Упродовж 17–19 червня у чотирьох селах Берегівщини – Оросієві, Четфалві, Галаборі, а також Гечі – відбулися громадські слухання. Зустрічі були зосереджені на ситуації в малокомплектних школах та їхній можливій реорганізації. Зазначалося, що значне скорочення кількості учнів у кількох закладах через демографічний спад останніх років створює серйозні виклики для місцевої влади та системи освіти.
Після громадських слухань у селі Геча начальниця управління освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Бабяк у коментарі нашому виданню підсумувала результати обговорень: «Громадські слухання відбулися у чотирьох населених пунктах. Зустрілися з вчителями, батьками, депутатами, старостами. Це дуже болюче питання в кожному селі. Усі відчувають, що кількість мешканців зменшується, а паралельно з цим — і кількість школярів. Ми обговорили, які заходи слід вжити у випадку, якщо кількість учнів у школі зменшилася до мінімуму – тобто нижче 45 – і що найкраще забезпечить навчання дитини. Ми намагаємося розробити в Берегівській ОТГ сталу шкільну систему, яка гарантує розвиток дитини.
У кожному населеному пункті ситуація схожа, але все ж різна. Наприклад, в Оросієві на громадських слуханнях з’ясувалося, що батьки занепокоєні через те, що село розташоване далеко від міста. Більшість батьків, якби їхні діти змінювали школу, обрали б міський заклад. Хоча можна було б, наприклад, відправити дітей до Четфалви чи Бене, але вони хочуть їхати до міста, а час у дорозі довгий. У Галаборі наразі є «магічна» кількість 45, і вони сповнені надії та оптимізму. Сподіваємося, що в майбутньому буде відповідна кількість дітей. У Гечі ситуація, мабуть, найпростіша, бо село розташоване недалеко від міста».
Едіта Бабяк наголосила, що управління освіти наразі лише надає пропозиції, а остаточне рішення ухвалить Берегівська міська рада. Вона додала, що точна кількість учнів буде відома лише до 1 вересня, тому поспішні рішення не прийматимуться. «Поточну ситуацію можна було б покращити, якби в українському законодавстві чи бюджеті з’явилася так звана «позитивна дискримінація», адже загальновідомо, що в тих громадах, де забезпечується двомовна освіта, система освіти набагато дорожча. Якби була якась «позитивна дискримінація», підтримка, яка б давала можливість кожному отримувати освіту рідною мовою, то це значно покращило б ситуацію», – додала Едіта Бабяк.
У селі Геча на слуханнях виступив і староста села Андраш Мештер, а також директорка Берегівського ліцею ім. Ілони Зріні Ілдіко Кампо. Андраш Мештер, зокрема, повідомив, що на зустрічі стало зрозуміло, що ситуація у школі надзвичайно складна. «Управління освіти поінформувало про кількість учнів та витрати на утримання закладу. Є лише два старші класи, і поки що незрозуміло, чи буде достатньо дітей у найближчі роки, щоб їх замінити. Кількість учнів у молодших класах та в дитячому садку також невелика. Питання в тому, як ми вирішимо логістику, якщо у разі закриття старших класів доведеться доправляти дітей до найближчих населених пунктів — чи то до Берегова, чи до Мужієва. Тут практично немає іншого варіанту, окрім як подумати про те, що буде зі школою: чи місцева влада продовжуватиме її утримувати, чи ні. Але ми обов’язково маємо пам’ятати, що батьки не повинні мати проблем із тим, як їхні діти добираються до школи, якщо заклад більше не зможе працювати в Гечі».
Андраш Мештер також звернув увагу на те, щоб не залишати покинутими об’єкти нерухомості, які можуть спорожніти: «Територіальна громада має врахувати, що якщо певні школи будуть реорганізовані, то з нерухомістю там щось потрібно робити, щоб ми не залишали купи руїн у центрі села. Будівлі потрібно використовувати: їх можна переобладнати під літні табори або під будинок для людей похилого віку. Це також може вирішити проблему працевлаштування: якщо працівників доведеться звільнити з якогось закладу, ми зможемо згодом надати їм роботу».
Окремо Андраш Мештер зупинився на ролі Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС). За його словами, депутати в усіх випадках прагнуть представляти волю місцевих громад: «Фракція «КМКС» у Берегівській міській раді завжди пам’ятає про інтереси громади. Якщо населений пункт наполягає на збереженні своєї школи, ми його підтримаємо. Водночас бувають ситуації, коли через демографічні процеси потрібно ухвалювати відповідальні рішення. У Гечі проблему не можна відкладати, водночас необхідно знайти таке рішення, яке не зашкодить інтересам місцевих сімей і дітей».
