Camp Jomsborg „десь у лісах на сході Польщі” називають одним з найбільших подібних таборів, які будь-коли розгортала Норвегія, там присутні сотні норвезьких військових.
Будівництво полігону „з нуля” почалось влітку, а зараз туди заїхали перші курсанти. Зараз це група людей, які вже мають досвід бойових дій.
Навчання на полігоні передбачають максимально реалістичну симуляцію бойових дій і фокусовані тематичні модулі – наприклад, першим з таких йде стрес у бойових умовах та інструменти контролю.
Як розраховують, норвезькі інструктори будуть і ділитися своїми знаннями, і самі вчитися від учасників бойових дій та дізнаватися про останні тенденції на лінії зіткнення – як змінюється війна і з нею змінюються підходи до різних задач.
Чисельність людей у таборі буде різнитися – залежно від того, чи заїздить група на вузькоспеціалізоване навчання, чи на базову військову підготовку.
На норвезькому острові Шпіцберген у понеділок припинила роботу вугільна шахта №7, поклавши край понад столітній історії видобутку вугілля в країні.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на NTB.
Шахта №7 працювала з 1976 року і в останні роки була єдиною вугільною шахтою в Норвегії, що забезпечувала робочі місця близько 60 людям. У понеділок з неї вивезли останню партію вугілля.
Причиною закриття шахти влада назвала вичерпання запасів, а також ту обставину, що в інших потенційних місцях видобутку вугілля значно гіршої якості.
Рішення про закриття шахти №7 на Шпіцбергені у 2024 році офіційно затвердив парламент Норвегії після того, як її роботу продовжили на рік. Ним завершились 109 років історії видобутку вугілля в Норвегії.
Закриття шахти також знаменує кінець важливої епохи в історії норвезької промисловості, коли вугілля було основою поселення та інфраструктури на Шпіцбергені.
Уряд Норвегії оголосив про зміни у мовних вимогах для іноземців, які претендують на отримання дозволу на постійне проживання. З 1 вересня 2025 року скасовується вимога щодо усного володіння норвезькою мовою, проте рівень необхідних знань підвищується з А1 до А2.
«Іноземці, які бажають отримати дозвіл на постійне проживання в Норвегії, повинні мати певний рівень усного володіння норвезькою мовою. Здатність розмовляти та розуміти норвезьку мову є важливою передумовою для участі в освіті та роботі», — заявила міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.
Зазначені рівні відповідають Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (A1, A2, B1, B2, C1, C2), де A1 є найнижчим рівнем. Рівень А2 означає, що людина може розуміти просту повсякденну мову та легко висловлюватися на теми, що стосуються її особистості, сім’ї, безпосереднього оточення та роботи. Вона також може керувати простими та буденними розмовними ситуаціями, якщо співрозмовник говорить повільно та чітко.
Норвезька вимога не застосовується, якщо іноземець документує особливі причини, пов’язані зі здоров’ям, або особисті обставини, на які він не має впливу. Це може стосуватися дорослих іммігрантів з невеликою шкільною освітою або без неї, які мають обмежений рівень грамотності, а також людей похилого віку. Такі особи можуть бути звільнені від необхідності складати тест з норвезької мови на рівні А2.
Нові правила застосовуватимуться до заяв на отримання посвідки на постійне проживання, поданих після 1 вересня 2025 року.
Згідно із заявою оборонного відомства, Норвегія виділила близько 6,7 мільярда норвезьких крон (приблизно 580 мільйонів євро) на підтримку „морської коаліції”, яку країна очолює спільно з Великою Британією.
„Частина цих коштів буде спрямована на розробку та виробництво безпілотних морських суден з використанням технологій KDA, виробництво яких буде базуватися в Україні”, – заявив міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік.
Норвезька оборонна компанія Kongsberg Defence & Aerospace (KDA) підписала угоду з українським партнером про спільну розробку та виробництво надводних дронів в Україні з використанням норвезьких технологій та досвіду.
„Надводні дрони відіграють важливу роль у допомозі Україні захищати свою територію та нейтралізувати російський флот у Чорному морі”, – підкреслили в Міноборони Норвегії.
Королеву Норвегії Соню виписали з лікарні після операції, під час якої їй встановили кардіостимулятор для корекції нерегулярного серцебиття. Офіційна інформація, надана королівським двором Норвегії, свідчить, що 87-річна королева почувається добре, і її стан здоров’я покращився.
Королеву госпіталізували в лікарню в Ліллегаммері на південному сході країни після того, як під час катання на бігових лижах у неї почалося прискорене серцебиття. Операцію з встановлення кардіостимулятора провели в Університетській лікарні Осло 16 січня. Відтепер королева буде на лікарняному до наступного тижня.
За словами представників королівської родини, Соня перебуває в доброму здоров’ї.
Уряд Норвегії розширив перелік областей України, які вважаються безпечними, що впливає на можливість отримання колективного захисту для мешканців цих регіонів.
З 13 січня 2025 року заявки від осіб, які проживають у визнаних безпечними областях, будуть розглядатися індивідуально. Критерії для такого захисту значно суворіші, ніж для колективного. При цьому враховуватиметься, чи здатна українська влада забезпечити необхідний захист.
