Польща приєднається до захисту повітряного простору країн Балтії з 1 квітня. Згідно із заявою міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, країна направить чотири винищувачі F-16 і 150 військовослужбовців до Литви в рамках місії з контролю повітряного простору, яка триватиме до 31 липня, повідомляє Index.
Це наш внесок у союзницький захист повітряного простору країн Балтії, який засвідчує нашу солідарність, – зазначив Косіняк-Камис.
Міністр оборони також торкнувся у своєму виступі питання спільної оборони Балтійського моря, наголосивши на операції «Балтійська гвардія», яку ініціювала Польща. «Оскільки це операція НАТО, ми беремо в ній участь разом. Ми розгортаємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води і діємо в районі Балтійського моря», – пояснив він.
Посилені заходи безпеки є особливо своєчасними у світлі останніх подій. Наприкінці 2024 року в Балтійському морі сталося кілька інцидентів, в тому числі пошкодження підводних кабелів зв’язку між Фінляндією і Естонією. Влада перехопила «Орел С», що входить до складу російського тіньового флоту. За даними слідства, екіпаж судна планував пошкодити інші об’єкти критичної інфраструктури, в тому числі силовий кабель Estlink 1 і газопровід BalticConnector.
Країни Північної Європи та Балтії у рамках військової підтримки України у 2025 році забезпечать підготовку й оснащення українського підрозділу числельністю з бригаду.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у заявах урядів Данії та Естонії.
Протягом 2025 року країни Північної Європи та Балтії забезпечать підготовку і оснащення українського підрозділу розміром з бригаду.
„Данія виділяє Україні додатково близько 2 мільярдів данських крон. Гроші підуть, серед іншого, на амуніцію для українських солдатів та розбудову українських сил розміром з бригаду разом з країнами Північної Європи та Балтії”, – зазначила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.
Прем’єр Естонії Крістен Міхал під час візиту до Києва розповів, що цей проєкт північних держав передбачає військову підготовку та оснащення підрозділу усіма необхідним спорядженням і боєприпасами. Про конкретні кроки у цьому напрямку домовляться ближчим часом.
Міхал додав, що зараз час робити „більше й швидше”.
„Естонія тримає слово і збільшить військову допомогу для України цього року ще на чверть, закупивши додаткові 10 тисяч снарядів на 25 млн євро. До цього додасться раніше обіцяна допомога від оборонпрому Естонії на 100 млн євро”, – зазначив він.
[type] => post [excerpt] => Країни Північної Європи та Балтії у рамках військової підтримки України у 2025 році забезпечать підготовку й оснащення українського підрозділу числельністю з бригаду. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1740413760 [modified] => 1740412464 ) [title] => Країни Північної Європи і Балтії підготують і спорядять українську бригаду [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=233358&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 233358 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 233359 [image] => Array ( [id] => 233359 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1.jpg [original_lng] => 83242 [original_w] => 1024 [original_h] => 564 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1-300x165.jpg [width] => 300 [height] => 165 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1-768x423.jpg [width] => 768 [height] => 423 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1.jpg [width] => 1024 [height] => 564 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1.jpg [width] => 1024 [height] => 564 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1.jpg [width] => 1024 [height] => 564 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/d9dcf67-k3w7-1024x564-1.jpg [width] => 1024 [height] => 564 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1740405458:3 [_thumbnail_id] => 233359 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1264 [translation_required_done] => 1 [_oembed_ca651fadcb109c4098e38d45a9045c6f] =>
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
У п’ятницю, 27 жовтня, під час прес-конференції міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте заявила, що країни Литва з країнами Балтії планують провести спільні навчання, щоб оцінити ефективність спільних алгоритмів щодо закриття кордону з Білоруссю.
„Ми підтвердили, що плануємо провести певні навчання між нашими установами в регіоні і спробувати подивитися, як цей алгоритм може працювати під час таких регіональних навчань. Це передбачено, і ми плануємо це зробити”, – зазначила Білотайте.
Вона зазначила, що співпраця демократичних держав регіону є „серйозним сигналом” ворожим державам.
[type] => post [excerpt] => У п'ятницю, 27 жовтня, під час прес-конференції міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте заявила, що країни Литва з країнами Балтії планують провести спільні навчання, щоб оцінити ефективність спільних алгоритмів щодо закриття кордону з Білор... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1698436560 [modified] => 1698431275 ) [title] => Країни Балтії проведуть навчання із закриття кордону з Білоруссю [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=166814&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 166814 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 166815 [image] => Array ( [id] => 166815 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0.webp [original_lng] => 157704 [original_w] => 960 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0-300x156.webp [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0-768x400.webp [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/246376-lithuania-bel-bord-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1698420476:8 [_thumbnail_id] => 166815 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2060 [translation_required_done] => 1 [_oembed_87b59bc9adb941ab51d4e62c9620826e] =>
30,000 Ukrainian recruits have now been trained on Op Interflex.
Defence Secretary @GrantShapps pays tribute to all those involved in the UK-led training programme, which delivered the promised target ahead of schedule.
Щонайменше у Литві та Естонії вересень 2023 року став найтеплішим в історії спостережень.
