Array
(
[count_posts] => 5
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjE5OTMyO319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 245320
[content] =>
У вівторок державний секретар з внутрішніх справ Румунії Раед Арафат повідомив на місці події, що вони постійно стежать за мікросейсмічною активністю в районі затопленої соляної шахти в Параді і, залежно від результатів, повернення евакуйованих мешканців до своїх домівок може зайняти тижні або навіть місяці.
Фото: HAÁZ VINCE (Джерело: Krónikaonline.ro) За повідомленням румунського інформаційного агентства Agerpres, керівник Національного управління з надзвичайних ситуацій (IGSU) заявив, що в неділю компанія Salrom, яка експлуатує шахту, почне встановлювати два різні типи датчиків для вимірювання мікросейсмічної активності, пише hirado.hu з посиланням на MTI.
Як він повідомив, на думку іноземних експертів, може знадобитися два-три місяці, щоб за допомогою постійних вимірювань вдалося оцінити ситуацію.
За допомогою приладових вимірювань спостерігають за подальшими обвалами та динамікою явищ, що відбуваються в глибині затопленої шахти, з метою точної оцінки ризиків та їхнього виявлення в режимі реального часу.
Тільки після отримання точної картини 27 постійних мешканців, евакуйованих зі своїх будинків, зможуть повернутися додому, а інші постраждалі оселі стануть доступними для відвідування. За словами державного секретаря, за допомогою датчиків вони будуть вчасно отримувати інформацію про зміни, що відбуваються в шахті, і в разі необхідності зможуть призначити час нової евакуації.
Він повідомив, що небезпечну зону не розширюватимуть і нових евакуацій поки що не буде.
Раед Арафат повідомив, що іноземні експерти, які прибули до Румунії в результаті активації механізму цивільного захисту ЄС, у вівторок залишать Параді, але будуть підтримувати постійний контакт з румунськими компетентною владою.
Іноземні фахівці запропонували новий метод ізоляції русла струмка Коронд, заснований на сучасних технологіях. Крім того, було наказано побудувати дві греблі на верхній ділянці струмка, які повинні зменшити швидкість течії води.
Дамби, побудовані на вихідних, також служать для уповільнення осідання загородженої території та зменшення вмісту солі, що потрапляє в річки.
У вівторок префектура повіту Марош повідомила, що вміст солі у воді річки Мала-Кюкюлло зменшився – річка Коронд-паток несе солону воду з шахти, – тому в 16 населених пунктах, де тиждень тому водопровідна вода стала непридатною для пиття, тепер її можна використовувати для напування тварин.
Вона, як і раніше, не рекомендується для споживання людьми, для населення – а це 39 тисяч осіб – працює 48 пунктів роздачі питної води. Наразі з державного резервного фонду було розподілено 338 тисяч літрів, а від водопостачальника з Тяру-Вашархея – 218 тисяч літрів питної води, а також було забезпечено ще 67 тисяч літрів води для напування тварин, – пишуть вони.
Управління охорони здоров’я повіту Мошва також перевіряє воду з колодязів і джерел.
У травні вода з річки Коронд, що протікає над нею, знову прорвалася в соляну шахту в Параді, що належить державі. За кілька днів повінь повністю затопила всі частини шахти, туристичний рівень, призначений для лікування респіраторних захворювань і прийому відвідувачів, а також найновішу шахту Телегді.
Соляна шахта в Параді є однією з найпопулярніших туристичних пам’яток Секейської землі, яку щороку відвідують сотні тисяч людей і від функціонування якої залежить не тільки життя шахтарів, які там працюють, а й життя власників і працівників сотень закладів громадського харчування, що виникли в селищі та його околицях.