Зміни стосуються тих, хто подав заявку на захист після 28 вересня 2024 року, але не отримав відповіді до 13 січня 2025 року, а також тих, хто звернеться після цієї дати.
[type] => post [excerpt] => Уряд Норвегії розширив перелік областей України, які вважаються безпечними, що впливає на можливість отримання колективного захисту для мешканців цих регіонів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1736883720 [modified] => 1736882645 ) [title] => Деякі українці не зможуть отримати колективний захист у Норвегії: у чому справа [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=229396&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 229396 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 229397 [image] => Array ( [id] => 229397 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg [original_lng] => 606818 [original_w] => 1600 [original_h] => 900 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-300x169.jpeg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-768x432.jpeg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-1024x576.jpeg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-1536x864.jpeg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg [width] => 1600 [height] => 900 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg [width] => 1600 [height] => 900 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1736875445:2 [_thumbnail_id] => 229397 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1959 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831911403002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1637305 [1] => 17773 ) [tags_name] => Array ( [0] => колективний захист [1] => Норвегія ) ) [6] => Array ( [id] => 229178 [content] =>
Норвезький уряд ухвалив рішення відновити зобов’язання будувати бомбосховища у великих житлових об’єктах, зокрема тих, що мають площу понад 1000 квадратних метрів.
Про це заявила міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілія Енгер Мель, повідомляє Politico.
Вона зазначила, що бомбосховища є невід’ємною частиною підготовки до найгірших сценаріїв, зокрема збройних нападів чи війни.
„Навколо нас все більше невизначеності. Ми повинні подбати про цивільне населення на випадок „найгіршого сценарію” війни або збройного нападу”, – заявила міністерка юстиції.
Укриття нового зразка захищатимуть від хімічної, радіаційної чи біологічної зброї. Ці дії є частиною загального звіту про готовність, що містить понад 100 різних рекомендацій, спрямованих на підготовку Норвегії як до можливої війни, так і інших раптових подій.
„Готовність рф використовувати військову силу для досягнення політичних цілей показує, що Норвегії, ймовірно, ще довго доведеться мати справу з непередбачуваним і не схильним до ризику сусідом”, – йдеться у звіті.
Норвегія у 2025 році виділить 164 мільйони норвезьких крон (близько 14 млн євро) на підтримку зусиль з розмінування України, зокрема, з використанням собак-міношукачів.
Зазначається, що у Ромнах норвезька організація Norsk Folkehjelp та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) створили тренувальну базу для собак-саперів та кінологів.
Починаючи з 2022 року, тренувальний центр професіоналізував і систематизував роботу із забезпечення собак і кінологів найкращими умовами для участі в розмінуванні. У грудні норвезький уряд оголосив, що підтримка роботи Norsk Folkehjelp в Україні буде збільшена на 164 мільйони норвезьких крон на 2025 рік.
В уряді Норвегії зазначили, що Norsk Folkehjelp стала одним із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які надають допомогу в розмінуванні. Зусилля Norsk Folkehjelp включають підготовку 14 мінно-розшукових собак та розвиток українського потенціалу у сфері розмінування за допомогою собак.
Майже половина (47%) всіх українських біженців, які проживають у Норвегії кажуть, що не повернуться в Україну, навіть якщо війна закінчиться, свідчать результати опитування.
Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення компанії Imdi, наводить VG.
Опитування також показало, що лише 10% українських біженців в Норвегії кажуть, що хочуть повернутися на батьківщину.
Дослідниця Вільде Хернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при Oslo Met каже про дві тенденції серед українців, що проживають в Норвегії.
Одна з них полягає в тому, що ті, хто вже тривалий час перебуває в Норвегії, з більшою ймовірністю хочуть залишитися. Інша полягає в тому, що ті, хто приїхав нещодавно, тепер частіше від самого початку заявляють, що хочуть залишитися в Норвегії.
Вона також каже, що до Норвегії все частіше приїжджають 16-17-річні українські підлітки. Дослідниця пов’язує це з тим, що українські підлітки хочуть виїхати, поки це дозволено, до того, як їх можуть забрати на війну.
У новому центрі на півночі Норвегії тренуватимуться британські, американські та нідерландські десантники.
У Норвегії відкрили центр десантних операцій, який проводитиме підготовку військових. Він з’явився в рамках чергового кроку країни НАТО щодо посилення своїх операцій на кордоні з РФ в Арктиці, повідомило у суботу, 30 листопада, Newsweek.
Зазначається, що центр було створено у Серрейсі на півночі країни. Він забезпечуватиме підготовку десантних військ для британського, американського та нідерландського персоналу.
Норвегія не має власних десантних військ, проте деякі з її основних армійських підрозділів та спецпідрозділів базуються в цьому регіоні.
„Ми повинні тренуватися разом, щоб захистити Норвегію, Північний регіон та НАТО у разі кризи та війни”, – заявив голова норвезького Міноборони, відвідавши об’єкт.
Всього з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія збільшила інвестиції у військові об’єкти, витративши близько 1,44 млрд доларів тільки на бази в регіоні Тромс.
