23 жовтня у стінах Закарпатської обласної філармонії відбувся концерт з нагоди 30-ї річниці ансамблю «Кредо», організований Ужгородським районним осередком Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Повний зал глядачів не лише отримав музичні враження, але й зазирнув у життя колективу, яке вже три десятиліття служить збереженню культурних та духовних цінностей закарпатських угорців.
Історія «Кредо» почалася в 1995 році, коли Йожеф Івашкович, викладач Ужгородського коледжу культури та мистецтва разом зі своїми учнями створили новий жанр на Закарпатті, поклавши на музику деякі вірші Каньяді. Початковий експеримент швидко перетворився на місію: спів віршів як засіб збереження ідентичності став епіцентром життя групи. Відтоді колектив гастролює Карпатським басейном, декларуючи об’єднуючу силу музики та поезії.
Протягом концерту нинішні члени ансамблю «Кредо» – Йожеф Івашкович, Катерина Лизик-Варга, Лівія Шовш та Жужанна Надь Фекете – згадали найпрекрасніші моменти останніх трьох десятиліть. Зазначалося, хоча з плином часу склад колективу змінився, його дух та відданість місії залишилися сталими.
Перед виступом присутніх привітала голова Ужгородського районного осредку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог. «1956 рік – важлива і доленосна дата в історії угорського народу, адже велику радянську імперію похитнула велика рішучість маленької нації». Очільниця організації наголосила, що вогонь віри та національної свідомості горів не лише в Будапешті, а й на Закарпатті, і цей внутрішній вогонь дав життя й ансамблю «Кредо».
Лівія Балог високо оцінила творчість Йожефа Івашковича, чия віра та відданість перетворили вірші на пісні, а пісні – на спільні враження. Наприкінці виступу вона висловила подяку всім, хто підтримував місію «Кредо» та вручила керівнику колективу керамічну пам’ятну табличку, виготовлену Ендре Гіді-молодшим.
Консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап під час виступу наголосив, що подія – подвійне свято: 30-річний ювілей ансамблю «Кредо» і чергова річниця Угорської революції 1956 року. Дипломат наголосив, що «гурт не просто дає концерти, а відіграє важливу культурну та суспільну роль в житті закордонних угорських громад, особливо на Закарпатті, де становище угорської меншини –особливе». Він також поділився з аудиторією особистим досвідом, згадавши свою першу зустріч з колективом: «Я побачив їх вперше два роки тому, і з того часу шукав можливості зустрічі. Радий бути тут і знову їх послухати».
«Те, що ця зала зараз у воєнний час повна свідчить, цей ансамбль та його керівник випромінюють любов, милосердя, чесність, скромність, якими ми можемо лише захоплюватися», – наголосив у свою чергу заступник єпископа Закарпатської реформатської церви, пкастор ужгородської реформатської громади Янош Гедер. За його словами, кредо ансамблю – патріотизм, віра в Бога, честь та витримка – зміцнює не лише закарпатських угорців, а й усю угорську громаду Карпатського басейну.
«Ми всі любимо та поважаємо цей колектив, ми чимало отримали від них за останні десятиліття – на інтелектуальному, духовному, емоційному рівні», – поділилася своїми думками з присутніми Марія Біров, директорка ратівецького Дитячого будинку ім. Святого Михайла. Вона високо оцінила діяльність ансамблю «Кредо» в очолюваному нею закладі, де колектив регулярно займається музичним та соціальним розвитком дітей вже 15 років.
Після привітань розпочався концерт, протягом якого пролунали найвідоміші твори ансамблю – покладені на музику вірші Єне Джида, Ержебет Турмезеї, Андора Тарци, Альберта Ваша, Єви Боднар.
Протягом вечора відзначили й іншу діяльність очільника ансамблю Йожефа Івашковича. Зокрема як керівника хору Ужгородської реформатської громади, ініціатора зустрічі хорів Закарпатської реформатської церкви, котрий привив любов до музики не одному поколінню.
Гурт «Credo» випустив майже двадцять власних альбомів, а його творчість була відзначена численними престижними нагородами: Меморіальною премією Бели Бартока (2006), премією «Ex Libris» (2009), Угорським Золотим Хрестом «За заслуги», Премією «Угорська спадщина». 20 серпня цього року колектив отримав Премію ім. Золтана Каллоша за самовіддану працю зі збереження культурних цінностей угорців Закарпаття.
