На посаді міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко обіцяє повністю вакцинувати 5 млн українців за літній період. Тобто зробити 10 млн щеплень.
Про це він заявив на засіданні парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Зокрема, на засіданні профільного комітету, який розглядає його призначення міністром охорони здоров’я, він дав обіцянку, що в літній період буде зроблено 10 млн щеплень.
„10 млн щеплень, тобто (вакцинують, – ред.) 5 млн українців. Але це як мінімум і гарантовано”, – підкреслив Ляшко.
Незважаючи на те, що Штефан Холі вже перехворів на коронавірус у грудні минулого року, його останній тест виявився позитивним, передає інформаційний портал Portfolioз посиланням на Paraméter.sk.
Політик легко переносить інфекцію, але його найближчий персонал був змушений піти на карантин. Більшість працівників почуваються добре, тести водіїв дали негативний результат.
У п’ятницю Штефан Голі полетів до своєї родини, яка мешкає у Великобританії, а в неділю ввечері повернеться до Словаччини. Віцепрем’єр-міністр їздить на роботу й додому таким чином уже три роки, і тепер удруге за три місяці заразився коронавірусом, пише Paraméter.sk з посиланням на портал Denník N.
Холі наразі не користується особливим дозволом, наданим головним лікарем країни, оскільки епідеміологічні правила більше не перешкоджають його поїздкам. «Перевага» його становища полягала в тому, що в грудні він уже перехворів на COVID-19 і кілька разів проходив тестування.
Віцепрем’єр-міністр звернув на себе увагу громадськості наприкінці минулого року, коли після повернення з Великобританії в нього та кількох членів уряду результати тестів на коронавірус виявилися позитивними.
Today, the United States donated nearly 500,000 COVID-19 vaccine doses to Ukraine. We are proud to support the people of Ukraine in their fight against COVID-19. pic.twitter.com/d9ugSA0N2G
Головний санлікар України Віктор Ляшко заявив, що система охорони здоров’я України повинна впоратись за умови захворюваності у 10 тис. нових випадків на добу. Про це він сказав в ефірі одного з телеканалів.
„Зараз, за нашими розрахунками, система охорони здоров’я повинна впоратись (з 10 тис. нових випадків на добу). Але 10 тисяч – це ми говоримо про всю країну. Якщо ці 10 тисяч будуть локалізовані у Харкові, в Києві, або в якомусь конткретному місті – буде досить складно”, – зазначив Ляшко.
З його слів, кожній області МОЗ прораховує певні варіанти, враховуючи динаміку і показники.
In 6 months, @u24_gov_ua united hundreds of thousands of people from all over the world in helping ??. We are grateful to everyone for supporting our values, for believing in ?? and our victory. We feel that the world is supporting ??, and this gives us strength in our struggle. pic.twitter.com/gNj0ZeCjmz
Experts have said since summer what will be required for Ukraine to restore its territory: Long range fires and tanks, and plenty of ammunition. Drones and F-16s would speed things up. Why delay while more innocent Ukrainians die and Russia rearms?
Сьогодні, 19 червня Верховна Рада України призначила Романа Абрамовського міністром захисту довкілля та природних ресурсів. За відповідний проект Постанови Верховної Ради проголосували 264 народних депутата України, повідомляє пресслужба уряду.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представляючи кандидата на посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів зазначив, що Роман Абрамовський діючий заступник міністра енергетики та захисту довкілля. «Він має надзвичайно успішний досвід роботи як в бізнесі, так і в державній службі. Після наших співбесід, консультацій з Романом Романовичем було прийнято рішення, що він візьме на себе таку велику відповідальність за екологію України», – зазначив очільник Кабміну.
У свою чергу Роман Абрамовський, виступаючи з парламентської трибуни, наголосив, що в екологічній політиці на сьогодні дуже багато викликів, і всі ці виклики Уряду зрозумілі. «Я чітко знаю, що робити, щоб ліквідувати і наслідки промислового забруднення, ще багато питань в лісовому господарстві, багато питань в інфраструктурі поводження з відходами, в тому числі з радіоактивними. Ми вступили в період маловоддя, це теж неабиякий виклик, якому прийдеться дати раду. Є також питання, які стосуються рибного господарства і рибної політики. В мене є чіткий план, як зробити так, щоб рибне господарство приносило користь державі, а не окремим ділкам», – заявив новопризначений міністр захисту довкілля та природних ресурсів.
