Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова – українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої “лагідної українізації”, яка не передбачає тиску в побуті.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіввиконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
За словами соціолога, 66% українців вважають, що єдиною державною мовою в Україні має бути саме українська. Такі результати показують соціологічні дослідження.
“Якщо говорити про статус російської мови, то 66% українців відповідають, що єдиною державною мовою має бути саме українська”, – зазначив Грушецький.
Ще 24% респондентів допускають можливість другої офіційної мови на регіональному рівні, однак більшість із них не хотіли б бачити російську офіційною саме у своєму регіоні.
Після початку повномасштабної війни ставлення до вивчення російської мови в освіті суттєво змінилося.
“Більше половини респондентів кажуть, що російську не потрібно вивчати в школах взагалі”, – наголосив представник КМІС.
Водночас 38% опитаних вважають, що російську мову все ж варто вивчати в певному обсязі – зокрема для розширення кругозору, розуміння мови ворога або через те, що частина українців досі нею спілкується.
Цього року соціологи провели окремий експеримент, зачитуючи респондентам деталі різних моделей мовної політики – від жорсткої українізації до м’яких і компромісних варіантів. Результат виявився несподіваним.
“Понад половина українців готові підтримати і жорстку українізацію, і м’яку українізацію, і навіть приховану русифікацію”, – пояснив експерт.
Метою дослідження було з’ясувати, яка мовна політика веде до суспільного консенсусу.
Найбільш прийнятною для суспільства виявилася саме модель лагідної українізації.
“Вона передбачає, що українська є єдиною державною та офіційною мовою, є єдиною в сфері навчання, створюються умови для поширення українськомовного контенту, але при цьому немає примусу щодо російської в побуті”, – пояснив Грушецький.
За його словами, такий варіант підтримують близько 90% українців – незалежно від регіону чи мовної групи.
“Якщо ми будемо рухатися в такому ключі, це буде підтримано суспільством без провокування конфліктних ситуацій”, – наголосив він.
Соціолог зазначає, що за останні 15-20 років в Україні відбулася суттєва еволюція поглядів.
“Ми пройшли шлях від значної частки українців, які хотіли бачити російську другою державною, до переважної підтримки української як єдиної державної”, – зазначив він.
Водночас у повсякденному житті мовне питання довгий час не було серед пріоритетних проблем.
“В наших опитуваннях питання мови було десь на 20 місці за важливістю. Українці жили у формулі толерантного співіснування – українська як державна, а в побуті всі могли порозумітися”, – підсумував Грушецький.
[type] => post [excerpt] => Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова - українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої "лагідної українізації", яка не передбачає тиску в побуті. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766151360 [modified] => 1766149968 ) [title] => Скільки людей підтримують статус української мови як єдиної державної [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=266354&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 266354 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 110925 [image] => Array ( [id] => 110925 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [original_lng] => 8489 [original_w] => 277 [original_h] => 182 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 539 [_thumbnail_id] => 110925 [_edit_lock] => 1766143003:8 [_algolia_sync] => 586995412002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 931 [1] => 899 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => мова [1] => опитування [2] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 263544 [content] =>
25 – 26 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II відбувся заключний захід міжнародного проєкту «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті». Протягом двох днів викладачі та студенти кафедри філології, а також науковці з кількох країн обговорювали питання багатомовності, мовних прав та розвитку мовної безбар’єрності вздовж угорсько-словацько-румунсько-українського кордону.
Захід підсумував роботу міжнародного проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Language APL – «Транскордонна мовна безбар’єрність у публічному житті», що стартував 1 січня 2025 року. Партнером ініціативи виступає благодійний фонд «За угорський університет Закарпаття» (КМЕ ЖА). Мета проєкту – сприяти формуванню та розвитку мовного різноманіття у прикордонних регіонах чотирьох країн та створювати умови для вільного використання рідних мов у публічній сфері.
Офіційне відкриття конференції відбулося 25 листопада.
Ректор Університету Ракоці Степан Черничко, вітаючи присутніх, зазначив, що участь у проєкті стала важливим професійним і практичним досвідом як для організаторів, так і для дослідників.
Директорка БФ «За Закарпатський угорський інститут» Тинде Товт нагадала про цілі проєкту та підкреслила вагомість правових основ мовної доступності на Закарпатті.
Консул Угорщини в Берегові Ласло Віда наголосив, що багатомовність має реальний і практичний вимір: від двомовних вивісок до можливості отримувати медичні чи адміністративні послуги рідною мовою.
До учасників звернулася й депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц, яка підкреслила роль мови як фундаменту культури та ідентичності закарпатських угорців.
Голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак, голова Сату-Марської повітової ради Чаба Патакі та міський голова Берегова Золтан Баб’як торкнулися тем збереження мов меншин, значення багатомовності для громад та важливості підтримки рідної мови у повсякденному житті.
Під час урочистого відкриття були вручені нагороди організаціям та діячам, які активно сприяють розвитку багатомовності в освіті, підприємництві, публічному житті та медіа. Відзнаки отримали: TV21 Ужгород, Великодобронський ліцей, Акнасолатинська територіальна рада, Franklin’s Store та Cafe Fratelli.
Після урочистої частини розпочалося пленарне засідання.
Першим виступив лінгвіст Петтері Лайхонен (Університет Ювяскюля, Фінляндія), представивши особливості конституційного білінгвізму в Фінляндії.
Степан Черничко окреслив основні зміни мовного законодавства та перспективи мовної доступності на Закарпатті.
У другій половині дня прозвучали доповіді:
Анджели Шорбан (Румунія) — про подолання мовних бар’єрів;
Ілдіко Ванчо (Словаччина) — про становище міноритарних мов у Словаччині;
Іштвана Козмача (Словаччина) — про видимість «малих мов» у контексті мовних прав.
26 листопада робота продовжилася в чотирьох секціях, де дослідники обговорювали ключові аспекти мовної безбар’єрності та її впровадження в освіті, адміністрації, медіа й сфері послуг.
Проєкт HUSKROUA Language APL реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027.
Заключна конференція в Університеті Ракоці не лише підсумувала масштабну міжнародну роботу над темою мовної доступності, але й засвідчила зростання інтересу науковців та представників громадськості до розвитку багатомовності в прикордонних регіонах. Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних викликів та окреслення нових напрямів досліджень і практичних ініціатив у сфері мовних прав.
Уряд Норвегії оголосив про зміни у мовних вимогах для іноземців, які претендують на отримання дозволу на постійне проживання. З 1 вересня 2025 року скасовується вимога щодо усного володіння норвезькою мовою, проте рівень необхідних знань підвищується з А1 до А2.
«Іноземці, які бажають отримати дозвіл на постійне проживання в Норвегії, повинні мати певний рівень усного володіння норвезькою мовою. Здатність розмовляти та розуміти норвезьку мову є важливою передумовою для участі в освіті та роботі», — заявила міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.
Зазначені рівні відповідають Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (A1, A2, B1, B2, C1, C2), де A1 є найнижчим рівнем. Рівень А2 означає, що людина може розуміти просту повсякденну мову та легко висловлюватися на теми, що стосуються її особистості, сім’ї, безпосереднього оточення та роботи. Вона також може керувати простими та буденними розмовними ситуаціями, якщо співрозмовник говорить повільно та чітко.
Норвезька вимога не застосовується, якщо іноземець документує особливі причини, пов’язані зі здоров’ям, або особисті обставини, на які він не має впливу. Це може стосуватися дорослих іммігрантів з невеликою шкільною освітою або без неї, які мають обмежений рівень грамотності, а також людей похилого віку. Такі особи можуть бути звільнені від необхідності складати тест з норвезької мови на рівні А2.
Нові правила застосовуватимуться до заяв на отримання посвідки на постійне проживання, поданих після 1 вересня 2025 року.
Про значне посилення імміграційних правил оголосив у понеділок прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер.
Виступаючи на пресконференції на Даунінг-стріт, лідер лейбористів заявив, що за останні роки правління попереднього уряду консерваторів чиста легальна імміграція збільшилася в чотири рази між 2019 і 2023 роками, і до 2023 року кількість іммігрантів наблизиться до кількості населення Бірмінгема, другого за величиною міста Великобританії, де живе понад мільйон осіб.
Стармер заявив, що лейбористський уряд, який перебуває при владі після загальних виборів у липні минулого року, «покладе край цьому хаосу» і «значно» скоротить чисту імміграцію до наступних загальних виборів.
Серед наріжних каменів оголошеного в понеділок посилення – збільшення з нинішніх п’яти до десяти років мінімального терміну перебування іноземних робітників у Британії, перш ніж вони зможуть подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання і британського громадянства.
Винятки з цього обмеження пропонуються для тих, хто може зробити значний внесок в економіку Великої Британії завдяки своїм видатним навичкам. Це стосується, зокрема, медсестер, лікарів, інженерів та фахівців, які відіграють провідну роль у застосуванні та розвитку штучного інтелекту.
Однак уряд Великої Британії вимагає високого рівня володіння англійською мовою на всіх рівнях імміграції, в тому числі і для заявників, які подають заяви за прискореною процедурою.
У 82-сторінковому проєкті Білої книги, опублікованому Міністерством внутрішніх справ після пресконференції прем’єр-міністра в понеділок, підкреслюється, що мовна вимога вперше поширюється на повнолітніх родичів іноземних працівників, які перебувають на їхньому утриманні і повинні будуть довести, що володіють принаймні базовим рівнем англійської мови.
