика рф як інструмент знищення ідентичності на тимчасово окупованих територіях України”, підготовленого Центром громадянської просвіти „Альменда” у 2024 році, супроводжується системним впровадженням агресивної молодіжної політики на тимчасово окупованих територіях України, що цілеспрямовано знищує українську ідентичність.
Понад 600 тисяч молодих осіб віком 18-29 років проживає на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які перебувають під впливом російської політики.
„Втрата зв’язку з ними та з молоддю за межами України без належної інтеграції загрожує формуванням покоління, що не ідентифікує себе як частину українського суспільства”, – йдеться в документі.
Молодь в Україні
Молодь в Україні – це молоді особи віком від 14 до 35 років. У Національній молодіжній стратегії до 2030 року, затвердженій указом президента України від 12 березня 2021 року виокремлено такі чотири вікові групи молоді:
14-18 років: здебільшого охоплює учнівську молодь, яка визначається з освітніми та професійними орієнтирами й набуває досвіду участі в суспільному житті;
18-24 роки: молодь зазвичай здобуває фахову передвищу або вищу освіту, поєднує навчання з початком трудової діяльності та шукає шляхи самореалізації;
24-29 роки: молодь, як правило, вже визначилася з професійними пріоритетами, але часто стикається з труднощами офіційного працевлаштування й забезпечення гідних умов праці;
29-35 роки: молодь має професійний, управлінський або науковий досвід, часто потребує перекваліфікації, формує сім’ї, виховує дітей та активно залучається до суспільного життя країни.
Демографічна ситуація в Україні погана, але під час війни вона не може бути доброю, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. А ще на демографію впливають шалені міграційні потоки – як всередині країни, так і за кордон.
Про це в інтерв’ю розповів доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
“За нашою оцінкою, на початок 2022-го в кордонах України 1991 року було 42 мільйони осіб. На початок 2025-го – десь 34 мільйони. Це включаючи Крим, ОРДЛО і захоплені території. Зараз ми розпочали роботу з нових підрахунків і невдовзі скоригуємо оцінки”, – уточнив Гладун.
За прогнозами демографів, зараз чоловіки в Україні живуть в середньому 60 років. Зниження тривалості їхнього життя – природний процес під час війни, оскільки на фронті в основному гинуть чоловіки.
У доковідний період (2019 рік), чоловіки в середньому жили 67 років, це на 15-17 років менше, ніж в країнах ЄС. Середня тривалість життя українок тоді була 77 років, це на 10 років менше ніж в Західній Європі. COVID-19 зменшив середній вік українців на рік-півтора. А через війну тривалість життя українок могла скоротитись ще на 3-5 років.
“Річ у тім, що ми не маємо необхідної демографічної інформації, тому точно не можемо вирахувати. Державна служба статистики відповідно до законів, ухвалених в 2022 році, не оприлюднює інформацію про померлих. Міністерство юстиції України надає загальні дані про народжуваність і смертність, але цього нам недостатньо, щоб точно вирахувати тривалість життя”, – пояснив демограф.
[type] => post
[excerpt] => Демографічна ситуація в Україні погана, але під час війни вона не може бути доброю, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. А ще на демографію впливають шалені міграційні потоки – як всередині країни, так і за кордон.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1745317980
[modified] => 1745313371
)
[title] => Населення України через війну зменшилось на 8 млн
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=239600&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 239587
[uk] => 239600
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 239588
[image] => Array
(
[id] => 239588
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg
[original_lng] => 123721
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3067
[_thumbnail_id] => 239588
[_edit_lock] => 1745302910:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] =>
[_oembed_time_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] => 1745307186
[_algolia_sync] => 568858414000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 578
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Суспільство
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 434628
[1] => 435531
)
[tags_name] => Array
(
[0] => демографічна криза
[1] => демографічна ситуація
)
)
[6] => Array
(
[id] => 229761
[content] =>
Переважна більшість українців вважає, що війна закінчиться до 2050 року, при цьому значна частина громадян занепокоєні можливістю демографічної кризи, яку вона спричинила.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, повідомляє з посиланням на результати дослідження Gradus Research на тему бачення українцями майбутнього України у 2050 році.