[type] => post
[excerpt] => У вівторок державний секретар з внутрішніх справ Румунії Раед Арафат повідомив на місці події, що вони постійно стежать за мікросейсмічною активністю в районі затопленої соляної шахти в Параді і, залежно від результатів, повернення евакуйованих ме...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1749819360
[modified] => 1749811557
)
[title] => Катастрофа в Параді: повернення евакуйованих може зайняти тижні або навіть місяці
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=245320&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 245096
[uk] => 245320
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 245097
[image] => Array
(
[id] => 245097
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1.jpg
[original_lng] => 269715
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/parajd-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1673
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 245097
[_edit_lock] => 1749800767:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_9caaa70879585698f20003e6af53b158] =>
[_oembed_time_9caaa70879585698f20003e6af53b158] => 1749808567
[_oembed_e28a2bac540086943c101f96aa4d6747] =>
[_oembed_time_e28a2bac540086943c101f96aa4d6747] => 1749808567
[_algolia_sync] => 141256165000
[_oembed_4ab9c98aa130fd949c9778b3bcef906e] =>
[_oembed_time_4ab9c98aa130fd949c9778b3bcef906e] => 1752164114
[_oembed_b179efb188ce3bf0dc26022cbeca0cdd] =>
[_oembed_time_b179efb188ce3bf0dc26022cbeca0cdd] => 1754285548
[_oembed_b246c67a35f941e322890bedcd71c2e7] =>
[_oembed_time_b246c67a35f941e322890bedcd71c2e7] => 1762510702
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 19932
[1] => 3879
)
[tags_name] => Array
(
[0] => катастрофа
[1] => Румунія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 125521
[content] =>
В районі Бермудського трикутника на дні океану знайшли уламок космічного шатла „Челленджер”, який зазнав аварії під час старту в 1986 році.
Як повідомляє Science Alert, нещодавно знімальна група, яка працювала над шоу для History Channel, виявила на дні океану шматок „Челленджера” довжиною близько шести метрів. Це була приголомшлива і абсолютно несподівана знахідка, оскільки справжньою метою екіпажу було знайти залишки кораблів, загублених у Бермудському трикутнику.
Це перша велика знахідка уламків шатла „Челленджер” за більш ніж 25 років.
Як повідомляється, артефакти космічних човників, подібні до цього, є власністю уряду США. NASA буде працювати з сім’ями астронавтів, вирішуючи, що робити з недавно знайденим артефактом.
Катастрофа шаттла „Челленджер”
Космічний шатл „Челленджер” зазнав аварії 28 січня 1986 року через 73 секунди після старту.
В результаті катастрофи загинули всі 7 астронавтів, що знаходилися на борту шатла.
Під час пошуково-рятувальної операції з дна Атлантики були підняті багато фрагментів шатла, в тому числі і кабіна екіпажу.
[type] => post
[excerpt] => В районі Бермудського трикутника на дні океану знайшли уламок космічного шатла "Челленджер", який зазнав аварії під час старту в 1986 році.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1668328200
[modified] => 1668336856
)
[title] => Через десятиліття після трагедії на дні океану знайшли фрагмент «Челленджера»
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=125521&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 125361
[uk] => 125521
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 125362
[image] => Array
(
[id] => 125362
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[original_lng] => 46806
[original_w] => 768
[original_h] => 432
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/apchallengerexplosionx1200-768x432-1.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2228
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 125362
[_edit_lock] => 1668329657:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508265904000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 19932
)
[tags_name] => Array
(
[0] => катастрофа
)
)
[2] => Array
(
[id] => 118685
[content] =>
Руйнування захисних споруд на водосховищі може призвести до техногенної катастрофи.
Руйнування гідротехнічної споруди Карачунівського водосховища може призвести до техногенної катастрофи у регіоні. Про можливі наслідки ракетних ударів окупантів по греблі розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
За його словами, ракетний удар призвів не лише до соціологічних наслідків, а й до екологічних.
„У річку потрапила велика кількість сміття, стічні води з вигрібних ям місцевих домогосподарств. Насамперед, це техногенна катастрофа, яка має тяжкі наслідки для довкілля та людини. Це екоцид, вирішуватимуть органи досудового розслідування”, – сказав міністр.
Він повідомив, що після стабілізації рівня води у річці візьмуть проби для оцінки її якості.
Стрілець наголосив, що пошкодження таких великих об’єктів, як у Кривому Розі, завжди має ризик порушення певних технологічних процесів та неконтрольованого потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.