У документі також зазначено, що осілі працівники повинні періодично звітувати про свій прогрес у вивченні англійської мови.
У понеділковій заяві про посилення правил йдеться про те, що однією з головних цілей змін є надання переваги британським працівникам перед «дешевою іноземною робочою силою» і зосередження імміграційної політики на навичках, які можуть допомогти британській економіці зростати швидше.
Поправка не стосується громадян ЄС, які легально оселилися в Британії та отримали безстроковий дозвіл на проживання (EU Settled Status) до того, як п’ять років тому припинилося членство Великої Британії в ЄС (Brexit).
Згідно з останніми даними Управління національної статистики (ONS), чиста кількість людей, які в’їхали до Британії на постійне проживання та роботу – різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів – становила 728 000 за 12 місяців до 30 червня минулого року, що на 20% менше, ніж за той самий період роком раніше.
Водночас дані ONS також засвідчили, що громадяни ЄС становлять найбільшу групу серед тих, хто виїхав на постійне місце проживання (44%), причому 211 000 з них залишили Британію протягом звітного року.
British company MGI Engineering, founded by a former F1 engineer, will send SkyShark kamikaze drones to Ukraine in the coming weeks. With a 250 km range and 450 km/h top speed, each drone costs $67,000. A heavier strike UAV, TigerShark, is also in development as a cheaper… pic.twitter.com/VbVRsCvmvL
В Африці зʼявляться перші на континенті українознавчі студії.
Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Тарас Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що після повномасштабного російського вторгнення Україна відкриває дипломатичні установи у багатьох країнах Африки. Так, є перші в історії посольства у Ботсвані, Гані, Демократичній Республіці Конго, Кот-д’Івуарі, Мавританії, Мозамбіку та Руанді.
„Наша держава суттєво посилює свої інтереси у важливих для наших країн сферах. Це стосується постачання продовольства, обміну технологіями, культурної дипломатії та освітніх ініціатив, націлених, зокрема, на залучення молоді країни на навчання в українських університетах, а також запровадження перших в Африці українознавчих студій”, – сказав Кремінь.
І додав, що надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Мозамбік Ростислав Троненко підтвердив, що інтерес до України в Мозамбіку високий, тому запровадження нових ініціатив суттєво зміцнить українсько-мозамбіцькі відносини.
„Безперечно, я всіляко зацікавлений у тому, щоб українська була не тільки мовою нашої потужної громади, яка має блискучу репутацію, але й джерелом нових можливостей для утвердження національних інтересів та єдності українців світу”, – наголосив мовний омбудсмен.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
У 2024 році українську мову рідною назвали 78% опитаних. У 2017 році таких було 68%, у 2015 році ˗ 60%, у 2006 році ˗ 52%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова, яке було презентоване в День Соборності 22 січня.
Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006 році таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 році ˗ 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 році таких було 31%, у 2015 році ˗ 15%.
Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015 році таких було 50%, у 2006 році – 46%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%, у 2006 році – 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 році – 25%, у 2006 році – 15%).
Спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською 72% опитаних, у 2023 році таких було 65%, у 2015 році ˗ 46%. Лише або переважно російською ˗ 8% опитаних, у 2023 році ˗ також 8%, у 2015 році таких було 24% Розмовляють поза домом рівною мірою українською і російською 20% (у 2023 році ˗ 26%, у 2015 році ˗ 29%).
Опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Згідно з реформування чеської системи освіти викладання російської мови буде вилучено з навчальної програми початкових шкіл Чехії, повідомляє в середу газета Mladá Fronta Dnes.
Міністр освіти Мікулаш Бек підтвердив газеті, що англійська мова буде обов’язковим предметом у Чеській Республіці з першого класу початкової школи.
Учні зможуть обирати між французькою, німецькою та іспанською мовами в якості другої обов’язкової іноземної мови із 7-го класу.
На сьогодні учні можуть вибирати між 11-ма так званими другими мовами. У цій категорії російська мова є другою за популярністю, поряд з німецькою, яку обирає близько половини учнів, причому 20% дев’ятикласників вивчають російську мову.
Міністр освіти каже, що виключення російської мови з початкової школи не має нічого спільного з російсько-українською війною. «Це рішення не було політично мотивованим», – зазначив Бек Мікулаш. Він повідомив, що в майбутньому в початкових школах надаватимуть перевагу мовам, які ближчі до Європейського Союзу і частіше використовуються в міжнародному спілкуванні.
