Армія, рятувальники та волонтери очолили рейтинг довіри українців під час війни. Довіра до політиків та влади в цілому низька, окрім президента.
Про це свідчать опитування Центру Разумкова.
Більшість українців продовжують найбільше довіряти Збройним силам України. Позитивно оцінили армію 92,6% респондентів, а баланс довіри склав 87 пунктів.
Також високим рівнем довіри користуються рятувальники ДСНС (86,3%) та волонтерські організації (81,5%). До першої п’ятірки увійшли добровольчі загони (78,3%) і Національна гвардія (76,6%).
Довіра до спецслужб і прикордонників
Більше половини громадян довіряють Головному управлінню розвідки МО (73,3%) та Державній прикордонній службі (75,2%). Водночас рівень довіри до СБУ склав 66,4%, а до Міністерства оборони – 66,6%.
Суттєво менше українці довіряють інституціям, які безпосередньо відповідають за політику. Наприклад, президенту довіряють 52,4%, тоді як не довіряють 40,4%.
Церква, місцева влада та медіа
Церква зберігає відносно високий баланс довіри – 35,4%. Громадським організаціям довіряють 53,9%, тоді як місцевим радам – лише 42,3%.
ЗМІ України мають майже рівні показники довіри та недовіри (44,1% проти 48,5%).
Найнижчі оцінки
Найгірший баланс довіри отримали політичні інститути. Верховній Раді довіряють лише 17,2% громадян, а не довіряють – 76,7%.
Ще нижчі оцінки мають державний апарат (12,6% довіри) та політичні партії (11,5%). Уряд також у негативному балансі – 22,5% довіри проти 70,2% недовіри.
Армія, рятувальники, президент: кому найбільше довіряють українці під час війни
Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 17 вересня 2025 року. Опитано 1210 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9%.
Громадяни Польщі підтримують позицію влади щодо потенційного відправлення в Україну військ як частину майбутніх гарантій безпеки.
Про це свідчить опитування SW Research для порталу rp.pl.
На питання „Якщо в Україні з’являться миротворчі сили, чи повинні до їхнього складу входити польські солдати?” 61,1% респондентів відповіли негативно, протилежної думки дотримуються 17,3%.
Майже 22% опитаних поляків не змогли визначитись з відповіддю на це питання.
Частіше проти відправлення польських військових в Україну висловлювались мешканці міст до 20 тисяч жителів (69,9%) та наймолодші респонденти (68,6%).
Натомість найбільше прихильників – серед поляків з базовою професійною освітою (27,2%) та респондентів віком 35-49 років (20,9%).
У серпні 2025 року настрої українців щодо готовності продовжувати війну зазнали значних змін. Однак це жодним чином не означає готовності до поступок росії чи капітуляції.
Про це свідчать дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
За останні два роки частка тих, хто хотів би, щоб війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною, зросла на чверть, тоді як частка тих, хто готовий погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги, майже на чверть впала.
Тож наразі більше половини респондентів (55%) хотіли б, щоб війна закінчилася найближчим часом „за будь-яку ціну”.
Пояснення соціологів
Як зазначив під час презентації директор соціологічної служби Центру Разумкова, Андрій Биченко, „значна частина респондентів, із тих, які відповідають, що хочуть якнайшвидшого припинення війни будь-якою ціною, цю ціну не бачать, як поразку України і поступки”.
Биченко нагадав, що Центр Разумкова неодноразово ставив питання про поступки. „Абсолютна або відносна більшість відповідали, що згодні, але не на будь-які. Усі вимоги, які висуваються росією, з ними були не згодні точно понад половини, але, як правило понад 70% респондентів”, – пояснив він.
„Тобто в жодному разі відповіді на ці питання не можна оцінювати як згоду українців капітулювати. Зрештою, якби така згода була, то Україна б капітулювала ще навесні 2022 року”, – сказав він.
