Жителі міста Вадсо, що на північному сході Норвегії, уже звернулися з цього приводу до Єврокомісії. За словами мера, це дозволить людям проводити з родиною більше часу.
Проєкт називається MOREtime, тобто більше часу. Розробники стверджують, що він підходить для способу життя жителів міста, яке знаходиться біля Північного полюса, на кордоні з росією. Венче Педерсен, мер Вадсо, вважає, що люди, побачивши переваги 26-годинної доби, оселятимуться в їхньому місті.
Якщо Єврокомісія схвалить запит, доведеться створити окремий 26-годинний часовий пояс. Утім план реалізації своєї ініціативи на практиці заявники ще не розробили.
«Зізнаюсь: я особливо не думав про це, адже маю сумнів, що таке рішення приймуть. Побачимо», – повідомив мер виданню Politicо.
У зв’язку з цією справою представник Єврокомісії зазначив, що вони не займаються такими питаннями, оскільки часовий пояс – це компетенція окремих країн.
Мешканці, про яких ідеться, мали би більше часу для риболовлі, полювання та будь-якого іншого дозвілля. Вони сподіваються, що це спонукатиме молодь обирати Вадсо для постійного місця проживання, а це сприятиме зростанню його населення.
[type] => post [excerpt] => Жителі міста Вадсо, що на північному сході Норвегії, уже звернулися з цього приводу до Єврокомісії. За словами мера, це дозволить людям проводити з родиною більше часу. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1713188880 [modified] => 1713185397 ) [title] => Жителі норвезького міста хочуть, щоб доба складалася з 26 годин [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=184394&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184177 [uk] => 184394 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 184178 [image] => Array ( [id] => 184178 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia.jpg [original_lng] => 73529 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia-768x403.jpg [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia-1024x538.jpg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/morvegia.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1787 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 184178 [_edit_lock] => 1713174597:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 584109 [2] => 43 [3] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Статті [3] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 21048 [1] => 17773 ) [tags_name] => Array ( [0] => годинник [1] => Норвегія ) ) [1] => Array ( [id] => 147123 [content] =>
96-метрова годинникова вежа Вестмінстерського палацу – Вежа Єлизавети, символ Лондона, – не пробила точний час через зупинку годинника. Було пропущено дзвін о 13-й годині. На вежі зупинилися всі чотири годинники, тож не вдарив жоден із чотирьох дзвонів. Через пів години стрілки почали рухатися, але якийсь час годинник спізнювався на п’ять хвилин, повідомляє The Guardian з посиланням на очевидців.
13-тонні дзвони Біґ-Бена мовчали протягом п’яти років, коли тривала масштабна реконструкція Вежі Єлизавети, і нарешті повернулися до звичайної роботи в листопаді 2022 року. Дзвін зупинили у 2017-му, щоб захистити слух працівників.
Орієнтовна вартість реставрації становила 28 мільйонів фунтів стерлінгів, але під час робіт виявилося, що пошкодження вежі, у яку в 1941 році влучила бомба, виявилися більшими, ніж очікувалося. Зрештою на реконструкцію було витрачено 80 мільйонів фунтів.
Однією з найбільш вражаючих змін у вежі стало перефарбування циферблата годинника в його первісний колір – прусський синій (берлінська лазур).
For the first time, Golders Green and Stamford Hill are now connected by a direct bus service. I’m pleased to deliver on my promise.
This new 310 route will support the local residents, particularly the Jewish community, with a safer and accessible form of public transport. pic.twitter.com/SIQlgZzUAN
Однією з важливих характеристик Apple Watch для здоров’я є расова упередженість, – йдеться у колективному позові, поданому у Південному окрузі Нью-Йорка.
Престиж вимірювачів рівня кисню в крові значно зріс під час епідемії Covid, але, звичайно, рівень насичення крові киснем є важливим параметром, пов’язаним зі здоров’ям, незалежно від епідемії. Існують прості вимірювачі кисню в крові (які можна приєднати до кінчика пальця), але дедалі більше смартгодинників пропонують цю функцію. Це також стосується Apple Watches, точніше Apple Watch Series 6 2020 року: власник годинника може вимірювати рівень кисню в крові безпосередньо на зап’ясті.
Проте не всі користувачі задоволені. Зокрема Алекс Моралес із Нью-Йорка подав колективний позов проти Apple саме через цю функцію. Чоловік, як пише New York Post, коли купував свій годинник, думав, що прилад може надійно вимірювати рівень кисню в крові, незалежно від кольору шкіри. Однак виявилося, що вимірювання більше не є надійним для більш темних тонів шкіри.
У позові також зазначається, що дослідження, проведені під час пандемії, також «підтвердили клінічне значення расових упереджень у пульсоксиметрії». У заяві також зазначено, що «реальне значення цього упередження не розглядалося до середини пандемії коронавірусу, що ще більше посилило структурний расизм, присутній у багатьох сферах суспільства.
