Більшість громадян Німеччини не підтримують передачу Україні крилатих ракет Taurus, які здатні вражати цілі на великих відстанях (до 500 кілометрів).
Про це свідчать результати опитування, проведеного infratest dimap для телеканалу ARD.
Зазначається, що 61% німців виступають проти передачі Україні крилатих ракет Taurus. Водночас майже третина громадян країни підтримали постачання цих ракет, з них 27% вважають прийнятним їхнє використання для ударів по території росії, а 3% підтримують передачу без такого дозволу.
Найбільше противників передачі ракет Taurus Україні проживає на сході Німеччини — 76% опитаних. На заході країни цей показник нижчий і становить 56%. Водночас на заході більше прихильників такого рішення — 34% проти 19% на сході.
Опитування infratest dimap проводилося 18-20 листопада та охопило 1318 респондентів із правом голосу в Німеччині. Похибка вимірювання становить від 2 до 3 відсоткових пунктів.
Після того, як США на вихідних дозволили Україні застосовувати ракети ATACMS для ударів по цілях у Росії, у Німеччині знову активізувалися дискусії щодо можливого надання Україні ракет Tauru.
За останні пів року в Україні стало більше тих, хто оцінює рівень мобілізації як занадто високий. Водночас стало менше тих, хто вважає його недостатнім.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування соціологічної групи „Рейтинг„.
За даними опитування, у вересні 2024 року вважають, що нинішній рівень мобілізації:
занадто високий – 26% (у лютому – 19%),
оптимальний – 32% (у лютому – 30%),
недостатній – 25% (у лютому – 36%)
вагаються з відповіддю – 17% (у лютому – 15%).
Опитування проводилося соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI) по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року. Всього було опитано 2000 мешканців України віком 18 років і старше. До вибірки не включені громадяни, які наразі перебувають за межами України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для кожного показника не перевищує 3,5%.
Опитування соціологічної групи “Рейтинг” показало зниження підтримки українцями вступу в ЄС і НАТО з лютого 2023 року.
Як повідомляє “Європейська правда”, відповідні результати опублікували за підсумками останнього опитування.
Респондентів запитували, який міжнародний економічний союз мала б обирати для себе Україна, якщо потрібно вибрати лише один.
Станом на вересень 2024 року 75% відповіли, що це має бути ЄС, 2% висловилися за співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі і Казахстану, а решта понад 20% вказали “інше”.
У регіональному розрізі відповідей на користь ЄС найбільше на заході України і менше – на півдні та сході.
Порівняння результатів з попередніми опитуваннями показує, що з лютого 2023 року частка відповідей на користь ЄС знизилася на 10 відсоткових пунктів – з 85%, коли вона була на максимумі. При цьому відповіді на користь Митного союзу залишилися незмінними, але зросла частка відповідей “інше”.
Схожа тенденція – у відповіді на запитанні, як би респонденти голосували на потенційному референдумі за вступ України у НАТО. Якби референдум проходив у день опитування, у вересні 2024 року “за” проголосували би 75%, проти – 7%. 16% вказали, що не голосували би, або не стали відповідати.
У лютому 2023 року, коли показник був на максимумі, за вступ у НАТО проголосували би 82%.
Втім, це суттєво вищий показник, аніж у квітні 2022 року, коли “за” голосували би 59%. Зараз така частка позитивних відповідей лише на сході України, а на заході підтримка вступу України у НАТО сягає 83%.
Також опитування показало переконання більшості українців, що Україні для вступу до ЄС знадобиться до п’яти років.
Майже 60% українців вважають найбільш відповідальним за результати війни в Україні президента Володимира Зеленського.
Результати опитування соцгрупи „Рейтинг„, проведеного з 27 вересня по 1 жовтня
За результатами опитування, 58% респондентів відповіли, що найбільш відповідальним за результати війни в країні є президент Володимир Зеленський.
При цьому на другому місці Збройні сили – 49%, а 33% українців назвали найбільш відповідальним головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Далі міжнародні партнери – 30%, населення України – 28%, Верховна Рада – 13%, міністр оборони Рустем Умєров – 10%.