Громадські слухання завершилися, але остаточні рішення, як очікується, будуть ухвалені пізніше.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради, ухваленим 27 травня, в громаді тривають громадські слухання щодо майбутнього окремих закладів загальної середньої освіти. 18 червня зустріч відбулася у селі Галабор. На обговорення зібралися мешканці, батьки, вчителі, представники місцевої влади та церковні лідери, щоб обговорити ситуацію в місцевій школі та можливі майбутні зміни. Зустріч була зосереджена на ситуації, спричиненій зменшенням кількості дітей та пов’язаними з цим новими правилами фінансування, запровадженими по всій країні щодо діяльності навчальних закладів.
Зазначалося, що законодавчі зміни, які набули чинності в системі освіти, суттєво вплинуть на навчальні заклади з невеликою кількістю учнів. Згідно з рішенням Міністерства освіти і науки, з 1 вересня 2025 року державні освітні субсидії більше не покриватимуть діяльність гімназій та ліцеїв (крім початкових шкіл) із кількістю учнів менше 45 осіб. Згідно з обґрунтуванням міністерства, утримання невеликих шкіл створює значне бюджетне навантаження на державу. Однак закон не вимагає автоматичного закриття таких шкіл. Майбутнє цих закладів вирішують органи місцевого самоврядування. Вирішувати, чи переводити учнів до інших, більших шкіл, чи продовжувати функціонування закладів за рахунок місцевого бюджету – у компетенції територіальних громад.
Ситуація є критичною для кількох навчальних закладів Берегівської територіальної громади. За попередніми даними, з вересня 2026 року очікується, що в Гечанській гімназії ім. Лайоша Кайді навчатиметься 30 учнів, а в Оросіївській гімназії – 32, що значно менше, ніж потрібно для державного фінансування. Водночас у Галаборській гімназії очікується 45 учнів, тому наразі заклад відповідає чинному порогу. Однак мінімальна кількість у 60 осіб, яка набуде чинності у 2026 році, може стати викликом для навчального закладу. Саме тому місцева влада вважає важливим обговорити ситуацію з населенням.
На початку слухань начальниця управління освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Бабяк окреслила проблеми, з якими стикається система освіти. Вона зазначила, що згідно з положеннями міністерства, гімназії з кількістю учнів менше 45 у майбутньому можуть бути виключені з державного фінансування, а їхнє утримання повністю покриватиметься місцевим бюджетом. У випадку гімназій загальна кількість 45 учнів є вирішальною. Якщо учнів менше, то держава також не фінансує зарплату вчителям. Водночас очільниця управління наголосила, що школа – це не просто навчальний заклад, а один із визначальних центрів суспільного життя села.
Едіта Бабяк підкреслила, що село Галабор наразі відповідає умовам, оскільки з вересня заклад матиме рівно необхідну кількість учнів, тож школа залишатиметься частиною державної системи. Водночас вона також звернула увагу на те, що в найближчі роки очікуються подальші труднощі через демографічні процеси. Едіта Бабяк також зазначила, що якщо заклад у Галаборі втратить свій статус гімназії в майбутньому, найближчі навчальні заклади будуть у Бадалові та Варах. Однак вона наголосила, що наразі вони не можуть гарантувати регулярне та безпечне перевезення учнів. За її словами, організація перевезення учнів викликає численні практичні та фінансові проблеми, тому цей аспект також необхідно враховувати під час ухвалення рішень щодо трансформації шкільної мережі.
На зустрічі виступив і Дьизив Товт, батько, депутат Берегівської громади, очільник фракції Демократичної спілки угорців України. Він наголосив, що угорські депутати на всіх рівнях відстоюють питання угорськомовних шкіл територіальної громади. «Ми повністю підтримуємо наші установи. У випадку з Галабором школа має відчинити свої ворота 1 вересня, я сприймаю це як належне. Село без школи перестає бути справжньою громадою. Якщо ми втратимо школу, під загрозою опиняться наш гурток збереження традицій, танцювальний ансамбль і саме життя громади», – сказав він. Депутат також зазначив, що невеликі класи — це не обов’язково недолік. «Випускники нашої школи успішні як в Угорщині, так і вдома. У нас багато талановитих учнів, тому ми відстоюємо наш заклад, як і інші школи», – додав він.
