Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, згідно з яким в Україні деяким ув’язненим можуть дозволити на певний час виходити з колонії, але не довше ніж на тиждень та за конкретних обставин.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Так, уряд сьогодні, 15 жовтня, схвалив законопроєкт «Про внесення змін до статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023».
Цей законопроєкт пропонує встановити, що у разі смерті або тяжкої хвороби близького родича, засуджені можуть здійснювати короткочасні виїзди за межі колонії на території України, окрім тимчасово окупованої, на строк не більше 7 діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб).
Це стосується тих ув’язнених, яких тримають у виправних колоніях мінімального та середнього рівня безпеки з полегшеними або загальними умовами тримання, а також дільницях соціальної реабілітації
Іншим засудженим короткочасні виїзди пропонують дозволити за межі виправної колонії на території України, крім тимчасово окупованої, на строк не більше 1 доби, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб).
Окрім цього, законопроєктом пропонується передбачити, що засуджені, яких мають намір відпускати на 7 діб, зможуть самостійно добиратися до місця призначення та у зворотному напрямку. Інші засуджені мають переміщатися виключно у супроводі охорони колонії.
Витрати колонії, пов’язані з наданням засудженим короткочасних виїздів, повинні оплачувати засуджені, їх родичі або інші особи.
У росії планують закрити щонайменше 57 колоній через мобілізацію ув’язнених на фронт в Україну.
Про це повідомив Центр національного спротиву (ЦНС).
Зазначається, що спочатку влада рф обгрунтовувала подібне рішення тим, що деякі статті Кримінального кодексу декриміналізувалися. Однак, за даними ЦНС, головна причина – зменшення кількості ув’язнених через те, що їх масово відправляють на війну проти України.
Як повідомляється, деякі ув’язнені добровільно вступають до армії рф через обіцянки анулювання судимостей та виплати грошей.
«Втім більшість навіть не бачать контрактів, які за них підписують смотрящі. Ті контрактники, котрі потрапляють на фронт через підписання відповідного документу у тюрмі, живуть не більше восьми місяців. А це на цілий місяць менше, аніж встигали навоюватися завербовані у ППК Вагнер», – йдеться у повідомленні.
Архіпелаг Чагос, жителі якого були виселені в 1968–1973 роках, використовується Великобританією та Сполученими Штатами як військова база.
До середини 1960-х зменшення Британської колоніальної імперії прискорилося. Однак у 1965 році, коли Великобританія поступилася Гамбією та Мальдівами, вона заснувала нову колонію. Під час переговорів з Маврикієм англійці відхопили 58 менших островів і створили з них Британську територію в Індійському океані.
У 1968–1973 роках жителів островів було переселено.
Причина таких кроків криється в Холодній війні. Острови Чагос мали стратегічне значення для Великобританії для забезпечення присутності в Індійському океані. Наприклад, найбільший острів, Дієго-Гарсія, в англійців орендували американці, які розмістили тут військову базу. Після терористичних атак 11 вересня 2001 року вона мала вирішальне значення для авіаударів по Афганістану та Іраку. А на сьогодні острови важливі через експансію Китаю.
Мешканці архіпелагу були переселені на Маврикій та Сейшели. У 2002 році Великобританія надала громадянство всім, хто народився на островах Чагос, а також їхнім дітям.
Сьогодні близько трьох тисячі мешканців острова Чагос живуть поблизу лондонського аеропорту «Гатвік», очікується прибуття ще п’яти тисяч.
У 2017 році ООН, посилаючись на Міжнародний суд, поставила на голосування питання, чи повинна Великобританія повністю деколонізувати Маврикій. Британію підтримали лише 15 країн. У 2019 році Міжнародний суд ООН визнав, що Лондон продовжує здійснювати адміністративну діяльність на островах Чагос, і зобов’язав якомога швидше припинити це.
У 2021-му, коли між Маврикієм і Мальдівами виникли прикордонні суперечки щодо островів Чагос, вони також звернулися до Міжнародного суду ООН. У 2020 році Організація Об’єднаних Націй зобразила архіпелаг як частину Маврикія на своїй офіційній карті світу. Коли Велика Британія засудила російську агресію проти України, африканські політики запитали, що ж тоді британці досі роблять на островах Чагос.
Раніше обґрунтування Великобританії полягало в тому, що вона гарантуватиме суверенітет, коли Дієго-Гарсія більше не буде потрібен для оборонної мети. У вересні 2022 року цю тему знову порушили на зустрічі між тодішньою прем’єр-міністеркою Великобританії Ліз Трасс та прем’єр-міністром Маврикія Правіндом Джагнаутом, і Сполучене Королівство зобов’язалося діяти щодо згаданого питання на основі міжнародного права.
Відтоді завершилися два раунди переговорів. Хоча те, що було сказано на цих зустрічах, є секретною інформацією, очікується, що Великобританія відмовиться від островів Чагос раз і назавжди.
Водночас Маврикій і надалі гарантуватиме функціонування військової бази США, яка буде створена за договором оренди на 99 років. Згідно з чинними домовленостями, військова присутність Британії на Дієго-Гарсія можлива до 2036-го.
Ukrainian tank crews have arrived in the UK to begin training for their continued fight against Russia.
The UK will provide Challenger 2 tanks to Ukraine alongside global partner nations - demonstrating the strength of support for Ukraine, internationally.#StandWithUkrainepic.twitter.com/OLKtllePzN
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