Опитування проводилось Соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Центру та аналізу соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI).
По всій території України (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року було опитано n=2000 жителів України віком від 18 років і старше. Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні.
Метод опитування (CATI) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів.
Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 2,2%.
Питання оголошення посла РФ персоною нон-грата обʼєднує як прибічників, так і опонентів нинішньої влади.
Опитування засвідчило, що 51,3% поляків підтримують висилку посла РФ Сергія Андреєва, тоді як 29,8% виступають проти цього рішення. Опитування проведено центром United Surveys на замовлення Wirtualna Polska.
На запитання, чи має бути висланий з Польщі посол Росії, 26,6% респондентів відповіли „однозначно так”, ще 24,7% – „скоріше так”.
Разом з тим, протилежну думку стосовно цього мають 29,8% опитаних. Зокрема, 4,5% відповіли „однозначно ні”, і 25,3% – „скоріше ні”.
Окрім цього, ще 18,9% досі не визначилися щодо цього питання.
Зауважується, що питання оголошення посла РФ персоною нон-грата обʼєднує як прибічників, так і опонентів нинішньої влади.
Українці в цілому не проти, щоб на президентських та парламентських виборах голосували мігранти до Європи. Але балотуватися вони не зможуть.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.
Відносна більшість опитаних вважають, що на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента України повинні мати право голосувати (обирати) громадяни, які під час війни виїхали з України і не повернулися назад (відповідно 47% і 48%). Проти виступають 36% і 35,5% відповідно.
Переважна більшість (81-82%) опитаних вважають, що на перших повоєнних виборах Верховної Ради, президента України, міських/сільських голів та депутатів міських/ сільських рад не повинні мати право обиратися громадяни, які під час війни виїхали з України і не повернулися назад.
Соціологічне опитування проводилося Центром Разумкова з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів. Опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Восени 2024 року 47% українців вважають, що Росія має достатньо ресурсів для тривалої війни проти України, а 46%, навпаки, вважають, що Росія вичерпує запаси своїх ресурсів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
Як зазначають соціологи, один з важливих пропагандистських наративів ворога – воювати з Росією безперспективно, оскільки Росія володіє „практично необмеженими ресурсами”, як гроші, люди, зброя тощо.
„Розрахунком російської пропаганди є похитнути віру українців в можливість перемоги, а також посіяти сумніви серед наших західних партнерів. Саме тому у лютому 2023 року ми вперше запитали у респондентів з якою точкою зору вони згодні більшою мірою”, – йдеться в повідомленні.
Між лютим і жовтнем 2023 року з 22% до 49% стало більше тих, хто вірить, що Росія все одно зберігає значний запас ресурсів і може ще багато років вести війну проти України. Натомість з 67% до 43% зменшилася частка тих, хто, навпаки, вважає, що Росія вичерпує свої ресурси і в осяжному майбутньому війна може завершитися на прийнятний для України умовах. Між жовтнем 2023 року і жовтнем 2024 року ситуація майже не змінилася.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, наратив про безмежні ресурси Росії дійсно має негативний вплив на громадські настрої українців.