Опитування проведено фондом „Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 12 по 18 серпня 2025 року. Методом face-to-face було опитано 2002 респонденти. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
[type] => post [excerpt] => У серпні 2025 року настрої українців щодо готовності продовжувати війну зазнали значних змін. Однак це жодним чином не означає готовності до поступок росії чи капітуляції. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1755939000 [modified] => 1755897841 ) [title] => Більшість українців хочуть завершення війни «за будь-яку ціну»: що це означає [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=251889&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 251883 [uk] => 251889 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 49704 [image] => Array ( [id] => 49704 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [original_lng] => 27535 [original_w] => 693 [original_h] => 462 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [width] => 693 [height] => 462 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [width] => 693 [height] => 462 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [width] => 693 [height] => 462 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [width] => 693 [height] => 462 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/50-main.jpg [width] => 693 [height] => 462 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1216 [_thumbnail_id] => 49704 [_edit_lock] => 1755887047:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 388743938000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 578 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Суспільство [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 456051 ) [tags_name] => Array ( [0] => соцопитування ) ) [3] => Array ( [id] => 251837 [content] =>
У серпні 2025 року абсолютна більшість респондентів (73%) продовжує вірити в перемогу України у війні проти росії. Не вірять у перемогу 17% опитаних.
Про це свідчать дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Як зазначають соціологи, значний зсув у вірі в перемогу України відбувся у 2024 році, коли частка тих, хто вірить у перемогу України, знизилася на 11 відсоткових пунктів.
За останній рік зниження віри в перемогу України тривало, склавши 4 відсоткових пункти, що лише трохи перевищує теоретичну похибку вибірки.
Для більшості респондентів трьома головними ознаками перемоги України у війні стане повернення усіх українських полонених, депортованих та викрадених (37%), збереження української державності (31%) і припинення ракетних обстрілів України (30%).
Про звільнення українських територій у кордонах станом на 1991 рік повідомило 27% опитаних.
Найменш значущими ознаками перемоги України у війні серед запропонованих для респондентів були провал російського наступу та стабілізація фронту (12%), конфіскація та передача Україні арештованих російських активів та коштів (12%) і залишення міжнародних санкцій проти росії (11%).
Опитування проведено фондом „Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 12 по 18 серпня 2025 року. Методом face-to-face було опитано 2002 респонденти. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Майже 56% українців виступають за пошук компромісного рішення з залученням лідерів інших країн заради припинення війни, майже 17% згодні на тимчасове замороження конфлікту, а 21,4 % хочуть продовження боротьби задля виходу на кордони 1991 року або 2022 року.
Про це свідчать результати опитування Центру соціальних та маркетингових досліджень „SOCIS”, Інституту стратегічних досліджень та прогнозів „Янус” та видання „Барометр громадських настроїв”, проведеного 6-11 червня
Згідно з дослідженням, 55,7 % українців виступають за пошук компромісного рішення для припинення війни, 16,6% згодні на призупинення бойових дій і тимчасове замороження конфлікту по сучасній лінії зіткнення.
Водночас 12,8% хочуть продовження бойових дій до відновлення кордонів станом на 1991 рік та ще 8,6% – продовження бойових дій до відновлення кордонів станом на 23 лютого 2022 року.
Ще 1,2% обрали інший варіант, а кожен 20-й опитаний відмовився від відповіді, або не зміг відповіти на питання.
Дослідження тривало з 6 до 11 червня. Методом особистих інтерв’ю опитали 2000 респондентів у віці від 18 років по всій території України. Опитування не проводили серед жителів тимчасово окупованих територій та територій, де проходять активні бойові. Статистична похибка вибірки +/- 2,6%.
