За даними митниці, поляки планують розпочати блокаду з 10:00 4 червня за київським часом до другої половини дня 6 червня.
Через це очікується можлива повна зупинка руху вантажних автомобілів на виїзд з України.
„У напрямку на вʼїзд в Україну польська сторона пропускатиме не більше 24 вантажівок на добу (два запуски по 12 авто) і до 4 автомобілів на годину з гуманітарними вантажами”, – сказано у повідомленні.
Польські фермери розпочали блокаду кордону з Україною через наплив українського зерна, яке, на думку поляків, знижує ціни на їхню продукцію і робить її менш конкурентоспроможною. Фермери в Польщі стверджують, що це негативно впливає на їхні доходи, адже українське зерно продається за нижчими цінами, що знижує вартість місцевої продукції.
Через це виникла значна напруга між фермерами і урядом Польщі, яка також вплинула на економічні відносини з Україною.
Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що в ніч проти 1 червня залучало свою авіацію та авіацію союзників у зв’язку з загрозою російських ракетних ударів по території України.
Таке повідомлення опублікували на сторінці польського командування у Facebook.
Польські військові зазначили, що нічна атака росії охопила всю територію України, зокрема прикордонні з Польщею регіони, та здійснювалась крилатими ракетами, дронами типу Shahed і балістичними ракетами, запущеними з Чорноморського регіону.
«Це була довга і напружена ніч для всієї системи протиповітряної оборони Польщі», – зазначили в оперативному командуванні Війська Польського.
Розгортання польської та союзної авіації припинилось до 6:00, коли рівень загрози ракетних ударів російської авіації по території України знизився.
«Військо Польське безперервно стежить за ситуацією на українській території і перебуває в постійній бойовій готовності для забезпечення безпеки польського повітряного простору», – запевнили там.
Нагадаємо, що російські окупанти в ніч на 1 червня атакували українську енергетику у п’яти областях. Під ударом опинилися дві теплоелектростанції.
Вночі 26 травня через масовану російську ракетну атаку по території України Польща з країнами-союзниками знову підняла в повітря військову авіацію.
Про це повідомляє Оперативне командування Збройних сил Польщі.
Зазначається, що ракети летіли на захід України, тому було прийнято рішення про зліт бойової авіації, щоб гарантувати безпеку мешканцям прикордонних міст Польщі. Про свої дії військові попередили громадян.
“Звертаємо увагу, що польські та союзницькі літаки працюють у повітряному просторі, що може призвести до підвищеного рівня шуму, особливо в південно-східній частині країни”, – йдеться в оголошенні.
Військові наголосили, що останній раз підіймали авіацію через обстріли України у ніч з 7 на 8 травня.
Влада Польщі почала зводити фортифікаційні споруди й посилювати кордон з Білоруссю.
Про це повідомив прем’єр-міністр країни Дональд Туск, передає TVP Info.
«Польща розпочала інтенсивні роботи над сучасною фортифікацією, ці укріплення в багатьох вимірах будуть побудовані вздовж усього польського кордону зі сходу», — заявив політик.
Туск не уточнив, які саме роботи ведуться, але зауважив, що ЄС може долучитися до фінансування.
«Це не лише внутрішній кордон Польщі, але й кордон ЄС. Тому я не сумніваюся, що всій Європі доведеться — і я знаю, що ми цього досягнемо — інвестувати у свою безпеку, інвестуючи у східний кордон Польщі та в безпеку нашого кордону», — наголосив він.
Кількість громадян України, які прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, зменшилася з 1,3 мільйона до 950 тисяч.
Про це заявив посол України в Польщі Василь Зварич.
“Кількість українців у Польщі зменшилася. За даними, які надає польська сторона, зараз охоплені тимчасовим захистом понад 950 тисяч громадян України, раніше ця цифра сягала 1,3 мільйона”, – зазначив Зварич.
Він звернув увагу, що до повномасштабного вторгнення росії в Україну в Польщі проживали від 1,5 до 2 мільйона українців.
“Тобто зараз загалом маємо доволі велику кількість громадян України в Польщі, які тут проживають і працюють”, – констатував український дипломат.
Він зазначив, шо зараз у Польщі готуються зміни до закону про допомогу українцям у контексті продовження статусу тимчасового захисту для громадян України до 30 вересня 2025 року. Зварич наголосив, що польський уряд і надалі надаватиме допомогу українцям, які її потребують. Водночас, з іншого боку будуть посилені механізми контролю за тими, хто, можливо, зловживає такого роду допомогою.
Український дипломат повідомив, що у Польщі перебувають понад 700 тисяч українців, які приїхали до Польщі після повномасштабного вторгнення, працюють і сплачують податки.
“Присутність українців на польському ринку це плюс 1% до ВВП Польщі. Це величезні кошти. За останні два роки в Польщі зареєструвалися понад 30 тисяч компаній малого і середнього бізнесу з українським капіталом”, – наголосив Зварич.
Він повідомив, що у Польщі дуже поважають працю українців, які долучаються до розвитку економіки країни.
Польський уряд схвалив проект змін до закону “Про допомогу громадянам України”. Зокрема, пропозиція передбачає нову умову для виплат біженцям з України, які мають дітей.
