За останні шість років чисельність армії Південної Кореї скоротилася на 20% – до 450 тисяч. Головним чином це сталося через радикальне зменшення в країні з найнижчим у світі рівнем народжуваності кількості чоловіків призовного віку, придатних до військової служби.
Ця ситуація спричиняє також брак офіцерів: наразі не вистачає 21 тисячі сержантів. Якщо така тенденція триватиме, це може призвести до оперативних труднощів, ідеться у звіті міністерства оборони країни, підготовленому депутатом від правлячої Демократичної партії Чу Міаєм.
Збройні сили Південної Кореї скорочуються з початку 2000-х років, коли на службі армії перебувало близько 690 тисяч військових. Темпи скорочення прискорилися наприкінці 2010-х років, досягнувши близько 563 тисяч у 2019-му. За останніми оцінками міністерства оборони, чисельність військовослужбовців Північної Кореї, які перебувають на службі, становить близько 1,2 мільйона осіб. Урядові дані показують, що у 2019–2025 роках кількість чоловіків віком від 20 років скоротилася на 30%. Це вік, коли більшість чоловіків складають іспит на придатність і йдуть на строкову 18-місячну військову службу.
Військові називають головною причиною скорочення терміну служби покращення можливостей, що відбулося завдяки військовому альянсу зі Сполученими Штатами та розвитку галузі експорту озброєнь.
Цього року оборонний бюджет Південної Кореї становить понад 43,9 мільярда доларів США, що перевищує оціночний обсяг економіки Північної Кореї.
Однак, за даними міністерства, для підтримки належної оборонної готовності армії не вистачає 50 тисяч солдатів. Офіцерському корпусу бракує 21 тисячі осіб.
Південна Корея належить до країн, населення яких старіє найшвидше у світі. У 2024 році тут був найнижчий у світі рівень народжуваності – 0,75. Цей показник означає середню кількість дітей, яку жінка народжує протягом свого репродуктивного життя.
Уряд прогнозує, що кількість населення, яка у 2020 році досягла свого піку в 51,8 мільйона, до 2072-го скоротиться до 36,2 мільйона.
(hirado.hu)
[type] => post [excerpt] => За останні шість років чисельність армії Південної Кореї скоротилася на 20% – до 450 тисяч. Головним чином це сталося через радикальне зменшення в країні з найнижчим у світі рівнем народжуваності кількості чоловіків призовного віку, придатних до в... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1755024360 [modified] => 1755015781 ) [title] => Армія Південної Кореї потерпає від демографічної кризи [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=250961&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 250798 [uk] => 250961 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 250799 [image] => Array ( [id] => 250799 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona.png [original_lng] => 1102871 [original_w] => 1638 [original_h] => 790 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona-300x145.png [width] => 300 [height] => 145 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona-768x370.png [width] => 768 [height] => 370 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona-1024x494.png [width] => 1024 [height] => 494 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona-1536x741.png [width] => 1536 [height] => 741 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona.png [width] => 1638 [height] => 790 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/koreai-katona.png [width] => 1638 [height] => 790 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1462 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 250799 [_edit_lock] => 1755004982:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 368722448000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 [5] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті [5] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 3186 [1] => 4361 ) [tags_name] => Array ( [0] => Корея [1] => криза ) ) [1] => Array ( [id] => 243168 [content] =>
Вісім країн-членів закликають до посилення координації всередині блоку, в тому числі з інституціями ЄС.
Вісім країн ЄС створили в четвер коаліцію з антикризової готовності, закликаючи до «термінових, скоординованих дій на європейському рівні», щоб зробити ЄС більш стійким до природних і техногенних катастроф.
Готовність до криз є національною компетенцією в ЄС, але нова коаліція у складі Бельгії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Швеції та Фінляндії зазначила у своїй заяві, що «зусилля країн-членів та інституцій ЄС» необхідні, «оскільки кризи стають все більш транскордонними, міжгалузевими і складними».