[type] => post [excerpt] => Майже 56% українців виступають за пошук компромісного рішення з залученням лідерів інших країн заради припинення війни, майже 17% згодні на тимчасове замороження конфлікту, а 21,4 % хочуть продовження боротьби задля виходу на кордони 1991 року або... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1750961280 [modified] => 1750944773 ) [title] => Понад половина українців за пошук компромісу у війні, 20% – за продовження боротьби [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=246551&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 246546 [uk] => 246551 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 246549 [image] => Array ( [id] => 246549 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [original_lng] => 25161 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 150 [height] => 84 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/haboru.avif [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1444 [_thumbnail_id] => 246549 [_edit_lock] => 1750938343:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 163051310001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 51 [3] => 656257 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 35 [7] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Україна [7] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 98316 [1] => 456051 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => соцопитування ) ) [5] => Array ( [id] => 245015 [content] =>
Більшість українців проти будь-яких територіальних поступок. Протягом останніх місяців ситуація не змінилася.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
КМІС у своїх власних опитуваннях протягом трьох років ставить запитання щодо готовності населення до поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності.
Це запитання не містить в собі уточнення, які саме території можуть бути предметом поступок, а також – про які саме „територіальні поступки” йде мова.
У травні порівняно з лютим 2025 року ситуація не змінилася. Так, 52% українців категорично проти жодних територіальних поступок (у лютому 2025 року – 50%).
Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (у лютому 2025 року – 39%).
Інтерпретація „територіальних поступок”
Соціологи показали, як впливає конкретизація „територіальних втрат” на результати опитування.
Отже, якщо мова йде офіційне визнання окремих територій частиною росії, то переважна більшість (68%) будуть проти. Готові прийняти – 24% (зазначимо, що ми говорити про „окремі території”, а не всі окуповані території; залежно від територій може бути істотна диференціація).
Також абсолютна більшість – 78% – відкидають передачу під контроль Росії територій, які контролюються Україною. Готові прийняти – лише 15%.
Єдиний варіант, де принаймні є простір для дискусій – де-факто визнання контролю росії без визнання де-юре. Навіть у цьому випадку 43% готові прийняти, а категорично проти – 48%.
„Проте як показували інші опитування КМІС, якщо „мирний план” буде включати гарантії безпеки та інші важливі для майбутнього України складові, то без ентузіазму, але більше половини можуть прийняти такий сценарій завершення війни”, – йдеться в повідомленні.
Таким чином, з точки зору громадської думки будь-який варіант, який буде включати офіційне визнання українських територій частиною росії або тим більше передачу під контроль росії неокупованих територій – буде відкинутий.
„Проте українці зберігають здорову гнучкість і навіть у контексті контролю територій готові до обговорення компромісного варіанту визнання де-факто контролю росії без його визнання де-юре”, – додають соціологи.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1011 респондентів упродовж 15 травня – 3 червня 2025 року.
Серед українців оптимістів значно більше, ніж песимістів. Лише близько 10% громадян не вірять у перемогу.
Про це в інтерв’ю сказав директор Соціологічної групи „Рейтинг” Олексій Антипович.
За його словами, оптимізм нікуди не подівся. Абсолютна більшість українців, коли запитуєш, що ти в першу чергу відчуваєш, коли думаєш про Україну, кажуть: надію.
„Це надія, це віра в майбутнє, це віра в перемогу. Ми запитували, чи вірите ви в перемогу. Так, вірять. Звичайно, є якась частка людей, спочатку 5%, потім 2%, а потім десь виросла до 8-10%, кажуть, що ні, я не вірю в перемогу, все буде погано”, – сказав він.
На його думку, песимізм є, але він мінімальний.
„Абсолютна більшість українців: а) вірять в перемогу; б) мають сподівання на наше майбутнє і, звичайно, вони хочуть жити в оновленій Україні”, – констатував він.
Рейтинг довіри до президента України Володимира Зеленського продовжує зростати. У порівнянні з кінцем минулого року він збільшився майже у 1,5 рази.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Станом на першу половину травня 2025 року 74% українців довіряли Зеленському, не довіряли – 22%. Баланс довіри-недовіри становить +52%.
