Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjU5O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 266166
[content] =>
Осередком такої виставки артефактів був Археологічний музей УжНУ впродовж двох днів, а ще – майданчиком для обговорень актуальних тем археології і реставрації: тривала студентська науково-практична конференція «Дослідження та реставрація як форма збереження культурної спадщини». Організатори – кафедра декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв і кафедра археології, етнології та культурології Ужгородського національного університету.
Європейське об’єднання Територіального співробітництва ТИСА провело в Ніредьгазі конференцію під назвою «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» за участю української та угорської сторони.
25 – 26 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II відбувся заключний захід міжнародного проєкту «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті». Протягом двох днів викладачі та студенти кафедри філології, а також науковці з кількох країн обговорювали питання багатомовності, мовних прав та розвитку мовної безбар’єрності вздовж угорсько-словацько-румунсько-українського кордону.
Захід підсумував роботу міжнародного проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Language APL – «Транскордонна мовна безбар’єрність у публічному житті», що стартував 1 січня 2025 року. Партнером ініціативи виступає благодійний фонд «За угорський університет Закарпаття» (КМЕ ЖА). Мета проєкту – сприяти формуванню та розвитку мовного різноманіття у прикордонних регіонах чотирьох країн та створювати умови для вільного використання рідних мов у публічній сфері.
Офіційне відкриття конференції відбулося 25 листопада.
Ректор Університету Ракоці Степан Черничко, вітаючи присутніх, зазначив, що участь у проєкті стала важливим професійним і практичним досвідом як для організаторів, так і для дослідників.
Директорка БФ «За Закарпатський угорський інститут» Тинде Товт нагадала про цілі проєкту та підкреслила вагомість правових основ мовної доступності на Закарпатті.
Консул Угорщини в Берегові Ласло Віда наголосив, що багатомовність має реальний і практичний вимір: від двомовних вивісок до можливості отримувати медичні чи адміністративні послуги рідною мовою.
До учасників звернулася й депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц, яка підкреслила роль мови як фундаменту культури та ідентичності закарпатських угорців.
Голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак, голова Сату-Марської повітової ради Чаба Патакі та міський голова Берегова Золтан Баб’як торкнулися тем збереження мов меншин, значення багатомовності для громад та важливості підтримки рідної мови у повсякденному житті.
Під час урочистого відкриття були вручені нагороди організаціям та діячам, які активно сприяють розвитку багатомовності в освіті, підприємництві, публічному житті та медіа. Відзнаки отримали: TV21 Ужгород, Великодобронський ліцей, Акнасолатинська територіальна рада, Franklin’s Store та Cafe Fratelli.
Після урочистої частини розпочалося пленарне засідання.
Першим виступив лінгвіст Петтері Лайхонен (Університет Ювяскюля, Фінляндія), представивши особливості конституційного білінгвізму в Фінляндії.
Степан Черничко окреслив основні зміни мовного законодавства та перспективи мовної доступності на Закарпатті.
У другій половині дня прозвучали доповіді:
Анджели Шорбан (Румунія) — про подолання мовних бар’єрів;
Ілдіко Ванчо (Словаччина) — про становище міноритарних мов у Словаччині;
Іштвана Козмача (Словаччина) — про видимість «малих мов» у контексті мовних прав.
26 листопада робота продовжилася в чотирьох секціях, де дослідники обговорювали ключові аспекти мовної безбар’єрності та її впровадження в освіті, адміністрації, медіа й сфері послуг.
Проєкт HUSKROUA Language APL реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027.
Заключна конференція в Університеті Ракоці не лише підсумувала масштабну міжнародну роботу над темою мовної доступності, але й засвідчила зростання інтересу науковців та представників громадськості до розвитку багатомовності в прикордонних регіонах. Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних викликів та окреслення нових напрямів досліджень і практичних ініціатив у сфері мовних прав.
