Президент України Володимир Зеленський прокоментував можливість розширення мобілізації, зазначивши, що це одне з найскладніших питань для держави, армії та суспільства.
На запитання журналіста щодо збільшення мобілізації через тимчасові відступи на фронті, глава держави пояснив: “Питання про людей є найчутливішим і найскладнішим для мене, для солдатів, для людей, для суспільства і для партнерів”.
Зеленський наголосив, що чисельність української армії не можна порівнювати з російською через різницю в масштабах країн. Він підкреслив, що навіть якщо військові просять мобілізувати більше людей, треба враховувати потреби суспільства: люди працюють, платять податки, а ці кошти йдуть на оборону.
“Тому потрібно знайти баланс”, – додав президент.
За його словами, зараз система мобілізації працює за рішенням армії, яка ухвалила призов приблизно 30 000 осіб на місяць. Зеленський уточнив, що партнери України піднімають це питання, але вони не перебувають на полі бою і не стикаються з реаліями, з якими зіштовхується країна.
Збройні сили Німеччини вивчають, як забезпечувати тисячу військових на день у разі масштабного конфлікту між НАТО та росією, заявив в інтерв’ю агентству Reuters начальник Генерального штабу Німеччини Ральф Гоффман. Нагадаємо: Альянс припускає, що Москва може розпочати атаку вже у 2029 році.
За словами Ральфа Гоффмана, європейські військові, зокрема медичні служби, посилили підготовку до можливого конфлікту з Москвою, який може стати найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни.
Німеччина адаптує також медичну підготовку, враховуючи уроки війни в Україні. «Стиль ведення бойових дій в Україні змінився», – сказав Гоффман, маючи на увазі перехід від вогнепальних поранень до вибухових травм та опіків від безпілотників.
Українські військові називають 10-кілометрову смугу по обидва боки лінії фронту зоною смерті, оскільки дистанційно керовані безпілотні літальні апарати (БпЛА), розгорнуті обома сторонами, швидко виявляють та знищують цілі.
«Українці часто не можуть евакуювати своїх поранених достатньо швидко, бо над головою гудуть дрони», – сказав Гоффман, наголосивши на необхідності тривалої стабілізації стану поранених солдатів на передовій.
За його словами, для поранених потрібні гнучкі варіанти транспортування, Україна задіяла для цього, зокрема, санітарні поїзди. Тому німецька армія вивчає практику використання санітарних поїздів та автобусів, а також розширює можливості медичної евакуації повітрям, додав Гоффман.
Крім того, він зазначив, що поранені отримуватимуть першу допомогу на передовій, перш ніж їх транспортують до Німеччини, де догляд продовжиться переважно в цивільних лікарнях.
За оцінками начальника Генштабу Німеччини, із загальної місткості німецьких лікарень, що налічує близько 440 тисяч ліжок, буде потрібно близько 15 тисяч. Медичну службу німецької армії, до якої входить близько 15 тисяч осіб, розширять для задоволення майбутніх потреб, повідомив він.
Очільник асоціації резервістів Патрік Зенсбург, який вважає, що в разі можливої війни щодня буде гинути або отримувати поранення тисяча солдатів, наголосив: «Військовий обов’язок має бути відновлений, інакше Німеччина не зможе захистити себе».
На думку Зенсбурга, у разі війни повинна бути можливість замінити загиблих та поранених солдатів резервістами, повідомляє Die Welt.
Участь білоруських військових у таких міжнародних місіях є питанням “підняття національного прапора”, заявили в ЗС РБ.
Країна-співагресор Білорусь, що свого часу стала плацдармом для вторгнення росіян, тепер готова розгорнути свої так звані “миротворчі” війська в Україні. Про це свідчить заява начальника управління міжнародного військового співробітництва та миротворчої діяльності командування сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олексія Скабея, повідомляє білоруськомовна редакція Радіо Свобода.