Також він висловив сподівання на плідну співпрацю з Верховною Радою. «Без Парламенту ми не зможемо провести системні реформи, які у нас на порядку денному. Це і реформа ринку деревини, це і реформа рибної галузі, реформа контролю запобігання промислового забруднення, адаптації до змін клімату, реформа системи торгівлі викидами тощо», – підсумував пан Абрамовський.
До відома, Роман Романович Абрамовський народився в 5 жовтня 1973 року, у Комсомольську-на-Амурі Хабаровського краю. У 2006 році закінчив Київський національний університет внутрішніх справ. З 1992 року працював на керуючих посадах різноманітних підприємств – «Юрзовнішконсульт», «Украгробізнес», «Консул-моторс», «Автоленд», «ЕМЗ Металіст», «Укрстальконструкція», «Ріола-Модуль ЛТД». Низка цих підприємств пов’язана з колишніми власниками «Індустріального союзу Донбасу» Віталієм Гайдуком та Сергієм Тарутою. До речі, Сергій Тарута сьогодні є народним депутатом від «Батьківщини».
Що цікаво, у Романа Абрамовського є власний бізнес, пов’язаний з будівництвом та виробництвом і продажем електроенергії. А також дуже солідна декларація. Міністр має 800 тисяч євро на рахунку у банку та понад $300 тис. готівки, а його дружина – понад 35 тис. євро готівки, $77 тис. в у банку і ще $405 тис. готівки.
6 грудня Закарпаття відвідала міністр освіти і науки України Ганна Новосад, яка у рамках робочої поїздки зустрілася з керівниками угорських товариств краю – головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем, головою Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдікою Орос та головою ГО «Демократична спілка угорців України» Ласло Зубаничем.
Швидше за все, головним завданням візиту міністра і було знайти спільну мову з угорською громадою Закарпаття. Адже угорці краю дуже обурені діючим законом про освіту, який передбачає перехід на навчання в школах з рідної (угорської) мови на державну – українську.
На зустрічі, яка пройшла у приміщенні Закарпатської ОДА також були присутні Надзвичайний і Повноважний посол України в Угорщині Любов Непоп, заступник голови облдержадміністрації Ольга Травіна, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгород Йожеф Бугайла, директор департаменту освіти і науки ОДА Ганна Сопкова та заступник начальника управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва Закарпатської ОДА Валентин Веремчук.
Під час зустрічі Ганна Новосад підкреслила, що новий уряд і МОН будуть і надалі впроваджувати положення Закону «Про освіту» водночас врахувавши зауваження Венеціанської комісії щодо продовження перехідного періоду. За словами очільниці МОНу «влада готова вислухати пропозиції угорської нацменшини щодо цього процесу українізації шкіл нацменшин». Пані міністр також підтвердила, що українську мову будуть впроваджувати поступово і вже з 2023 року у школах нацменшин перейдуть на вивчення предметів виключно українською мовою. Таким чином, зникне саме поняття школа нацменшин, бо освіту у всіх школах будуть здобувати виключно українською мовою. Для цього профільне міністерство буде адаптовувати всі підручники.
Ганна Новосад також наголосила, що діючий закон відповідає міжнародним стандартам і визнаний таким, що відповідає Основному Закону, Конституційним судом (у липні 2019 року Конституційний суд поставив остаточну крапку у цьому питанні визнавши його конституційним – авт.). Водночас, зауважила, що міністерство готове вислухати і врахувати слушні пропозиції угорської громади щодо розробки нормативних документів, програм і стандартів, підготовки вчителів, видання підручників та словників тощо і для цього ініціює робочу зустріч з фахівцями у столиці.
На зустрічі пані Ганна також підкреслила, що найближчими роками уряд інвестуватиме в підготовку вчителів української мови угорських шкіл, вони пройдуть системне підвищення кваліфікації. Також інвестуватимуть у підручники, які мають бути адаптовані для вивчення української мови в угорських школах.
Представники угорських організацій краю подякували пані міністр за увагу до проблеми освіти у школах з викладанням предметів угорською мовою і водночас висловили занепокоєння щодо повільних темпів впровадження раніше досягнутих домовленостей та наголосили, що мають власні напрацювання в освітній сфері. Пакет своїх вимог і документів вони передали пані Новосад.
Насамкінець зустрічі заступник голови ОДА Ольга Травіна анонсувала форум етнонаціональностей, який відбудеться 11-12 грудня в Ужгороді і запросила учасників нинішньої зустрічі взяти у ньому участь. Зокрема, на ньому і буде нагода продовжити обговорення теми освітнього процесу у національних школах Закарпаття.