Наталія ВАРОДІ, „Карпатський об’єктив”
[type] => post
[excerpt] => На базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II відбувся заключний захід міжнародного проєкту «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті». Протягом двох днів викладачі та студенти кафедри філології, а також науковц...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1764365460
[modified] => 1764355998
)
[title] => У Берегові відбулася Міжнародна міждисциплінарна конференція з мовної доступності
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=263544&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 263235
[uk] => 263544
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 263538
[image] => Array
(
[id] => 263538
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605.jpeg
[original_lng] => 115913
[original_w] => 1200
[original_h] => 676
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605-768x433.jpeg
[width] => 768
[height] => 433
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605-1024x577.jpeg
[width] => 1024
[height] => 577
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605.jpeg
[width] => 1200
[height] => 676
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605.jpeg
[width] => 1200
[height] => 676
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/281120251764348605.jpeg
[width] => 1200
[height] => 676
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 263538
[_parental_post_id] => 191778
[views_count] => 855
[_edit_lock] => 1764348862:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_algolia_sync] => 539300800001
[_oembed_b0767c3ad90903cd0de1db973149f2ec] =>
[_oembed_time_b0767c3ad90903cd0de1db973149f2ec] => 1765481426
[_oembed_ed15d1bf8f415bf07e4184a1fcb4ebe8] =>
[_oembed_time_ed15d1bf8f415bf07e4184a1fcb4ebe8] => 1765821554
[_oembed_32f76b805371619e8c10e246e16ebcb6] =>
[_oembed_time_32f76b805371619e8c10e246e16ebcb6] => 1766423294
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
[1] => photo_size_select_actual
)
[categories] => Array
(
[0] => 260635
[1] => 51
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 21
[5] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Фото
[5] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 59
[2] => 931
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => конференція
[2] => мова
)
)
[3] => Array
(
[id] => 263060
[content] =>
Доля закарпатських жертв сталінських репресій, дослідження історій тих, хто потрапив у радянський полон, та відповідальність за спільні дослідження були у фокусі Міжнародного форуму дослідників ГУЛАГу-ГУПВІ, який відбувся 21 листопада в Берегові, у стінах Європейсько-угорського дому. На заході, організованому Свалявським меморіальним парком, Закарпатським угорським культурним інститутом та кафедрою історії Угорщини та європейської інтеграції Ужгородського національного університету, науковці обговорили результати нових досліджень, нещодавні відкриття та підходи до політики пам’яті.
Захід розпочався з відкриття художньої виставки «Резонанси, роздуми, відображення 2014–2025». Роботи київського художника Арпада Іштвана Мадяра та його учениць – Ольги Мадяр та Олени Ковалевської – представили відбитки воєнних років, нашарування цивільного досвіду. За планами, виставку надалі представлять і в інших населених пунктах краю.
Від імені історичних церков присутніх привітали пастор реформатської церкви Вінце Почаї та настоятель греко-католицької парафії Іштван Мароші. У своїй проповіді вони звернули увагу на важливість душевного миру, який, мабуть, ще ніколи не був так потрібен людям, як сьогодні.
На офіційному відкритті зустрічі керівник Свалявського меморіального парку Михайло Товт нагадав, що комплекс – не просто цвинтар, а символічне місце, де «центр колишніх страждань» стає видимим і для сучасного покоління. Він наголосив, що найважливіше завдання парку – документування та ідентифікація жертв за іменами. Михайло Товт повідомив, що цього року буде відкрито ще 12 нових меморіальних плит із 380 нещодавно ідентифікованими іменами. «Дуже важливо, щоб ми не просто говорили про тисячі, десятки тисяч, а щоб могли називати імена», – підкреслив він.
Завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Ласло Зубанич звернув увагу, що існують лякаючі паралелі між сьогоднішнім воєнним досвідом та сталінськими репресіями 1944–1945 років. Закриті кордони, брак інформації, постійні відключення електроенергії та щоденна невизначеність викликають той самий емоційний тягар, що й 80 років тому. За його словами, страхи, травми та невисловлені тягарі, накопичені в людях, так само з’являються і сьогодні, і їх психологічне дослідження може бути важливим завданням для майбутніх досліджень.
«Водночас історія також показує, що угорська громада на Закарпатті була і досі здатна організуватися для виживання», – наголосив Зубанич. За його словами, через відсутність чоловіків більша відповідальність лягає на сім’ї та сільські громади, а угорські жінки Закарпаття тримають громаду разом і рухають її вперед. Саме на них тримаються усі сфери повсякденного життя – чи то сім’ї, чи робота – і сьогодні вони відіграють вирішальну роль у збереженні громади.
«Це національна справа, послуга суспільству, що ми виконуємо… Родичі нарешті можуть відстежити, де були ув’язнені їхні близькі, коли вони померли чи повернулися додому», – зазначив секретар Свалявського меморіального парку Дьордь Дупко. Він нагадав, що конференція організовується з 1989 року – згідно з обітницями, даними колишнім в’язням, котрі вижили. Він згадав, хоча минулого року відзначалося 80-річчя депортацій із Закарпаття, дослідницька робота все ще триває, оскільки історія приблизно 40 тисяч угорців, німців та представників інших національностей із Закарпаття, які потрапили до радянського полону, ще не до кінця вивчена.
В останні роки дослідження отримали новий поштовх завдяки придбанню Угорщиною майже 700 тисяч карток радянських військовополонених. Завдяки їх обробці було встановлено понад 1500 нових імен, які незабаром викарбувані на плитах Свалявського меморіального парку.
Протягом дня дослідники із Закарпаття, Угорщини та інших країн представили останні результати своєї роботи. Доцентка історії Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ Єлизавета Молнар розповіла, що виш звертає особливу увагу на висвітлення наслідків радянського вторгнення 1944 року. Їхня мета – надати студентам якомога повніше уявлення про специфіку радянізації Східної та Центральної Європи.
Професорка історії Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ Наталія Вароді проаналізувала джерела періоду Карпатської України (1944–1946), вказавши на те, як ця коротка епоха проклала шлях для запровадження системи радянського зразка.
