3 грудня у Львові група оповіщення місцевого ТЦК та СП зупинила чоловіка для перевірки документів. За версією військовослужбовців, чоловік відмовився надати документи, спровокував конфлікт, після чого напав на військовослужбовців ТЦК, одного з яких вдарив ножем.
Солдат, що був поранений ножем, — Юрій Бондаренко. Чоловік був добровольцем з 2014 року, брав участь в Антитерористичній операції, мав державні нагороди, але отримав поранення та згодом завершив службу. У 2022 році ветеран не зміг стояти осторонь та з перших днів війни добровільного повернувся на службу, вирушивши захищати рідний Харків. Згодом через стан здоров’я Бондаренко перевівся для несення служби в силах ППО на заході України, але у 2025 році його здоров’я погіршилося ще більше, внаслідок чого його відправили служити в ТЦК міста Львів, ближче до дому. Саме тут ветеран дістав поранення ножем, від яких за кілька годин помер. Про смерть військовослужбовця стало відомо 4 грудня.
Журналіст NV побував у Львові та дізнався, що відомо про обставини загибелі Бондаренка, що рідні кажуть про чоловіка, а також що відомо про нападника.
На поховання ветерана 5 грудня в центрі Львова зібралося багато десятків людей. Проститися з Юрієм Бондаренком прийшли родичі, бойові побратими з часів АТО та колеги з місцевого ТЦК. Майже усі, з ким вдалося поспілкуватися журналісту NV, зазначали, що Бондаренко вів активний спосіб життя, об’єднував навколо себе різних людей, займався волонтерською діяльністю, допомагав війську в період часу, коли ще не повернувся до Сил оборони.
Дідусь загиблого ветерана Олександр розказав, що онук свого часу не проходив строкову службу, але з перших днів російської агресії у 2014 році вирушив у зону АТО, оскільки був патріотом.
«Він служив у Авдіївці. Зараз кажуть, що він був тільки в ТЦК — це брехня. Ви знаєте, що таке Авдіївка? Тоді це була одна з найбільш гарячих точок, як на той час. Він служив там», — каже дідусь.
Через рік служби чоловік вирішив переїхати з Харкова до Львова, бо відчував, що саме це місце є столицею української ідентичності. Бондаренко повністю перейшов на українську мову та заохотив усю родину зробити те саме. Чоловіка обурювало, що у період 2014−2015 року у Харкові було чимало проросійських сил та мешканців, а у Львові він почувався безпечно та надійно. Проте саме місто Харків він дуже любив і мріяв про українізацію.
«Його багато хто знав. Ми могли просто сидіти в місті, а він постійно зустрічав якихось знайомих, що просто проходили поруч вулицями. Вітався, радів зустрічам. Він був дуже комунікабельний, неконфліктний. Я кілька разів був свідком, як він реагує на якісь стресові ситуації, це завжди була зважена, спокійна реакція. Особисто я не вірю ні в які закиди, що він нібито на когось міг напасти, погрожувати. Це не така людина. Тим паче просто посеред вулиці, без причини. Ні, я не вірю», — каже друг загиблого ветерана Іван.
Іван — лікар, і саме він вперше згадує про проблеми зі здоров’ям, які призвели до переводу Юрія Бондаренка до ТЦК та СП. У чоловіка був цукровий діабет, у 2024−2025 році його стан погіршився. Іван каже, що чоловік схуд, мав хворобливий вигляд, «страждав, але тримався». Крім того, у ветерана були старі поранення. Саме тому було ухвалено рішення про переведення на службу у Львівський ТЦК. Інформацію про діабет та причину переведення NV підтвердили в самому територіальному центрі комплектування.
В те, що сталося, досі не може повірити мама Юрія. Жінка розбита горем, але крізь сльози розказує журналістам про сина. Вона також наголошує, що чоловік був добровольцем, освіченим та неконфліктним. Мати каже, що якби громадяни не мали проблем з військово-обліковими документами, ніяких конфліктів з ТЦК би не було, а її син лише перевіряв дотримання вимог законодавства про військовий облік. Напади, викрадення чи інші факти насилля жінка заперечує, але каже, що син іноді розповідав про неадекватну реакцію цивільних на просту вимогу надати документи для перевірки.
«Те, що склалася така ситуація, що громадяни почали так реагувати на ТЦК, на мою думку, можна пояснити страхом та ворожою пропагандою, яка ще краще працює в умовах страху. Люди бояться йти до війська, в умовах цього страху вони читають ворожу пропаганду, яка дискредитує і бойові підрозділи, і нашу службу. І часто буває так, що ми ще не встигли навіть поставити запитання, ще навіть не почалося ніякої процедури перевірки, а людина вже починає кричати, провокувати конфлікт чи навіть поводитися агресивно. Є вимога законодавства з військового обліку. У вас все у порядку з документами? Ми вам кажемо: дякуємо, до побачення. Але якщо ви порушуєте, то є відповідальність та процедура», — каже старший солдат Галицько-Франківського ТЦК та СП Ірина.
