За даними Національного банку та Мінекономіки, через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами.
Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
Через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, демографи прогнозують, що до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – підкреслила Марчак.
Заступниця міністра звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей.
Марчак також вважає, що через демографічну кризу в Україні треба викорінити ейджизм – дискримінація за віком, упереджене ставлення до людей на основі їх віку. За її даними, 69% чоловіків та 67% жінок у віці 50 років і старше стикалися з ейджизмом, а роботодавці часто пропонують вакансії молодим.
“Люди старшого віку менше хочуть шукати роботу, а це велика проблема, адже їх потрібно долучити до ринку праці. Тому треба забезпечити рівне ставлення для всіх шукачів роботи”, – заявила вона.
Демографічна криза в Україні загострилася під час збройної агресії росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді.
Про це йдеться у проєкті урядової концепції Державної цільової соціальної програми „Молодь України: покоління стійкості-2030”.
Як зазначається в документі, за даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року, чисельність молоді становила 9,969 млн молодих людей (що становило 24,3% від загальної чисельності населення).
Водночас, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, у 2024 році чисельність молоді скоротилася до 7,654 млн осіб, а за прогнозом експертів у сфері соціальної політики та демографії до 2030 року така чисельність може знизитися до 7,587 млн осіб, йдеться в проєкті.
Міграція
„Зниження чисельності молоді, її участі в суспільному житті та зростання міграційних настроїв є ключовими викликами, особливо з огляду на тих, хто планує виїхати за межі України, не пов’язує своє майбутнє з Україною або не відчуває себе частиною українського суспільства”, – йдеться в пояснювальній записці.
За результатами соціологічного дослідження „Вплив війни на молодь в Україні”, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у 2024 році на замовлення Програми розвитку ООН, лише 58% молоді висловили бажання залишитися в Україні.
Частка молодих біженок / біженців, які прагнуть повернутися з-за кордону, зменшилася з 66% у 2023 році до 32% в у 2024 році. Водночас частка тих, хто категорично не хоче повертатися, зросла з 6% до 19% відповідно.
Молодь в окупації
Збройна агресія, за висновками аналітичного звіту „Молодіжна політика рф як інструмент знищення ідентичності на тимчасово окупованих територіях України”, підготовленого Центром громадянської просвіти „Альменда” у 2024 році, супроводжується системним впровадженням агресивної молодіжної політики на тимчасово окупованих територіях України, що цілеспрямовано знищує українську ідентичність.
Понад 600 тисяч молодих осіб віком 18-29 років проживає на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які перебувають під впливом російської політики.
„Втрата зв’язку з ними та з молоддю за межами України без належної інтеграції загрожує формуванням покоління, що не ідентифікує себе як частину українського суспільства”, – йдеться в документі.
Молодь в Україні
Молодь в Україні – це молоді особи віком від 14 до 35 років. У Національній молодіжній стратегії до 2030 року, затвердженій указом президента України від 12 березня 2021 року виокремлено такі чотири вікові групи молоді:
14-18 років: здебільшого охоплює учнівську молодь, яка визначається з освітніми та професійними орієнтирами й набуває досвіду участі в суспільному житті;
18-24 роки: молодь зазвичай здобуває фахову передвищу або вищу освіту, поєднує навчання з початком трудової діяльності та шукає шляхи самореалізації;
24-29 роки: молодь, як правило, вже визначилася з професійними пріоритетами, але часто стикається з труднощами офіційного працевлаштування й забезпечення гідних умов праці;
29-35 роки: молодь має професійний, управлінський або науковий досвід, часто потребує перекваліфікації, формує сім’ї, виховує дітей та активно залучається до суспільного життя країни.
Демографічна ситуація в Україні погана, але під час війни вона не може бути доброю, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. А ще на демографію впливають шалені міграційні потоки – як всередині країни, так і за кордон.
Про це в інтерв’ю розповів доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
“За нашою оцінкою, на початок 2022-го в кордонах України 1991 року було 42 мільйони осіб. На початок 2025-го – десь 34 мільйони. Це включаючи Крим, ОРДЛО і захоплені території. Зараз ми розпочали роботу з нових підрахунків і невдовзі скоригуємо оцінки”, – уточнив Гладун.
За прогнозами демографів, зараз чоловіки в Україні живуть в середньому 60 років. Зниження тривалості їхнього життя – природний процес під час війни, оскільки на фронті в основному гинуть чоловіки.
У доковідний період (2019 рік), чоловіки в середньому жили 67 років, це на 15-17 років менше, ніж в країнах ЄС. Середня тривалість життя українок тоді була 77 років, це на 10 років менше ніж в Західній Європі. COVID-19 зменшив середній вік українців на рік-півтора. А через війну тривалість життя українок могла скоротитись ще на 3-5 років.