„Тільки від горіння нафтопродуктів українському довкіллю завдано загальних збитків більш ніж на 46 млн грн. Внаслідок цього горіння у повітря вивільнилося понад 499 тисяч тонн забруднюючих речовин, що фактично вдвічі більше, ніж викидав протягом довоєнного року великий металургійний комбінат”, – розповів міністр.
[type] => post
[excerpt] => Руйнування захисних споруд на водосховищі може призвести до техногенної катастрофи.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1663350600
[modified] => 1663350062
)
[title] => Удари по греблі загрожують екоцидом – Мінекології
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=118685&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 118751
[uk] => 118685
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 118687
[image] => Array
(
[id] => 118687
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[original_lng] => 92931
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/2769024.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1663340053:3
[_thumbnail_id] => 118687
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 2441
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508244524000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 19932
)
[tags_name] => Array
(
[0] => катастрофа
)
)
[3] => Array
(
[id] => 115822
[content] =>
Через десятиліття, які минули після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на півдні Німеччини досі ростуть дикі гриби, забруднені радіоактивним цезієм. Про це йдеться в нещодавно опублікованому науковому звіті.
Згідно з дослідженням, проведеним Федеральним агентством радіаційного захисту Німеччини (BfS), гриби забруднені ізотопом цезію-137, який потрапив у повітря внаслідок Чорнобильської катастрофи у квітні 1986 року. Цей хімічний елемент може накопичуватися в кістковій тканині, що в перспективі призводить до раку кісток і лейкемії.
BfS щороку перевіряє їстівні гриби, які ростуть у дикій природі на 8 локаціях у Баварії, на наявність у них ізотопу.
Як свідчить дослідження, гриби, що досі містять ізотоп, ростуть і в лісі Міттенвальд на кордоні з Австрією та в болотистій місцевості на південний захід від Інгольштадта.
У деяких місцях в одному кілограмі грибів виявилося понад 4 000 беккерелів цезію-137, тоді як ліміт становить 600.
Однак, за словами спеціалістів, ризик для здоров’я мінімальний: радіаційне опромінення відносно невелике, якщо дикі гриби споживати у звичайних кількостях.
Утім президент BfS Інге Пауліні радить мешканцям Баварії їсти гриби лише в помірних кількостях, «щоб уникнути непотрібного опромінення радіацією».
[type] => post
[excerpt] => Через десятиліття, які минули після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на півдні Німеччини досі ростуть дикі гриби, забруднені радіоактивним цезієм. Про це йдеться в нещодавно опублікованому науковому звіті.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1661369280
[modified] => 1661362891
)
[title] => Після Чорнобильської катастрофи досі знаходять радіоактивні організми
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=115822&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115657
[uk] => 115822
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 115658
[image] => Array
(
[id] => 115658
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil.jpg
[original_lng] => 146573
[original_w] => 800
[original_h] => 542
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil-300x203.jpg
[width] => 300
[height] => 203
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil-768x520.jpg
[width] => 768
[height] => 520
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil.jpg
[width] => 800
[height] => 542
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil.jpg
[width] => 800
[height] => 542
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil.jpg
[width] => 800
[height] => 542
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/csernobil.jpg
[width] => 800
[height] => 542
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3173
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 115658
[_edit_lock] => 1661352091:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_9baa342551b1e00188365085d2daf78b] =>
[_oembed_time_9baa342551b1e00188365085d2daf78b] => 1661352058
[_oembed_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] =>
[_oembed_time_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] => 1661352059
[_oembed_856244e12dae7b0b5505857f38e0bf37] =>
[_oembed_time_856244e12dae7b0b5505857f38e0bf37] => 1676295605
[_oembed_c829a579fb55d47b4bf7dca69abec226] =>
[_oembed_time_c829a579fb55d47b4bf7dca69abec226] => 1686564128
[_oembed_797c6d8c0fb84d234df0846893c1318b] =>
[_oembed_time_797c6d8c0fb84d234df0846893c1318b] => 1727331972
[_algolia_sync] => 508242431000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 9
[1] => 43
[2] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Спецтема
[1] => Статті
[2] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 8506
[1] => 19932
[2] => 639
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Австрія
[1] => катастрофа
[2] => Чорнобиль
)
)
[4] => Array
(
[id] => 29341
[content] =>
Спекотне літо нинішнього року лише посилило руйнування льодовика у Гренландії, який покрився тріщинами ще в минулому році. І сьогодні стало відомо, що саме через різке потепління розколовся найбільший шельфовий льодовик – 79N. Інформація про цей факт стала доступною завдяки вивченню даних європейської програми спостережень «Коперник».