Про це повідомили метеорологічні відомства країн.
Литовська гідрометеорологічна служба LHMT повідомила, що середньомісячна температура у вересні склала 16,5°C, на 1,6 градуса перевищивши рекорд 60-річної давнини, повідомляє LRT.
„Це найтепліший вересень в історії сучасних спостережень, з 1961 року”, – прокоментували у відомстві.
Попередні „теплі” рекорди вересня реєстрували у 1975 і 2020 році, коли середньодобова температура місяця становила 14,8-14,9°C.
Естонське метерологічне відомство також заявило про найтепліший вересень в історії спостережень, повідомляє ERR.
Cередньомісячна температура склала 15.6°C, що на 3.4°C більше за середні показники 1991-2020 років. До цього настільки ж теплий вересень був у 1934 році, з середньою температурою 15.1°C.
Як зазначив представник метеослужби Таймі Пал’як, вересень за погодними показниками був немов ще один літній місяць.
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
Australia has just sweltered through its hottest 12 months on record, a weather official said Thursday, a period of drenching floods, tropical cyclones and mass coral bleaching. https://t.co/ikmC4SRSk5pic.twitter.com/cF7n8zv1R9
У рамках боротьби з неправдивою інформацією Радіо Вільна Європа та Радіо Свобода запустили власні російськомовні програми в країнах Балтії.
Нова програма Current Time Baltics орієнтована на російськомовне населення Естонії, Латвії та Литви, щоб надавати їм достовірну та актуальну інформацію.
Передумовою ініціативи стало те, що російськомовні громади, які проживають у країнах Балтії, раніше мали доступ лише до програм московського державного телебачення, що транслювалися з їх рідною мовою.
Після початку війни в Україні країни Балтії позбавили ліцензії на мовлення російські канали за поширення неправдивої інформації та воєнну пропаганду.
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
«Латвія не видаватиме гуманітарних або інших типів віз російським громадянам, які намагаються уникнути мобілізації», – заявив міністр закордонних справ країни Едгарс Рінкевичс у твітері в середу, посилаючись на «міркування безпеки».
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
У розмові з місцевими ЗМІ він сказав, що шанси бути прийнятими Латвією мають лише ті, хто зможе довести, що до мобілізації виступав проти війни і кому в росії за це «загрожує переслідування та покарання».
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс заявив місцевим ЗМІ, що Вільнюс не має «ані наміру, ані можливості» видавати візи всім росіянам, які звертаються за ними з «гуманітарних причин». Він пояснив, що всі візові заявки з росії розглядатимуться «як зазвичай», з огляду на інтереси національної безпеки. Водночас міністр додав, що Литва «має намір тримати двері відчиненими» для російської опозиції та громадянського суспільства.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас також повідомила про те, що її країна не приймає людей, які намагаються ухилитися від призову в росії. «Кожна людина відповідальна за дії своєї нації», – зазначила вона в інтерв’ю CNN і закликала росіян чинити опір.
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
Польща, Естонія, Литва і Латвія вирішили обмежити в’їзд для росіян із туристичною, культурною, спортивною та діловою метою. Відповідну спільну заяву 8 вересня оголосили прем’єри країн.
Прем’єр-міністри Матеуш Моравецький (Польща), Кая Каллас (Естонія), Інґріда Шимоніте (Литва) і Артурс Кріш’яніс Каріньш (Латвія) домовилися про спільний регіональний підхід щодо можливостей подорожей для громадян росії. У спільній заяві, оприлюдненій на сайті уряду Польщі, вказано, що тимчасові національні заходи, які засновані на спільному підході, мають набути чинності окремо в кожній країні до 19 вересня 2022 року. Зазначається, що такі обмеження впроваджують «для протидії прямим загрозам громадському порядку та безпеці».
«Ми вітаємо рішення призупинити угоду ЄС про спрощення візового режиму з Росією. Це необхідний перший крок. Однак необхідні подальші заходи для різкого скорочення кількості виданих віз (особливо туристичних) і скорочення припливу російських громадян до Євросоюзу та Шенгенської зони. Ми звернулися до Європейської комісії з проханням запропонувати відповідні візові заходи та заходи обмеження на в’їзд, які могли б однаково застосовуватися всіма державами-членами Європейського Союзу та асоційованими країнами Шенгенської угоди», – зазначили прем’єр-міністри у спільній заяві, додавши, що зараз триває пошук спільного підходу до обмежень на рівні ЄС.
Напередодні на брифінгу міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що проти ночі 19 вересня Естонія закриє свій кордон на в’їзд для росіян з шенгенськими візами. За його словами, те саме зроблять Латвія, Литва та Польща.
«Політична воля Естонії полягає в тому, що в ніч на 19 вересня набере чинності заборона на в’їзд в Естонію для громадян росії. Це стосується тих росіян, які мають візи, видані в Естонії, а також візи, видані в інших країнах ЄС», — розповів міністр закордонних справ.
У п’ятницю зранку, 9 вересня, міністр закордонних справ Латвії повідомив у Twitter, що уряд Латвії ухвалив рішення про обмеження в’їзду до країни громадянам росії, які мають шенгенські візи.