“Річ у тім, що ми не маємо необхідної демографічної інформації, тому точно не можемо вирахувати. Державна служба статистики відповідно до законів, ухвалених в 2022 році, не оприлюднює інформацію про померлих. Міністерство юстиції України надає загальні дані про народжуваність і смертність, але цього нам недостатньо, щоб точно вирахувати тривалість життя”, – пояснив демограф.
[type] => post [excerpt] => Демографічна ситуація в Україні погана, але під час війни вона не може бути доброю, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. А ще на демографію впливають шалені міграційні потоки – як всередині країни, так і за кордон. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1745317980 [modified] => 1745313371 ) [title] => Населення України через війну зменшилось на 8 млн [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=239600&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 239587 [uk] => 239600 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 239588 [image] => Array ( [id] => 239588 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg [original_lng] => 123721 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2240 [_thumbnail_id] => 239588 [_edit_lock] => 1745302910:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] => [_oembed_time_9573fd5a6e7aa0268e27a564b0fda047] => 1745307186 [_algolia_sync] => 568858414000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 578 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Суспільство [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 434628 [1] => 435531 ) [tags_name] => Array ( [0] => демографічна криза [1] => демографічна ситуація ) ) [3] => Array ( [id] => 229761 [content] =>
Переважна більшість українців вважає, що війна закінчиться до 2050 року, при цьому значна частина громадян занепокоєні можливістю демографічної кризи, яку вона спричинила.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, повідомляє з посиланням на результати дослідження Gradus Research на тему бачення українцями майбутнього України у 2050 році.
Так, тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Вирішальним фактором щодо їх повернення є не лише перемога України, а і вирішення на її території житлових проблем українців, які виїхали.
За даними проведеного опитування, зазначила Шуляк, 85% українців переконані, що війна завершиться до 2050 року. При цьому, у топі страхів опитаних громадян – продовження бойових дій (26%) та невизначеність майбутнього (18%). Окрім безпекового фактору громадян хвилює також не занадто високий рівень довіри до держави – очікують високий у 2050 році лише 43% респондентів.
“Звісно, українці продовжують говорити про корупцію, без мінімізації проявів якої неможливий розвиток успішної, економічно розвиненої країни. Але лише 39% респондентів вірять, що Україна зможе знизити рівень корупції до 2050 року. Водночас, на рівні держави зараз реалізується і вже було реалізовано багато заходів щодо цифровізації державних процесів, яка, я переконана, є головним запобіжником корупційних проявів. З цим все просто – менше чиновників, які ухвалюють рішення вручну, означає менше рішень, ухвалених з допомогою хабарів”, – наголосила Шуляк.
Вона додала, що в українців, попри це, помітний значний оптимізм на рахунок залучення іноземних інвестицій для розвитку економіки – 72% опитаних українців вірять, що до 2050 року країна зможе залучати іноземні інвестиції, адже вони є важливим джерелом для економічного відновлення, створення робочих місць, впровадження інновацій та зростання економіки.
“Наразі держава здійснює досить багато кроків, направлених на залучення як іноземних, так і місцевих інвестицій. Йдеться, зокрема, про розвиток індустріальних парків. Не будемо забувати і про преференції для бізнесу, який буде працювати на деокупованих територіях, що передбачено законопроєктом про основні засади відновлення. Зрештою, є також програма допомоги від ЄС Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні до 2027 року 50 млрд євро. І саме в рамках другого компоненту ціʼї програми передбачено надання гарантій та грантів на суму 8 млрд євро”, – повідомила Шуляк.
Вона додала, що остання важлива у цьому ключі зміна – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.
Парламентарка також зауважила, що українці, як свідчать результати опитування Gradus Research, прагнуть бачити країну, яка продовжуватиме дотримуватись демократичних стандартів, навіть через десятиліття – 66% респондентів вірять, що в 2050 році Україна збереже демократичні принципи. Водночас, наразі є опасіння, що через війну в Україні можлива демографічна криза – так вважає 12% респондентів.
Депопуляція, викликана міграцією, низьким рівнем народжуваності та наслідками війни, викликає серйозне занепокоєння, адже чисельність населення безпосередньо впливає на економічну спроможність та розвиток. Повернення мігрантів та створення умов для підвищення народжуваності вбачаються як необхідні для збереження стабільного населення.
“Тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч року, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Причини очевидні – безпековий фактор, незрозумілі перспективи щодо працевлаштування, зруйноване житло, або неможливість його отримати, квартирні черги, в яких люди стоять десятиліттями. Це потрібно виправляти і ми вже працюємо над цим”, – підкреслила Олена Шуляк.