«Росія здійснює дестабілізуючі дії, які можуть вплинути на всі держави-члени. Ми бачимо, що ця здатність потенційно може бути збільшена, якщо Росія перестане так сильно втручатися в Україну – якщо ми досягнемо мирної угоди, – сказав міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін в інтерв’ю Euronews. – Ось чому дуже важливо, щоб усі країни-члени працювали над цивільною готовністю і зміцненням стійкості».
«Щоб мати надійну військову спроможність, ми повинні мати справу з кризами в нашому суспільстві у спосіб, який заслуговує на довіру. Ми повинні показати, що ми ніколи не здамося. Якщо ворог розпочинає несправедливий напад на нас, ми повинні дати зрозуміти, що ми стійкі – і ми повинні показати сильне суспільство, яке не сприймається як таке, що не варте нападу», – додав він.
На думку поедставників нової коаліції, ЄС повинен підвищити свою готовність і стійкість, в тому числі до військових, гібридних, терористичних і кримінальних загроз, іноземних маніпуляцій і втручань, а також інших порушень, викликаних природними або техногенними катастрофами.
Міністри, які взяли участь у зустрічі, домовилися розробити спільну коаліційну програму для реалізації Стратегії готовності ЄС, запропонованої Європейською Комісією два місяці тому.
Комісія стверджує, що існує потреба в гармонізації між 27 країнами-членами, оскільки рівень готовності до кризових ситуацій дуже різниться через різні оцінки загроз, що базуються на географічному розташуванні.
План виконавчої влади ЄС передбачає збільшення запасів життєво необхідного обладнання та матеріалів, включаючи медичні засоби протидії, критично важливу сировину та енергетичне обладнання, а також покращення співпраці між цивільними та військовими органами влади.
Однак головна ініціатива полягає в тому, що держави-члени мають розробити 72-годинний набір для виживання громадян. За словами тодішнього комісара з питань готовності до кризових ситуацій Хаджі Лахбіба, цей набір повинен включати їжу, воду, медикаменти, портативні радіостанції, ліхтарі, запасні батареї, зарядні пристрої, готівку, копії важливих документів, включаючи медичні рецепти, запасні ключі, теплий одяг і базові інструменти, такі як універсальні ножі.
Дехто одразу ж назвав цю ініціативу панікерством і нагнітанням страху, але тривале національне вимкнення електроенергії в Іспанії минулого місяця частково виправдало перестороги Комісії.
«У Нідерландах ми вже наполегливо працюємо над розвитком стійкості, але важливо не обмежуватися національними кордонами. Насправді ми можемо багато чому навчитися у більш розвинених країн навколо нас», – заявив Девід ван Веел, міністр юстиції та безпеки Нідерландів, наводячи в якості прикладу Швецію, Данію та країни Балтії.
«Стійкий Європейський Союз робить нас сильнішими і гарантує, що Європа готова до соціальних потрясінь, спричинених різними типами криз. Йдеться не лише про пакети допомоги на випадок надзвичайних ситуацій для громадян ЄС, а й про покращення, наприклад, електромереж чи іншої життєво важливої інфраструктури. Підготовлених громадян також можна розглядати як працівників цивільного захисту, які відновлюють зруйновані енергосистеми, гасять пожежі або надають першу допомогу в кризових ситуаціях», – додав він.
Група планує зустрічатися двічі на рік, наступна зустріч відбудеться у Швеції. За інформацією Euronews, Польща і Німеччина також висловили зацікавленість у приєднанні до коаліції.
Найвищий рівень спеки залишається чинним на Сицилії, де в понеділок Цивільний захист скликав кризову команду для подолання надзвичайної ситуації, спричиненої температурою в понад 45°С.
Уже кілька днів у кранах Катанії, де проживає трохи менше 300 000 мешканців, немає води. Згідно з недільною заявою муніципальної водопостачальної компанії Sidra, місто «майже повністю залишилося без води».
Комунальне підприємство пояснило ситуацію перебоями з енергопостачанням, а енергетична компанія послалася на сильну спеку. Трубопроводи під розплавленим асфальтом, температура якого сягнула майже 50°С, вийшли з ладу.
Повідомлялося також про відключення електроенергії і в кількох інших сицилійських містах.