Глядачі подякували за виступ оваціями. Йожеф Івашкович після виступу зворушено зазначив: «Дуже важко висловити піднесені думки, які зараз мене охоплюють, мені важко говорити. Давно не відчував такої радості».
Він наголосив, яким особливим враженням для нього було знову співати на сцені ужгородської філармонії, де він колись працював. Він також зі зворушенням розповів про те, як під час концерту відчув єдність і любов закарпатських угорців.
Наприкінці концерту Лівія Балог подякувала всім присутнім. Вона наголосила, що ювілейний вечір вдалося реалізувати після тривалої підготовки та молитов. Лівія Балог також наголосила, що меседжі «Кредо», які відображають роботу останніх 30 років, все ще знаходять відгук серед закарпатців. На завершення вона висловила найкращі побажання до наступного ювілею: «Бажаю всім міцного здоров’я на наступні десять років і якомога швидшого миру».
На Закарпаття завітав ансамбль Kiss Kata з Угорщини. Першою зупинкою туру став прикордонний Чоп, де учасники гурту виступили 14 лютого. Концерт відбувся у стінах місцевої реформатської церкви.
– З початку війни я багато думала про Закарпаття, в останні 2-3 роки ми багато разів приїжджали. Цього року за підтримки Фонду ім Габора Бетлена ми отримали можливість реалізувати тур у краї аж до 31 травня, щоби передати меседж з Угорщини: ви не самотні. Можливо, це додасть трохи надії та сподівання закарпатцям. Саме тому тур отримав назву «Ніколи наодинці!», – повідомила лідерка ансамблю Ката Кіш перед виступом у Чопі. За її словами, музиканти намагалися підібрати для програми пісні, які можуть трохи зігріти душу в ці дуже важкі часи.
Вокалістка наголосила, що для неї важливо, аби закарпатські угорці знали, що вони справді не самотні, і що поки є угорці, вони можуть триматися за руки, наприклад, через музику.
На початку виступу пастор Чопської реформатської церковної громади Давід Бакша привітав присутніх, музикантів, а також пастора Аттілу Балога, котрий долучився до організації туру та приїхав із ансамблем.
– Ми можемо бути тут, у церкві, у громаді, і можемо відчути з благодаттю Господа, що ми є, ми можемо бути в спільноті, у нас є брати і сестри, з якими ми все ще можемо бути разом і з якими ми все ще можемо служити разом. Для нас завжди радісно, коли до нас навідуються наші закордонні брати і сестри. У Закарпатській реформатській церкві 2025-й – Рік служіння, а служіння має бути частиною життя кожного. Цього року ми вчергове відчули тепло наших закордонних друзів, які допомагають і підбадьорюють нас.
Відтак розпочався виступ ансамблю з Будапешту. «У мовчазному болю я твоїми стежками ходжу, Тисячі хрестів сповіщають про це в цьому краї, Завжди був, хто віддавав свій найцінніший скарб, Блиск очей, свіжу блакить неба», – це прозвучало на початку виступу в стінах храму. Затим пролунали рядки пісні гурту «Republic»: «Треба йти на війну і воювати. Недостатньо померти й кохати. Кожен день потрібно народжуватися заново. Мріяти про те, що не може здійснитися…» – слова, котрі, на жаль, набули нового значення для нас у ці часи.
Співачка Ката Кіш, звернувшись до присутніх, закликала розігріти свої голосові зв’язки відомою всім угорською народною піснею, і присутні радо відгукнулися.
З нагоди тижня шлюбу ансамблю присвятив пісню «Якби ти знав» насамперед подружнім парам і закоханим. Відтак прозвучала власна композиція «До розсипаних намистин», слова якої написала Ката Кіш, а музику – Тібор Бикич.
Хор Клубу пенсіонерів Чопського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) часто виступає, тож Ката Кіш разом із ним виконав відому в Карпатському басейні та поширену в угорській діаспорі композицію «Я – угорець». Рядки: «Серце б’ється в унісон, і в ньому б’ється слово, що бути угорцем справді добре! […] У своїй країні я завжди вдома. Я вірю, що я також гарний угорець», – особливо зворушили присутніх.