Ірина безпосередньо працювала з Юрієм та називає його своїм другом. Жінка каже, що чоловік взагалі не був помічений в агресії чи зневажливому ставленні до громадян. За її словами, Юрій слідкував за здоров’ям, намагався не нервувати, не кричати, оскільки це впливало на його самопочуття.
Міський голова Львова Андрій Садовий, що також був присутній на чині прощання, каже, що навколо подій 3 грудня розгорнулася ціла хвиля ворожої пропаганди. Ворожі ресурси та фейкові акаунти, що намагаються видавати себе за українців, поширюють брехню та використовують ситуацію для дискредитації Збройних сил та зриву процесу мобілізації.
Також від міського голови вперше стало відомо бодай якісь деталі про нападника. За його словами, чоловік мав стосунок до ІТ-сфери, а у Львові мешкав близько 8 років. Як і Бондаренко, затриманий раніше мешкав у Харкові.
В той самий час, як труну з тілом Бондаренка опустили в землю, в суді відбулося засідання з обрання запобіжного заходу чоловіку, що підозрюється в завданні смертельного удару Бондаренку.
«Самозахист». Що про події 3 грудня каже підозрюваний
Григорію Кедруку, чоловіку, що був затриманий майже відразу після нападу на групу ТЦК, 30 років. Йому інкримінують умисне тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 121 ККУ) та насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадянський обов’язок (ч. 3 ст. 350 ККУ). Санкції статей передбачають максимальне покарання — до 12 років позбавлення волі.
В суді чоловік давав суперечливі коментарі журналістам, але не відмовився відповідати на запитання. Він стверджує, що його дійсно зупинили для перевірки документів, він зв’язався з адвокатом та очікував на його прибуття. Далі, зі слів підозрюваного, до місця подій приїхав автомобіль, звідки вийшли невідомі, на думку Кедрука — військовослужбовці ТЦК, які нібито одразу почали бити чоловіка та застосували проти нього газовий балончик.
«Наступне, що я пам’ятаю, — мене три-чотири працівники у формі б’ють. Поліція нічого не робить. Наступне, що я пам’ятаю — як відчиняю двері додому й намагаюся змити сльозогінний газ з обличчя», — розповів підозрюваний журналістам.
Сам момент удару ножем чоловік нібито не пам’ятає, але наполягає, що діяв з метою самозахисту. Проте на запитання, чи є ніж, знайдений на місці подій, його власністю, підозрюваний каже: «Судячи з усього, так».
Затриманий каже, що йому шкода смерті Бондаренка, але чи зробив би він інакше у такій ситуації – ні. Не зовсім зрозуміло, що саме має на увазі чоловік, якщо, за його словами, своїх дій він не пам’ятає.
Григорій Кедрук також підтверджує, що він не мав відстрочки чи бронювання. Також залишається нез’ясованим той факт, що чоловіка нібито вже затримували за кілька тижнів до смертельного інциденту 3 грудня. Станом на зараз невідомо, якого висновку дійшли у ТЦК під час тієї перевірки.
Зараз також широко обговорюється питання необхідності публікації відеозапису з нагрудних камер співробітників ТЦК або поліції, яка була присутня під час нападу на військових 3 грудня. Те, що кадри станом на зараз не опубліковані, може бути пов’язано з юридичними процесами, оскільки тривають слідчі дії.
[type] => post [excerpt] => 3 грудня у Львові група оповіщення місцевого ТЦК та СП зупинила чоловіка для перевірки документів. За версією військовослужбовців, чоловік відмовився надати документи, спровокував конфлікт, після чого напав на військовослужбовців ТЦК, одного з яки... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1765014060 [modified] => 1764971139 ) [title] => Воював в Авдіївці, загинув у Львові. Що відомо про ветерана, якого було вбито під час виконання обов’язків ТЦК [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=264440&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 264440 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 264442 [image] => Array ( [id] => 264442 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [original_lng] => 35534 [original_w] => 720 [original_h] => 480 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [width] => 720 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [width] => 720 [height] => 480 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [width] => 720 [height] => 480 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [width] => 720 [height] => 480 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/yvmeg0wgw6uwcem2quvq.webp [width] => 720 [height] => 480 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1764963939:2 [_thumbnail_id] => 264442 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 593 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 554224661001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 78353 [1] => 282 [2] => 470724 ) [tags_name] => Array ( [0] => конфлікт [1] => Львів [2] => ТЦК ) ) [1] => Array ( [id] => 261331 [content] =>
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» глибоко обурена тим, що незаконні дії Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) щодо Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ не припинилися.
