Безперервність, схожість і, водночас, паралельне зіставлення зовсім різних світоглядів, художніх почерків, несподівані роботи, калейдоскоп кольорів і тем. Картини, скульптури, мала пластика, кераміка — усе це створює мистецьку атмосферу, що захоплює глядачів і фахівців, які знайомляться з творчістю п’яти митців династії Бокшай. У залі Угорського дому імені Мігая Мункачі здійснилася давня мрія — на відкриття виставки, де представлено твори художника-графіка Йосипа Бокшая, його сина, художника Йожефа Бокшая-молодшого та художника Франциска Ерфана, художниці-керамістки Ірини Ерфан та її батька, львівського скульптора й живописця Володимира Перепадя зібралася мистецька спільнота Мукачева та Ужгорода.
ТОВ «Захід Фінанс Груп» та Консульство Угорщини в Берегові організовують з нагоди 100-річчя від народження Анни Горват серію заходів. Перший із них відбувся 5 листопада в новоствореному Музеї та творчому центрі ім. Анни Горват, який незабаром відкриється, а також у сусідньому Будинку для паломників ім. Ференца Пастора. Учасники події вшанували пам’ять видатної скульпторки, керамістки, художниці-графіка Анни Горват. Під час заходу відбулося також вручення відзнаки імені Ференца Пастора, колишнього єпископського вікарія, репресованого радянською владою. Нагороду отримав Іштван Ґрежа, голова громадської організації «Закарпатська спілка» (Kárpátaljai Szövetség).
Спочатку відбулася коротка екскурсія Музеєм та творчим центром ім. Анни Горват, який знаходиться біля берегівської римо-католицької церкви. Присутні оглянули роботи мисткині, а після цього перейшли до Будинку для паломників ім. Ференца Пастора. Там відбулася вже 10-та церемонія вручення Премії ім. Ференца Пастора, заснованої Берегівською римо-католицькою парафією. Щороку цю відзнаку вручають особі, яка багато зробила для парафії та її діяльності. Цього разу лауреатом премії став Іштван Ґрежа, адже він має значні заслуги в інфраструктурному розвитку парафії. Нагороду вручив Янош Молнар, настоятель Берегівської римо-католицької парафії.
У лаудації, текст якої зачитав Іштван Бардош, наголошувалося, що Іштван Ґрежа як уповноважений міністра, відповідальний за розвиток транскордонної співпраці між областю Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаттям та координацію Програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського басейну, здійснив вагомий внесок в оновлення дитячих садочків нашого краю, які стали символом віри в майбутнє. З іменем Іштвана Ґрежі пов’язана й програма «Угорський дім», котра надзвичайно успішно реалізовується в області. Крім того, лауреату премії багато чим завдячує і Берегово, оскільки він узяв на себе значну роль у відкритті кінної статуї Ференца Ракоці та пам’ятника Шарі Федак, а також фінансово підтримав встановлення в місті монумента Тарасу Шевченку. Проєкти, які курирував Іштван Ґрежа, слугували інтересам місцевих мешканців незалежно від їхньої національності, сприяли розвитку політичних, економічних, культурних, релігійних, освітніх, медичних та гуманітарних відносин між Угорщиною та Україною, зокрема із Закарпаттям.
Як зазначив під час свого виступу після вручення відзнаки сам лауреат, його виховали так, що він виконував надані йому доручення та завдання з честю, а не за нагороди чи визнання. «Торік я отримав нагороду від реформатської громади словацької Верховини, а тепер від римо-католиків Берегова, що є для мене великою честю. Крім того, сьогодні я маю можливість подякувати за всю ту доброту і любов, яку відчув тут, на Закарпатті. Як було сказано в лаудації, я прибув у край після тривалої вимушеної перерви, точніше, Закарпаття закрили для мене на довгий час, у тому числі людей, які живуть у краї», – зазначив колишній уповноважений міністра. «Тут ще є над чим працювати, від Рахова до Вишкова. Хотілося б, аби Угорщина, діячі, які реалізують угорську національну політику, продовжували цю справу. Я був би радий узяти в цьому участь як приватна особа або ж як офіційна. Адже переконаний, що яким би важким не був нинішній період, Східна та Центральна Європа, зокрема Карпатський басейн та Закарпаття, приречені на успіх», – додав Іштван Ґрежа. А відтак зауважив, що вручення відзнаки проводиться в рамках ушанування пам’яті видатної мисткині. «Це нагадує, що тільки одне може зберегти народ – культура. Відповідно, нас – угорська культура. А культура немислима без збереження й захисту рідної мови, без розвитку та організації навчання рідною мовою. […] Сподіваюся, що попри всі негативні відчуття, коли нинішній серйозний конфлікт закінчиться, багато закарпатців повернуться додому, адже в інших краях їм просто некомфортно. У мене є також надія, що ми завжди матимемо патріотичний угорський уряд, зокрема коли треба буде будувати, і в цій роботі можна розраховувати на мене», – наголосив він, подякувавши за відзнаку.