Так от, від найбільшого, з тих що залишилися в Арктиці шельфових льодовиків відколовся шматок площею близько 110 квадратних кілометрів. І це прямий наслідок глобального потепління, вважають вчені.
Як відомо, гренландські льодовики швидко танули весь минулий рік. Загалом, у 2019 та 2020 роках в Арктиці були зафіксовані аномально високі температури і танення суттєво прискорилося. Сам льодовик 79N ще у минулому році весь покрився глибокими тріщинами, а літо 2020 року просто довершило роботу і частина масиву просто розвалилася на безліч айсбергів.
Тож, він поступово спускається з суші в океан і там стане плавучим. Його плавуча частина поділилася на два відгалуження – і відкололося саме одне з них. Загалом, довжина всього льодовика становить близько 80 кілометрів, ширина – 20 кілометрів.
До відома, Гренландський крижаний щит – другий за розміром крижаний щит у світі – після антарктичного. В останні роки він швидко тане.
Так, у 2007 та 2008 роках спостереження з супутників показали, що площа крижаного щита досягла мінімуму за 30 років спостережень. А загалом, якби Гренландський крижаний щит розтанув повністю, рівень світового океану піднявся б більш, ніж на 7 метрів. Це загрожувало б затопленням безлічі прибережних міст і країн по усьому світі.
Тим часом, згідно з даними супутників, Гренландія і Антарктида втратили 6,4 трильйона тонн льоду у період з 1992 по 2017 рік. Однак на цьому сюрпризи не закінчуються – через 3 роки, у поточному 2020 році після цих змін ситуація значно погіршилася. Тепер вчені б’ють на сполох: великі крижані щити нашої планети «розморожуються» у 6 разів швидше, ніж у 2017 році. Через глобальне потепління у період з 1992 по 2017 рік глобальний рівень моря піднявся на 17,8 мм. Тепер же ці показники збільшуються в 6 разів.
Ще у 2014 році вчені підрахували, що вже через 80 років рівень моря підніметься на 53 см. Однак, з огляду на нові дані, до кінця століття рівень води може підвищитися до 70 см.
Тож, якщо подібні прогнози дійсно здійсняться, то вже у 2100 році близько 400 млн людей на планеті, що живуть у прибережних районах, будуть знаходитися у зоні прямого затоплення.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Спекотне літо нинішнього року лише посилило руйнування льодовика у Гренландії, який покрився тріщинами ще в минулому році. І сьогодні стало відомо, що саме через різке потепління розколовся найбільший шельфовий льодовик – 79N
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1600117925
[modified] => 1600117611
)
[title] => У Гренландії чергова катастрофа – через глобальне потепління розколовся найбільший льодовик
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=29341&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 29902
[uk] => 29341
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 29343
[image] => Array
(
[id] => 29343
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[original_lng] => 38507
[original_w] => 512
[original_h] => 269
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401-300x158.jpg
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[width] => 512
[height] => 269
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[width] => 512
[height] => 269
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[width] => 512
[height] => 269
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[width] => 512
[height] => 269
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/2-2020-09-14t210050401.jpg
[width] => 512
[height] => 269
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1600106811:8
[_thumbnail_id] => 29343
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 8491
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831500111002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 43
[2] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Статті
[2] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 19932
)
[tags_name] => Array
(
[0] => катастрофа
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 19932
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 19932
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
катастрофа (Сторінка 1)