Гість зі Словаччини, заступник голови Словацько-угорського соціально-культурного товариства «Csemadok» Ласло Кьотелеш підсумував поточну ситуацію щодо угорської політики пам’яті в Словаччині. «Для нас це нагадування про спільну долю… Свалявський меморіальний парк – один із найбільших спільних кладовищ угорців словацької Верховини», – сказав він, розмірковуючи над тим, що доля угорців словацької Верховини та Закарпаття нерозривно пов’язана, оскільки депортації розпочалися в один день і за однаковою методологією радянського командування в обох регіонах. Він окремо згадав село Мали Гореш, звідки було депортовано приблизно 150 чоловіків, 102 з яких не повернулися.
Павло Гриц, директор Кошицького музею жертв комунізму, представив роботу закладу щодо збору фактів і виставкової політики. Музей, заснований у 2021 році, має на меті розкриття злочинів комуністичного режиму, з особливим акцентом на документуванні депортацій 1944–1945 років.
Насамкінець учасники конференції вийшли у внутрішній двір Європейсько-угорського дому, де вшанували пам’ять жертв тихою церемонією покладання вінків. Потім відвідали відреставрований пам’ятник жертвам сталінських репресій у Берегові, де поклали вінки на згадку про всіх, кого сталінські репресії назавжди забрали з родин.
[type] => post
[excerpt] => Доля закарпатських жертв сталінських репресій, дослідження історій тих, хто потрапив у радянський полон, та відповідальність за спільні дослідження були у фокусі Міжнародного форуму дослідників ГУЛАГу-ГУПВІ, який відбувся днями в Берегові, у стіна...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1764086220
[modified] => 1764086102
)
[title] => Спільна пам'ять, спільна відповідальність: у Берегові відбулася міжнародна конференція дослідників ГУЛАГу
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=263060&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 262932
[uk] => 263060
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 262940
[image] => Array
(
[id] => 262940
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273.jpeg
[original_lng] => 186012
[original_w] => 1000
[original_h] => 750
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273-300x225.jpeg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273-768x576.jpeg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-5273.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 719
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 262940
[_edit_lock] => 1764078924:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_algolia_sync] => 532332972001
[_oembed_ed15d1bf8f415bf07e4184a1fcb4ebe8] =>
[_oembed_time_ed15d1bf8f415bf07e4184a1fcb4ebe8] => 1765891166
[_oembed_b0767c3ad90903cd0de1db973149f2ec] =>
[_oembed_time_b0767c3ad90903cd0de1db973149f2ec] => 1765891167
[_oembed_32f76b805371619e8c10e246e16ebcb6] =>
[_oembed_time_32f76b805371619e8c10e246e16ebcb6] => 1766431721
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 59
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => конференція
)
)
[4] => Array
(
[id] => 261901
[content] =>
«Мукачівський єпископ Андрій Бачинський та його доба» – тема, що зібрала духовенство, істориків та мистецтвознавців на конференції в Ужгородській греко-католицькій богословській академії імені блаженного Теодора Ромжі. 250 років тому осідок Мукачівської греко-католицької єпархії був перенесений до Ужгорода. Завдяки Бачинському… Владика чітко зрозумів епоху – просвітництва. Суттєві зміни настали в освітньому та культурному житті краю, каже професор Михайло Приймич. Доповідачі розкривали багатогранну постать владики Андрея Бачинського. Цією конференцією Мукачівська греко-католицька єпархія розпочала підготовку до 300-ліття з дня народження Андрея Бачинського. А цьогоріч, 14 листопада, виповнилося 293 роки з дня народження єпископа.
25 років – Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки.Мир.Безпека». Із цієї нагоди в Ужгороді відбулася конференція.
У 50-у річницю відходу до вічності народного художника України Йосипа Бокшая в Мукачівській греко-католицькій єпархії зініціювали конференцію «Йосип Бокшай: постать і спадщина». Конференція матиме продовження і у форматі відкриття виставки «Династія Йосипа Бокшая» в Угорському домі ім. Мігая Мункачі.
100 років від дня народження о. Олександра Легези вшанували в Мукачівській греко-католицькій єпархії. Розпочали літургією та конференцією в Ужгородській богословській академії імені блаженного священномученика Теодора Ромжі. Панахида відбулася і в Ужгородському кафедральному соборі. Про дідуся розповів більше о. Августин Соланський – теж священник, викладач академії.
«Україна – Чехія: культурна дипломатія та збереження спільної спадщини» – тема конференції, що зібрала учасників в Ужгородському скансені. Краловоградецький край та Закарпаття посилюватимуть культурну дипломатію.
Закарпатська область готується прийняти провідних експертів у сфері штучного інтелекту. 20 вересня в Ужгороді пройде конференція „Future Code: AI”, яка збере фахівців з усієї України, щоб обговорити ключові тенденції розвитку ШІ, його вплив на бізнес, освіту та державний сектор. Організатори наголошують, що участь у конференції безкоштовна, але обов’язкова попередня реєстрація. Для тих, хто не зможе відвідати захід особисто, буде доступна онлайн-трансляція. Деталі за посиланням. https://futurecode.itct.com.ua/
конференція (Сторінка 1)