Одним із сюрпризів майже годинної програми стала пісня, написана гуртом спільно з Аттілою Ласло. Її меседж: де б у світі ти не був угорцем, маєш знати, що ти ніколи не самотній, а єдиний з нацією! Композицію «Ніколи наодинці!» заспівали Ката Кіш і Бикич Борша.
На завершення пролунала композиція «Потрібне ще одне слово», яку виконали Ката Кіш, Матей Ментер (гітара), Пейтер Ейзенгофер (бас-гітара), Тібор Бикич (клавішні).
– Коли я співаю, я ніби, молюся, тоді я найближче до Всевишнього. Я подумала, якщо я зможу змусити публіку співати, то, можливо, зможу привнести трохи радості і розради в серця людей, адже співати добре, співи приносять радість. Якщо хоч на півхвилини вони зможуть забути свої печалі, те, що їх оточує, то я виконала свою місію, – зазначила Ката Кіш наприкінці концерту. Співачка – реформатка і дуже любить звучання молитов реформатських церков.
– На Закарпатті – чудові реформатські церкви, я просто вражена. Наші пісні гідні і Божого дому, навіть якщо це і народні пісні, які ми виконуємо з дещо нетрадиційним звуковим обарвленням, сильнішим соло на гітарі чи фортепіано. Вважаю, що церква тепер – місце, куди ми йдемо для прихистку, і я хочу, аби наші концерти теж були певним прихистком. Послання наших пісень, те, що ви не самотні, може стати таким самим прихистком, як і те, що ми тут, у цій чудовій церкві, – зазначила вокалістка.
Після фото на пам’ять гурт продовжив тур і в п’ятницю ввечері виступив ще у Великій Доброні на Ужгородщині.
Там ансамбль разом із великою кількістю глядачів зустрів очільник Ужгородської реформатської єпархії Андраш Коложі. За його словами, завжди відрадно зустрічати гостей з Угорщини, адже це підкреслює єдність.
– У наш час дуже важливо відчувати, що про нас не забули, зокрема, в Угорщині. Виступ ансамблю нагадав нам, що ми знаходимося у вірному місці, там, куди нас призначив Бог. Це дуже важлива річ, яку ми повинні знову і знову нагадувати собі, бо це надає людині сил. Було також приємно почути, що допомога близько. Ми віримо і сповідуємо, що допомога надходить не зі сходу чи заходу, а згори, від Бога.
У суботу гурт виступив на Берегівщині: в селах Астей та Кідьош, а в неділю – в Бене та Шаланках. Сподіваємося, що невдовзі музиканти своєю програмою «Ніколи наодинці» зможуть надати духовну силу та підтримку й іншим краянам у різних куточках Закарпаття.
Закарпатський гурт «Кредо» – лауреат Премії «Угорська спадщина», котрий виконує вірші, покладені на музику, – протягом минулих років виступав на різних сценах в Угорщині, словацькій Верховині, Трансильванії, перед представниками угорської діаспори в Канаді, але в рідному краї, на жаль, його вже давно не чули. З нагоди відзначення Дня святого Іштвана Ужгородський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття організував виступ ансамблю на чотирьох локаціях Ужгородщини.
– Навесні під час загальних зборів місцевих осередків я відчула в громадах духовну втому. Вона спричинена багаторічними тихими покладаннями вінків пам’яті, труднощами, щоденними клопотами, які торкаються кожної родини. Я замислилась, як додати людям трохи сил та віри для життя, і звернулася до лідера колективу, Йожефа Івашковича, з ініціативою організувати кілька концертів у невеликих селах Ужгородщини. Як завжди, він із задоволенням відгукнувся на пропозицію, – розповіла голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог, зазначивши, що справі допоміг і Всевишній, адже треба було зібрати всіх членів ансамблю.
– На Закарпатті, коли обов’язок кличе когось із нас, ми все відкладаємо й намагаємося зробити навіть неможливе. Нинішня подія теж така, адже ансамбль «Кредо» вперше з початку війни зміг зібратися на Закарпатті та донести глядачам думки, дуже важливі для всіх нас. Гаслом для цих чотирьох виступів я обрала слова Альберта Ваша: «Є дерева, коріння яких сягає дуже глибоко в землю. У столітню глибину. І люди такі є теж. Ані такому дереву, ані такій людині негода не може сильно зашкодити. Може дещо потріпати, але не вирвати. Бо їхнє коріння сягає аж до серця землі, а земля надійно тримає таке дерево і таку людину». Я бажаю всім нам, щоб віра, котра тримає нас щодня, зберігала й закарпатську угорську громаду, коріння якої живиться культурою і мовою, – зазначила під час своєї промови Лівія Балог.
