За інформацією румунської сторони, повідомляємо громадян про продовження запровадження обмежень дорожнього руху у пункті пропуску «Солотвино – Сігету Мармацій».
Згідно з нотою МЗС Румунії, у зв’язку з продовженням робіт на мосту через р.Тиса, який знаходиться між зазначеними пунктами пропусками, румунська сторона звертається з проханням запровадити обмеження дорожнього руху на 45 діб, 09.00 до 15.30 год, починаючи з понеділка, 15 вересня 2025 року.
Просимо зацікавлених осіб взяти до уваги дану інформацію та при потребі перетину – скористатися іншими пунктами пропуску.
Угорська реформатська служба допомоги цього року теж організувала благодійний збір навчального приладдя „Зітрімо відмінності!”, мета якого забезпечити щонайменше 1358 потребуючих дітей шкільними рюкзаками та приладдям.
До збору, оголошеного в липні, можна було долучитися предметно чи фінансово. Зокрема у серпні Угорська реформатська служба допомоги провела збір у торгових центрах кількох великих міст. Організація передає допомогу в останній тиждень літа, щоби діти, які зростають у складних обставинах, мали все належне до початку навчального року.
Серед закордонних угорських громад підтримку найпершими отримали закарпатці. Цільовими категоріями цьогоріч стали діти-сироти та представники соціально незахищених верств. 87 пакунків отримали мешканці Великодобронського дитячого будинку „Добрий самарянин” та 63 нужденні, якими опікується Фонд „Шамуель”.
Урочисте вручення відбулося 28 серпня на подвір’ї дитячого будинку „Добрий самарянин”. До цього заходу долучилися зокрема єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан, директорка Угорської реформатської служби допомоги Вікторія Катона, голова Фонду „Шамуель” Гейзо Шипош.
Шандор Зан Фабіан, вітаючи присутніх, висловив радість із того приводу, що долучився до важливого заходу, коли вручають подарунки потребуючим, аби вони мали рівні шанси до початку навчального року.
– Діти отримали пакунки, які несуть любов, зокрема тих людей, хто долучився до їхнього збору, – підкреслив єпископ, висловивши вдячність благодійникам.
Єпископ разом із присутніми помолився до Всевишнього з подякою, а потім попросив благословення на початок нового навчального року.
У коментарі ЗМІ Шандор Зан Фабіан повідомив:
– Кожен початок навчального року зазвичай означає фінансове навантаження, особливо на Закарпатті, де зарплати низькі, а ціни європейські. Підтримка Угорської реформатської служби допомоги – шкільне приладдя – має велике значення, інакше ці діти пішли б до школи, можливо, трохи соромлячись, що вони не мають того, що є в інших. А зараз вони такі ж, як інші, вони відчувають Боже провидіння таким чином, що мають сучасний шкільний портфель і все необхідне для школи. Наші серця вдячні за допомогу, вона надійшла, куди треба.
Карой Цібере, голова Угорської реформатської служби допомоги, вітаючи присутніх, зазначив, що організація має за обов’язок стежити за ситуацією в закордонних угорських громадах, а зараз найбільше уваги та молитов потребує закарпатська. Саме тому цього року сюди теж привезли шкільне приладдя, яке було зібрано протягом останніх двох місяців за допомогою небайдужих. Звертаючись до дітей, він процитував уривок зі Святого письма, в якому Бог через пророків каже: „Я полюбив вас вічною любов’ю, тому вірно притягнув вас до Себе”.
– Ця любов, Божа любов, проявляється в тому, що багато людей в Угорщині та за кордоном моляться за вас, думають про те, як ви тут живете, у яких обставинах, хвилюються, коли бомби падають на Закарпаття, і розділяють вашу долю. Можливо, ви навіть не уявляєте, скільки є таких людей. Тих, хто долучився до збору шкільного приладдя. Господь послав нас, і зворушив серця тих, хто зібрав і купив усе це. Шкільні наплічники – це послання: ви не самотні, ми ніколи про вас не забуваємо, ми поруч з вами й у найважчі часи, – підкреслив Карой Цібере.