Так, тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Вирішальним фактором щодо їх повернення є не лише перемога України, а і вирішення на її території житлових проблем українців, які виїхали.
За даними проведеного опитування, зазначила Шуляк, 85% українців переконані, що війна завершиться до 2050 року. При цьому, у топі страхів опитаних громадян – продовження бойових дій (26%) та невизначеність майбутнього (18%). Окрім безпекового фактору громадян хвилює також не занадто високий рівень довіри до держави – очікують високий у 2050 році лише 43% респондентів.
“Звісно, українці продовжують говорити про корупцію, без мінімізації проявів якої неможливий розвиток успішної, економічно розвиненої країни. Але лише 39% респондентів вірять, що Україна зможе знизити рівень корупції до 2050 року. Водночас, на рівні держави зараз реалізується і вже було реалізовано багато заходів щодо цифровізації державних процесів, яка, я переконана, є головним запобіжником корупційних проявів. З цим все просто – менше чиновників, які ухвалюють рішення вручну, означає менше рішень, ухвалених з допомогою хабарів”, – наголосила Шуляк.
Вона додала, що в українців, попри це, помітний значний оптимізм на рахунок залучення іноземних інвестицій для розвитку економіки – 72% опитаних українців вірять, що до 2050 року країна зможе залучати іноземні інвестиції, адже вони є важливим джерелом для економічного відновлення, створення робочих місць, впровадження інновацій та зростання економіки.
“Наразі держава здійснює досить багато кроків, направлених на залучення як іноземних, так і місцевих інвестицій. Йдеться, зокрема, про розвиток індустріальних парків. Не будемо забувати і про преференції для бізнесу, який буде працювати на деокупованих територіях, що передбачено законопроєктом про основні засади відновлення. Зрештою, є також програма допомоги від ЄС Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні до 2027 року 50 млрд євро. І саме в рамках другого компоненту ціʼї програми передбачено надання гарантій та грантів на суму 8 млрд євро”, – повідомила Шуляк.
Вона додала, що остання важлива у цьому ключі зміна – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.
Парламентарка також зауважила, що українці, як свідчать результати опитування Gradus Research, прагнуть бачити країну, яка продовжуватиме дотримуватись демократичних стандартів, навіть через десятиліття – 66% респондентів вірять, що в 2050 році Україна збереже демократичні принципи. Водночас, наразі є опасіння, що через війну в Україні можлива демографічна криза – так вважає 12% респондентів.
Депопуляція, викликана міграцією, низьким рівнем народжуваності та наслідками війни, викликає серйозне занепокоєння, адже чисельність населення безпосередньо впливає на економічну спроможність та розвиток. Повернення мігрантів та створення умов для підвищення народжуваності вбачаються як необхідні для збереження стабільного населення.
“Тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч року, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Причини очевидні – безпековий фактор, незрозумілі перспективи щодо працевлаштування, зруйноване житло, або неможливість його отримати, квартирні черги, в яких люди стоять десятиліттями. Це потрібно виправляти і ми вже працюємо над цим”, – підкреслила Олена Шуляк.
Так, наразі одним з найбільш очікуваним у цьому плані є розширення програми “єВідновлення” для житла, розташованого на ТОТ, ініційовані нами зміни щодо покращення умов для отримання іпотеки “єОселя”, а також створення нового житлового законодавства на заміну Житлового Кодексу 1983 року
Нардепка підкреслила, що досить багато буде залежати від темпів і характеру відновлення України. Вони прописані у законопроєкті “Про основні засади відновлення”. Щодо нього у минулому році провели масштабні публічні консультації, в яких взяли участь біля тисячі осіб, які обговорили, яким чином має виглядати цей законопроєкт, щоб бути ефективним.