Переважна більшість директорів шкіл і вчителів іноземних мов, опитаних Mladá Fronta Dnes, вважають рішення міністерства правильним. Вони аргументували це, головним чином, тим, що престиж російської мови, яка до 1989 року була єдиною обов’язковою іноземною мовою і яку викладали в чеських школах, останніми роками знижується, повідомляє MTI.
Our diplomats from the Consulate General in Lviv are currently transporting a shipment of dryers provided by Ukraine to Czechia. Ukraine is at war, yet it does not forget its friends in need.
В Україні мають намір замінити поняття „мови меншин” на „міноритарні мови”. Крім того, російську та білоруську виключать з переліку мов, на які розповсюджується європейська Хартія.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.
За його даними, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Законопроєктом пропонується привести назву та положення закону „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, а також положення законів „Про національні меншини (спільноти) України” та „Про медіа” у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Зокрема, слова „Європейська хартія регіональних мов або мов меншин” пропонується замінити словами „Європейська хартія регіональних або міноритарних мов”.
Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією.
Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.
Зараз положення Хартії, яка була ратифікована у 2003 році, застосовуються до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.
Таким, чином, переліку виключені білоруська та російська мови. Замість грецької буде новогрецька, замість єврейської – іврит. Виключена молдавська, оскільки у Молдові визнали молдавську мову румунською. Також додана чеська мова.
„Європейська хартія регіональних або міноритарних мов” передбачає, зокрема, такі заходи:
здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;
сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті і/або заохочення такого використання;
передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;
сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.
В Івано-Франківську з понеділка, 28 жовтня, працюватимуть мовні волонтери. Фінансування цієї ініціативи із бюджету не передбачено.
Про це розповів мер Руслан Марцінків, повідомляє місцеве видання «Галка».
За словами Марцінківа, волонтери співпрацюватимуть з муніципальною інспекцією та діятимуть у рамках законодавства. У разі потреби вони звертатимуться до правоохоронних органів для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови, зокрема, на етикетках та у побутовому обслуговуванні.
«Якщо будуть значні зловживання, передбачено відповідні адміністративні реагування», – зазначив він.
Мер наголосив, що основною метою мовних волонтерів буде «не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на популяризацію української мови серед населення».
«Слідкуватимуть, щоб в українському місті розмовляли, надавали послуги і взагалі у всіх сферах суспільного життя використовували державну мову. Так, як це передбачає закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – наголосив він.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович наголосив на важливості освіти рідною мовою для збереження національних меншин на конференції «Право корінних нацменшин на освіту рідною мовою», організованій Інститутом захисту прав меншин та Католицьким університетом імені Пейтера Пазмані в Будапешті.
Як зазначив пан Брензович, міжнародний досвід доводить, що ті нацменшини, які мають змогу зберегти освіту рідною мовою, виживають, тоді як там, де ця можливість втрачається, національні громади повільно розпадаються, а їхня ідентичність опиняється під загрозою. Очільник КМКС наголосив, що хоча кількість закарпатських угорців, як і населення України загалом, зменшується, останнім часом угорськомовні школи не закриваються. Це пов’язано з тим, що Угорщина та різноманітні організації надають активну допомогу для збереження закарпатської угорської громади.
За словами голови громадської організації, освіта рідною мовою є не лише питанням освітньої політики, але й інструментом, який дає нацменшинам можливість передавати власну культуру, історію й традиції наступним поколінням, забезпечуючи таким чином майбутнє та збереження спільноти.
У свою чергу, держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, виступаючи на конференції, зазначив, що Угорщина – батьківщина всіх угорців, незалежно від того, живуть вони в діаспорі чи в Карпатському басейні, тож завдання угорського уряду полягає в тому, щоб угорці зберігали свої права та процвітали на рідній землі.
Потапі вказав на те, що збереження угорців у Карпатському басейні є надзвичайно важливим для Угорщини. Мета національної політики держави, розпочатої урядом 14 років тому, – досягти того, щоб закордонні угорські громади відчували, що вони завжди можуть розраховувати на Угорщину. Держсекретар підкреслив, що Будапешт зробив усе для зміцнення інституційної системи угорців як у сфері освіти, культури, так і політики, зокрема в питаннях посилення представництва їхніх інтересів.
Янош Потапі підкреслив, що посилення угорського представництва в закордонних громадах посприяло збереженню угорцями своїх прав на батьківщині. Він також звернув увагу на те, що на останніх виборах до Європарламенту представники від Закарпаття та південного регіону були внесені до списку «Фідес-ХДНП» і це посилює представництво національних меншин та просування угорських інтересів у Європейському Союзі.
Важливим меседжем заходу стало твердження про те, що забезпечення прав на освіту рідною мовою має вирішальне значення для збереження спільнот нацменшин, а підтримка, надана для цього, є одним із найважливіших наріжних каменів збереження національної ідентичності.