Мер Катанії Енріко Тарантіно звернувся з проханням оголосити надзвичайний стан. Рішення щодо цього буде прийнято головою служби з надзвичайних ситуацій Нелло Мусумечі в понеділок на зустрічі з представниками влади та комунальних підприємств.
У той час як на північ Італії прийшли сильні шторми і зливи, південні провінції все ще перебувають у полоні спеки, яка, за прогнозами, триватиме до середи.
Очікується, що в Палермо та його регіоні буде 45°С, а в Катанії та Сіракузах – 48°С.
У найближчі дні на Сардинії температура залишатиметься значно вищою за 40°С, вона може піднятися до 48°С.
Температура морської води там уже перевищує 30°С.
На островах полегшення погодних умов очікується з середи.
У Римі, за прогнозами, у понеділок температура сягне 39°С, а в наступні дні опуститься нижче 35°С.
Більшість українців побоюється більше економічних наслідків карантину, ніж епідемії коронавірусу.
Про це свідчать опубліковані результати власного соціологічного опитування «Оцінка успішності влади та реакція суспільства на події, пов’язані з епідемією коронавірусу» на сайті Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Зокрема, зазначається наступне: «З 27 по 30 березня 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів…
В ході опитування проведено 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які були проведені з 21 по 25 лютого, 15 по 18 грудня, з 22 по 25 листопада, з 4 по 7 листопада, з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року».
І, ось деякі результати цього соціологічного дослідження: 40% опитаних (респондентів – авт.) вважають, що влада успішна в протидії епідемії коронавірусу, 48% – притримуються думки, що неуспішна; 17% опитаних вважають, що влада успішна в запобіганні можливих економічних труднощів в Україні, пов’язаних з епідемією коронавірусу; 57% думають, що неуспішна; 17% респондентів думають, що влада успішна у забезпеченні доступності медичних послуг для громадян, 70% вважають, шо не успішна.
Близько половини українців (49%) думають, що обмежувальні заходи спрямовані на протидію епідемії коронавірусу були прийняті вчасно; 38% думають, що влада запізнилася з протидією епідемії; 5% притримуються думки, що обмежувальні заходи було вжито передчасно.
43% опитаних українців виступають за більш жорсткі заходи забезпечення карантину, ніж зараз; 40% думають, що вжиті заходи цілком адекватні ситуації; 9% притримуються думки, ці заходи повинні бути менш жорсткими, введено занадто багато непотрібних обмежень; 1% вважають, що ніяких обмежувальних заходів взагалі не потрібно.
Говорячи про проблеми і складнощі, які їх зараз турбують, респонденти найчастіше за все називали такі (можна було обрати до 3 відповідей): переживають за здоров’я близьких – 38%; сильно зросли ціни на продукти харчування – 29%; складно купити засоби індивідуального захисту: маску, рукавички, рідину для дезінфекції – 27%; виникли фінансові труднощі – 20%; побоюються, що не зможуть отримати медичну допомогу в разі необхідності – 20%; респондент сам (сама) боїться захворіти – 12%; постійно переживає через невизначеність ситуації – 12%; потрібно поїхати в інший населений пункт, а транспорт не ходить – 11%; потрібно їздити на роботу, а громадський транспорт майже не працює – 10%; виникли складнощі з купівлею продуктів харчування та необхідних у побуті речей – 6%; респондента відправили в неоплачувану відпустку – 5%; респонденту загрожує втрата роботи – 4%; стало складно вести свою підприємницьку діяльність – 4%.
Тим респондентам, хто має роботу, та є найнятим працівником, ставилось питання про те, чи виникли у них наступні складнощі на роботі (можна було обрати усі відповіді, що підходять): невиплата зарплати – 3%; запропонували піти в неоплачувану відпустку – 12%; запропонували звільнитися через скорочення – 2%; запропонували погодитися на зниження зарплати – 6%; у 79% зайнятих жодної з цих проблем поки що не виникало.
43% респондентів більше побоюються економічних наслідків від введення карантинних обмежень, ніж епідемії коронавірусу; 34% більше побоюються епідемії коронавірусу в Україні; 14% не побоюються ні першого, ні другого, вважаючи, що ситуація нормалізується протягом 1-2 місяців.