Незважаючи на наявність дійсних документів про відстрочку, минулого тижня студентів денної форми навчання цього закладу було незаконно зобов’язано пройти військово-лікарську комісію. Після 36 годинного затримання їх відпустили, вручивши нові повістки на 10 листопада 2025 року.
Студенти з’явилися до Берегівського РТЦК та СП, однак їм було відмовлено у наданні адвокатської допомоги під час проведення процедури, а також намагалися вилучити їхні телефони. На 11 листопада Берегівським РТЦК та СП додатково викликано ще кількох студентів.
ГО «ТУКЗ-КМКС» звертається до Міністра оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до Закарпатської обласної військової адміністрації із листами щодо необхідності проведення розслідування зазначених незаконних дій.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №14132. Документ передбачає обмеження повноважень службовців ТЦК. Зокрема, співробітники територіальних центрів комплектування можуть втратити право перевіряти військово-облікові документи та вручати повістки за межами своїх центрів.
Автором законодавчої ініціативи є народний депутат Олексій Гончаренко. Як зауважує парламентар, мобілізаційний процес нині перетворився на ганебне явище — “бусифікацію”. За його словами, головною функцією територіальних центрів комплектування має бути ведення обліку військовозобов’язаних громадян та оформлення документів, а не “ловіння людей на вулицях”. Олексій Гончаренко підкреслює, що в Україні необхідно відновити законність та прозорість мобілізаційного процесу.
У пояснювальній записці до документа зазначається, що метою законопроєкту є зменшення кількості випадків некоректної поведінки службовців ТЦК, зокрема застосування сили чи неправомірних затримань. Крім того, ініціатива покликана знизити рівень корупційних ризиків.
Ініціативу №14132 прокоментувала юристка Наталка Костишин. За її словами, аналогічні законодавчі норми діяли до ухвалення закону про посилення мобілізації. Тоді повноваження перевіряти документи та затримувати порушників військового обліку мали виключно працівники поліції.
Авторам публікації вдалося поспілкуватися з неназваним службовцем одного з обласних територіальних центрів комплектування. Військовий підтвердив, що нині співробітники ТЦК виконують не притаманні їм функції. Отож службовець сподівається, що парламентарі підтримають зазначений законопроєкт.
Втім, шанси на ухвалення законопроєкту №14132 залишаються невисокими. У профільному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відмовилися коментувати ініціативу, назвавши її “популістською”.
З початку 2025 року Головне управління захисту прав військовослужбовців (ГУЗПВ) було розглянуло понад 3 600 звернень і запитів від військовослужбовців та членів їхніх сімей, для порівняння – у 2024 році було розглянуто 2 340 звернень та запитів.
За результатами звернень цього року було проведено 39 перевірок військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також медичних закладів.
У результаті цих перевірок було поновлено права 1 746 військових і членів їхніх сімей, кажуть у Міноборони.
Як зазначається, у випадках виявлення ознак кримінальних правопорушень матеріали передають до правоохоронних органів. Таким чином, до Державного бюро розслідувань направили 67 повідомлень.
Звернутися до ГУЗПВ можна на електронну пошту: mpd@mod.gov.ua.
У зверненні має бути зазначено:
ПІБ заявника (або назву установи, що подає звернення в інтересах військовослужбовця чи членів його сім’ї);
контактні дані для зворотного зв’язку;
суть питання;
конкретна вимога;
документи, які підтверджують повноваження заявника, якщо звернення подається в інтересах військовослужбовця іншою особою;
Чернігівський обласний ТЦК нагадав, що у застосунку Резерв+ громадяни можуть побачити різні статуси щодо військового обліку.
У центрі комплектування пояснили, що вони означають і як діяти в кожному випадку.
«Виявлені порушення правил військового обліку»
Відображається тим, по кому були виявлені деякі порушення правил військового обліку. Якщо при цьому стрічка для відображення статусу має червоний колір, то це означає, що по цій особі було направлення до органів Національної Поліції для доправлення в ТЦК та СП.
Що робити: якнайшвидше звернутись до ТЦК, де ви перебуваєте на обліку.
«Потребує уточнення»
Цей статус означає, що громадянин є в реєстрі Оберіг, проте не закріплений за жодним ТЦК.
Що робити: зверніться до ТЦК за місцем реєстрації й подайте необхідні документи. ТЦК оновить дані в електронному реєстрі Оберіг, тож оновлений статус буде автоматично завантажений до застосунку. Записатись в електронну чергу можна онлайн.