Порівняно з останнім опитуванням КМІС у березні 2025 року довіра президенту зросла:
частка тих, хто довіряє, зросла з 69% до 74%,
частка тих, хто не довіряє – знизилася з 28% до 22%.
Відповідно, баланс довіри-недовіри покращився з +41% до +52%.
Рейтинг суттєво зріс після грудня 2024 року, коли президенту довіряли 52% українців.
Коментар КМІС
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, в умовах складної міжнародної ситуації та напружених дискусій навколо можливих перемовин щодо завершення війни президент Зеленський зберігає високу суспільну підтримку і легітимність.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 2-12 травня 2025 року було опитано 1010 респондентів.
Рейтинг Зеленського
За даними провідних соціологічних компаній України, рейтинг Зеленського суттєво зріс з початку 2025 року після приходу Дональда Трампа до влади та зміни політики США щодо України.
У головних країнах Європи впала прихильність до США після того, як Дональд Трамп став президентом.
Про це свідчать дані опитування YouGov за 1 квартал 2025 року, яке проводилося в семи країнах Європи.
Так, найбільш негативно до США ставляться у Данії – лише 20% опитаних відгукнулись позитивно про Америку. Понад половину жителів Великої Британії (53%), Німеччини (56%), Швеції (63%) ставляться до США негативно.
Лише Італія та Іспанія мають рівновагу між негативним та позитивним ставленням – 42% італійців ставляться до США негативно, як 43% іспанців.
YouGov відмічає, що коли президентом США став Джо Байден у 2020 році, то європейці покращили своє ставлення до США. До цього президентом США теж був Дональд Трамп з 2016 по 2020 роки.
Нове опитування показало, що 46% американців вважають допомогу США Україні недостатньою. Це на 16 процентних пунктів більше, ніж у грудні, і є новим максимумом із 2022 року.
49% американців думають, що президент Дональд Трамп сильно симпатизує росії, а Україні – 8% – Україні, 40% – жодній з цих країн, свідчать результати опитування, проведеного телеканалом NBC News.
She’s heeere. 👀 R-Evolution, the 45-foot-tall, 32,000-pound steel sculpture that first debuted at Burning Man in 2015, is now calling San Francisco home for the next six months.
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
Абсолютна більшість українців (77%) позитивно ставляться до пропозиції щодо тимчасового 30-денного призупинення вогню. Цю пропозицію висунули росії після переговорів між США і Україною в Саудівській Аравії 11 березня.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Найчастіше респонденти (47% з 77%) говорили, що це – спосіб показати, що росія не хоче миру або що росія порушує домовленості. Крім цього, 12% говорять про спосіб розблокувати військову допомогу. Решта 18% називають це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Лише 17% обрали один із трьох негативних варіантів. Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України – 2%.
Гарантії безпеки
Соціологи провели експеримент і різним респондентам (випадково відібраним) зачитували різні варіанти гарантій безпеки. Всього було три варіанти гарантій безпеки, а також варіант припинення вогню без жодних гарантій безпеки.
Якщо припинення вогню не буде супроводжуватися жодними гарантіями безпеки, то 62% українців категорично не підтримають його. Загалом (хоча і переважно без ентузіазму) будуть готові підтримати – 32%.
Якщо ж Україна отримає принаймні певні гарантії безпеки, то більше половини українців (хоча і неохоче) підтримають припинення вогню. При цьому різниця між різними варіантами гарантій (з точки зору підтримки від української громадськості) – доволі незначна.
Так, варіант з розміщенням західних миротворців підтримають (для припинення вогню) – 60%, а категорично проти будуть – 34%. У разі ж членства в НАТО як гарантії безпеки 58% підтримають припинення вогню, а 32% будуть категорично проти. У випадку варіанту посиленої підтримки Сил оборони України (більше ППО, літаків тощо) 56% підтримують припинення вогню проти 35%, які будуть категорично проти.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування упродовж 12-22 березня 2025 року серед 1326 респондентів.