Про це повідомляє PAP.
Зміни, зокрема, передбачають, що виплати в рамках програм “800 плюс” (800 злотих на одну дитину щомісяця) та “Добрий старт” (300 злотих для тих дітей, які йдуть до школи) надаватимуться за умови обов’язкового навчання у школі.
Таким чином, виплати отримають лише ті діти, які ходять до дошкільних навчальних закладів чи шкіл.
Як пояснив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, такі заходи запровадили, оскільки з’явилися випадки, коли українці приїжджають до Польщі, отримують там виплати, а після цього повертаються назад на Батьківщину.
“Ми підтримуватимемо громадян України, які були змушені втекти від війни і знайшли притулок у Польщі, але ми також очікуємо чітких і зрозумілих правил. Все це в законі, який ми сьогодні ухвалили в уряді”, – додав він.
Також проект змін передбачає продовження тимчасового захисту для українських біженців до 30 вересня 2025 року.
Зазначимо, що законопроект має підтримати польський Сейм. У такому разі він набуде чинності з 1 липня.
Рішення про сприяння у поверненні українців мобілізаційного віку додому має ухвалюватися на рівні ЄС.
Про це у вівторок під час пресконференції у Варшаві після засідання уряду РП заявив віцепрем’єр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає власний кореспондент Укрінформу.
Як запевнив польський урядовець, якщо Україна звернеться про відповідну допомогу, то Польща її надаватиме у такій мірі, в якій може.
“Дуже важливо, щоб ці рішення було прийнято на європейському рівні. Я знаю, що зараз ведуться переговори на цю тему. Рішення на європейському рівні дадуть повну ефективність таким діям, і ми в цьому зацікавлені”, – підкреслив Косіняк-Камиш.
Як повідомлялося, раніше глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що допомога Україні у поверненні українців мобілізаційного віку додому для Польщі може бути “етично неоднозначною”.
Посол України в Польщі Василь Зварич заявив в інтерв’ю TVN24, що Київ не звертався до Варшави з приводу повернення додому українських чоловіків призовного віку.
Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом України, вступить в дію з 18 травня.
На сьогодні в Польщі перебуває близько мільйона біженців з України, а загальна кількість громадян України в РП перевищує 3 млн.
За словами речника ДПСУ, протестувальники припинили блокаду на КПП “Рава-Руська”, який був останнім заблокованим пунктом пропуску. Обмеження лишаються чинними для вантажівок з зерном.
Польські протестувальники розблокували всі пункти перетину кордону з Україною в понеділок, 29 квітня, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону.
За його словами, польські фермери припинили блокаду на КПП “Рава-Руська”, який був єдиним заблокованим пунктом пропуску. Водночас обмеження лишаються чинними для вантажівок, які перевозять зернову продукцію, додав Демченко. Як уточнили в ДПСУ, цей вид вантажу може слідувати по території Польщі виключно в режимі транзиту.
Посол України у Варшаві Василь Зварич повідомив, що офіційний Київ не звертався до Польщі з приводу повернення українських чоловіків призовного віку.
Посол спілкувався з телеканалом TVN 24 з приводу впливу оновленого закону про мобілізацію на закордонних українців. На запитання, чи знадобиться Україні допомога у транспортуванні громадян, у яких будуть протерміновані документи, посол відповів, що наразі Київ не звертався з таким проханням до польської сторони.
“Зачекаймо. Думаю, все пройде нормально, без паніки”, – сказав посол.
“Ми не можемо нікого змусити. Для нас головне, щоб реалізація акту про мобілізацію була ефективною та прозорою, щоб усі знали, про що йдеться. Тому ми працюємо над тим, щоб роз’яснити нашим громадянам, про що йдеться”, – сказав Зварич, додавши, що людям “нічого боятися”.
Він підкреслив, що оцінки щодо кількості українських чоловіків призовного віку у Польщі на цей момент “дуже приблизні”.
“За нашими оцінками, тільки в Польщі є десятки тисяч людей призовного віку. Але ми будемо впевнені, коли цей закон буде імплементуватися, і коли кожен зможе підтвердити свої дані в пунктах збору”, – сказав посол.
На запитання, чи повинні будуть чоловіки повернутися в Україну, щоб стати на військовий облік, посол відповів, що це не обов’язково.
“Ми тимчасово призупинили прийом нових заяв від чоловіків призовного віку, щоб технічно підготуватися. Коли новий закон набуде чинності, кожен знатиме, як оновити свої дані. Є ідея, що це можна було б зробити дистанційно”, – сказав Зварич.
Польща продовжить тимчасовий захист українських біженців. Це також стосується українців без паспорта.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, пише портал Gazeta.
Поки що тимчасовий захист діє до 30 червня цього року, але Польща готує продовження.
«Ми знайдемо спосіб вирішити цю проблему. Нам треба діяти мудро та раціонально. Усі речі, які стосуються українців у Польщі, прописані у законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня», – заявив Кервінський.
Глава МВС Польщі, який також відповідає за міграційну політику легалізації іноземців, заявив, що його країна охоронятиме права біженців і не передасть їх приватних даних.
«Ті, хто без паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні», – сказав він.