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
#Puma22 has just commenced! Being the biggest Visegrad Group countries' exercise of the year, it joints increased efforts of #V4 states' troops ????????and Allies from ??&?? further strengthening interoperability capabilities. #StrongerTogether#DeterAndDefendpic.twitter.com/3uKDuLpzSy
Minister @a_niedzielski, minister zdrowia ??Wiktor Laszko oraz ambasador ?? w ?? @Vasyl_Zvarych podczas odprawy samolotu z pacjentami z Ukrainy, którzy z Medevac Hub Jasionka trafią na leczenie do Norwegii i Holandii. Wkrótce kolejne tego typu loty. pic.twitter.com/N1hYJ8NiaM
EU officials: a ?? medical team has been granted access to #Saakashvili. No date yet when they will travel to #Georgia. and this is NOT about a transfer of the former President to Poland or elsewhere.
Сьогодні прем’єр міністр України Денис Шмигаль разом із президентами Естонії Аларом Карісом, Латвії Егілсом Левітсом, Литви Гітанасом Науседою та Польщі Анджеєм Дудою відвідали Бородянку під Києвом, яку розбомбили російські окупанти.
Про це повідомляє УНН із посиланням на Telegram глави українського уряду.
„Бачили численні руйнування будинків та інфраструктури в селах Київської області. Уздовж доріг — розстріляні та спалені автівки. На багатьох — напис „Діти”. Розповів нашим партнерам про численні злочини, які окупанти вчиняють на українській землі”, — написав Шмигаль.
Також політики говорили про необхідність введення масштабних санкцій, які допоможуть зупинити війну.
Окрім того, Денис Шмигаль підкреслив, що заарештовані кошти та власність росії за кордоном мають піти на відбудову зруйнованої та пошкодженої інфраструктури.
„Візит президентів чотирьох країн Євросоюзу на Київщину свідчить про міцну міжнародну коаліцію на підтримку України. І, сподіваюсь, переконає тих, хто сумнівається, в тому, що мати справу з росією — це фінансувати тероризм і геноцид українців”,— додав Шмигаль
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
#Puma22 has just commenced! Being the biggest Visegrad Group countries' exercise of the year, it joints increased efforts of #V4 states' troops ????????and Allies from ??&?? further strengthening interoperability capabilities. #StrongerTogether#DeterAndDefendpic.twitter.com/3uKDuLpzSy
Minister @a_niedzielski, minister zdrowia ??Wiktor Laszko oraz ambasador ?? w ?? @Vasyl_Zvarych podczas odprawy samolotu z pacjentami z Ukrainy, którzy z Medevac Hub Jasionka trafią na leczenie do Norwegii i Holandii. Wkrótce kolejne tego typu loty. pic.twitter.com/N1hYJ8NiaM
EU officials: a ?? medical team has been granted access to #Saakashvili. No date yet when they will travel to #Georgia. and this is NOT about a transfer of the former President to Poland or elsewhere.
Європейське агентство з контролю за повітряним рухом Eurocontrol повідомило у вівторок, що близько 100 рейсів європейських і британських перевізників літають над Білоруссю щодня, і було б краще, якби ці рейси перетинали країни Балтії.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Reuters.
„Авіакомпанії, що уникають повітряного простору Білорусі, можуть мати додаткові витрати часу і палива залежно від маршруту. Маршрути далеких перевезень, як правило, постраждають меншою мірою”, – повідомили в Eurocontrol.
У коментарі говориться, що над Білоруссю щодня літають близько 400 цивільних літаків, в тому числі 300 транзитних, з яких близько 100 експлуатуються авіакомпаніями ЄС або Великої Британії.
„Найбільш ефективним маршрутом для більшості перевізників, що пролітають над Білоруссю, буде зміна маршруту через країни Балтії”, – заявили в Eurocontrol.
Eurocontrol стягує збори за проліт над Білоруссю, які в 2019 році склали 85 мільйонів євро.
Зміни також торкнуться близько 20 аеропортів ЄС від Ларнаки до Гельсінкі, з яких виконуються рейси „Белавіа” в або з Білорусі.
?? Whether a snack or a food ingredient, did you know there are currently three insects authorised in the EU 'novel food'?
‘House cricket’, ‘yellow mealworm’ and ‘migratory locus’ are the three types of insects authorised as ‘novel food’ in the EU market. ? pic.twitter.com/PIvWNVWtBr
Dear Olena @ZelenskaUA, it took immense courage to resist Putin’s cruelty. ⁰ But you found that courage.
You have given courage to the whole nation. ⁰ And you have given hope to all of us ⁰ Glory to a country of European heroes. Slava Ukraini! #SOTEUpic.twitter.com/kCefu589pe
Drošības apsvērumu dēļ Latvija neizsniegs humānās vai cita veida vīzas tiem Krievijas pilsoņiem, kuri izvairās no mobilizācijas, kā arī nemainīs kopš 19.septembra ieviestos robežšķērsošanas ierobežojumus Krievijas pilsoņiem ar Šengenas vīzām
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