Директорка Галаборської гімназії Маргіта Філе повідомила: «Очікуємо, що з 1 вересня школу відвідуватимуть 45 дітей. Це точно відповідає вимогам, які забезпечують державне фінансування. Ми працюємо над тим, щоб ця кількість не зменшувалася, а навпаки збільшувалася. Сподіваємося, що сім’ї повернуться, і школа зможе працювати в довгостроковій перспективі». Вона зазначила, що підтримка громади додає сили. «Сьогоднішня подія також показала, що жителі села стоять на боці школи», – наголосила вона.
Пастор місцевої реформатської громади Жолт Бакша нагадав, що доля церкви та школи була переплетена протягом століть. «Якби не було школи, це також означало б занепад церкви. Ми повинні підтримувати одне одного. Хоча перспективи зараз нелегкі, я вірю, що Бог має силу оновити громаду. Ми не повинні здаватися, бо це не вічний стан», – сказав він.
З виступів учасників форуму стало зрозуміло, що в Галаборі школа є не просто навчальним закладом, а й однією з найважливіших запорук суспільного життя, збереження традицій та громади. Згідно з актуальними даними, Галаборська гімназія може продовжувати роботу за рахунок державного фінансування у 2026–2027 навчальному році, а місцеві жителі сподіваються, що зможуть зберегти свій заклад і в майбутньому.
17 червня у селах Оросієво та Четфалва Берегівської громади відбулися громадські слухання щодо нинішньої ситуації та майбутнього функціонування закладів освіти з малою кількістю учнів. Зустріч організували з метою створити простір для відкритого діалогу між громадами та особами, які ухвалюють рішення. До обговорення долучилися батьки, вчителі та представники місцевої влади, які спільно розглянули очікувані наслідки потенційних реорганізацій, а також можливості й виклики, пов’язані з довгостроковим функціонуванням навчальних закладів.
Зазначалося, що через соціальні та демографічні зміни останніх років кількість учнів у багатьох закладах значно зменшилася. Це створює серйозний виклик для місцевої влади, оскільки з 1 вересня 2025 року державна підтримка більше не надається загальноосвітнім закладам, де кількість учнів становить менше 45 осіб. З 2026 року набудуть чинності додаткові зміни залежно від типу закладу.
Очолила слухання начальниця управління освіти Берегівської міської громади Едіта Бабяк. Вона наголосила, що це делікатне питання в усіх дотичних населених пунктах. Наразі мета – створити сталу шкільну систему, яка забезпечить розвиток дітей та доступ до якісної освіти. Сприятливіші педагогічні умови, більші учнівські спільноти та економія коштів у місцевому бюджеті – аргументи на користь реорганізації. Водночас транспортування дітей, їхня психологічна адаптація та нестабільність місця роботи вчителів – серйозні виклики, що особливо важливо в ці непрості часи.
В Оросієві батьки висловили особливе занепокоєння щодо тривалого часу в дорозі та ситуації з дітьми, які потребують особливого догляду. Дехто наголосив, що хотів би збереження місцевої школи, оскільки заклад відіграє не лише освітню, а й суспільну роль у житті села. Під час слухань прозвучало кілька пропозицій. Деякі учасники звернули увагу на те, що варто було б всебічно дослідити економічний вплив коштів, витрачених на утримання шкіл. На їхню думку, частину витрачених коштів можна було б повернути до територіальної громади у вигляді податків, місцевих закупівель та інших доходів, тож це також слід врахувати під час оцінювання витрат на утримання.
Багато хто зазначав, що закриття навчальних закладів або пониження їхнього ступеня до рівня початкових шкіл виходить за межі суто економічних міркувань. На думку присутніх, особливо важливим питанням під час війни є те, яке майбутнє вони можуть запропонувати сім’ям, які залишаються в цьому регіоні. Йшлося також про те, що якщо село втратить свою школу, а разом із нею й кілька робочих місць, це може ще більше прискорити еміграцію. Кілька осіб наголосили, що збереження роботи місцевих навчальних закладів також має першочергове значення для збереження угорської спільноти на Закарпатті.
У Четфалві в школі наразі навчається 50 дітей, тож навчальний заклад поки не перебуває під загрозою, проте точна кількість учнів стане відомою ближче до 1 вересня.
Едіта Бабяк наголосила, що управління освіти наразі формує лише рекомендації, а остаточне рішення ухвалюватиме Берегівська міська рада.
З криками та погрозами посадовцям в Ужгороді відбулися громадські слухання проєкту змін до генерального плану міста. Цей захід повинен був завершити громадські обговорення містобудівної документації, оприлюдненої наприкінці минулого року, відтак – дати старт процедурі затвердження нового генплану. Про очікування від цього зібрання на його початку розповів головний архітектор Ужгорода.