За словами Моралеса, Apple не повинна була дозволяти таку функцію в своєму годиннику, і тим більше не повинна була вимагати стільки грошей за пристрій. Він запропонував перетворити позов на груповий позов для всіх жителів Нью-Йорка, які придбали Apple Watch протягом терміну позовної давності. Він також хоче додати відповідних покупців Apple Watch у Північній Дакоті, Вайомінгу, Айдахо, Алясці, Айові, Міссісіпі, Арканзасі, Північній Кароліні та Юті.
Результат судового позову, безумовно, буде цікавим, враховуючи, що на вебсайті Apple зазначено, ніби ця функція призначена лише для загального фітнесу та здоров’я, а не для медичного використання.
Напередодні, у самісінькому центрі Нью-Йорку встановили гігантський годинник, який за оцінками дослідників показує, – скільки часу залишилося у людства, щоб запобігти незворотнім наслідкам підвищення температури на планеті більш ніж на 1,5 градуси Цельсію у порівнянні з доіндустріальною епохою.
«Кліматичний годинник», так назвали інсталяцію, розмістили на площі Юніон-сквер у південній частині Манхеттена. Її автори – американські активісти Ган Голан і Ендрю Бойд.
Згідно електронного циферблату, на протидію змінам клімату у людей є ще приблизно сім років і три місяці. Ці розрахунки засновані на висновках розташованого у Берліні дослідного центру, створеного Потсдамським інститутом вивчення кліматичних змін і Фондом імені фламандського вченого Герарда Меркатора. «Наші дії» наступні кілька років визначать те, яким буде світ, в якому будемо жити всі ми. Тому не можна втрачати час», – підкреслив один з авторів інсталяції Ендрю Бойд.
А між тим, міська рада Нью-Йорка прийняла законопроект, який дозволить ресторанам стягувати до 10% з клієнтів, що обідають у приміщенні або на відкритому повітрі, щоб покрити витрати на COVID-19. Ця плата, позначена як «Збір за відновлення від COVID-19», не поширюється на замовлення на доставку або самовивіз.
Тож, ресторан, що застосовує надбавку, також повинен чітко вказати, що надбавка не замінює чайові офіціантам. Член міської влади – ради-республіканець Джозеф Бореллі, автор цього законопроекту, повідомив ЗМІ, що «нова схема допоможе власникам закладів, які не хочуть піднімати ціни і відлякувати клієнтів».
До речі, Нью-Йорк був до цього був єдиним у США містом, в якому діяла заборона 45-річної давності, що не дозволяв ресторанам, єдиній галузі сфери послуг у місті Великого яблука, вводити доплати.
За словами законодавця, у перукарнях, на автозаправних станціях або в будь-якому іншому підприємстві сфери послуг у Нью-Йорку, їх власнику дозволяється стягувати з клієнта додаткову плату практично за все, що він захоче. Згідно із законопроектом, ресторани можуть зіткнутися зі штрафом від 50 до 350 доларів за недотримання правил.
Ресторатори Нью-Йорка наполягали на тому, щоб мер міста Білл де Блазіо ввів надбавки ще до пандемії. Тоді, – у квітні 2018 року власники понад 200 ресторанів підписали відкритий лист до міського голови, в якому просили міську владу дозволити їм ввести додаткову плату, яка вже вирішена на всій території штату Нью-Йорк.
Згідно з опитуванням, проведеним Асоціацією ресторанів штату Нью-Йорк серед власників близько тисячі ресторанів по всьому штату, майже 64 відсотки з них заявили, що можуть закрити закладу до кінця року, якщо влада не нададуть їм додаткову фінансову допомогу.
Незважаючи на те, що ресторанам дозволено обслуговувати відвідувачів на відкритому повітрі, ресторанна галузь Нью-Йорка як і раніше знаходиться у глибокій кризі.
За словами Філіпа Массуда, генерального директора та виконавчого шеф-кухаря ресторану ilili, розташованого у районі Флетайрон, додаткова надбавка дозволить його бізнесу не «померти на операційному столі». Він навів приклад збільшення витрат у його бізнесі: коробка рукавичок, яка спочатку коштувала від 26 до 32 доларів, тепер продається за 160 доларів. Разом з придбанням подорожчали маски, а це кожні чотири-шість тижнів додає ще 1500-1800 доларів до його витрат.
Раніше у вересні губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо заявив про те, що обслуговування у ресторанах та у закритих приміщеннях може поновитися 30 вересня зі строгими обмеженнями, включаючи перевірку температури, обов’язковий збір інформації для відстеження контактів відвідувачів і обмеження місткості залів мінімум на чверть (25% – авт.).