За його словами, участь білоруських військових у міжнародних місіях є питанням “підняття національного прапора” та демонстрацією відкритості країни.
“Як тільки ми матимемо відповідне рішення, ми будемо готові переміститися в той чи той регіон для виконання завдань”, – заявив він.
Скабей зазначив, що нині участь Білорусі в миротворчих місіях під егідою ООН зупинена. Можливе розгортання миротворчої місії в Україні залежить від згоди обох сторін конфлікту.
Питання про будь-яку миротворчу місію в Україні сьогодні не розглядається: переговорний процес між Києвом і Москвою фактично заморожений. На лінії фронту тривають інтенсивні бойові дії.
Скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.
Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.
“Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.
Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.
“Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.
У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
“При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.
США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.
З 28 серпня по 19 вересня 2025 року на українсько-польському кордоні зареєстрували майже 53 тисячі перевірок чоловіків, громадян України, віком 18-22 роки, з яких майже 40 тисяч – на в’їзді до Польщі, а понад 13 тисяч – на виїзді.
Про це йдеться у відповіді Прикордонної служби Польщі (Straż Graniczna Rzeczypospolitej Polskiej) на інформаційний запит „Української правди. Життя”.
Чи у всіх 53 тисячах випадках вдалося перетнути кордон, у службі не відповіли.
Прикордонна служба наголошує, що ці цифри відображають кількість проведених перевірок, ане кількість осіб.
„Повідомляємо, що прикордонна служба має статистичні дані, пов’язані з кількістю перетинів кордону (прикордонний рух в рамках проведених перевірок), а не з кількістю осіб, які в’їхали „на” або виїхали „з” території Республіки Польща”, – зазначили прикордонники.
Водночас у Прикордонній службі Польщі не надали інформацію щодо того, скільком чоловікам у цій віковій категорії відмовили у перетині кордону.
[type] => post [excerpt] => З 28 серпня по 19 вересня 2025 року на українсько-польському кордоні зареєстрували майже 53 тисячі перевірок чоловіків, громадян України, віком 18-22 роки, з яких майже 40 тисяч – на в'їзді до Польщі, а понад 13 тисяч – на виїзді. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1758896329 [modified] => 1758896344 ) [title] => Майже 40 тисяч спроб перетину кордону: статистика виїзду чоловіків віком 18-22 років у Польщу [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=255731&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 255714 [uk] => 255731 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 255722 [image] => Array ( [id] => 255722 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar.webp [original_lng] => 32190 [original_w] => 800 [original_h] => 457 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar-300x171.webp [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar-768x439.webp [width] => 768 [height] => 439 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar.webp [width] => 800 [height] => 457 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar.webp [width] => 800 [height] => 457 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar.webp [width] => 800 [height] => 457 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/lengyel-hatar.webp [width] => 800 [height] => 457 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1127 [_thumbnail_id] => 255722 [_edit_lock] => 1758885555:8 [_algolia_sync] => 457914214000 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 44720 [1] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => війська [1] => Польща ) ) [5] => Array ( [id] => 254934 [content] =>
Президент Володимир Зеленський заявив, що ухвалив рішення про створення штурмових військ.
Про це повідомив Зеленський під час спілкування з журналістами цитує „Укрінформ„
„У нас з’явилися штурмові батальйони, полки, які показують впродовж 2025 року, безумовно, хороший результат. І ми вирішили, що треба вийти в юридичну площину.
Рускі вирішили робити те саме, що і ми. Будемо зараз робити окремі штурмові війська, прийнято це рішення”.
За його словами, зараз триває підготовка до оголошення цього рішення. На думку Зеленського, „десь тиждень, десять днів, і все буде працювати”.
Він також додав, що у складі Штурмових військ „обов’язково буде дронова складова”.
Польська влада перекине близько 40 000 військовослужбовців до кордонів з Білоруссю та росією на тлі загострення напруженості через вторгнення безпілотників та проведення навчань «Захід-2025».