Відтак Вікторія Катона, котра раніше служила в дитячому будинку пастором, поіменно викликала дітей для вручення наплічників, заповнених навчальним приладдям.
Вихованці закладу, в свою чергу, висловили вдячність за подарунки невеликим виступом.
Директорка дитячого будинку „Добрий самарянин” Андрея Катко визнає, що зарахувати 93 дітей до 11 навчальних закладів – завдання не з легких.
– Цього року рекордна кількість наших дітей розпочне навчання. Деякі не зможуть вчасно це зробити через відсутність певних документів, але ми сподіваємося, що вони також підуть до школи протягом жовтня-листопада. Є 10-річні діти, які йдуть до першого класу, деякі 8-річні, але більшість – 7-річні. 11 наших вихованців розпочнуть навчання у Великодобронському ліцеї. Зазвичай початок навчального року для нас становить від 65 тисяч до 100 тисяч гривень. Це лише базове шкільне приладдя для початку, а потім періодично доводиться доповнювати, купувати зокрема контурні карти, комплект циркулів, є вчителі, які просять єдині зошити, підручники, які також доводиться купувати, тож загальна сума може сягати і 150 – 200 тисяч гривень. Не кажучи вже про те, скільки всього доводиться ксерокопіювати протягом навчального року. Підтримка ідеальна, ми нею скористаємося, і сподіваємося, що завершимо наступний навчальний рік у мирі та з очним навчанням.
Голова Фонду „Шамуель” Гейзо Шипош наголосив: коли дитина йде до школи – це значні фінансові витрати. А цього року особливо важливо, щоби сім’ї отримали таку допомогу.
– Ці наплічники мають зокрема ідеологічну цінність, адже Угорщина, угорський народ не байдужі до закарпатських угорців. Ці діти, які були сьогодні тут, походять із різних сімей. Двоє маленьких хлопчиків – повні сироти, дідусь – їхній опікун, він їх виховує. Дві маленькі дівчинки, у яких є мама, але вона не живе з ними, а опікунка бабуся. Для таких сімей будь-яка підтримка має велике значення, адже те, що мало б піти на початок навчання в школі, тепер вони можуть витратити на оплату комунальних послуг, їжу, одяг тощо, – каже Гейзо Шипош. Він додав: коли людина або організація зобов’язується підтримувати іншу людину, це також має велике значення, оскільки дитина, яка отримує допомогу, матиме почуття відповідальності та, можливо, підтримуватиме нужденних у майбутньому.
ГО „Закарпатська греко-католицька молодіжна організація” приділяє особливу увагу духовній опіці угорськомовної греко-католицької молоді краю, підтримує плекання церковних цінностей та місцевих традицій, водночас сприяючи збереженню національної ідентичності. У 2015 році організація започаткувала Програму святої Маргарити, мета якої – допомога нужденним дітям. Ювілейну річницю існування програми ГО відзначила духовним днем у стінах Греко-католицького центру ім. Елемира Ортутая в Берегові. У рамках заходу вручили і перші стипендії програми «Свята Маргарита Плюс» студентам вищих навчальних закладів Закарпаття.