Так, наразі одним з найбільш очікуваним у цьому плані є розширення програми “єВідновлення” для житла, розташованого на ТОТ, ініційовані нами зміни щодо покращення умов для отримання іпотеки “єОселя”, а також створення нового житлового законодавства на заміну Житлового Кодексу 1983 року
Нардепка підкреслила, що досить багато буде залежати від темпів і характеру відновлення України. Вони прописані у законопроєкті “Про основні засади відновлення”. Щодо нього у минулому році провели масштабні публічні консультації, в яких взяли участь біля тисячі осіб, які обговорили, яким чином має виглядати цей законопроєкт, щоб бути ефективним.
“Ми виокремили 14 основних принципів. Для мешканців громад найважливішим принципом стала людиноцентричність та інклюзивність. Для бізнесу ключовими були прозорість, зрозумілі правила та відсутність бюрократії. Міжнародна спільнота акцентувала на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін і відсутності дискримінації. Експертне середовище наголошувало на важливості залучення фахівців і представників бізнесу, та всіх, хто хоче жити і працювати в Україні. Водночас, усі учасники зійшлися на думці, що відновлення має відбуватися за новими підходами та стандартами, які вже діють у ЄС”, – резюмувала Олена Шуляк.
Україна фактично наближається до демографічної катастрофи. Вже зараз необхідно докладати зусиль, аби покращити ситуацію.
Про це у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Світлана Аксьонова.
Вона нагадала, що в Україні політична напруженість розпочалася ще у 2013-2014 роках. А до цього була економічна криза, яка також супроводжувалася настроями, що краще відкласти народження дітей.
“Тобто у нас дуже багато фактів переплелися і вони справили такий синергетичний ефект, і ми поки що не можемо розділити, чому таке зниження народжуваності відбувається, чи то через політичний, чи то через війну, чи то через економічний чинник. Тобто вони діють разом”, – уточнила Аксьонова.
Співробітниця Інституту демографії наголосила, що війна посилила демографічну кризу. Але демографічної катастрофи, на її думку, поки що немає.
“Але те, що ми наближаємося і фактично стоїмо на порозі демографічної катастрофи, це загалом факт. Тобто нам потрібно бути дуже обережними і докладати зусиль, уже зараз докладати зусиль для того, щоб покращувати ситуацію”, – додала Аксьонова.
Нардеп Микола Княжицький заявив, що зараз “лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.
“Ми маємо катастрофу, тому що спочатку ми робили дуже багато помилок, коли цим людям не надавали консульські послуги, зараз навпаки нібито намагаємося надати і є на це причина”, – сказав він у ефірі програми “Говорить великий Львів”.
За його словами, зараз “лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.
“В Німеччині отримуєте сірий паспорт. Є люди, які давно були за межами України і мали по два паспорти. Вони просто відмовляються від українських. Ми маємо реальну демографічну катастрофу”, – додав він.
Демографічна ситуація в Україні – деталі
Україна цього року очолила список країн з найвищим рівнем смертності. Крім того, у рейтингу народжуваності ми зайняли останню сходинку. Як свідчать дані з останніх даних звітів Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) щодо глобальної статистики смертності й народжуваності, рівень смертності в Україні становить 18,6 на 1000 осіб.
На другому місці – Литва з показником 15,02 смертей на 1000 осіб, а на третьому – Сербія, де рівень смертності становить 14,9 на 1000 осіб.
При цьому за рівнем народжуваності Україна посідає останнє, 228 місце. На тисячу осіб у нашій країні лише шість народжених.
В Україні спостерігається рекордно високий рівень смертності та надзвичайно низький рівень народжуваності в світі.
Про це свідчать останні дані зі звітів ЦРУ про рівень смертності та народжуваності у світі.
Згідно зі звітом, рівень смертності в Україні наразі становить 18,6 на 1000 осіб – це найвищий показник серед усіх країн світу.
Литва, яка займає друге місце за рівнем смертності, має показник 15,02 випадків на тисячу людей. Сербія розташована на третьому місці з рівнем смертності 14,9 на тисячу осіб.
Найнижчий рівень смертності відзначається в Катарі, де цей показник складає всього 1,4 на тисячу осіб.
За рівнем народжуваності Україна посідає останнє місце зі значенням 6 народжень на 1000 людей.
На передостанній позиції за народжуваністю опинилося французьке володіння Сен-П’єр і Мікелон з показником 6,4 народжень на 1000 осіб.
Лідером за народжуваністю у світі став Нігер з показником 46,6 народжень на 1000 людей.
Складна енергетична ситуація в липні 2024 року зумовила збільшення міграції за кордон. З початку року кількість мігрантів зросла майже на 400 тис. осіб.
За оцінкою ООН, станом на 19 серпня 2024 року кількість мігрантів з України у світі сягнула 6,739 млн осіб, тоді як місяць тому 6,58 млн осіб (тобто кількість зросла на 160 тисяч).