Про це повідомив заступник міністра оборони Цезар Томчик, його цитує TVP.
Очікується, що у спільних російсько-білоруських навчаннях «Захід-2025» будуть задіяні десятки тисяч військовослужбовців, що спонукало Польщу прийняти рішення розмістити «близько 40 000» своїх військовослужбовців поблизу східного кордону.
«Польща готувалася до навчань «Захід-2025» багато місяців. Польська армія провела навчання, у яких взяли участь понад 30 000 польських військовослужбовців, а також військовослужбовці НАТО, щоб відпрацювати адекватні заходи реагування», – заявив Томчик.
Він також «розділив побоювання» інших політичних лідерів, що навчання «Захід-2025» можуть стати провісником російської агресії щодо країн НАТО та ЄС.
Впродовж останніх двох тижнів ми відзначаємо суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які бажають повернутися із СЗЧ.
Про це в коментарі журналістам Інтерфакс-Україна зазначив Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов.
Він нагадав про проведення спільної наради із Нацполом, командуванням Сухопутних військ, Військової служби правопорядку, на якій було уточнено елементи взаємодії щодо сприяння військовослужбовцям, які через певні обставини самовільно залишили частину, повернутися до своїх чи інших підрозділів.
«Провели медійну кампанію та ініціювали низку заходів з місцевими органами влади. Як наслідок, лише за останні два тижні понад 1,7 тисячі військовослужбовців вже повернулися до своїх військових частин або перебувають на стадії повернення. Багато хто звернувся безпосередньо до ДБР через форму, яку ми опублікували лише минулого тижня», – підкреслив Директор ДБР.
Олексій Сухачов зазначив, що за наявною у військових та поліції інформацією кількість охочих повернутися є значно більшою.
«У військовослужбовців ще є кілька днів, щоб реалізувати своє рішення. До 30 серпня діє спрощений порядок повернення до підрозділів військовослужбовців, які самовільно залишили частину або місце служби»,- зауважив він.
Нагадаємо, що Верховна Рада України продовжила термін добровільного повернення військовослужбовців до 30 серпня 2025 року. Це означає, що у військових, які залишили службу, ще є час повернутися без кримінальної відповідальності.
«Повернення до строю – це не лише шанс виправити помилки минулого, а й прояв відповідальності перед побратимами, сім’єю та країною. Сьогодні кожен захисник важливий для України, і саме від єдності та готовності виконувати військовий обов’язок залежить наша перемога», – підкреслив Директор ДБР.
З алгоритмом повернення військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину чи місце служби або вчинили дезертирство можна ознайомитись за посиланням.
На південному заході Литви в понеділок починаються навчання ” Dragoon Fury 2025 драгунського батальйону імені Великого князя Литовського Бутігейдіса, в яких беруть участь близько 600 військовослужбовців і 90 одиниць техніки.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
Як оголосили військові, в понеділок підрозділи передислокуються на полігон Казлу-Руда, де проводитимуть оборонні операції з використанням броньованих всюдиходів JLTV та іншої техніки батальйону.
Також зазначається, що військова техніка буде інтенсивно пересуватися за маршрутом Клайпеда – Казлу-Руда в понеділок і вівторок, а 25-26 серпня – за маршрутом Казлу-Руда – Клайпеда.
Під час навчань імітовані боєприпаси і піротехнічні заряди будуть використовуватися лише в межах навчальної зони. Також інтенсивно використовуватимуться безпілотники.
Польові тактичні навчання триватимуть до 26 серпня на полігоні бригадного генерала Казиса Веверскіса в Казлу-Руді.
Військовозобов’язаних із чинною відстрочкою від призову або бронюванням не направляють на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.
Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства оборони.
Як зазначається, це визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Водночас винятками є випадки, коли військовозобов’язані з чинною відстрочкою від призову або бронюванням:
приймаються на військову службу за контрактом;
були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд (за винятком осіб з інвалідністю, визнаних у встановленому порядку);