„Свята Маргарита була дочкою короля Бейли IV, яка присвятила все своє життя Богу. Ще в дитинстві вона була принесена в жертву за спасіння нації та виховувалась у монастирі. Вона вирізнялася простотою, смиренням та глибоким духовним життям, і все своє життя молилася за мир та свій народ. Її життєвий приклад закликає нас жити з любові, служити та залишатися вірними Богові у нашому повсякденному житті. Приклад святої Маргарити вчить нас, що тихе, вірне життя також може бути героїчним, якщо ним керує любов Бога. Відкриймо свої серця Всевишньому та сміливо служімо кожен на своєму місці”, – наголосив на відкритті заходу консул Уггорщини в Ужгороді Ференц Пап. Дипломат наголосив, що Програма Святої Маргарити – це «можливість будувати майбутнє разом – з молитвою, дружбою та відкритими серцями». Консул подякував за роботу шкіл, церков та інших установ, які, незважаючи на труднощі, з відданістю виконують свою відповідальну роботу. „У ці важкі часи церковна громада може зробити найбільше для угорської нації, зберігаючи надію навіть у найбільших лихах та небезпеці та навчаючи молитися угорською мовою, ставити цілі, об’єднуватися та працювати з душею, сповненою надії. Закордонні угорці завжди могли розраховувати одне на одного та підтримувати одне одного. Зміцнення та допомога закарпатській угорській громаді – одне з пріоритетних завдань угорського уряду”, – зазначив консул.
Очільник ГО „Закарпатська греко-католицька молодіжна організація”, священник Євген Левдар ознайомив присутніх із результатами Програми Святої Маргарити. «Дуже важливо піклуватися духовним життям молоді і бути чуйними до труднощів і потреб одне одного”, – наголосив він, нагадавши, що Програму започаткували у 2015 році на загальних зборах Закарпатської греко-католицької молодіжної організації, які відбулися у Карачині.
Мета програми Святої Маргарити — об’єднати доброзичливих угорців Карпатського басейну та світу для допомоги закарпатським школярам, які живуть у скрутному фінансовому становищі. Матеріальна допомога, яку надають добродії, сприяє досягненням дітей та участі в суспільному житті угорської громади.
Євген Левдар повідомив, що за десять років у рамках програми фінансову підтримку отримала 1631 дитина, добродії пожертвували загалом понад 70 мільйонів форинтів, і наразі підтримку отримують понад 370 дітей. „Річ не в сумі, а радше в меседжі що є люди, які допомагають, і що ближні не байдужі”, – наголосив голова Закарпатської греко-католицької молодіжної організації
Цієї весни громадська організація розширила проєкт стипендіальною програмою, для допомоги студентам вишів. Девіз двох програм – молитва святої Маргарити: „Любити Бога, поважати себе, нікого не ненавидіти, нікого не судити”.
Відтак в рамках духовного дня виступив із лекцією бенедиктинський чернець Арнольд Гортобаді. Священник, який зараз служить у Мукачівській дієцезії римо-католицької єпархії, поставив кілька запитань: що ми можемо зробити для себе сьогодні; до чого нам слід прагнути, щоб вселяти надію в інших; чому ми допомагаємо; яким чином ми можемо бути добрими помічниками?
„Слід допомагати так, щоб це було добре для людини, якій ви допомагаєте, і допомагати, не очікуючи нічого натомість”, – підкреслив священник. Він також розповів про свій візит до зруйнованої війною Харківської області, про умови та атмосферу, які там панували, про труднощі, з якими стикаються тамтешні, та про свою гуманітарну роботу.
Після лекції, що спонукала до роздумів, Євген левдар вручив грамоти добродіям, які регулярно підтримували Програму з моменту її започаткування, а також тим, хто вже став меценатом з числа людей, котрі колись отримували підтримку.
Відтак декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко вручив гранти цьогорічним стипендіатам Програми „Свята Маргарита Плюс”. Загальну суму 1 430 000 форинтів отримали 29 студентів.
„Людина часто дає не для того, щоб інші це бачили, бо набагато важливіше, щоб Бог цінував людину та її боротьбу. Нам часто доводиться боротися, щоб подолати себе та віддавати, – наголосив Ференц Демко. – Сума, яку молоді люди отримують у рамках стипендіальної програми імені святої Маргарити, може, й недостатня, щоби переконати їх залишитися вдома, але, можливо, цього достатньо, щоби вони відчули, що на них розраховують. Це невеликий жест, яким ми хочемо зробити світ, у якому живе наша молодь, трохи кращим”.