Нагородженого першим привітав Йосип Торпої, директор ТОВ «Захід Фінанс Груп», засновник Музею ім. Анни Горват. Він повідомив, що вшановуючи пам’ять мисткині, учасники заходу відвідали школу, яка носить її ім’я. «Було приємно побачити, як учні зберігають пам’ять про Анну-нейни. У школі також є невеликий музей, де можна побачити роботи керамістки. Наш обов’язок – берегти пам’ять про відому уродженку міста», – зазначив пан Торпої. Протягом останніх років у краї відкрили кілька будинків-музеїв і творчих центрів. На думку Йосипа Торпої, Музей ім. Анни Горват, створений за підтримки угорського уряду, теж буде успішно виконувати свою місію. А відтак нагадав, що спадщиною мисткині керує Єва Фінта, поетеса, лауреатка Премії ім. Аттіли Йожефа, яка живе в Угорщині. Пан Торпої також подякував дипломатичним представництвам Угорщини в Ужгороді та Берегові за допомогу в поверненні спадщини додому, де тепер її можна представити громадськості. «Наше завдання – ознайомлювати мешканців краю, зокрема на прикладі творчості Анни Горват, з тими людьми, які змогли залишитися угорцями, хоч як нелегко це було в той час, коли вони жили, а також гідно зберігати пам’ять про них», – додав Йосип Торпої.
«Анна Горват досі залишається прикладом для наслідування та вчителем поколінь», – підкреслив очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. «Для неї мистецтво так і не стало товаром, а залишилося засобом самовираження, що живиться внутрішньою мотивацією. Роботам Анни Горват місце не на полицях галерей, а в музеях. У них одночасно відображаються талант, творчість, креативність, боротьба за виживання закарпатців. Її стосунки з мистецтвом унікальні, необхідні знання вона здобувала самостійно. Дуже важливо, що за підтримки уряду Угорщини створено музей Анни Горват, який стане гідним місцем для презентації її творчості та життєвого шляху», – наголосив дипломат.
«На мою думку, сьогодення не може існувати без культури, без неї ми не можемо сподіватися на майбутнє. Важливо, що завжди є факелоносці, такі люди, як Анна Горват, котра вміла чудово творити навіть у важкі часи. Її роботи – відбиток епохи», – зазначив під час свого виступу закарпатський скульптор, учень Анни Горват, Петро Матл. Він також висловив радість з приводу створення музею. У своїй зворушливій промові скульптор згадав колишню вчительку як самовіддану людину, котра підтримувала всіх, у кому бачила талант і цінність, а також тих, хто мав певні фізичні вади. Життя останніх, за словами Петра Матла, здобувало сенс за підтримки Анни Горват.
На завершення заходу присутні переглянули документальний фільм про видатну мисткиню, створений режисеркою Рітою Фегер.
На Закарпатті відзначили лауреатів обласних премій у галузі літератури і мистецтва за 2022 рік. Нагороджені: лауреати премії ім. Ф. Потушняка у галузі літератури, премії ім. Д. Задора у галузі музичного та виконавського мистецтва, премії ім. братів Шерегіїв у галузі театрального мистецтва, премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі у галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, премії ім. К. Балог у галузі хореографічного мистецтва. Розмір премії складає 10 тис. гривень для окремого переможця та 15 тис. гривень у колективній номінації.