«Виключений з обліку»
Цей статус присвоюється непридатним до військової служби за висновком ВЛК, а також тим, хто досягнув граничного віку перебування на військовому обліку. На цих громадян не поширюються правила щодо військовозобов’язаних.
Військовослужбовці можуть користуватись окремим застосунком — Армія+.
«Знятий з обліку»
Цей статус може відображатися тим особам, які:
– вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України,
– призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти,
– направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру,
– зараховані до військового оперативного резерву,
– в інших випадках – за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
«Дані в реєстрі Оберіг не знайдено»
Це повідомлення означає, що дані щодо вас не оцифровані або ж внесені некоректно.
Що робити: в такому випадку необхідно звернутися до ТЦК, в якому ви стоїте на обліку.
Відтепер діяльність представників ТЦК та СП підлягає уніфікованій та централізованій відеофіксації. Для цього Міністерство оборони України впроваджує спеціальну ІТ-систему.
Про це 1 вересня повідомив заступник Міністра оборони генерал-лейтенант Євген Мойсюк.
За його словами, нова система включатиме закупівлю стандартизованих камер, створення захищеного єдиного сховища даних і застосування спеціального програмного забезпечення для оперативного аналізу відеоматеріалів.
Це потрібно, щоб співробітники могли записувати свої дії під час перевірки документів або вручення повісток.
Міністр оборони України Денис Шмигаль пояснив, що за порушення правил відеофіксації передбачена дисциплінарна відповідальність. За його словами, нововведення допоможе підвищити прозорість і законність роботи груп оповіщення ТЦК і захистити права як співробітників, так і громадян.
Майже 100% українців довіряють ЗСУ. Однак до ТЦК ставлення зовсім інше, і воно продовжує погіршуватися.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опитування, проведене Соціологічною групою рейтинг на замовлення Міжнародного республіканського інституту.
У липні 2025 року довіряють ТЦК чверть опитаних (24%), не довіряють 68%. За останній рік ставлення погіршилося. У вересні 2024 року ТЦК довіряли 27%, не довіряли 61% респондентів.
Гірше українці ставляться тільки до Верховної Ради – довіряють 19%, не довіряють 76%.
Ставлення до нового уряду Юлії Свириденко також негативне. Довіряють 28%, не довіряють – 30%, а 42% не змогли відповісти.
При цьому ЗСУ, як і раніше, довіряють 94% респондентів.
Опитування проводилося Соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Центру досліджень громадської думки (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI).
Опитування проводилося на всій території України (за винятком окупованих Росією територій) з 22 по 27 липня 2025 року методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.
Загальна вибірка становила 2400 українців віком 18 років і старше. Середній рівень похибки при припущенні простої випадкової вибірки становить ±2,0 бала в 95%-ному інтервалі.
В Україні з 1 вересня працівники ТЦК та СП будуть зобов’язані носити бодікамери під час перевірок документів і вручення повісток. Відеофіксація стане обов’язковою, а за порушення передбачена відповідальність.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра оборони України Дениса Шмигаля.
„Міноборони посилює прозорість роботи ТЦК та СП”, – зауважив глава Міноборони.
За його словами, вже з 1 вересня усі працівники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток.
„У разі порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність. Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін”, – додав він.
За даними Шмигаля, наразі забезпеченість засобами фіксації складає близько 85%, однак й надалі триває робота із закупівлі додаткових засобів.
Мобільні територіальні центри комплектування можуть з’явитися в Україні. У Верховній Раді пояснили, що це рішення залежить від Командування Збройних сил.
Про це заявив Федір Веніславський, народний депутат України, член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Медіацентр Україна.
Мобільні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) мають повне право на існування з точки зору чинного законодавства.
За його словами, закон не зобов’язує ТЦК перебувати лише в стаціонарних будівлях.
„З точки зору нормативно-правового забезпечення, законодавчого забезпечення я проблем не бачу. Тому що в законі не передбачено, що ТЦК і СП мають перебувати в чітко визначених місцях”, – заявив Веніславський.
Він також наголосив, що останні масовані обстріли ТЦК з боку Росії мають ознаки гібридної війни.
РФ намагається посіяти страх серед українців, щоб ті вважали перебування в таких установах небезпечним.
За словами Веніславського, після ухвалення в 2023 році нового закону про посилення мобілізації, ТЦК можуть працювати і в цифровому режимі.
Це відкриває шлях до запровадження мобільних центрів, що можуть діяти на підставі підзаконних актів, ухвалених урядом або командуванням ЗСУ.
„Сучасні технології дозволяють забезпечити і комп’ютерним зв’язком, і доступом до баз. Тому я в цьому проблем не бачу”, – додав нардеп.
Водночас він наголосив, що рішення про використання таких центрів ухвалює не Верховна Рада, а військове командування.