Найбільше українських мігрантів у Німеччині (1,1 млн), Польщі (976 тис.) та Чехії (361 тис.).
Водночас, як зазначають в НБУ, країни-реципієнти українських мігрантів поступово посилюють умови їх перебування:
у Польщі створюють умови з переходу з поточного тимчасового захисту на тимчасове проживання, з липня 2024 року для більшості скасовано одноразову допомогу в 300 злотих на проживання та допомоги в розмірі 40 злотих на проживання та харчування в приватних будинках;
у Чехії вводиться обмеження проживання в державному гуманітарному житлі не більше 150 днів, після чого діють стандартні умови оренди;
у Німеччині найнижчий рівень зайнятості серед українців у ЄС через значні виплати під час навчанні, тому їх планують переглянути. Також жорсткіше регулюватимуть відмову від роботи.
[type] => post [excerpt] => Складна енергетична ситуація в липні 2024 року зумовила збільшення міграції за кордон. З початку року кількість мігрантів зросла майже на 400 тис. осіб. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1725653820 [modified] => 1725637886 ) [title] => У 2024 році кількість мігрантів з України стрімко зростає [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=213703&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 213694 [uk] => 213703 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 158477 [image] => Array ( [id] => 158477 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58.jpg [original_lng] => 194521 [original_w] => 1280 [original_h] => 853 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58-1024x682.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58.jpg [width] => 1280 [height] => 853 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58.jpg [width] => 1280 [height] => 853 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/photo-2023-08-20-15-32-58.jpg [width] => 1280 [height] => 853 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 3193 [_thumbnail_id] => 158477 [_edit_lock] => 1725627086:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_1b2faabed7c8299cd865f331a224e00f] => [_oembed_time_1b2faabed7c8299cd865f331a224e00f] => 1729767311 [_oembed_29ea73ca95aff51a7444891e96c8ffeb] =>
Щорічно населення Росії скорочується на 600 тисяч осіб. Прогнози російських учених показують подальше падіння народжуваності.
Росії загрожує тотальне вимирання населення. Вже зараз проблема має „катастрофічний характер”. Про це заявив директор Центрального економіко-математичного інституту РАН Альберт Бахтізін в інтерв’ю російському Інтерфаксу.
„Скорочення населення у нас носить катастрофічний характер: ми в рік втрачаємо по 500-600 тисяч осіб. І це створює загрозу національній безпеці, враховуючи розміри території та необхідність значної кількості людей для підтримки необхідних для економіки темпів зростання”, – наголосив Бахтізін.
Він нагадав про прогноз ООН, згідно з яким до кінця століття населення Росії впаде до 120,5 млн. осіб. При цьому експерт звернув увагу, що є і більш песимістична оцінка у 106 млн осіб від Інституту, який фінансує Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
Бахтизін додав, що прогнози РАН показують подальше падіння народжуваності в Росії, у тому числі через „помітне зниження” числа жінок у фертильному віці – від 15 до 49 років, і найбільш репродуктивному – від 20 до 29 років. „За нашими розрахунками, до 30 року кількість таких жінок скоротиться на 9%”, – уточнив Бахтізін.
За підсумками 2023 коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей на одну жінку репродуктивного віку) в Росії впав до 1,4 – мінімуму за 17 років, а кількість народжених щорічно знижується вже більше 10 років поспіль.
У країнах ЄС перебувають 4,2 мільйона українських біженців, близько мільйона – в інших країнах. У Росії – 1,2 мільйона українців.
Майже 9 мільйонів українців перебуваютьза кордоном, з них близько 3 мільйонів трудових мігрантів. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова під час сьомого Українського жіночого конгресу, передає Укрінформ.
„За найбільш вірогідними оцінками Євростату, у країнах ЄС перебувають 4,2 мільйона українських воєнних мігрантів”, – зазначила вона.
За словами Лібанової,у Росії, за даними Верховного комісара ООН з питань біженців, перебувають 1,2 мільйона українців.
Крім того, близько мільйона наших співгромадян перебувають в інших країнах – у Великій Британії, США, Канаді та ін.
„До цього додаймо ще приблизно 2,5-3 мільйони трудових мігрантів, виїзд з України яких не має прямого стосунку до початку війни”, – уточнила директор Інституту демографії та соціальних досліджень.
Лібанова заявила, що міграція, передусім зовнішня, перетворилася на головний драйвер демографічної динаміки в цілому.
Вона висловила сподівання, що частина тих, хто через війну був змушений виїхати за кордон, обов’язково повернуться додому. Для цього потрібна низка чинників: безпека, робочі місця з гідною оплатою праці та житло.