У рамках заходу, організованого з нагоди 10-річчя Програми святої Маргарити, також представили виставку малюнків меценатів. Увінчав духовний день „ювілейний” торт.
Молоді гумористи з Будапешта протягом 16-18 травня виступили в Мукачеві, Берегові та Виноградові. Окрім розваги, концерти мали й благодійну мету, адже зібрані пожертви направили на лікування Адама Майора.
Ідея туру виникла з випадкового збігу обставин: команда Stand-up Budapest і раніше хотіла привезти своє шоу на Закарпаття, а Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) прагнула організувати черговий гумористичний вечір для краян. Сторони швидко дійшли згоди, і четверо талановитих гумористів – Даніель Сьоке, Фанні Пінтер, Зоард Нейнєї та Гашпар Фегер – вирушили у тур Закарпаттям.
Перший виступ відбувся в Мукачеві, другий у Берегові, третій у Виноградові. Під час концертів вдалося зібрати загалом загалом 17 080 гривень та 50 тисяч форинтів на лікування Адама.
Коміки представили аудиторії історії з власного життя, проте кожен у своєму стилі. Так, Гашпар Фегер зокрема поділився своїм досвідом роботи зі штучним інтелектом та симпатією до метеорологів. Даніель Сьоке розповів про труднощі на побаченнях та свої пригоди під час цих подій. Фанні Пінтер дотепно та самоіронічно окреслила жіночі очікування та розчарування у побаченнях, а Зоард Нейнєї пригадав кумедні життєві ситуації, що виникали через його молодшу сестру, яка народилася, коли хлопцю було двадцять років.
„Ми хотіли привнести трохи радості в життя закарпатців у дусі благодійності, – розповів нашому виданню голова МО ТУКЗ-КМКС Іштван Добша президент KMKSZ ISZ. – Ми знаємо, що гумор сам собою не вирішує повсякденних труднощів, але допомагає легше їх пережити, особливо в ці непрості часи. Життєрадісність може дати енергію та дати надію”.
За словами коміків, вони збагатилися позитивними враженнями, і якщо випаде нагода, то із задоволенням повернуться до Закарпаття, де їх чекав теплий прийом та незабутня атмосфера.
Для бажаючих долучитися до допомоги на лікування Адама Майора надаємо номери відповідних рахунків:
Шість нових реанімобілів передали станціям екстреної медичної допомоги на Закарпатті. Відбулося це завдяки сприянню Фундації Олени Зеленської. Машини передав її партнер – благодійний центр з Саудівської Аравії.
Шість нових Ford Transit, місткі, надійні, оснащені всім необхідним. Всередині усе за світовими стандартами. Зокрема, є система подачі кисню, апарат штучної вентиляції легень, дефібрилятор, електрокардіограф, інфузомат.
– Вручені сьогодні автомобілі-реанімобілі повністю укомплектовані, що дозволить лікарям ще по дорозі до лікарні максимально допомогти пацієнту, – зазначив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. – По два транспортних засоби передали в Ужгородську та Мукачівську станції ЕМД, по одному – в Берегівську та Виноградівську. П’ять транспортних засобів надала Саудівська Аравія як партнер Фундації Олени Зеленської, один – Міністерство охорони здоров’я України. Профільне міністерство у співпраці із міжнародними партнерами дбають про регулярне оновлення автопарку станцій «екстренки». Оскільки на початку війни екстрена медична допомога Закарпаття віддала 48 автомобілів для військових.
За словами директора КНП «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської облради Анатолія Пшеничного, такі карети швидкої – своєрідна реанімація на колесах. Фахівці можуть здійснювати постійний моніторинг життєво важливих показників, швидко транспортувати пацієнтів у тяжкому та критичному станах, а також в короткий час доставити пацієнта до спеціалізованих закладів. Вартість однієї машини близько 4 млн грн, передані вони у вигляді матеріальної допомоги.