„Наразі вплив такої віри в безмежні ресурси Росії не мав наразі критичні деструктивні наслідки, але ерозію певних важливих настроїв ми вже бачимо (і особливо тривожні тенденції в прифронтових регіонах). Безумовно, ворога не можна недооцінювати і необхідно мати здорове та стримане сприйняття потенціалу Росії. Проте не можна і давати собі захлинутися у міфі про непереможну Росію з її безмежними ресурсами”, – сказав соціолог.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року серед 2004 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
[type] => post [excerpt] => Восени 2024 року 47% українців вважають, що Росія має достатньо ресурсів для тривалої війни проти України, а 46%, навпаки, вважають, що Росія вичерпує запаси своїх ресурсів. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1730732100 [modified] => 1730731916 ) [title] => Чи має росія запас ресурсів для довгої війни: думка українців [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=220990&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 220967 [uk] => 220990 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 205630 [image] => Array ( [id] => 205630 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0.jpeg [original_lng] => 91524 [original_w] => 800 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0-300x169.jpeg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0-768x432.jpeg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0.jpeg [width] => 800 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0.jpeg [width] => 800 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0.jpeg [width] => 800 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/66828cbad38f0.jpeg [width] => 800 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 442 [_thumbnail_id] => 205630 [_edit_lock] => 1730724760:3 [_oembed_f53f630dafba98f0033dfe7a88d54519] => {{unknown}} [_oembed_94f2fd48bf51ba058261f3fe95eb893c] => {{unknown}} [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 899 ) [tags_name] => Array ( [0] => опитування ) ) [7] => Array ( [id] => 220973 [content] =>
Соціологи вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. При цьому все одно більшість українців (63%) відповідають ствердно.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування, у вересні-жовтні 2024 року 15% опитаних заявили, що готові терпіти війну декілька місяців, а 4% – пів року.
Порівняно з лютим з 3% до 6% стало більше тих, хто говорить про один рік, тобто разом про відносно довгий період говорять 69% українців.
Від початку вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-3% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 18-21%.
Між лютим і жовтнем 2024 року соціологи вперше фіксують зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, „попри всі складнощі та об’єктивні підстави для невизначеного майбутнього, попри зростаючу втому, більшість українців налаштовані на боротьбу стільки, скільки буде потрібно”.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року серед 2004 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
70% українських респонденів вважають неефективною підтримку Євросоюзом боротьби з корупцією в Україні, у той же час більшість українців вважають цей напрямок європейської підтримки найактуальнішим.
Як пише “Європейська правда”, про це свідчать результати опитування “Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформування органів правопорядку та підтримку ЄС”, яке провела соціологічна група “Рейтинг”.
Як свідчить опитування, найактуальнішими напрямами підтримки України від Європейського Союзу опитані вважають боротьбу з корупцією (62%), допомогу деокупованим територіям (43%), супровід у розслідуванні воєнних злочинів (38%) та підтримку справедливого правосуддя (31%).
Підтримку у сфері консультацій про вступ України до ЄС вважають актуальною 21% опитаних.
Водночас, попри те, що абсолютна більшість українців наголошують на найбільшій актуальності боротьби з корупцією, ефективною підтримку ЄС на цьому напрямку вважають лише 24% опитаних. 70% респондентів назвали її неефективною.
Опитування також вказує на те, що найбільше респондентів – 48% – оцінюють позитивно підтримку ЄС на деокупованих територіях. Підтримку ЄС у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.
Також, як свідчить опитування, 74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найважливішою реформою.
Реформи у сфері національної безпеки, оборони та судової системи найважливішими назвали 36% опитаних, реформи поліції та митниці – 10%.
Опитування проводилося з 24 по 29 вересня 2024 року на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Вибірка склала 2000 респондентів, а похибка становить 2,2%.
Telegram-канали, ролики у YouTube та „Єдиний марафон новин” є для українців основними джерелами отримання інформації.
Про це свідчать дані дослідження Соціологічної групи „Рейтинг”, проведеного у вересні цього року.
Згідно з ним, месенджер Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47% респондентів, далі – YouTube (26%), „Єдиний марафон новин” (21%), а також розповідей очевидців подій/знайомих та офіційні державні джерела (обидва – по 19%).
Інші джерела включають телевізійні канали, які не є частиною „Єдиного марафону новин” (16%), українські онлайн-медіа (15%) та міжнародні ЗМІ (14%).
Водночас 53% українців вважають, що найбільше дезінформація поширена у соціальних мережах (Фейсбук, Інстаграм, інші), за ними йдуть месенджери (зокрема і Telegram) (35%) і телебачення (32%).
89% респондентів вважають дезінформацію серйозною проблемою, серед яких 56% вважають її дуже серйозною, а 33% – скоріше серйозною. Лише 10% не вважають проблему дезінформації та фейків серйозною.
Опитування провели з 24 по 29 вересня 2024 року серед 2000 респондентів по всій території України (крім окупованих територій Криму та Донбасу).