На концертах у суботу й неділю ансамбль у складі Йожефа Івашковича, Маріанни Дьоркене Чакань, Жужанни Надь-Фекете та Лівії Шовш виконав покладені на музику вірші поетів Шандора Ременіка, Шандора Каняди, Єви Боднар, Магди Фюзеші, Шандора Горвата, Андора Тарці.
Засновник і художній керівник гурту «Кредо» Йожеф Івашкович зазначив, що для учасників колективу бути тут – велика радість, адже виступи на Закарпатті не часті.
– Я дуже сумував з цього приводу. Але тепер завдяки Лівії Балог сталося «диво», і ми даємо не один, а аж чотири концерти, які залишаться гарним спогадом.
Перший виступ відбувся у Великій Доброні, де на території дитячого будинку милосердя «Добрий самаритянин» у рамках акції «Хліб угорців» проводився захід урочистого з’єднання пшениці. Цей концерт містив і сюрприз. Як ми повідомляли раніше, нещодавно в селі Малі Геївці завершився табір гітарної музики та співу, де Йожеф Івашкович відкрив обдаровану дівчинку з чудовим голосом.
– Коли ми готувалися до виступу у Великій Доброні, я помітив її там і запитав, чи не хоче вона разом заспівати пісню на слова Шандора Петефі, яку ми вивчили в таборі. Аннамарія сміливо погодилася. Це свідчить, наскільки вона талановита, наскільки сильна її любов до музики. Адже вона готова стати перед людьми і заспівати без репетицій. 16-річна Аннамарія Аді стала нашою гостею-сюрпризом. Я радий, що цей спонтанний виступ виявився вдалим, я вірив у це, – розповідає Йожеф Івашкович.
– Я дуже рада, що ансамбль «Кредо» виступає в нас, бо через брак простору ми не могли проводити заходів ані перед епідемією коронавірусу, ані перед війною, тим паче тепер. Коли Лівія Балог запропонувала цю можливість, виникла ідея дати концерт тут, на подвір’ї церкви, після богослужіння. Ми домовилися зі священником, тож і в Концові відбувся чудовий культурний захід. Ми дуже на нього чекали й не розчарувалися, бо це був дуже якісний, гарний виступ, який усім сподобався. Глядачів зібралося багато, зокрема дітей та молоді. Ми раді, що вдалося провести такий захід, це дало нам певне заспокоєння, показало, що ми не самотні, – наголосила очільниця Концівського осередку ТУКЗ-КМКС Еніке Палко.
На виступ у сусідньому селі Холмок також завітало чимало глядачів.
– Я давно знайома з творчістю колективу «Кредо», і ми вже тривалий час хотіли побувати на їхньому концерті. Коли до нас звернулася Лівія Балог, місцеві жителі, звісно, з радістю відгукнулися й організовано прийшли на виступ. Музиканти виконали надзвичайно душевні пісні, дійсно про нас і для нас. Ми вдячні й уже чекаємо на наступну зустріч, – зазначила очільниця Холмківського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Чілла Лешко.
Гурт «Кредо» завершив свій концертний тур у реформатській церкві села Сюрте.
– Глядачі на кожному майданчику були фантастичними. Це мене дещо здивувало, адже ми не очікували на Закарпатті такої публіки. Востаннє наш колектив виступав тут років десять тому. Тоді глядачі були більш стриманими. Тепер усе зовсім по-іншому, таке враження, що коли біда, пісня звучить інакше, посил іде від серця до серця. Це було чудово, чудовий досвід, – поділився своїми враженнями про концерти на Закарпатті Йожеф Івашкович.
Десять музикантів із Клуж-Напоки відвідали наш край уже вдруге. Протягом трьох днів, 3–5 березня, ансамбль виступив у Берегові, Есені та Мукачеві, надавши слухачам можливість ознайомитися з особливою народною музичною спадщиною Карпатського басейну.