– Це автомобіль класу С, тобто він вже обладнаний сучасною медичною апаратурою. Тобто під час транспортування ми маємо можливість увесь час моніторити всі життєво важливі функції пацієнта. Особливо це цінно, коли мова йде про далекі відстані, – розповіла Ірина Гель, начальниця Берегівської станції екстреної медичної допомоги.
Тож завдяки міжнародній підтримці система екстреної медичної допомоги регіону стає ще ефективнішою та доступнішою.
Про Закарпаття в умовах війни, а саме про стійкість громад та діалог, ішлося під час експертних панелей в Ужгороді з ініціативи Національної платформи стійкості та згуртованості. Учасники обговорення, а це експерти, представники громадськості й влади, зосереджували увагу на тенденціях і ризиках у громадах краю.
Багато років поспіль Закарпатська реформатська церква новий рік розпочинає тижнем молитов.
У перший тиждень січня збираються вечорами для спільної молитви. Мета полягає в тому, щоб віряни разом молилися, підтримати, зміцнити один одного у вірі та попросити божу благодать і миру для всіх людей.
До тижня молитов молитовник підготувала Реформатська молодіжна організація (KRISZ), який містить 7 набожеств на 7 днів із заданою молитвою та молитовною тематикою. Спираючись на рекомендації молитовника, спільно моляться, між іншим, за мир, за виживання, за відродження, за зростання у вірі, за діяльність місійних організацій, сімей, сиріт, вдів, хворих.
Та насамперед моляться за наших лідерів, щоб Бог дав їм нове серце і мудрість, щоб нарешті був мир і сім’ї знову могли бути разом.
У Косоньській реформатській громаді, що на Берегівщині, і в цьому році теж організували тиждень молитов, який розпочався 6 січня. Щовечора приходили 25-30 людей, які разом співали, читали молитву з молитовника, а потім разом молилися на призначені теми. На завершення спільного молитовного тижня до них завітав реформатський єпископ з Угорщини Золтан Балог. У своїй промові наголосив, що дуже радий бачити такі спільноти, які завжди готові служити Богу та допомагати ближньому. Особливо це важливо у такі важкі часи як зараз. А на кінець додав: «Дякую вам, що залишаєтесь вірними Богу, нашій вірі. Нехай Господь благословить вас і вашу діяльність». Душпастир косоньської громади Ференц Радванські пояснив, чому важливі такі заходи: «Молитва має силу. Сила молитви — це просто сила Бога, який чує молитву і відповідає на неї. У теперішній воєнній ситуації, коли наші серця сповнені страху, ми потребуємо цього ще більше. Спільнота так зміцнюється завдяки тому, що будуються на вірі одне одного».
Угорська громада Закарпаття з 2017 року стало бореться за скасування несприятливих для закарпатських угорців обмежень. Наша боротьба мирними засобами – у межах чинного законодавства – під впливом міжнародних форумів привела до часткового результату.
У 2023 році Верховна Рада України прийняла зміни до закону про національні меншини, які мали врегулювати обмеження прав на освіту, використання мови та в інших сферах діяльності національних меншин. На підставі цього документа слід було внести зміни в закони, які не відповідають йому, і схвалити низку законодавчих актів, щоб відновити звужені за останнє десятиліття права.
Закон не відновив повноцінне навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Зокрема він не визначає у відсотковому співвідношенні предмети, які викладаються українською мовою, лише обмежує це українською мовою і літературою та історією України. Закон залишає лазівку та можливість для керівників закладу освіти розширювати коло цих предметів, не враховуючи думку батьків та вчителів.
Кроком уперед стало те, що у 2024 році випускники шкіл знову отримали можливість складати національний мультипредметний тест мовою навчання.
У 2024/2025 навчальному році наші школи також можуть працювати за експериментальним календарним плануванням, і Міністерство освіти листом запевнило нашу організацію, що його можна використовувати до 2027-го, а потім, залежно від результатів пілотного проєкту, буде прийнято подальший варіант. Тож ми використовуємо в наших школах це календарне планування, яке більш-менш вирівнює кількість уроків розвитку мовної компетентності й водночас дає можливість викладати предмети для збереження національної ідентичності.