“Ми виокремили 14 основних принципів. Для мешканців громад найважливішим принципом стала людиноцентричність та інклюзивність. Для бізнесу ключовими були прозорість, зрозумілі правила та відсутність бюрократії. Міжнародна спільнота акцентувала на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін і відсутності дискримінації. Експертне середовище наголошувало на важливості залучення фахівців і представників бізнесу, та всіх, хто хоче жити і працювати в Україні. Водночас, усі учасники зійшлися на думці, що відновлення має відбуватися за новими підходами та стандартами, які вже діють у ЄС”, – резюмувала Олена Шуляк.
Україна фактично наближається до демографічної катастрофи. Вже зараз необхідно докладати зусиль, аби покращити ситуацію.
Про це у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Світлана Аксьонова.
Вона нагадала, що в Україні політична напруженість розпочалася ще у 2013-2014 роках. А до цього була економічна криза, яка також супроводжувалася настроями, що краще відкласти народження дітей.
„Тобто у нас дуже багато фактів переплелися і вони справили такий синергетичний ефект, і ми поки що не можемо розділити, чому таке зниження народжуваності відбувається, чи то через політичний, чи то через війну, чи то через економічний чинник. Тобто вони діють разом”, – уточнила Аксьонова.
Співробітниця Інституту демографії наголосила, що війна посилила демографічну кризу. Але демографічної катастрофи, на її думку, поки що немає.
„Але те, що ми наближаємося і фактично стоїмо на порозі демографічної катастрофи, це загалом факт. Тобто нам потрібно бути дуже обережними і докладати зусиль, уже зараз докладати зусиль для того, щоб покращувати ситуацію”, – додала Аксьонова.
Нардеп Микола Княжицький заявив, що зараз „лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.
„Ми маємо катастрофу, тому що спочатку ми робили дуже багато помилок, коли цим людям не надавали консульські послуги, зараз навпаки нібито намагаємося надати і є на це причина”, – сказав він у ефірі програми „Говорить великий Львів”.
За його словами, зараз „лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.
„В Німеччині отримуєте сірий паспорт. Є люди, які давно були за межами України і мали по два паспорти. Вони просто відмовляються від українських. Ми маємо реальну демографічну катастрофу”, – додав він.
Демографічна ситуація в Україні – деталі
Україна цього року очолила список країн з найвищим рівнем смертності. Крім того, у рейтингу народжуваності ми зайняли останню сходинку. Як свідчать дані з останніх даних звітів Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) щодо глобальної статистики смертності й народжуваності, рівень смертності в Україні становить 18,6 на 1000 осіб.
На другому місці – Литва з показником 15,02 смертей на 1000 осіб, а на третьому – Сербія, де рівень смертності становить 14,9 на 1000 осіб.
При цьому за рівнем народжуваності Україна посідає останнє, 228 місце. На тисячу осіб у нашій країні лише шість народжених.
В Україні спостерігається рекордно високий рівень смертності та надзвичайно низький рівень народжуваності в світі.
Про це свідчать останні дані зі звітів ЦРУ про рівень смертності та народжуваності у світі.
Згідно зі звітом, рівень смертності в Україні наразі становить 18,6 на 1000 осіб – це найвищий показник серед усіх країн світу.
Литва, яка займає друге місце за рівнем смертності, має показник 15,02 випадків на тисячу людей. Сербія розташована на третьому місці з рівнем смертності 14,9 на тисячу осіб.
Найнижчий рівень смертності відзначається в Катарі, де цей показник складає всього 1,4 на тисячу осіб.
За рівнем народжуваності Україна посідає останнє місце зі значенням 6 народжень на 1000 людей.
На передостанній позиції за народжуваністю опинилося французьке володіння Сен-П’єр і Мікелон з показником 6,4 народжень на 1000 осіб.
Лідером за народжуваністю у світі став Нігер з показником 46,6 народжень на 1000 людей.