Концерт під назвою «Між рядків, за струнами – долі народних музикантів ХХІ століття» (Rendek között, vonók mögött – népzenész sorsok a XXI. századból) показує, якою є народна музика сьогодні, як це бути музикантом, котрий виконує її в наш час, як грає для себе та як для інших, розповів Карой Дейнеш, контрабасист і віолончеліст ансамблю.
У першій частині виступу прозвучали 13 різновидів вербункоша з різних куточків Карпатського басейну. Далі музиканти показали, що грають для дітей під час майстер-класів з народного танцю, представили низку стилів угорської народної музики, ознайомили глядачів із творами відомих угорських скрипалів. Артисти повернулися до свого коріння, розкрили, наскільки насолоджуються грою, взаємодією між музикантами та самою музикою.
«Усі представлені на концерті композиції мають одну концепцію. Здебільшого йдеться про те, яким є життя музикантів, як воно різниться, коли ти граєш на публіку, а коли для себе. Ми намагалися показати це зсередини, розповідаючи ці історії через музику», – зазначив Карой Дейнеш. «Публіка прийняла нас дуже тепло. Це дає нам натхнення, ми бачимо, що люди прагнуть культури навіть у ці часи», – додав музикант.
Концерти на Закарпатті відбулися за підтримки, зокрема, Закарпатської філії мережі Будинків народних традицій та Фонду ім. Шандора Чорі.
«Виступи цього ансамблю відрізняються від традиційних концертів народної музики тим, що тут грає не лише одна-дві скрипки, альт і контрабас, а десять музикантів. Вони показують, яким є життя народних музик, як вони почуваються під час концертів», – розповіла представниця Закарпатської філії мережі Будинків народних традицій Адріен Бечке в інтерв’ю журналістам.
У Берегові концерт відбувся в стінах Закарпатського обласного угорського драматичного театру.
«Через рік після початку війни Берегівський театр може повідомити, що продовжує свою діяльність у культурній сфері, проводить заходи для місцевої угорської громади. Наша головна мета – і надалі виконувати ці завдання, і не лише своїми виступами в закладі, але й наших гостей», – наголосила директорка театру Едіна Шін. «У середині березня на сцені театру відбудуться прем’єра та подальші покази постановки «Сватання» режисера Аттіли Віднянського. Крім того, будуть вистави для дітей. Організовуємо також закарпатський кінопоказ фільму «Молодиця Дейріне». Найближчим часом показ і зустріч із глядачами плануються в Мукачеві та верхньотисянському регіоні», – додала Едіна Шін.
16 жовтня в селі Пийтерфолво Закарпатська філія Мережі Будинків народних традицій утретє організувала професійний огляд закарпатських ансамблів народного танцю, під час якого результати своєї роботи представила 31 група із 17 колективів, які беруть участь у Менторській програмі.
На відкритті заходу керівниця Закарпатської філії Каталін Пал наголосила: «Ми дуже раді, що після тривалої перерви маємо можливість знову зустрітися, хоча, на жаль, через карантинні обмеження не в таких умовах, у яких хотілося б. Менторська програма дуже важлива, адже таким чином колективи нашого краю отримують професійне наставництво фахівців з Угорщини».
«Дуже приємно бачити професійний розвиток закарпатських ансамблів народного танцю та музикантів, які супроводжують їхні виступи. Значний прогрес помітний і в костюмах, насамперед завдяки програмі ім. Шандора Чорі», – наголосив професійний наставник Менторської програми Вілмош Герц.
Професійний наставник Закарпатської менторської мережі Роланд Антал підкреслив: «Народні пісні, танці та музика – найкращі засоби збереження національної ідентичності угорської громади краю. Ініціатива Мережі Будинків народних традицій розпочати Менторську програму була чудовою ідеєю для реалізації цього».
Танцювальні колективи представили свої результати за минулий період під акомпанемент ансамблів народної музики. Після виступів відбулося професійне обговорення, під час якого керівники танцювальних ансамблів, наставники, фахівці – учасники Менторської програми з Угорщини оцінили роботу колективів. Серед них, зокрема, музикант Лайош Пал, хореограф Шандор Бабинець, керівники Дебреценського народного ансамблю Вілмош та Беата Герц.