Цього року вперше було проведено всеукраїнську предметну олімпіаду з румунської, словацької та угорської мов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство долучилося до організації заходу, а завдяки NSRI переможці змогли взяти участь у поїздці до Угорщини.
За підтримки угорського уряду нам вдалося реалізувати всі наші традиційні заходи, предметні олімпіади, літні табори для обдарованих дітей, курси з підвищення кваліфікації вчителів, програму для діаспори тощо, а у вересні школи отримали підручники й робочі зошити з рідної мови та літератури.
Завдяки підтримці Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини ми змогли забезпечити функціонування нашої організації та навчальних закладів. Педагоги й діти з угорськомовних навчальних закладів отримали соціальну допомогу в межах відповідних програм. Цього року також вдалося провести літню школу «Без кордонів» для представників діаспори.
Дякуємо всім організаціям та установам за допомогу, яка сприяла тому, що угорськомовна освіта на Закарпатті не була зруйнована, незважаючи на війну.
2 грудня 2024 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела на Ужгородщині Форум угорської національної спільноти України за участю багатьох українських та іноземних високопосадовців і представників угорської нацменшини. На заході члени закарпатських угорських організацій висловили свою точку зору щодо становища угорської громади та окреслили проблеми, які необхідно вирішити, щоб повернути відібрані або обмежені з 2017 року права національних меншин. Угорські організації, які брали участь у форумі, погодилися, що основним питанням є колективні права, гарантовані Законом про національні меншини 1991 року та Конституцією України, ухваленою в 1996 році, які були гарантовані до 2014 року, а також наголосили, що становище угорської громади в Україні не може бути врегульоване без відновлення національно-культурної автономії.
Виходячи зі сказаного на конференції та сьогоднішньої зустрічі, учасники загальних зборів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства виступають за відновлення на законодавчому рівні можливості закарпатських угорців навчатися рідною мовою:
слід відновити та гарантувати національно-культурну автономію, тобто колективні права нацменшин;
комплексне використання рідної мови та право навчатися рідною мовою в державних навчальних закладах;
використання національної символіки;
забезпечити потреби меншин у застосуванні літератури, мистецтва, ЗМІ;
забезпечити підготовку в навчальних закладах учителів, працівників сфери культури та інших спеціалістів національних меншин;
не повинно бути ніякої дискримінації за ознакою національної меншини та мови;
кожен громадянин повинен мати право вибору мови навчання;
треба відновити статус шкіл нацменшин для навчальних закладів, зокрема тих, де є щонайменше один клас з навчанням мовою національної меншини.