Вже по завершенню зустрічі голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович у коментарі виданню «Kárpátalja» розповів, що точки зору щодо ключових питань залишилися незмінними:
«На думку пані міністр процес спрямований на ліквідацію освіти мовою національних меншин вже доконаний факт. Вони не готові змінювати прийнятий закон, і згідно рішення Конституційного суду вважають його остаточним. Розбіжність полягає і в тому, що на думку міністерства, вони вже виконали близько 90 % рекомендацій Венеціанської комісії, проте це далеко не так. Позиції щодо цього питання досить жорсткі – угорська громада Закарпаття не готова зректися свого законного права навчатися рідною мовою.
Під час обговорення ми підняли й декілька практичних питань, таких як навчальні плани для шкіл з угорською мовою викладання, забезпечення їх необхідними підручниками, словниками, які до цих пір ще не вирішені. В цій зустрічі був сенс, адже такі обговорення мають відбуватися й надалі. Основний висновок після сьогоднішньої зустрічі наступний: наші очікування, що після приходу до влади нового Президента Володимира Зеленського та політичної сили «Слуга народу» питання з освітою національних меншин все-таки вирішиться, все ж не отримали позитивного результату».
Ілдика Орос, у свою чергу, зауважила, що принесла на зустріч з пані міністр всі копії документів та методичних листів, що надсилалися до МОН, адже не була певна чи Ганна Новосад їх має.
Також пані Ілдіка зазначила наступне: «Проблема в тому, що немає політичної волі для розуміння того, що права національних меншин дійсно звузили. Пані міністр говорить про рішення Конституційного суду щодо конституційності мовного закону, однак ми з цим не погоджуємося, адже нас позбавили прав, якими ми володіли понад 150 років. Ми і далі будемо наполягати на тому, що кожен має право навчатися рідною мовою.
Якщо розпочнеться конструктивна робота, де до нас відноситимуться як до партнерів, прогрес стане можливим. Цього я сьогодні не відчула. Сподіватимемось, що в професійних та практичних питання все-таки відбудуться позитивні зрушення».
Ласло Зубанич додав, що позиція залишається незмінною: «Ми також наполягаємо на правах, які зосереджуються на викладанні рідною мовою, а не на викладанні рідної мови на всіх ланках. Ми тут дотримуємося спільної точки зору (разом із Василем Брензовичем та Ілдікою Орос – авт.), що на пропозиції представників національних меншин все-таки потрібно звертати увагу, адже ми теж зацікавлені у якісному вивченні державної мови».
Наступним етапом робочої поїздки для пані Новосад була зустріч із представниками ЗМІ Закарпаття. Під час неї очільниця МОН констатувала кілька положень, зокрема: «Для Уряду питання є однозначним – ми продовжимо імплементацію Закону «Про освіту» і тих рекомендацій, які надала Венеціанська комісія. Ми свою позицію будуємо на двох надважливих речах. Перше – нам важливо, щоб кожна дитина, незалежно від її місця проживання, етнічного походження й інших чинників, мала доступ до якісної освіти в Україні і володіла державною мовою, яка необхідна для нормального життя в українському суспільстві. Друге – Конституційний суд чітко сказав, що освітній закон є конституційним. Тому повертатися до різних припущень, нарікань чи інсинуацій ми не будемо». При цьому уточнила: «Право на навчання рідною мовою повністю у початковій школі, а також з ряду предметів у старшій школі, зберігатиметься».
У ході зустрічі пані Новосад торкнулася і питання НУШ (Нової української школи). Реформа у цьому напрямку продовжиться. Зокрема, міністерство виділяє 3,5 млрд гривень на освітній простір НУШ. Також планується контрактна система праці для директорів шкіл.
Нагально планують у міністерстві вирішити і проблеми із вбиральнями на вулицях у школах Закарпаття. А таких у нашій області ще 102. Також 16 мільйонів гривень будуть виділені на покращення харчоблоків та їдалень у освітніх закладах. Закарпаття чекають і дотації для будівництва опорних шкіл. Наша область у цьому показнику на останній сходинці, адже в нас таких шкіл немає взагалі. В планах виділити 600 млн гривень на будівництво таких шкіл. У цю суму входить і забезпечення перевезення школярів до школи.
Загалом під час візиту на Закарпаття Ганна Новосад відвідала ще Свалявський професійний будівельний ліцей, зустрілася з керівництвом та освітянами області в Ужгороді, де обговорила найбільш актуальні проблеми освіти в цілому та Закарпаття, зокрема.