З метою збереження культури національної громади в школах нацменшин:
мовою навчального процесу має бути угорська;
вільне використання національної символіки та відзначення національних свят;
відкривати класи з невеликою кількістю учнів;
забезпечити можливість організувати навчання в ліцеї в разі наявності лише одного класу (10–12-ті класи) ;
фінансування закладів повинне повністю забезпечуватися державою;
у статуті, печатці та на табличці назва закладу має бути вказана також угорською мовою;
як обов’язкові повинні вивчатися предмети, що зберігають ідентичність: фольклор, історія угорського народу;
треба, щоб шкільна документація велася частково рідною мовою: розклад уроків, класні куточки, наочне приладдя, оголошення, сайт школи, табелі;
імена дітей у журналах та електронних щоденниках повинні вносити угорською мовою, відповідно до правил угорського правопису;
має бути забезпечена можливість вести угорською мовою протоколи батьківських зборів, педрад та інших заходів;
у випускних класах – 4-му, 9-му, 11-му – складати іспити з основних предметів рідною мовою, а також обов’язковий іспит з рідної мови, крім української;
забезпечити рівні можливості при оцінюванні знань і після 2030 року;
приватні заклади отримують дотації за викладання уроків, до яких зобов’язує держава;
на шкільних заходах, батьківських зборах, педрадах, методичних заняттях кожен повинен мати можливість говорити тією мовою, яка найбільш зручна;
в особистому спілкуванні кожен може використовувати рідну мову або спільну мову, зрозумілу всім сторонам: це може бути угорська, українська чи інша;
відновити можливість навчання рідною мовою у сфері професійно-технічної освіти Закарпаття;
організувати випускні іспити з угорської мови в незалежних екзаменаційних центрах для тих учнів, які здобули середню освіту угорською мовою;
організувати в незалежних екзаменаційних центрах іспит з предмета «Угорська мова як іноземна», який був би еквівалентним іншим іспитам з іноземної мови при продовженні освіти;
під час призначення на посади керівників державних і комунальних закладів освіти встановити середній рівень мовного іспиту на знання державної мови (В2), оскільки, згідно із законом про використання державної мови, умовою для заміщення посади є вільне використання державної мови, таке ж очікування і щодо другої державної в Україні – англійської. Рівень B2 відповідає цьому критерію;
один з керівників навчальних закладів, де функціонує клас чи група з мовою національної меншини, повинен знати її мову;
міжнародна акредитація вищих навчальних закладів має бути визнана на національному рівні;
забезпечити використання мов Європейського Союзу і для наукових публікацій та тез;
при ухваленні будь-якого нового закону про загальну освіту слід враховувати положення Закону про національні меншини;
забезпечити оволодіння мовою нацменшин для тих, хто цього потребує;
у державних вищих навчальних закладах має бути можливість викладати один або кілька предметів англійською чи іншою мовою Європейського Союзу;
у науковій і науково-технічній діяльності, крім державної мови, може використовуватися англійська або інша мова Євросоюзу.
Крім питань щодо освіти, ми виступаємо за відновлення й інших наших прав.
Закон про національні меншини має поширюватись і на територіальні громади та райони, де частка певної нацменшини дорівнює прописаній у законі. Ми наполягаємо, щоб ця частка була встановлена на рівні десяти відсотків, адже так прописано в Законі про використання регіональних мов 2012 року. Збільшення цього співвідношення означає обмеження прав національних меншин.
Вважаємо недоцільним, щоб органи місцевого самоврядування вирішували застосування прав користування мовами національних меншин, які містяться в законі, оскільки це означає, що застосування закону залежить лише від доброї волі більшості.
При написанні наших назв латинськими літерами треба враховувати правила мов національних меншин, оскільки при транскрипції назви значно спотворюються.
Забезпечити можливість парламентського представництва для національних меншин відповідно до попередньої практики: створити виборчий округ для нацменшини, де її чисельне співвідношення становить 51 і більше. Якщо такий підхід не буде відновлено, слід розробити новий порядок, щоб усі визнані в Україні національні меншини могли брати участь у роботі парламенту з правом голосу або щонайменше як речники.
Дозволити навчальним закладам національних меншин видавати свідоцтва про успішність учнів мовою національної меншини.
Дозволити використання мови національної меншини не лише для екстреної медичної допомоги, але й усіх медичних оглядів та лікування.
Під час виборів, відповідно до попередньої практики, забезпечити багатомовні бюлетені.
Уся топографічна інформація (назви населених пунктів, вказівники) на територіях, де прийнята мова національної меншини, повинна вказуватися також і нею.
Контролювати дотримання прав національних меншин в Україні має незалежний уповноважений з прав людини.
Із початку повномасштабного Нижньоворітська вторгнення громада активно приймала тих, хто вимушено покинув рідні домівки, тож ГО «Неємія» регулярно сюди приїжджала й надавала за підтримки Агентства ООН у справах біженців різну допомогу – матеріальну, психологічну, соціальний супровід. Тому представники «Неємії» й побачили потребу в такому громадському центрі. Центр буде відчинений щодня.
